Понеділок, 31 Серпня, 2026

Ахметов поділився спогадами про останню розмову з Редісом перед виходом з «Азовсталі»

Важливі новини

Боржникам заборонять отримувати відстрочку від армії

Система військового обліку в Україні стає дедалі жорсткішою: Міністерство оборони оголосило про інтеграцію реєстру «Оберіг» з Єдиним реєстром боржників. Таким чином, особи з фінансовими зобов’язаннями — зокрема, аліментними боргами — не зможуть отримати онлайн-відстрочку від мобілізації. Мова йде про подальше розширення можливостей цифрового сервісу Резерв+, який, за словами урядовців, вже суттєво зменшив черги у ТЦК […]

15 січня в Україні: церковні свята, пам’ятні дати та народні традиції дня

П’ятнадцятого січня для українців поєднує в собі одразу кілька важливих подій — духовних, державних і міжнародних, а також багаті народні звичаї, що формувалися протягом багатьох поколінь. Цей день має особливе значення як для вірян, так і для тих, хто цікавиться історією та культурною спадщиною.

Згідно з новим церковним календарем Православної церкви України, 15 січня вшановують пам’ять преподобного Павла Фівейського, якого вважають одним із перших християнських пустельників. Його життєвий шлях символізує духовну стійкість, смирення та відданість вірі. У храмах цього дня звершуються богослужіння, під час яких віряни моляться про зцілення від хвороб, духовне очищення, захист від злих сил і звільнення від шкідливих звичок та залежностей.

В Україні ця дата має і професійне значення. 15 січня відзначається День Державної охорони України. Співробітники цієї служби забезпечують безпеку президента, прем’єр-міністра, народних депутатів та інших високопосадовців, а також охорону стратегічних об’єктів. Більшість аспектів їхньої роботи залишаються закритими, адже саме конфіденційність є запорукою ефективності служби.

Також цього дня народилися відомі українці, серед яких історик і сходознавець Агатангел Кримський, поет Леонід Чернов та воїн Збройних сил України Василь Гукало.

На міжнародному рівні 15 січня відзначають День народження Вікіпедії — найпопулярнішої онлайн-енциклопедії світу, якою щодня користуються мільйони людей. Водночас експерти нагадують, що інформація в ній створюється користувачами, тому потребує критичного ставлення. Окрім цього, у світі святкують Всесвітній день комбучі — ферментованого напою на основі чайного гриба, який останніми роками став модним серед прихильників здорового способу життя. Також на цю дату припадають День бейгла, День капелюха, День полуничного морозива і День свіжовичавленого соку.

В українській народній традиції 15 січня вважали непростим і навіть небезпечним днем. За прикметами, сині хмари ввечері віщували різку зміну погоди, яскравий місяць — сильний вітер, а відлига або танення снігу — ранню весну. Люди вірили, що саме цього дня активізується нечиста сила, тому намагалися менше виходити з дому. У помешканнях прибирали, мили вікна, чистили димарі, а жінки пекли ситні пироги з овочами. Для захисту дітей від пристріту під колиску клали суху гілку чортополоху.

Згідно з народними уявленнями, 15 січня не варто починати важливі справи, змінювати місце проживання чи роботи, вирушати в далекі подорожі. Особливо застерігали від спілкування з незнайомцями — не приймати від них подарунків і не запрошувати в дім, щоб не накликати біду.

Шукання 4 млрд євро: Мінприроди оголосило проєкти з утилізації сміття по всій Україні

Міністерство захисту довкілля України визначило понад 200 перспективних проєктів з обробки різних видів відходів у всіх куточках країни. Однак для реалізації цих планів необхідно знайти значні фінансові ресурси у розмірі 160 млрд гривень або 4 млрд євро. На сьогодні в Україні працює 17 підприємств з переробки макулатури, 35 — з переробки пластику і ще 27 — зі склобоєм. Проте ці підприємства використовують лише 40% своєї потужності, і навіть змушені імпортувати сировину з інших країн.

Міністерство виконало значну роботу, аналізуючи проблеми кожного регіону та вивчаючи обсяги утворення відходів та їх склад. Проте вирішальним є те, щоб проєкти з будівництва сміттєпереробних заводів не перетворилися на масовий імпорт відходів з Європи до України.

Наразі розроблено кілька першочергових проєктів. У Київській області планується будівництво двох нових сміттєпереробних заводів. В Івано-Франківській області планується побудувати 5 заводів, у Полтавській – 4 заводи, в Одеській – 7 заводів. Також у планах — регіони Закарпаття, Сумщина та Харківщина.

У висновку слід зазначити, що Міністерство захисту довкілля України визначило значну кількість перспективних проєктів з обробки відходів по всій країні. Проте для реалізації цих проєктів необхідно знайти значні фінансові ресурси. Існуючі підприємства з переробки відходів працюють на лише частину своєї потенціальної потужності, і навіть змушені імпортувати сировину з-за кордону. Завданням Міністерства є уникнення того, щоб проєкти з будівництва сміттєпереробних заводів не призвели до імпорту відходів з інших країн. Наразі розроблено кілька першочергових проєктів по різних областях України, спрямованих на забезпечення ефективної утилізації відходів та зменшення негативного впливу на довкілля.

Країни G7 висловили занепокоєння ескалацією в Україні та пообіцяли 50 мільярдів доларів допомоги

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це йдеться у спільній заяві за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 в Італії, повідомляє Voice of America.

Союзники наголосили на планах швидко надати Києву 50 млрд доларів кредиту, який буде погашатися за рахунок прибутку з російських активів, заморожених на Заході.

«Європа має якнайшвидше надіслати Україні кошти цього кредиту. Ми зобов’язані, як союзники і друзі України, зробити все, щоб дозволити їй вступити, коли настане час і в той час, який вони виберуть, до мирних переговорів з позиції сили. Це означає продовження і акцент на наших зусиллях у фінансовій сфері, перш за все, відправку якомога швидше 50 мільярдів доларів за рахунок заморожених російських активів, щоб Україна могла ними скористатися і уникнути проблем з ліквідністю, пов’язаних з військовими діями», – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

Канада виділить Україні 92 мільйони гривень для зміцнення цифрової безпеки та захисту критичної інфраструктури

Канада надасть Україні значну фінансову допомогу у розмірі 92 мільйони гривень, що буде спрямована на розвиток цифрової безпеки та захист критичної інфраструктури країни. Ці кошти стануть важливою частиною зусиль України з підвищення кіберстійкості та посилення захисту від кіберзагроз. Міністерство цифрової трансформації України повідомило, що фінансування буде використано для реалізації стратегічних ініціатив, які передбачають впровадження передових технологій та вдосконалення існуючих систем безпеки.

Основною метою цього гранту є зміцнення захисту важливих державних ресурсів, таких як енергетичні, транспортні та комунікаційні системи, які є основою функціонування країни. Ресурси будуть спрямовані на підвищення рівня реагування на кіберзагрози, впровадження новітніх засобів кіберзахисту та створення резервних систем для мінімізації можливих збитків від кібернападів.

захисту критичної інфраструктури,

протидії кібератакам і загрозам,

створення систем раннього виявлення та реагування на інциденти,

закупівлі сучасного обладнання для кіберзахисту.

У МЗС Канади наголосили, що під час війни стабільна робота цифрових державних сервісів і критичної інфраструктури має вирішальне значення.

«Канада підтримує Україну в багатьох сферах, зокрема у сфері кібербезпеки. Ця допомога — не лише реакція на теперішні виклики, а й інвестиція в довгострокову цифрову стійкість України», — зазначили в канадському уряді.

Канада вже визначила шість пріоритетних проєктів для фінансування. Серед них — підтримка Державної судової адміністрації України, Чорнобильської АЕС та Державної прикордонної служби України.

З початку повномасштабного вторгнення Україна постійно зазнає кібератак, спрямованих на державні установи, енергетичну та військову інфраструктуру. Міжнародна підтримка допомагає посилити цифрову оборону та запровадити сучасні технології кіберзахисту.

Рінат Ахметов, український бізнесмен, вперше відкрив деталі останньої бесіди з Денисом Прокопенком, відомим як Редіс, командиром оборони Маріуполя. Ця розмова відбулася за кілька хвилин до того, як українські військові залишили територію заводу «Азовсталь» під наказом вищого військового керівництва. Важливі моменти своєї бесіди Ахметов згадує в інтерв'ю, опублікованому у британському виданні The Guardian, яке стало його першим великим спілкуванням із західними медіа з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Протягом облоги Маріуполя Ахметов постійно спілкувався з Редісом, проводячи кілька розмов на день. Він був вражений незламністю українських військових, які протягом двох місяців захищали місто від перевищуючих сил противника. «Я телефонував йому кілька разів на день і був вражений його силою та мужністю. У його голосі ніколи не було паніки», – зізнається бізнесмен.

Остання розмова з Прокопенком стала особливо пам’ятною, адже відбулася приблизно за 15 хвилин до виходу захисників з «Азовсталі». Тоді вже було відомо, що команда отримала наказ про припинення оборони, щоб зберегти життя бійців. Ахметов запитав у Редісу, як він може допомогти йому та його підлеглим. Відповідь командира продемонструвала офіцерську честь: «Не турбуйся про мене, будь ласка, подбай про моїх людей». Прокопенко був свідомий неминучості полону, але не просив про особисті привілеї.

Оборона «Азовсталі» стала символом українського спротиву під час війни. З 18 березня до 20 травня 2022 року українські військові стримували чисельні російські сили, не дозволяючи їм послабити фронт на інших напрямках. За даними української влади, оборонці Маріуполя утримували під контролем десятки тисяч російських військових.

20 травня 2022 року, після отримання наказу зберегти життя особового складу, українські військові залишили територію заводу та потрапили до полону. Денис Прокопенко провів у неволі 123 дні, після чого був звільнений у вересні 2022 року в результаті обміну полоненими за посередництва Туреччини і Саудівської Аравії.

Ахметов також згадав про мирні дні перед початком війни, підкреслюючи, що Маріуполь завжди залишався українським містом. Він запевняє, що місцеві жителі не підтримували російське вторгнення, навпаки, місто стало символом опору агресії. «Коли прийшли росіяни, ніхто не вітав їх з квітами», – зазначив бізнесмен.

Після окупації Маріуполя бізнесмен втратив частину своїх активів, включаючи «Азовсталь» та комбінат імені Ілліча. Попри це, він вважає відновлення міста одним із головних завдань майбутнього. Водночас українські військові продовжують ударні операції на окупованій території, зокрема в районі Маріуполя, використовуючи безпілотники для патрулювання.

Командир Третього армійського корпусу, Андрій Білецький, раніше заявив, що Україна має шанси повернути Маріуполь військовим шляхом. Історія останньої розмови між Ахметовим і Прокопенком нагадує про драматичні події весни 2022 року, а слова Редіса про своїх бійців стали символом відповідальності командира перед своїми підлеглими в найскладніші часи.

Останні новини