Авдіївка та Бахмут: об’єктивне протистояння

Вітамін B3, який також відомий як ніацин або вітамін PP, є одним із найважливіших компонентів, необхідних для нормального функціонування людського організму. Цей вітамін має безпосереднє відношення до роботи нервової та серцево-судинної систем, що робить його незамінним для підтримки загального здоров’я. Історично, ніацин був відкритий третім серед вітамінів групи B, і його друга назва «PP» походить від англійського терміну «Pellagra-Preventing factor», що вказує на його здатність запобігати пелагрі — захворюванню, яке проявляється ураженнями шкіри, порушенням роботи травної системи, слабкістю і депресією.

Однак користь ніацину не обмежується лише профілактикою пелагри. Ніацин є важливим учасником багатьох біохімічних процесів у організмі. Зокрема, він допомагає перетворювати вуглеводи на енергію, що є критично важливим для підтримки життєдіяльності клітин. Також він відіграє ключову роль у виробленні різних гормонів, таких як інсулін, кортизон та статеві гормони, що впливають на обмін речовин, стресову реакцію організму та репродуктивну функцію.

За рекомендаціями, дорослим потрібно близько 14 мг ніацину на добу жінкам і 16 мг чоловікам. Вагітним, жінкам у період годування та людям у відновленні після хвороб потреба може бути більшою.

Найкращими джерелами вітаміну B3 є:– печінка (порція яловичої печінки покриває майже всю добову норму),– куряче філе,– тунець і лосось,– нежирна свинина,– арахіс, авокадо, картопля,– зелений горошок і коричневий рис.

Збалансований раціон, що включає ці продукти, допоможе забезпечити організм необхідною кількістю ніацину щодня та уникнути серйозних проблем зі здоров’ям.

Віктор Ющенко, колишній президент України, несподівано здобув популярність у соціальній мережі TikTok завдяки своїй участі у відео, яке стало вірусним. Це відео, де Віктор Ющенко виконав одну з центральних ролей, набрало понад 2,3 мільйона переглядів всього за два дні. Його несподіване виявлення в ролі актора стало приємним сюрпризом для його шанувальників, а також привернуло увагу нових аудиторій, які цікавляться курйозами відомих особистостей.

Це відео стало яскравим прикладом того, як відомі особистості можуть змішувати свою публічну імідж з елементами гумору та несподіваності, щоб спілкуватися з аудиторією в новий, неочікуваний спосіб. Для багатьох глядачів цей епізод став справжнім відкриттям, підкреслюючи актуальність та гнучкість використання сучасних медійних платформ для комунікації та взаємодії з громадськістю.

У коротенькому комедійному відео блогер на ім’я Артем негативно відповідає на пропозицію дівчини, яка знаходиться за кадром, скуштувати меду. Відеоролик з’явився у сервісі TikTok 17 червня.

Після цих слів у кадрі з’являється Віктор Ющенко, який, згідно з титрів, виконує роль батька дівчини.

“Козаче, ти шо, з дуба впав”, — каже він й робить жест рукою, нібито дає потиличник.

Після цього усі герої задоволено посміхаються.

Коротеньке жартівливе відео за два дні встигло набрати понад 2,3 млн переглядів, зібрати 213 тис. вподобайок, 72 тис. поширень та майже 2,5 тис. коментарів.

Нагадаємо, влітку 2022 року Віктор Ющенко вирішив передати ЗСУ мед, який збирали на батьківщині Тараса Шевченка у селі Моринці Черкаської області та рідному селі Степана Бандери Старий Угринів Івано-Франківської області.

Після численних обговорень та дебатів, уряд України прийняв офіційне рішення щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища. Згідно з цим рішенням, меморіальний комплекс буде споруджено біля села Гатне Фастівського району, що знаходиться в непосредній близькості від Києва. Планується, що на цій території буде відведено простір для військового кладовища, а також зведено необхідні ритуальні споруди, включаючи колумбарії та крематорій. Крім того, у майбутньому тут буде створений музей та парк, де будуть висаджені "дерева пам'яті". Перші поховання загиблих на меморіальному кладовищі заплановані до кінця 2024 року, і будівництво планується завершити протягом наступних років.

Раніше були протести та незгоди щодо розміщення меморіального комплексу у столиці, особливо з боку екологів та місцевих мешканців. У зв'язку з цим, ВВС України провели додаткові дослідження, щоб визначити, чи не виникне подібна ситуація у Фастівському районі.

Ідея створення національного військового меморіального кладовища виникла ще у 2011 році, коли парламент прийняв відповідний закон. Тодішні мотиви були обумовлені відсутністю місць для поховань ветеранів та учасників війн у столиці та інших містах. З початком російської агресії у 2014 році влада знову звернулася до цієї ідеї і розробила "План заходів з увічнення пам'яті захисників України". Проте лише у 2022 році почали активно шукати місце для меморіального комплексу. Уряд Києва, виконуючи доручення уряду країни, виділив земельну ділянку урочища "Лиса Гора" у Голосіївському районі Києва для будівництва. Проте таке рішення спровокувало протести громадських організацій, переважно екологічних, які підкреслювали, що урочище є національним природним комплексом зі складним рельєфом і не може бути місцем поховань загиблих. Після відмови від "Лисої гори", Верховна Рада у травні минулого року проголосувала за створення меморіального кладовища біля селища Биківня, що розташоване неподалік від Києва. Однак у заповіднику "Биківнянські могили" було зазначено, що це неможливо через можливість наявності недосліджених поховань жертв сталінських репресій.

Після численних обговорень і дебатів громадські організації запропонували декілька альтернативних варіантів для розміщення Національного військового меморіального кладовища. Серед них були Співоче поле у Печерському ландшафтному парку, пустир на Виставковому центрі (колишня ВДНГ) та пустир біля Берківецького кладовища. Проте уряд вирішив розглядати варіанти за межами Києва, оскільки в столиці не вдалося знайти ділянку, що задовольняла б вимоги для будівництва великого меморіалу.

Заступник директора державної установи "Національне військове меморіальне кладовище" Ярослав Старущенко повідомив, що рішення про виділення землі було ухвалено Київською обласною військовою адміністрацією, оскільки ділянка належить до державної власності. Попередньо відбулися зустрічі з представниками громадськості та старостами сусідніх сіл, які були повністю проінформовані про плани щодо меморіалу. Таким чином, конфлікт з Гатненською територіальною громадою у зв’язку із будівництвом кладовища вважається малоймовірним.

Ділянка для меморіалу знаходиться за межами населеного пункту і складається з частини лісу вздовж траси на Київ. Крім того, крематорій буде зведений відповідно до європейських стандартів і буде розташований на достатній відстані від сіл, щоб уникнути негативного впливу на екологію.

Меморіальний комплекс займатиме площу 267 гектарів землі. Будівництво всіх об’єктів триватиме кілька років, але вже у цьому році планується розпочати поховання загиблих. Усі поховані матимуть військові почести, а їхні могили будуть стандартизовані, дотримуючись принципів, засвідчених у всесвітньо відомих військових кладовищах, як, наприклад, Арлінгтонському кладовищу.

Утримання меморіального комплексу та догляд за могилами буде здійснюватися виключно за рахунок держави. Родини загиблих матимуть змогу відчувати спокій, знаючи, що могили їхніх близьких будуть доглянуті.

Багато родичів загиблих можуть не згодитися на перенесення могил на меморіальне кладовище, проте всі вони будуть вшановані у меморіалі.

У рамках Національного кладовища планується створення музейного комплексу, який стане своєрідною ареною пам'яті, де кожне ім'я героя матиме своє значення. Тут будуть встановлені меморіальні таблички з іменами всіх без винятку героїв – тих, хто спочиває на цій священній землі, а також тих, чий прах розвіяний над Дніпром. У цьому музейному комплексі кожна історія, кожна подія, кожна жертва буде відтворена з уважністю та повагою. На стінах музею буде відображено життєві шляхи героїв, їхні вчинки та подвиги, щоб кожен відвідувач міг відчути дух національної гордості та пам'яті. Цей музей стане символом вічного вшанування і пам'яті усіх тих, хто віддав своє життя за майбутнє нашої країни.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Розміщення Національного військового меморіального кладовища виявилося складним та багатогранним процесом, що включав у себе численні обговорення та альтернативні пропозиції щодо його місця розташування.

• Уряд взяв на себе відповідальність за знаходження місця для меморіального кладовища за межами столиці, оскільки в Києві не вдалося знайти відповідну ділянку.

• Плани на майбутнє включають створення музейного комплексу на території кладовища, що стане місцем вшанування та пам'яті всіх героїв без винятку, які віддали своє життя за Україну.

• Процес будівництва меморіального комплексу та музейного комплексу відбуватиметься з урахуванням найвищих стандартів, а утримання кладовища та догляд за могилами буде забезпечено за рахунок держави.

• Проведення цього проекту свідчить про важливість вшанування пам'яті загиблих та створення адекватного середовища для вічної пам'яті про подвиги українських героїв.