Більшість українців підтримують підвищення військового збору і згодні взяти на себе стільки фінансових обовязків, скільки знадобиться

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Основні моменти нової ініціативи:

Згідно з цією ініціативою, правдивість інформації щодо ухилення від виконання військових обов’язків серед публічних осіб стане прозорішою. У разі спростування недостовірних звинувачень, це допоможе запобігти формуванню стереотипів, що навіть активісти можуть ухилятися від мобілізації.

Ця ініціатива виникла на фоні ситуацій, коли громадські діячі, волонтери та журналісти опиняються в центрі уваги через звинувачення в ухиленні від служби, що, на думку законодавця, підриває довіру до процесу мобілізації серед звичайних громадян.

Нещодавно, серед таких ситуацій, було звинувачення блогера Сергія Стерненка, якому закинули, що його оголосили в розшук через невиконання повістки, що згодом було спростовано після сплати штрафу. Таких випадків у суспільстві значно більше, що додає політичної та соціальної напруги в країні в умовах війни.

Пропозиція Бужанського має на меті зробити процес мобілізації більш прозорим, щоб уникнути спекуляцій і сприяти більшій довірі серед українців до системи виконання військового обов’язку.

Нагадаємо, що, як з’ясували ЗМІ, від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, як-от: журналісти Юрій Ніколов та Юрій Бутусов, головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, очільник «Фундації DEJURE» Михайло Жернаков, чоловік співзасновниці «ЦПК» Дар’ї Каленюк — Орест Рудий та очільник «ЦПК» Віталій Шабунін, цивільний чоловік ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької — Сергій Якоб, головний редактор «Руху «ЧЕСНО» Олександр Саліженко та головний редактор «НВ» Віталій Сич.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Ситуація в регіоні

За словами Маховського, обстріли та бомбардування призводять до серйозних наслідків для місцевих жителів. Російські ракети та артилерійські снаряди вже влучають у міста, що додає тривоги до вже напруженої ситуації. Відзначено, що евакуація в основному орієнтована на дітей, але й інші мешканці, які залишаються, також перебувають під загрозою.

Маховський повідомив телеканалу “Еспресо” про те, що ситуація з евакуацією є надзвичайно складною. Частина населених пунктів, таких як Гродівка та Новогродівка, які розташовані дуже близько до лінії фронту, стають неприступними через активні бойові дії. Це ускладнює доступ до цих територій для рятувальників і гуманітарних служб.

За інформацією волонтера, на донецькій трасі, що веде до Покровська і сусідніх міст, активно використовуються FPV-дрони, що додає ризиків для транспорту і особливо для гуманітарних вантажів. Маховський зазначив, що нещодавно він відвідував Торецьк, де ситуація є дуже небезпечною через близькість до позицій окупантів і активні атаки дронів.

Оцінка ситуації

Лейтенант ЗСУ, коментуючи ситуацію, зазначив, що на Покровському напрямку все “дуже сумно”. Він підкреслив необхідність тверезо оцінювати ситуацію і підготуватися до можливих подальших ускладнень. Ситуація в регіоні є надзвичайно критичною, і кожен день може принести нові виклики для місцевих мешканців і гуманітарних служб.

Зараз ситуація залишається напруженою, і подальші кроки щодо евакуації та забезпечення безпеки цивільних осіб є важливими завданнями для всіх задіяних служб.

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення щодо експосадовця Міноборони Олександра Лієва, який перебував у центрі уваги у зв'язку із справою про зловживання під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького у коментарі для Суспільного, суд вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, перетворивши його попередній запобіжний захід у відповідальність особистої поруки, тим самим дозволяючи йому на даний момент знаходитися поза стінами СІЗО.

Суд визначив, що відсутність прокурора під час засідання потребує подальшого розгляду, а справу стосовно Лієва повернуто до Національної поліції для подальших дій. На думку судді Ярослава Шкодіна, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли представити достатні докази для продовження обвинувачення щодо злочину.

Цей випадок є вкрай важливим у контексті боротьби з корупцією в Україні, із спірними поглядами на ефективність та прозорість дій суду та правоохоронних органів у справі подібного масштабу. Рішення ВАКСу викликає певні сумніви та дискусії серед громадськості щодо надійності правосуддя та його впливу на боротьбу з корупцією в країні.

У висновку важливо зазначити, що рішення Верховного антикорупційного суду (ВАКС) щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва викликає значні обговорення в громадськості. Відмова у продовженні запобіжного заходу та перетворення його на особисту поруку сталася в умовах відсутності прокурора під час засідання, що породжує сумніви щодо об'єктивності судового процесу.

Звертає на себе увагу факт повернення справи до Національної поліції для подальших розслідувань через відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП. Це підкреслює необхідність додаткового вивчення обставин справи та виконання всіх процесуальних норм.

Даний випадок акцентує увагу на важливості незалежності судової системи, прозорості роботи правоохоронних органів та ефективності боротьби з корупцією в Україні. Враховуючи значущість цієї справи для суспільства, важливо, щоб кожен етап розслідування та судового процесу був проведений з максимальною відповідальністю та врахуванням інтересів громадянського суспільства та держави.