Субота, 18 Квітня, 2026

Боротьба за контроль над “Енергоатомом”: між гучними реформами та реальними інтересами

Важливі новини

З Німеччини в Україну екстрадували фігурантку схеми з продажу землі у Мукачеві

З Німеччини в Україну екстрадували оцінювачку земельних ділянок, причетну до заниження вартості ділянки у Мукачеві. Посадовиця стала п’ятою обвинуваченою у кримінальній справі, відкритій проти міського голови Андрія Балоги та голови Мукачівської райради Михайла Ланя. Як повідомили у Національному антикорупційному бюро України 15 вересня, оцінювачка підробила звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею понад 3 […]

Кияни вчетверте переживають війну: ілюзія безпеки в умовах постійної небезпеки

У четвертий рік війни кияни стали заручниками ілюзії безпеки у власних оселях. Попри те, що столиця України залишалася основним центром адміністративного та культурного життя, протягом цього періоду вона неодноразово ставала мішенню для ракетних ударів, артилерійських обстрілів та інших загроз, що залишали слід на кожному мешканці. Усе це створило парадоксальну ситуацію: навіть попри відносну стабільність, люди в столиці все більше почувалися невпевнено та під постійною небезпекою.

Ще до початку війни Київ був символом безпеки і процвітання, тим місцем, де можна було знайти притулок від усіх зовнішніх загроз. Однак із часом ця ілюзія почала руйнуватися. Кияни стали свідками ракетних ударів, які вражали цивільні об'єкти, житлові будинки, інфраструктуру. Протягом останніх років столиця пережила серію жорстоких атак, що змусило багатьох замислитися над питанням безпеки навіть у своїх домівках.

Корупційний аспект ситуації не менш вражає. За останні роки на ремонт і будівництво сховищ витрачено понад два з половиною мільярда гривень, однак більшість тендерів отримали фірми-одноденки з мінімальним статутним капіталом. Систематичні переплати на будматеріалах та закупівля непотрібного обладнання, як-от барабани та овочерізки за захмарними цінами, свідчать про глибоку корупцію на всіх рівнях.

Доступ до інформації про справжній стан укриттів обмежений: чотири з десяти районних адміністрацій відмовляються надавати дані, аргументуючи це службовою таємницею. Це створює ілюзію безпеки, яка розбивається під час першої серйозної атаки. Навіть масштабні тендери та кошти не рятують життя киян, якщо за організацією стоїть мережеве відмивання грошей і безкарність чиновників.

Трагедії останніх років, коли внаслідок ракетних ударів загинуло десятки людей, включно з дітьми, демонструють ціну цієї паперової безпеки. Система, у якій лояльність до керівників важить більше за життя дітей, не здатна забезпечити справжній захист. Без радикального очищення від корупції та реальних покарань для організаторів схем безпека Києва залишатиметься привілеєм для обраних.

Київська митниця зупинила спробу ввезення наркотичних речовин під виглядом сухофруктів

У зоні митного контролю міжнародних поштових відправлень співробітники Київської митниці викрили чергову спробу незаконного переміщення наркотичних засобів через державний кордон України. Під час перевірки посилки, що прибула з Таїланду до Київської області, митники виявили невідповідність між заявленим у декларації вмістом та фактичним наповненням відправлення.

Згідно з митними документами, у міжнародному поштовому відправленні мали знаходитися сухофрукти. Однак під час огляду до перевірки була залучена кінологічна команда разом зі службовою бельгійською вівчаркою Норою. Саме завдяки професійній підготовці чотирилапого помічника вдалося оперативно виявити приховані заборонені речовини.

Під час перевірки службовий собака чітко позначив підозріле відправлення. Подальший експрес-тест підтвердив наявність у пакетах речовини рослинного походження, що містить канабіс. Загальна маса вилученого становила 3,71 кілограма брутто.

Канабіс належить до наркотичних засобів, обіг яких обмежений законодавством України, а його ввезення без спеціального дозволу заборонено. Про виявлене кримінальне правопорушення митники повідомили правоохоронні органи.

У взаємодії з Служба безпеки України були проведені оперативні заходи. За їхніми результатами осіб, причетних до організації постачання, затримано та повідомлено про підозру за частиною третьою статті 305 Кримінального кодексу України — контрабанда наркотичних засобів в особливо великих розмірах.

Наразі тривають слідчі дії.

Росія не повинна бути недоторканною – Подоляк

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

В інтерв’ю Подоляк зазначив, що Росія використовує свої прикордонні території для розміщення артилерії, реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), невеликих авіаційних баз і пускових установок для балістичних ракет. Це дозволяє їй наносити масштабні удари по цивільному населенню інших країн, одночасно перебуваючи під ілюзією, що її власні території залишаться недоторканими.

“Це війна без правил ведення війни”, — відзначив Подоляк, підкреслюючи, що Росія вважає свої території недоторканими, нехтуючи законами війни. Вона сподівається, що ніхто не зможе завдати шкоди її логістичній та інфраструктурній системі на території РФ.

Подоляк вважає, що Україні потрібно скористатися двома основними шляхами для зміни цього підходу. Перший — це руйнування військової інфраструктури Росії на її території через сухопутні операції. Він вважає, що Україна має можливість і необхідність здійснювати такі операції, щоб захистити свої прикордонні області.

Другий шлях — завдання далекобійних ударів по глибині Росії. Подоляк підкреслює необхідність масштабних і регулярних ударів, для яких потрібні значні запаси ракет і відмова від “неформальних заборон” на використання цих ракет на території РФ.

Дні на Землі подовжуються: вчені зафіксували рекордне уповільнення обертання планети

Згідно з новими дослідженнями, обертання Землі сповільнюється, що призводить...

Після гучної справи «Мідас» українська влада активно говорить про «перезапуск» і «очищення» енергетичного сектору. Проте за офіційними деклараціями приховані набагато гостріші процеси — справжня боротьба за контроль над АТ «НАЕК „Енергоатом“». Ця компанія забезпечує близько 60% виробництва електроенергії в Україні і володіє управлінням фінансовими потоками на сотні мільярдів гривень, що робить її стратегічно важливим об’єктом для різних груп впливу.

Сучасна ситуація показує, що заяви про реформу та підвищення ефективності часто маскують цілком прагматичні інтереси. Йдеться не стільки про оптимізацію процесів чи модернізацію інфраструктури, скільки про доступ до одного з найбільших фінансових ресурсів держави. В умовах непрозорого розподілу повноважень і слабкого контролю за корпоративними процесами конкуренція за керівні позиції «Енергоатому» перетворюється на справжнє поле битви між політичними групами та економічними елітами.

Однією з ключових кандидатур називають Ольгу Буславець — колишню виконувачку обов’язків міністра енергетики. Її ім’я тісно пов’язують з орбітою впливу Ріната Ахметова та експрем’єр-міністра Дениса Шмигаля. У 2020 році саме за її участі ухвалювалися рішення, вигідні для теплової генерації ДТЕК, тоді як атомні електростанції штучно обмежувалися у виробництві. Буславець фігурувала в антикорупційних перевірках щодо можливого конфлікту інтересів, зокрема у сфері закупівель ядерного палива. Її можливе призначення багато хто розцінює як сигнал повернення впливу теплової генерації за рахунок інтересів державної атомної компанії.

Ще більш резонансною є кандидатура Павла Павлишина — колишнього керівника Рівненської АЕС, а нині першого заступника мера міста Вараш. Його ім’я супроводжують численні скандали. У 2022 році його син Євген Павлишин жорстоко побив 64-річну жінку, яка згодом померла в лікарні. У 2025 році суд обмежився умовним покаранням. Походження статків родини Павлишиних — дорогі автомобілі Mercedes-Benz S400 та Zeekr, елітна нерухомість у Києві та Вараші — викликало питання у контролюючих органів, адже ці активи не корелюють з офіційними доходами посадовця.

Період керівництва Павлишина Рівненською АЕС супроводжувався замовчуванням аварійних інцидентів — від обвалу естакади під час транспортування трансформатора до падіння п’ятитонного редуктора в реакторному залі. Паралельно діяли схеми виведення коштів через пов’язані структури, зокрема групу «ТСП» («ТСП-Трансбуд», «ТСП-Сервіс») та ТОВ «Кортакоз». За матеріалами розслідувань, ці компанії використовувалися як прокладки для завищення вартості робіт у два–три рази. Попри вимоги депутатів Вараша відправити Павлишина у відставку, у столичних кабінетах його розглядають як потенційного керівника всієї атомної галузі.

Як компромісну фігуру також називають Андрія Козюру — чинного директора Хмельницької АЕС. Водночас і його діяльність супроводжується питаннями. У 2024–2025 роках енергоблок №2 ХАЕС через проблеми з турбіною працював лише на 80–85% потужності. В умовах дефіциту електроенергії це означало втрату сотень мегават. Галузеві фахівці пов’язують ці збої з неякісним ремонтом та управлінськими рішеннями керівництва станції.

На цьому тлі окремо вирізняється нинішній виконувач обов’язків голови правління Павло Ковтонюк. Він — професійний інженер, який не фігурує у корупційних схемах і, за внутрішніми документами так званого «Міндічгейту», вважається «незручним» керівником через відмову брати участь у тіньових домовленостях. Водночас саме йому бракує політичної підтримки: фінансові плани «Енергоатому» на 2025–2026 роки досі не затверджені.

Призначення керівника «Енергоатому» виходить далеко за межі кадрового питання. Це тест для влади — або під прикриттям гасел про реформи до атомної галузі повернуться старі клани з відпрацьованими схемами, або держава справді спробує зламати систему. Найближчі тижні покажуть, чи стане справа «Мідас» переломним моментом, чи лише ширмою для нового перерозподілу фінансових потоків.

Останні новини