П’ятниця, 6 Березня, 2026

Буковель як інфраструктурний магніт: як курорт перетворився на центр перерозподілу бюджетних коштів

Важливі новини

Під Києвом викрили підпільне виробництво фальсифікованої кави: збитки — понад 100 млн грн

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) України у Київській області викрили масштабну схему незаконного виробництва та продажу кави під виглядом продукції світових брендів. Про це повідомляє офіційний сайт відомства. Підозру повідомлено організатору злочинної схеми та п’ятьом його спільникам. За даними слідства, зловмисники не мали жодних дозволів, ліцензій чи угод на використання відомих торговельних марок. […]

Майже 37 мільйонів гривень застави за підозрюваних депутатів: деталі справи про ймовірні хабарі у Верховній Раді

За двох народних депутатів від парламентської фракції партії «Слуга народу» — Ольгу Савченко та Євгена Пивоварова, яких правоохоронні органи підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді, було внесено заставу на загальну суму близько 36,7 мільйона гривень. Грошові кошти сплатили адвокат та кілька фізичних осіб, що стало відомо з матеріалів, на які посилаються журналісти-розслідувачі.

За інформацією проєкту «Схеми» («Радіо Свобода») з посиланням на джерела у правоохоронних структурах, 8 січня частину застави у розмірі 16,6 мільйона гривень за народну депутатку Ольгу Савченко вніс один із її захисників — адвокат Ігор Фомін. Саме такий розмір застави раніше визначив Вищий антикорупційний суд у межах обраного запобіжного заходу. Суд, ухвалюючи рішення, враховував тяжкість інкримінованих діянь, можливі ризики впливу на хід слідства, а також фінансовий стан підозрюваної.

У коментарі журналістам адвокат зазначив, що частина внесених коштів є його особистими, а ще частину довелося позичити через значний розмір застави. За його словами, після цього сторони обвинувачення та захисту продовжать роботу в межах досудового розслідування.

Того ж дня заставу за народного депутата Євгена Пивоварова внесли семеро фізичних осіб. Суми окремих платежів коливалися від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень, а загальний розмір застави склав майже 20 мільйонів гривень.

Нагадаємо, 27 грудня 2025 року НАБУ та САП заявили про викриття корупційної мережі у Верховній Раді. За даними слідства, правоохоронці діяли під прикриттям, а учасники схеми отримували від 2 до 20 тисяч доларів США за підтримку або блокування окремих законопроєктів. Уже 29 грудня підозри у отриманні хабарів було вручено п’ятьом народним депутатам.

У САП повідомляли, що лише за листопад–грудень 2025 року один з учасників групи отримав понад 145 тисяч доларів для подальшого розподілу між колегами. Передача коштів, за версією слідства, відбувалася регулярно — кожного першого четверга нового місяця за підсумками роботи у попередньому.

1 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура поінформувала, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи у вигляді застав для всіх п’ятьох підозрюваних депутатів. Зокрема, Юрію Кісєлю та Ігорю Негулевському було призначено застави у 40 та 30 мільйонів гривень відповідно. Євгену Пивоварову та Михайлу Лабі визначили застави по 20 мільйонів гривень, а Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

Окрім фінансових зобов’язань, на всіх підозрюваних покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема носіння електронних браслетів. Судові засідання у справі проходили у закритому режимі, а самі народні депутати та їхні захисники публічних коментарів не надавали.

На Волинській митниці викрито масштабну схему ухилення від митних платежів

На Волинській митниці виявлено масштабну корупційну схему, пов’язану з фіктивним імпортом дронів. За даними слідства, група посадових осіб митниці разом із фіктивними українськими компаніями створювали неправдиві документи, що дозволяло виводити кошти за кордон, уникаючи сплати митних платежів. Ця діяльність кваліфікується як кримінальне правопорушення за статтею 201-3 Кримінального кодексу України — переміщення товарів через митний кордон […]

Росія готує наступ на Суми за підтримки північнокорейських військ

За інформацією наших джерел, наближених до військово-політичного керівництва, у разі затихання американського правового кейсу проти Дональда Трампа, Росія отримає зелене світло на ескалацію війни в Україні із залученням армії КНДР вже безпосередньо на українській території. Якщо зараз північнокорейські військові діють лише в Курській області, то у разі зміни геополітичного клімату вони можуть опинитися безпосередньо на […]

Три версії мотивів вбивства активіста Демʼяна Ганула в Одесі: замовне, особиста неприязнь і “російський слід”

14 березня 2025 року в Одесі було скоєно вбивство активіста Демʼяна Ганула, який був відомий своєю проукраїнською позицією. Вбивця застрелив Ганула прямо посеред білого дня, що викликало широкий резонанс серед громадськості та правоохоронних органів. Слідчі вже затримали підозрюваного. Правоохоронці розглядають три версії мотиву вбивства активіста Демʼяна Ганула в Одесі: замовне вбивство, вчинене у зв’язку з […]

The post Три версії мотивів вбивства активіста Демʼяна Ганула в Одесі: замовне, особиста неприязнь і “російський слід” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Буковель упродовж останніх років дедалі частіше фігурує не лише як провідний гірськолижний курорт країни, а й як осередок концентрації значних державних інвестицій. Під гаслами розвитку туризму, оновлення доріг та модернізації транспортної інфраструктури навколо курорту сформувалася стійка система освоєння бюджетних ресурсів, обсяги яких вимірюються мільярдами гривень.

За наявною інформацією, ключовою особливістю цієї системи є обмежене коло компаній, які з року в рік отримують найбільші та найдорожчі підряди. Формальні тендерні процедури часто не створюють реальної конкуренції, а результати торгів виглядають передбачуваними. Це породжує запитання щодо прозорості використання коштів і ефективності державних витрат у регіоні.

Ключовим фаворитом у цій системі є ТОВ «ПБС» (ЄДРПОУ 32872788), яке протягом останніх років системно отримує найбільші дорожні контракти в регіоні. Один із тендерів на капітальний ремонт дороги державного значення до Буковеля має очікувану вартість понад 2,3 мільярда гривень. Формально закупівля оголошена як відкрита, однак тендерна документація виписана таким чином, що будь-яка реальна конкуренція нівелюється ще до початку торгів.

Замовник встановив вимоги щодо обов’язкового досвіду виконання робіт виключно на дорогах державного значення, наявності власної сертифікованої лабораторії та власного асфальтобетонного заводу. При цьому повністю ігнорується передбачене законом право учасників залучати орендоване обладнання або працювати із субпідрядниками. Окремо встановлені фінансові бар’єри — річний дохід не менше 700 мільйонів гривень і підтверджений аналогічний договір на суму щонайменше 50 відсотків вартості закупівлі.

Такі критерії не мають об’єктивного економічного обґрунтування і фактично працюють як штучний фільтр під заздалегідь визначеного учасника. Навіть великі іноземні компанії, які намагалися взяти участь у тендерах, були усунуті з процесу. Після часткового визнання їхніх скарг щодо дискримінаційних умов подальша участь блокувалася через формальні технічні зауваження або мовні нюанси в документації.

Кадрові зміни в регіональній службі відновлення також не призвели до реальних зрушень. Попри публічні заяви про звільнення керівника обласної служби, він фактично продовжує виконувати свої функції, а фінансування ТОВ «ПБС» залишається безперервним. Жодного перегляду тендерної політики чи підходів до формування вимог не відбулося.

У підсумку дорожні проєкти навколо Буковеля дедалі більше нагадують не інструмент розвитку регіону, а відпрацьований механізм перерозподілу бюджетних мільярдів. Відсутність конкуренції, дискримінаційні вимоги та стабільний набір переможців створюють замкнену систему, у якій держава виступає джерелом фінансування, а контроль за ефективністю витрат зводиться до формальності.

Останні новини