Економіка

ТОВ «Українська бронетехніка», що давно зарекомендувало себе як один із провідних постачальників бронетехніки та озброєння для Міністерства оборони України, опинилося в центрі гучного скандалу. З’явилися підозри щодо корупційних схем та фіктивних контрактів, пов’язаних із поставками військової техніки. Серед продукції компанії – бронемашини «Варта» та «Новатор», міномети, шасі для самохідних артилерійських установок «Богдана» та комплектуючі для ракетного комплексу «Нептун». Проте саме масштабні поставки не захистили фірму від звинувачень у зловживаннях і незаконному бронюванні ухилянтів від мобілізації за хабарі.

Правоохоронці задокументували факт отримання одним із співробітників компанії 11 тисяч доларів за «вирішення» питання зняття з розшуку та надання броні. Це розслідування відкрило ширшу мережу корупційних дій, які могли впливати на державні контракти та безпеку армії. Міністерство оборони України вже вимагає від компанії повного відшкодування завданих збитків і посилює контроль над усіма постачаннями.

Розслідування вказують на системність порушень: закупівлі через підставні іноземні компанії, зокрема румунську Carfil S.A., дозволяють оформлювати фіктивні контракти, а поставки бракованого озброєння, включно з 120-мм мінометними мінами без маркування та з пошкодженими пороховими зарядами, ставлять під загрозу життя військових.

З 2014 року компанія уклала 59 контрактів із Міністерством оборони та афілійованими структурами на суму понад 36,2 млрд грн. Такі практики завдають мільйонних збитків державі, підривають довіру міжнародних партнерів і загрожують безпеці українських військових. Ефективність кожного контракту має працювати на захист держави, а не на збагачення окремих бізнес-структур.

Капітальний ремонт Харківського шосе, який КМДА подає як важливе оновлення транспортної інфраструктури Лівого берега Києва, стикнувся з серйозними юридичними проблемами. За інформацією від «Інформатора», що посилається на дані з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), робочі процеси на об'єкті розпочалися без необхідних дозвільних документів. Нагадаємо, що роботи стартували 5 жовтня 2025 року на ділянці Харківського шосе в Дарницькому та частково в Дніпровському районах. Загальна вартість ремонту оцінюється в 1,26 мільярда гривень.

Міський активіст та експерт з містобудування Георгій Могильний звернув увагу на суттєву проблему, зазначаючи, що проведення робіт без належного юридичного оформлення може призвести до серйозних наслідків для міського бюджету та громадських інтересів. За його словами, відсутність дозвільних документів ставить під сумнів легітимність самого проекту та може спричинити затримки, додаткові витрати або навіть призупинення робіт.

Активіст перевірив інформацію у ЄДЕССБ і виявив лише один запис щодо цього об’єкта: це не дозвіл, а саме «відмова у видачі дозволу», датована 21 жовтня 2025 року — тобто вже після двох тижнів від початку фактичних робіт. Тобто підрядники зайшли на об’єкт і почали капремонт до того, як замовник отримав право його проводити.Могильний прокоментував це так: у мерії «настільки поспішають роздерибанити бюджетні гроші, що навіть дозвіл намагаються отримати вже після старту будівництва».

Ця історія викликала хвилю впізнавання серед киян. У коментарях до допису Могильного інші міські активісти нагадали, що це не перший випадок. Зокрема, Сергій Пасюта згадав капремонт вулиці Чикаленка (колишня Пушкінська) у центрі столиці — за його словами, там теж заходили на об’єкт без формально оформленого дозволу на будівельні роботи.

Окремо привертає увагу кошторис. На старті ремонту у КМДА озвучили параметри: у 2025–2027 роках мають оновити 5,4 км Харківського шосе. Якщо співвіднести загальну суму в 1,26 млрд грн із довжиною ділянки, виходить понад 233 млн грн за кілометр — із дорогою, інженерією та супровідною інфраструктурою. Чиновники при цьому нагадують, що востаннє масштабну реконструкцію цієї магістралі робили 38 років тому, у 1987-му, а саме шосе збудували ще в 1967 році.

Проблема в іншому: коли об’єкт іде як «капремонт», він формально вимагає дозвільних документів і прозорих процедур, бо йдеться не про латання ям, а про втручання в опорні конструкції вулично-дорожньої мережі. Якщо ж роботи виконуються без чинного дозволу, це відкриває цілу низку запитань — від юридичної відповідальності замовника і підрядника до якості контролю за освоєнням коштів, які вимірюються вже не мільйонами, а сотнями мільйонів гривень.

Скандал із Харківським шосе, таким чином, дістає одразу два болючі сюжети для Києва: ціни на дорожні ремонти в «мільярдному» діапазоні й практика починати будівництво до формального дозволу.

У вересні 2025 року Київ уклав понад 6,5 тисяч договорів на загальну суму понад 5,3 мільярда гривень. Згідно з аналітичними даними BI.Prozorro, більшість коштів було направлено на будівництво та ремонтні роботи, як і в попередні місяці. Це свідчить про стратегічний акцент міської влади на покращення інфраструктури столиці.

Найбільший контракт вересня стосується капітального ремонту Харківського шосе, загальна вартість якого становить 1,25 мільярда гривень. Виконання робіт здійснює компанія ТОВ "Група компаній “Автострада”. Окрім цього, значні кошти були спрямовані на ремонтні роботи в інших районах міста. При цьому найбільшу частину з виділених коштів – майже 3 мільярди гривень, або 57,5% від загальної суми витрат – було витрачено саме на будівництво та реконструкцію існуючих об'єктів інфраструктури.

Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

Українські підприємства очікують значного підвищення споживчих цін протягом наступного року. Згідно з оцінками керівників компаній, рівень інфляції може досягти 11,4%, що є майже удвічі вищим за офіційний прогноз Національного банку України. Така ситуація створює серйозні виклики для бізнесу та населення, адже стрімке зростання цін впливає на купівельну спроможність і загальний рівень життя.

Основною причиною майбутнього подорожчання підприємці вважають воєнні дії, що тривають на території країни. За результатами опитування, майже 80% керівників підприємств зазначають, що війна є головним фактором, який спричиняє економічну невизначеність. Це, у свою чергу, підвищує витрати на логістику та призводить до росту цін на основні товари і послуги. В умовах постійної нестабільності на ринку, компанії змушені враховувати додаткові витрати на забезпечення безпеки, закупівлю сировини та транспортні послуги.

Ще одним вагомим чинником називають коливання курсу гривні, на яке вказали 69,8% респондентів (у другому кварталі таких було 67,3%). Зростання очікувань щодо подорожчання на світових ринках триває вже п’ятий квартал поспіль.

Водночас лише 22,6% керівників підприємств зазначили, що податкові зміни впливатимуть на ціни — це найнижчий показник за останній рік.

Державна служба статистики підтверджує тенденцію поступового зростання базової інфляції. У вересні 2025 року вона становила 1,3% порівняно з серпнем і 11,0% у річному вимірі.

Найбільше за рік подорожчали яйця (+50,9%), фрукти (+30,4%) та соняшникова олія (+28,1%). Водночас завдяки збору врожаю у вересні сезонно подешевшали овочі (–10,6%) та фрукти (–11,8%).

Пенсійний фонд України звертає увагу на важливу вимогу для пенсіонерів та отримувачів страхових виплат, які тимчасово знаходяться за кордоном. Всі громадяни України, що перебувають за межами країни більше 183 днів протягом календарного року, зобов'язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року. Це стосується не лише тих, хто постійно проживає за кордоном, а й тих, хто отримав тимчасовий захист або статус біженця у зв’язку з агресією Російської Федерації, але не оформив постійного місця проживання за кордоном.

Фізична ідентифікація є обов'язковою процедурою для тих осіб, які на момент візиту в Україну чи на її території не можуть пройти процедуру у звичний спосіб. Пенсійний фонд наголошує, що це важливий крок для забезпечення прозорості та безпеки надання пенсійних виплат. Під час ідентифікації особа повинна особисто підтвердити свою особу, що дозволить уникнути можливих зловживань та допоможе органам державної влади вести точний облік.

Пенсійний фонд пропонує три варіанти проходження фізичної ідентифікації для осіб за кордоном:

дистанційно через «Дія.Підпис» (Дія ID);

за допомогою відеоконференцзв’язку (відеоідентифікація);

через закордонні дипломатичні установи України — отримання посвідчення факту перебування особи в живих, яке надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду.

Також ПФУ запровадив оновлену онлайн-форму для запису на відеоідентифікацію пенсіонерів, які перебувають за межами країни або на тимчасово окупованих територіях. У разі сумнівів або потреби в допомозі пенсіонерам радять звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду або до найближчої дипломатичної установи України.

Законопроєкт №14025, що стосується оподаткування доходів користувачів цифрових платформ, викликав серйозні зауваження від компанії OLX. Вони виступили з жорсткою критикою та закликали парламент до доопрацювання документа. Як зазначає пресслужба компанії, запропоновані зміни можуть мати серйозні негативні наслідки для звичайних громадян, які час від часу продають свої речі через інтернет, а не для великих бізнесів, на яких, на думку авторів законопроєкту, цей закон і мав би бути спрямований.

Однією з основних проблем, яку піднімає компанія, є вимога платити податки навіть за разовий продаж товару, наприклад, книги чи куртки. У новій редакції закону така операція буде вимагати від продавця або сплати податку, або проходження складних бюрократичних процедур для повернення податків через податкову службу. Це, в свою чергу, може значно ускладнити процес продажу для звичайних людей, яких не можна порівнювати з професійними підприємцями.

Компанія також попереджає: додаткові бюрократичні кроки та витрати при сплаті податків підвищать ціни і на вживані речі. Водночас OLX підтримує ідею податкової прозорості й узгодження українського законодавства зі стандартами ЄС, але пропонує конкретні зміни до проєкту: винятки для приватних осіб при річному обсязі продажів до 2000 євро, поетапне впровадження норм та діалог із ринком перед ухваленням закону.

OLX закликає уряд і парламент врахувати думку платформи та користувачів, аби не загнати ринок онлайн-торгівлі в тінь і не погіршити захист покупців.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) завершило процедуру конкурсу на призначення управителя для арештованого торговельно-офісного центру «Гулівер» через систему Prozorro. Першочергово цей об'єкт був переданий в управління АРМА ще у 2017 році у рамках кримінального провадження, яке стосувалося незаконного привласнення активів державних банків особами, наближеними до екс-президента Віктора Януковича.

Протягом цього часу основним завданням АРМА було забезпечення належного збереження майна та його управління до остаточного визначення правового статусу активу в межах кримінального розслідування. З огляду на значущість ТРЦ «Гулівер», як одного з найбільших комерційних об'єктів у столиці, агентство поставило перед собою завдання не тільки ефективного управління, але й забезпечення прозорості процесу, аби майно було максимально захищене від можливих спроб незаконного впливу.

Наразі суди ухвалили рішення, які встановили, що частка у власності ТРЦ належить державним банкам-кредиторам, а не особам, пов’язаним із Януковичем. У зв’язку з цим АРМА припинило конкурс із пошуку нового управителя, фактично повернувши актив державі.

За інформацією порталу biz.nv.ua, «Гулівер» є одним із найбільших торговельно-офісних комплексів столиці та тривалий час був предметом судових суперечок щодо права власності. Витоки справи сягають 2018 року, коли комплекс було арештовано та передано в управління АРМА. Того ж року компанія ТОВ «Три О» розпочала управління ТРЦ і в період із 2018 по 2021 рік перерахувала до державного бюджету 8,2 млн грн.

У жовтні 2024 року АРМА оголосило конкурс на відбір управителя ТРЦ із умовою щомісячного гарантійного платежу у розмірі 17,388 млн грн. Спершу переможцем було визначено ТОВ «БК Міленіум», однак 23 січня 2025 року агентство відхилило результати конкурсу через виявлені порушення. Компанія «БК Міленіум», зареєстрована у грудні 2017 року, спеціалізується на управлінні нерухомістю. Кінцевим бенефіціаром і керівником є Володимир Мєчов.

Завершення конкурсної процедури та повернення ТРЦ «Гулівер» під контроль держави стало важливим кроком у відновленні належного управління активами, здобутими незаконним шляхом, та гарантує збереження майна для державних банків та громади.