Економіка

Єврокомісія пропонує розглянути питання щодо прискорення передачі Україні прибутку зі заморожених російських активів і спрямувати його на закупівлю військової техніки, замість використання на післявоєнне відновлення. За інформацією Financial Times, це випливає з ще не опублікованого проєкту рішення. Якщо таке рішення буде прийняте найближчим часом, перший транш може бути переданий в липні. Загалом до кінця цього року може бути виділено 2-3 мільярди євро, а до 2027 року — понад 20 мільярдів. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн закликала спрямувати ці кошти на військову підтримку, проте це може зустріти опір кількох країн, зокрема Угорщини. Згідно з пропозицією Брюсселя, 97% чистого прибутку від заморожених російських активів, збережених в інвестиційному фонді Euroclear, мають бути передані до бюджету Європейського Союзу. Ці кошти потім будуть виплачуватися щокварталу або двічі на рік і "можуть бути використані на користь України відповідно до різних домовленостей". Проте план ЄС не має обов'язкової сили, і майже 4 мільярди євро накопиченого прибутку залишаться в Euroclear, головним чином для покриття судових витрат у зв'язку з судовими розглядами з Росією, які завалили фонд позовами.

У висновках до цієї статті варто відзначити, що Єврокомісія розглядає можливість прискорення передачі Україні прибутку зі заморожених російських активів та його спрямування на закупівлю військової техніки. Пропозиція передбачає передачу коштів до бюджету ЄС, а потім використання їх на користь України згідно з узгодженими умовами. Однак цей план може стикається з опором деяких країн, включаючи Угорщину. Важливо також відзначити, що план Єврокомісії не має обов'язкової сили, і частина коштів може залишитися у фонді Euroclear на покриття судових витрат у зв'язку з судовими розглядами з Росією.

Прогноз девальвації гривні здійснений міжнародним рейтинговим агентством S&P Global Ratings, яке передбачає зниження курсу гривні до долара до 41,02 грн/$ до кінця 2024 року. За прогнозами агентства, цей тренд зниження курсу буде спостерігатися і в наступні роки: 2025 рік — 43,89 грн/$, 2026 рік — 46,53 грн/$ та 2027 рік — 49,32 грн/$. Аналітики S&P розраховують на отримання Україною до 2027 року міжнародної допомоги на суму $122 млрд, з урахуванням вже отриманих $43 млрд у 2023 році та очікуваних $38 млрд у 2024 році. Однак існують ризики для стабільного потоку цієї допомоги, зокрема через політичні напруження у США, що можуть затримати виділення допомоги Україні. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США. Втім, в разі нестачі фінансування з боку США, агентство вважає, що дефіцит може бути покритий за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки через політичні процеси в ключових країнах-донорах та їхню оцінку вартості надання подальшої допомоги Україні.

У висновку слід зазначити, що міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings передбачає девальвацію гривні протягом найближчих років. Згідно їхніх прогнозів, курс гривні до долара знизиться до 49,32 грн/$ до кінця 2027 року. Цей прогноз базується на очікуванні отримання Україною міжнародної допомоги на суму $122 млрд до 2027 року, але існують ризики, пов'язані з політичними процесами у країнах-донорах, що можуть призвести до скорочення зовнішньої підтримки. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США, проте це може стати ускладненим у випадку недостатку фінансування з боку ключових партнерів.

Початок Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні" у січні відбувся за указом Президента. Цей крок визначає важливу роль платформи у забезпеченні економічної стійкості України під час війни, коли актуальною стає максимальна мобілізація внутрішніх ресурсів. Метою "Зроблено в Україні" є об'єднання усіх зацікавлених сторін — державних органів, бізнесу, іноземних інвесторів та громадських об'єднань — для спільного пошуку рішень. Це сприятиме виявленню та реалізації внутрішніх економічних потенціалів та вирішенню проблем, що виникають через тривалу війну.

У контексті зазначеного, платформа передбачає створення як цифрових, так і фізичних просторів для полегшення комунікації між зацікавленими сторонами та розробки спеціалізованих сервісів для більш ефективного та швидкого розв'язання проблем. "Зроблено в Україні" також має стати постійно діючим органом, що консультує уряд та бізнес. Серед завдань платформи — відновлення бізнес-зв'язків, підтримка вітчизняних виробників та просування українських товарів на світових ринках.

У зв'язку з гострою необхідністю вирішення проблем українського бізнесу під час воєнного стану, платформа сформулювала місію, яка включає в себе такі аспекти, як активізація підприємництва та застосування найкращого міжнародного досвіду у кризових періодах. Особлива увага платформи приділяється просуванню промислової адженди, розвитку альтернативних джерел енергії та підтримці вуглезалежних підприємств.

Таким чином, "Зроблено в Україні" планує активно впроваджувати стратегії, спрямовані на підтримку та розвиток промислового сектору, забезпечуючи економічну стійкість та конкурентоспроможність країни. Очікувані практичні результати роботи платформи включають збереження та розвиток підприємницького потенціалу, активізацію промисловості та розвиток енергетичних технологій.

Платформа "Зроблено в Україні" має додаткову мету сприяти отриманню доступу до міжнародної грантової підтримки для мікропідприємств та малих підприємств. Також вона спрямована на просування українських товарів на світових ринках, зокрема в Європі. Ефективність роботи платформи залежить від універсальності її структури. Важливою є формування екосистеми, де рішення та консультації надаються на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності та регіонами. Серед пріоритетних напрямків діяльності платформи — надання консультаційних послуг з питань ділового адміністрування та експертиза нормативно-правового середовища. Варто підкреслити, що пропоновані напрямки та структурні елементи платформи піддаються постійному перегляду та розширенню з урахуванням змін безпекових та економічних умов. Отже, платформа "Зроблено в Україні" може стати гнучким інструментом, спрямованим на захист національних економічних інтересів та формування внутрішніх резервів економічної стійкості країни, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах.

У висновках можна підкреслити, що платформа "Зроблено в Україні" стане важливим інструментом для забезпечення економічної стійкості країни в умовах війни. Її додаткові мети, такі як сприяння отриманню міжнародної грантової підтримки та просування українських товарів на світових ринках, будуть сприяти розвитку мікропідприємств та малих підприємств. Ефективність платформи буде залежати від універсальності її структури та постійного оновлення напрямків діяльності з урахуванням змін у політичних, економічних та безпекових умовах. Важливою буде також співпраця між державними органами, бізнесом, іноземними інвесторами та громадськими об'єднаннями для досягнення спільних цілей забезпечення економічного розвитку та стабільності країни.

Кабінет міністрів прийняв рішення про впровадження трьох електронних державних реєстрів для процесу відбудови та відновлення країни. Ці реєстри, які стануть частинами містобудівного кадастру державного рівня, будуть включати Єдиний державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць (ЄДРАТО), Єдиний державний реєстр будівель та споруд (ЄДРБС) та Єдиний державний реєстр адрес (ЄДРА). Ця ініціатива має сприяти подальшій цифровізації будівельної сфери та зменшенню корупційних ризиків. Планується, що запуск державних реєстрів відбудеться протягом двох років в рамках експериментального проєкту. Це стало можливим завдяки реалізації закону №2486-IX, що має на меті забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій. Важливою метою нових реєстрів є уніфікація відомостей про адміністративно-територіальні одиниці та адреси об’єктів нерухомості, що сприятиме впорядкуванню інформації щодо містобудування, майнових прав та обліку будівель і споруд. Нова електронна система вже дала значний антикорупційний ефект, і запуск нових реєстрів в Єдиному державному реєстрі обіцяє продовжити цей позитивний тренд.

Ухвалення рішення Кабінетом Міністрів про створення трьох електронних державних реєстрів є кроком у напрямку впровадження цифрових інструментів для відновлення країни та підвищення транспарентності у будівництві. Ці реєстри, включаючи ЄДРАТО, ЄДРБС та ЄДРА, сприятимуть уніфікації та стандартизації інформації про територіальні одиниці та об'єкти нерухомості. Впровадження цих заходів покликане зменшити ризики корупції в будівельній сфері та сприяти подальшому розвитку країни. Реалізація електронних реєстрів в межах експериментального проєкту протягом двох років є важливим кроком у реформуванні державного управління та підвищенні ефективності державного адміністрування.

На фінансовому ринку впроваджено режим керованої гнучкості, де, незважаючи на відсутність прямого встановлення курсу, регулятор активно контролює його шляхом своєчасних втручань. Таку думку висловив банкір Тарас Лєсовий, зауваживши, що курсові коливання в значній мірі залежать від рівноваги між попитом та пропозицією на валютному ринку. Він підкреслив відсутність наразі будь-яких потенційно загрозливих факторів, що могли б радикально змінити ситуацію на ринку.

За словами Лєсового, можливі зміни курсу будуть переважно ситуативними, зокрема через досягнення балансу між попитом і пропозицією. Він передбачає, що різниця між курсами купівлі та продажу складатиме 0,1 гривні на міжбанку, 0,5 гривні в комерційних банках та 1 гривню в обмінниках. Згідно з прогнозами Лєсового, курс на міжбанковому ринку може коливатися між 38,5 та 39,25 гривні за долар та між 41,5 та 43 гривні за євро, а на готівковому ринку між 38,8 та 39,9 гривні за долар та між 41 та 43 гривні за євро.

У підсумку, зазначено, що на фінансовому ринку України діє режим керованої гнучкості, де курс долара не встановлюється прямо, але активно контролюється Національним банком України через своєчасні втручання. Відзначено, що коливання курсу визначаються співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку. Прогнозується, що можливі зміни курсу будуть переважно ситуативними, а різниця між курсами купівлі та продажу буде залежати від типу установи. Відповідно до аналізу, рівень курсу долара може залишатися стабільним на рівні між 38,5 та 39,25 гривні за долар на міжбанковому ринку та між 38,8 та 39,9 гривні за долар на готівковому ринку.

Україна на шляху відбудови після війни переживає надзвичайно важливий момент свого розвитку. За останні роки кількість західних компаній, що виявили бажання долучитися до цього процесу, поступово зростає. Як приватні, так і державні іноземні фірми активно працюють над планами з післявоєнної реконструкції країни.

Згідно з даними Європейського інвестиційного банку, обсяг інвестицій у цей проект може перевищити 1 трлн доларів, що свідчить про великий інтерес до відновлення України з боку міжнародних партнерів. Серед компаній, які виявили бажання приєднатися до цієї місії, зазначаються не лише європейські та американські гіганти, але й турецькі корпорації.

Зокрема, Onur Group у співпраці з корейською Samsung C&T Corp та Dogus Construction працюють над відновленням мостів та доріг в Україні. Найбільша з них, Onur Group, вже успішно реалізувала 70 проєктів на суму близько 1 млрд доларів, демонструючи високий рівень ефективності та професіоналізму.

Проте процес відбудови країни не лише передбачає великі фінансові вкладення, але й має свої виклики і нюанси. На першому місці потрібно зосередитися на підтримці людей та їхнього благополуччя, а не лише на фінансових аспектах.

Головна економістка Європейського банку реконструкції та розвитку підкреслює, що успіх відбудови України залежить від терпіння українського народу та виконання мирних угод, а також від дотримання міжнародних зобов'язань Росією.

Голова Держагентства з розвитку інфраструктури та реконструкції України впевнений, що країна має перспективу кращої відбудови, ніж коли-небудь раніше. Проте успішне відновлення вимагає часу, терпіння та взаємодії з усіма зацікавленими сторонами. Тільки спільними зусиллями український народ зможе повернутися до стабільності та процвітання.

Україна переживає важливий період відбудови після війни, який привертає увагу західних компаній та залучає значні інвестиції. Процес відбудови потребує не лише фінансових вкладень, але й уваги до соціальних та економічних аспектів для забезпечення благополуччя населення. Успіх відновлення України залежить від терпіння українського народу, виконання мирних угод та дотримання міжнародних зобов'язань. Зусилля всіх зацікавлених сторін є ключовим елементом у досягненні стабільності та процвітання країни.

Представники Республіканської партії в Сполучених Штатах пропонують змінити форму економічної допомоги Україні з безплатної на кредитну. Згідно з інформацією телеканалу NBC, законопроект про це розробляється членами республіканської більшості Палати представників та деякими сенаторами, у тому числі і спікером Майком Джонсоном. За цією ініціативою весь обсяг невійськової допомоги мав би бути переведений на кредитну основу, з можливістю використання російських активів, які були конфісковані урядом США, як застави. Проте чиновники, зближені з Білого дому, ставляться до цієї ідеї з певним сумнівом. Вони вважають, що хоча будь-яка допомога краща, ніж її відсутність, але такий підхід може завдати шкоди Україні в майбутньому, оскільки це призведе до надмірного боргу, який важко буде погасити, і може викликати економічну кризу. Інформація про ці плани поки що лише на попередній стадії, і їхню повну реалізацію розглядають як віддалену перспективу. Варто також відзначити, що в Сполучених Штатах зберігається значна сума заморожених російських активів, що оцінюється від 40 до 60 мільярдів доларів. Таким чином, якщо вказана модель буде прийнята, майбутня економічна допомога Україні може обмежитися цією сумою.

Україна знову опинилася у центрі уваги американської політики, цього разу через ініціативу республіканських представників змінити безплатну допомогу на кредити. Це може мати серйозні наслідки для економічної стабільності країни в майбутньому. Хоча допомога будь-якого виду краще, ніж її відсутність, перехід до кредитної форми може завдати значних шкідливих наслідків. Плани наразі лише в стадії розробки, і їхню реалізацію вважають далекою перспективою. Проте важливо усвідомлювати потенційні ризики і обговорювати можливі наслідки таких дій для України та її економіки.