Неділя, 18 Січня, 2026

Охорона здоров’я

Як відрізнити грип від COVID-19 у сезон респіраторних інфекцій

З настанням холодів та початком інтенсивного сезону вірусних інфекцій українці дедалі частіше стикаються з симптомами, які складно розрізнити без спеціального обстеження. Лікар Бабак Ашрафі із сервісу Superdrug Online Doctor звертає увагу на те, що межа між клінічними проявами грипу та COVID-19 стає все менш помітною. За його словами, зараз ці хвороби мають багато спільного у перебігу, тому інтуїтивно визначити їх за першими симптомами майже неможливо. Найнадійнішим способом дізнатися природу захворювання залишається лабораторне тестування, яке дозволяє отримати точний результат.

Попри це, медики виділяють кілька ознак, які можуть допомогти запідозрити, з яким саме вірусом відбувається зіткнення. За спостереженнями Ашрафі, COVID-19 частіше супроводжується порушенням нюху чи смаку, відчуттям сильного виснаження навіть за незначних навантажень і тривалішою лихоманкою. До того ж при коронавірусній інфекції нерідко виникає сухий, нав’язливий кашель, який може зберігатися довше, ніж інші симптоми.

Ашрафі зазначає, що обидві інфекції залишаються небезпечними, особливо для літніх людей, пацієнтів із хронічними хворобами та ослабленим імунітетом. Цієї зими медики очікують одночасну циркуляцію грипу та коронавірусу, що створюватиме додатковий тиск на систему охорони здоров’я і підвищуватиме ризики для вразливих категорій населення.

Лікар нагадує, що вакцини, дотримання базових правил гігієни та невеликі профілактичні заходи можуть суттєво знизити ризик захворювання. Йдеться про регулярне миття рук, респіраторну гігієну, а також ізоляцію вдома у разі появи симптомів. У місцях великого скупчення людей використання маски здатне забезпечити додатковий рівень захисту та зменшити поширення інфекцій.

За словами Ашрафі, ці прості дії можуть стати ключовим чинником, який допоможе уникнути ускладнень у період зростання захворюваності.

Природні способи підтримання здорового сексуального бажання: як відновити баланс організму

Проблеми зі зниженим сексуальним бажанням трапляються доволі часто, хоча про них зазвичай говорять неохоче. На рівень потягу впливають фізичний стан, емоційне навантаження та повсякденні звички, що формують якість життя. У більшості ситуацій бажання можна повернути природно, уважно аналізуючи власний стан та реагуючи на сигнали організму.

Фізичне здоров’я є однією з головних складових. Регулярні помірні тренування покращують роботу серця та судин, активізують кровообіг і дають відчуття енергійності. Рух також допомагає знижувати рівень напруження, підтримує гормональний баланс і сприятливо впливає на природні процеси, від яких залежить комфортне самопочуття.

Не менш важливим є раціон. Продукти, багаті на цинк, магній та антиоксиданти, підтримують здоров’я нервової системи та гормональний баланс. Морепродукти, горіхи, ягоди, овочі, авокадо та риба — це те паливо, яке допомагає організму працювати стабільно. Водночас надмір алкоголю або переїдання впливають на енергію та рівень бажання у протилежний бік.

Сильний вплив має і психологічний фактор. Стрес, хронічна тривога, емоційне виснаження чи напруга у стосунках часто стають причиною зниження лібідо. Психологи радять приділяти увагу відпочинку, медитаціям, дихальним практикам та, головне, емоційному зв’язку з партнером. У складніших випадках варто звертатися до спеціаліста — сексолога чи психотерапевта.

Сон залишається одним із фундаментальних елементів сексуального здоров’я. Якщо організм не відновлюється, він знижує вироблення статевих гормонів, а разом із цим — і бажання. Оптимальні 7–9 годин сну щоночі допомагають підтримувати стабільний гормональний фон і високий рівень енергії.

Деякі природні засоби можуть слугувати м’якою підтримкою: женьшень, мака перуанська чи імбир. Але навіть натуральні добавки варто застосовувати лише після консультації з лікарем, щоби уникнути взаємодії з ліками чи небажаних ефектів.

Підвищення лібідо — це не разове рішення, а комплексний підхід, спрямований на турботу про тіло, психіку та стосунки. Коли фізичний і емоційний стан у балансі, сексуальне бажання зазвичай повертається природно, підсилюючи близькість між партнерами та покращуючи якість життя.

Вплив дитячих інфекцій на ризик розвитку онкологічних захворювань у дорослому віці

Діагноз онкологічного захворювання часто стає шоком для людини, оскільки перші прояви багатьох форм раку нагадують симптоми звичних інфекцій чи хронічних станів. Нове дослідження британських науковців звернуло увагу на ще один можливий чинник ризику, пов’язаний із подіями раннього дитинства. Йдеться про вірус BK — поліомавірус, який інфікує більшість дітей і зазвичай має легкий, майже непомітний перебіг, подібний до звичайного застудного захворювання.

Фахівці з Великої Британії встановили, що цей вірус здатен викликати пошкодження ДНК у клітинах організму. Такі зміни за певних умов можуть накопичуватися та створювати передумови для розвитку онкологічних процесів у дорослому віці. Особливо це стосується підвищеного ризику раку сечового міхура, який має складну етіологію та формується під впливом багатьох факторів.

За словами автора дослідження, доктора Саймона Бейкера з Йоркського університету, ключовим відкриттям стало те, що зміни у клітинах виникають не лише в заражених вірусом ділянках.

“Ми виявили, що пошкодження ДНК відбувається не лише в інфікованих клітинах, але й у сусідніх клітинах, що згодом може спричиняти їх ураження. Це важливо, оскільки пояснює, чому більшість випадків раку сечового міхура не містять ознак вірусу на момент діагностики, хоча сам процес міг початися набагато раніше”, — зазначив дослідник.

Вірус BK вважається поширеним і зазвичай не викликає серйозних симптомів. Після інфікування він переходить у латентний стан і “мешкає” у нирках людини.

Найбільш небезпечним вірус стає для пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки та отримують імунодепресанти. У таких людей вірус може «прокинутися», почати активно розмножуватися та спричиняти ураження нирок або сечового міхура.

Медики підкреслюють, що саме реактивація вірусу у імунно пригнічених пацієнтів давно була відома, але механізм, який може пояснити довгостроковий вплив на здорові клітини, науковці лише починають розуміти.

Дослідження допомагає пояснити, чому у багатьох випадках раку сечового міхура немає прямих слідів вірусної інфекції — хоча пошкодження ДНК могло бути спричинене саме нею.

Науковці наголошують: висновки не означають, що вірус BK сам по собі викликає рак, але його вплив може бути одним із факторів, які підвищують ймовірність мутацій у клітинах.

Подальші дослідження мають дати відповідь, як саме запобігти цим змінам та чи можна знизити ризики для пацієнтів у майбутньому.

Оптимальний час для вживання ківі та його вплив на організм

Вибір часу для споживання ківі може помітно змінювати самопочуття протягом дня та якість нічного відпочинку. Вранці цей фрукт діє як природний стимулятор, який допомагає швидше прокинутися, активізує роботу мозку та підтримує стабільний рівень енергії. У вечірній період ківі працює інакше — сприяє розслабленню, полегшує перехід до сну та поглиблює його фази, що особливо цінно в умовах тривалих навантажень і стресу.

Наукові дані підтверджують, що користь ківі значно ширша, ніж традиційне уявлення про нього як фрукт із високим вмістом вітамінів. Дослідження, опубліковані в European Journal of Nutrition, свідчать про те, що вміст вітаміну С у ківі перевищує показники багатьох цитрусових. Такий рівень аскорбінової кислоти забезпечує зміцнення імунної системи, підсилює захисні функції організму та допомагає ефективніше протистояти сезонним інфекціям.

Корисний ефект підтверджують і дані MDPI: ківі містять велику кількість харчових волокон, які покращують травлення, та фермент актинідин, що допомагає розщеплювати білки тваринного походження та глютен. Завдяки цьому фрукт рекомендують людям із хронічними запорами — доведено, що двох плодів на день достатньо, щоб нормалізувати роботу кишківника.

Окрему увагу привертає вплив ківі на сон. Дослідження підтверджують, що вживання двох плодів приблизно за годину до сну допомагає швидше заснути, зменшити кількість нічних пробуджень і подовжити тривалість сну. Ефект пояснюється природним вмістом серотоніну — нейромедіатора, що відповідає за регуляцію сну, а також антиоксидантами, які сприяють розслабленню нервової системи.

Таким чином, ківі може працювати як універсальний фрукт для підтримки енергійності вдень та якісного відпочинку вночі. Включення його до раціону — простий спосіб покращити самопочуття без додаткових зусиль.

Як зміни у способі життя у 30 років впливають на здоров’я та активність у похилому віці

Дослідження у сфері геронтології дедалі переконливіше демонструють: невеликі, але послідовні звички, сформовані у 30-річному віці, можуть суттєво підвищити шанси на збереження фізичного й розумового здоров’я після 70. Хоча природні вікові зміни неминучі, науковці наголошують, що темп старіння значною мірою залежить від вибору людини у середньому віці.

Однією з найпростіших рекомендацій є щоденна енергійна прогулянка тривалістю 15 хвилин. Такий вид активності сприяє покращенню роботи серцево-судинної системи, підтриманню оптимальної ваги та зміцненню м’язів. Разом із цим важливим елементом тривалого здоров’я є регулярний повноцінний сон, що забезпечує відновлення організму та стабільність когнітивних функцій. Помірні фізичні навантаження — від тренувань у спортзалі до домашніх вправ — допомагають зберігати силу та витривалість, які з віком зменшуються природним чином.

Фахівці рекомендують зосередитися на розвитку фізичної сили та гнучкості, особливо м’язів нижніх кінцівок, що відповідають за рухливість і незалежність. Регулярні заняття спортом, біг, велоспорт або ракеткові види спорту допомагають підтримувати кардіоваскулярну систему, м’язову силу та гнучкість суглобів. Навіть п’ять хвилин інтенсивної активності на день можуть уповільнити старіння мозку.

Також важливо формувати здорові харчові звички: збільшувати споживання овочів та фруктів, обмежувати ультраоброблені продукти і скорочувати алкоголь. Інтервальне голодування, навіть у помірному режимі 12:12, сприяє відновленню організму. Регулярний сон, лягання та прокидання у один і той самий час, підтримує циркадні ритми і зберігає когнітивні функції.

Догляд за зубами та яснами теж відіграє роль у довгостроковому здоров’ї мозку. Дослідження пов’язують пародонтоз із підвищеним ризиком когнітивного спаду через хронічне запалення.

За словами Жоау Пассоса з Центру старіння Клініки Майо, формування здорових звичок у 30–40 років створює «резерв», який захищає від втрати мобільності та когнітивних порушень у пізнішому віці. Вибір способу життя на цьому етапі може відтермінувати клітинні зміни, що призводять до функціонального спаду після 70.

Підтримка здорового способу життя після 30 — спорт, регулярний сон, правильне харчування та контроль алкоголю — допоможе серцю, м’язам, суглобам і мозку залишатися у формі довгі роки.

Порівняльні переваги гарбузового та соняшникового насіння для щоденного раціону

Гарбузове та соняшникове насіння вже давно закріпилися в раціоні людей, які прагнуть урізноманітнити харчування та додати до нього більше корисних елементів. Хрусткі, ароматні та поживні, вони чудово поєднуються із салатами, смузі, мюслі або можуть слугувати окремим легким перекусом. Хоча обидва види насіння містять цінні жири, клітковину та рослинний білок, їхній хімічний склад має відмінності, які визначають специфічний вплив на організм та можливі харчові переваги.

Гарбузове насіння часто вирізняють за високим вмістом цинку, магнію та антиоксидантів. Ці мікроелементи відіграють роль у підтримці імунітету, роботі нервової системи та нормальному синтезі білків. Крім того, гарбузове насіння містить значну кількість амінокислот, зокрема триптофану, що впливає на балансування настрою та якість сну. Його насиченість корисними жирами, передусім омега-6, сприяє підтримці здоров’я серця за умови помірного вживання.

Якщо головна мета — збільшити споживання клітковини, то перевага за соняшниковим насінням. У 100 грамах міститься близько 11,1 г клітковини, тоді як у гарбузовому — 6,5 г. Клітковина підтримує травлення, відчуття ситості та знижує ризик серцево-судинних захворювань, діабету й ожиріння.

Щодо білка, лідером є гарбузове насіння: у 100 грамах міститься близько 29,8 г білка, у соняшниковому — 19,3 г. Воно також забезпечує організм корисними лінолевими кислотами, що стабілізують рівень цукру в крові та покращують показники холестерину.

Ще однією важливою перевагою гарбузового насіння є високий вміст магнію — близько 550 мг на 100 г проти 129 мг у соняшниковому. Магній необхідний для роботи серця, зміцнення кісток та регуляції артеріального тиску.

Попри різницю у складі, експерти радять поєднувати обидва види насіння. Соняшникове насіння багате селеном і вітаміном Е, може допомагати людям із діабетом контролювати рівень цукру в крові. Гарбузове насіння пов’язують із нижчим ризиком розвитку деяких видів раку, зокрема раку грудей.

Регулярне додавання насіння до раціону підтримує здоров’я, забезпечує енергією та додає приємний горіховий смак стравам. Досить просто посипати салат, йогурт або вівсянку жменькою насіння, щоб зробити харчування кориснішим.

Зимові оздоровчі тренди під мікроскопом: що справді впливає на імунітет, а що працює лише як короткочасний стимул

Останніми зимами в Україні формується ціла культура «корисних звичок», які багато хто сприймає як універсальний шлях до міцного здоров’я. Холодові купання, комбуча, модні харчові добавки та назальні спреї стали популярними настільки, що часом сприймаються як науково обґрунтовані засоби профілактики. Втім, фахівці звертають увагу: не всі з цих практик реально допомагають організму протистояти вірусним загрозам.

Імунологиня, професорка Елеанор Райлі наголошує, що занурення в холодну воду може викликати короткочасний сплеск сил і піднесення завдяки викиду адреналіну та ендорфінів. Людина справді відчуває приплив енергії, а рівень білих кров’яних клітин може зрости — але цей ефект триває недовго. Через кілька годин показники повертаються до звичайного рівня, а отже, реального імунного захисту від вірусів таке загартовування не забезпечує.

Сімейна лікарка Маргарет Маккартні радить більше уваги приділяти помірним фізичним навантаженням, які дійсно знижують ризик вірусних інфекцій. Те ж саме стосується перебування на природі та активного способу життя, танців, співу або пробіжок.

Популярні напої, як-от комбуча, та різноманітні БАДи часто розглядаються як способи підвищення імунітету. Проте наукових доказів їх ефективності замало. Вітаміни C та полівітаміни також майже не впливають на захист від застуд, а ось вітамін D показує певну користь для тих, хто має його дефіцит та респіраторні захворювання.

Єдиним перевіреним способом зміцнити імунітет лікарі називають вакцинацію. Щеплення від грипу починає діяти вже через 7–10 днів після введення і допомагає реально знизити ризик захворювання. Додатково важливо дотримуватися здорового способу життя: не курити, підтримувати нормальну вагу, спати достатньо, регулярно мити руки та перебувати у добре провітрюваних приміщеннях.

Загалом, експерти радять не шукати «чарівні засоби», а дбати про загальний стан здоров’я та зменшувати стрес — це значно ефективніше, ніж модні зимові методи.

Важливі новини