Політика

У своєму виступі перед студентами у Чернівцях, президент Зеленський розглянув різноманітні ситуації, які можуть лежати в основі рішення військовослужбовців покинути свої пости. Відзначаючи, що кожна історія є унікальною, він підкреслив, що не можна узагальнювати всі випадки дезертирства. Зазначивши, що деякі військові можуть залишити свої місця через неприємності військового оточення, він підкреслив, що це не завжди виправдовує невиконання службових обов'язків. Однак Зеленський відзначив інші, більш серйозні сценарії, де самовільні дії військовослужбовців можуть мати трагічні наслідки для багатьох. Відомий випадок, коли певна група військових покинула свої позиції, призвівши до загибелі численних осіб через загрозу та паніку, підкреслив необхідність розуміння контексту індивідуальних вчинків. Таким чином, Зеленський аргументував, що загальна амністія для всіх дезертур не є відповідним рішенням у зв'язку з різноманітністю ситуацій та їхніми наслідками.

У висновку до цієї статті можна зазначити, що виступ президента Зеленського перед студентами в Чернівцях відобразив складність ситуацій, пов'язаних з дезертирством в армії. Підкреслено, що кожен випадок має свої власні причини та наслідки, і необхідно розглядати їх індивідуально. Зеленський підкреслив, що хоча деякі випадки можуть бути виправданими через невлаштовання у військовому колективі, існують і ситуації, коли дезертирство може призвести до серйозних та непоправних наслідків для інших військовослужбовців та цілого військового підрозділу. Таким чином, висновок полягає в необхідності індивідуального підходу до розгляду кожного випадку дезертирства і в уникненні загальних амністій, які не враховують всіх можливих наслідків та обставин.

Глава МЗС Дмитро Кулеба підкреслив, що для України є надзвичайно важливим проведення "активних переговорів" щодо отримання двох батарей ЗРС Patriot і однієї SAMP/T. Водночас, за інформацією Financial Times, європейські столиці відкидають вимоги Києва щодо відправлення своїх систем ППО до України. Згідно з джерелами знайомими з ситуацією, Київ звертається до країн, зокрема Польщі, Румунії та Іспанії, з проханням передати системи Patriot, однак це ускладнюється. "Їм потрібно всього сім. Але це складно", – зазначив один із джерел. Європейські країни стверджують, що не планують постачати системи ППО до України, мотивуючи це необхідністю збереження власного оборонного потенціалу. Німеччина, незважаючи на те, що передала Україні дві системи Patriot, відмовляється надавати додаткову допомогу. "Наразі ми не зможемо запропонувати більше систем", – повідомив Бундесвер у понеділок. Президент Польщі Дуда також виключив можливість поставок систем Patriot, натомість вказавши на можливість передачі більшої кількості своїх ракет радянського виробництва. "У Польщі ми тільки розпочинаємо будівництво системи протиракетної оборони 'Петріот', тому ця система ще не готова, і нам нічого жертвувати, навіть якби ми цього захотіли", – пояснив Дуда.

Висновки до цієї статті демонструють складність переговорного процесу України у зусиллях отримати системи протиповітряної оборони Patriot від країн Європи. Європейські країни відмовляються відповідати на вимоги Києва, аргументуючи це необхідністю збереження власного оборонного потенціалу. Незважаючи на це, Україна продовжує активно шукати можливості для отримання необхідного обладнання. Відомо, що німецька сторона вже передала деякі системи, проте подальша допомога є невизначеною. Проте, українські урядовці залишаються настійними у своїх зусиллях та продовжують переговори, намагаючись знайти шляхи до отримання необхідного обладнання для підвищення обороноздатності країни.

У внутрішньопартійних кулуарах "Слуги народу" вже зафіксовані сигнали щодо наближення обговорення ключових кадрових питань у Верховній Раді наприкінці квітня. Зазначається, що на черзі для розгляду – доля кількох міністерств та високопосадових осіб, зокрема Міністерства культури, Міністерства спорту, а також особистості Ірини Верещук та її реінтеграційного відомства, і Міністерства відновлення та інфраструктури. Провідні керівники в адміністрації президента прагнуть вирішити якнайбільше кадрових питань протягом поточного парламентського засідання, свідомі того, що затягнутість у прийнятті кадрових рішень може призвести до небажаних затримок, які стали характерними для минулих урядів.

Хоча деякі перегляди в Кабінеті Міністрів вже відбулися, напруження у зв'язку з конфліктом з Росією привело до виклику на звіт віце-прем'єра з відновлення Олександра Кубракова та голови державного агентства з відновлення Мустафи Найєма більшістю голосів депутатів. Хоча можливі перестановки в інфраструктурному секторі та сфері відновлення, вони не вважаються найбільш ймовірними. У Банковій ще не прийнято остаточного рішення щодо реорганізації та ліквідації певних міністерств. Проте загальні тенденції уже спостерігаються. Ймовірно, доля Міністерства культури та інформаційної політики та Міністерства спорту буде вирішена до кінця квітня, що може призвести до їх ліквідації або передачі функцій іншим структурам.

У рамках боротьби з російською агресією в інформаційному просторі розглядається ідея створення окремого "міністерства пропаганди". Також не виключена ліквідація Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, з передачею деяких функцій іншим органам. Згідно з одним з сценаріїв, перша віце-прем'єрка та міністр економіки Юлія Свириденко може отримати додаткові обов'язки в інфраструктурному секторі. Також обговорюється можливість призначення голови "Нафтогазу" Олексія Чернишова на важливі посади в уряді.

Незважаючи на всі чутки та спекуляції, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що кадрові зміни не є пріоритетом на даний момент і будуть обговорюватися з парламентською більшістю та президентом.

Висновки з цієї статті дозволяють зробити кілька важливих висновків. По-перше, можливі зміни в уряді України, зокрема щодо долі окремих міністерств та високопосадових осіб, є предметом значної уваги і обговорень як у партійних структурах, так і в адміністрації президента. По-друге, розглядаються різні варіанти щодо подальшого розвитку кадрової політики, включаючи можливість ліквідації окремих міністерств, передачу їх функцій іншим структурам або навіть створення нових відомств. По-третє, несвідомість розгорнутих кроків ще не розроблена, але загальні тенденції вже видно, і це може мати велике значення для подальшого урядування та реформування країни.

Вчора ЗМІ розповіли про інцидент біля престижного ресторану Fenix ​​у столиці, що стався під час бійки, організованої екс-народним депутатом від "Блоку Петра Порошенка" Віталієм Гудзенком та його синами. Після цього події виникло бажання дізнатися більше про цю особистість. Виявилося, що Віталій Гудзенко є співзасновником компанії "Агро-лідер-Україна". У 2014 році компанія мала в своєму розпорядженні 3,5 тисячі гектарів землі для сільськогосподарських культур. У 2007 році "Агро-лідер-Україна" придбала перший переробний підприємство — найбільше в країні виробництво вівсяного печива на ВАТ "Богуславський завод продтоварів" від депутата Київради Дмитра Андрієвського. Гудзенко, який у 2012 році балотувався на виборах як самовисуванець під патронатом партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна", яка після виборів саморозпустилася, а її члени вступили до партії регіонів. Після Майдану він перебував під патронатом "Блоку Петра Порошенка" і балотувався в окрузі №92, що дозволило йому уникнути люстрації, коли Президент Петро Порошенко підписав закон "Про очищення влади". Організація "Патріоти Київщини" висунула його як кандидата на цю процедуру, але пізніше виявилося, що він прихований член Партії регіонів. Інтересно, що Гудзенко активно підтримував "Антимайдан", надаючи допомогу у вигляді продуктів зі своїх ферм і наметів для активістів, а також організовуючи "заохочувальні вечірки" для "польових командирів" "Антимайдану" на своїй базі відпочинку в Білоцерківському районі. Під час інтерв'ю Гудзенко відзначив, що для нього неважливо було, з ким працювати, і не шкодує, що співпрацював із Партією регіонів і особисто Віктором Януковичем.

Говорячи про допомогу під час антимайдану, Віталій Гудзенко вважає, що залишити в біді одних і допомагати тільки іншим було б нечесно і несправедливо. За його словами, чисто по-людськи він підтримував обидві сторони. Щодо переговорів з терористами на Донбасі, Гудзенко вважає, що підтримка антитерористичної операції є спірним питанням. Він вважає, що у ополченців Донбасу також є право на самовизначення і що спочатку потрібно було б вступати з ними в мирні переговори, а не втягуватися в братовбивчу війну.

Під час свого правління Гудзенко організував переділ влади на Київщині. Народний депутат від БПП Віталій Гудзенко та голова Білоцерківської райради Віталій Гринчук, які колись були кумами, розійшлися у 2017 році через грошові та політичні конфлікти. Гринчук намагався витіснити Гудзенка з його рідного 92-го округу, підготовуючи на цю посаду іншого кума — екс-"регіонала" Миколу Стариченка. Однак, ймовірно, куми знайшли мирне вирішення конфлікту.

Також не можна не згадати про сина Віталія Гуденка — Євгена, який призначив собі "мажорський" спосіб життя. Весь легальний бізнес зафіксований на ньому, і навіть у 20-річному віці він намагався стати депутатом Київради, але безуспішно. Наразі він працює помічником народного депутата, як і його батько. Не можна не зазначити, що в минулому він також працював помічником народного депутата від Партії регіонів.

У висновку можна відзначити, що особистість Віталія Гудзенка є складною і контроверсійною. Його дії та погляди на події в Україні, зокрема його ставлення до антимайдану та конфлікту на Донбасі, викликають суперечливі реакції. Також варто звернути увагу на внутрішні політичні розбіжності та конфлікти в його регіоні, що свідчить про складність його політичного впливу та зв'язків. У контексті розвитку суспільства та політичної ситуації в Україні такі особистості відображають різноманітні вектори інтересів та поглядів, що варто враховувати при аналізі сучасної політичної сцени.

Проведення фортифікаційних робіт на запорізькому напрямку, згідно з прямими вказівками Президента, стало головною метою для нового голови Запорізької обласної військової адміністрації (ЗОВА), Івана Федорова. Однак, виявилося, що інформація про компанії, що залучені до цих робіт, вважається не державною, а корупційною таємницею, особливо щодо самого Івана Федорова. Наші джерела в ЗОВА підтверджують, що для здійснення фортифікаційних заходів в запорізькому напрямку залучалися дві мелітопольські компанії: ТОВ "МЕЛСІТІ" та ТОВ "ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АКВІ-БУД", ймовірно, пов'язані з самим Федоровим. Під час його мерування у Мелітополі ці компанії часто перемагали на міських тендерах та були зв'язані з корупційними скандалами. Федоров намагався приховати назви цих компаній, а також завищував ціни на придбання матеріалів для фортифікаційних робіт, як, наприклад, "зубів дракона". Ці збільшені витрати незаконно виплачувалися з бюджету. Варто відзначити, що Федоров і його співучасники здійснили купівлю промислової площадки для виробництва цих матеріалів та продавали їх через підконтрольні компанії за завищеними цінами. Призначення Федорова на цю посаду призвело до збагачення його оточення за рахунок державних коштів.

Наразі виявлено, що Іван Федоров фактично мешкає у резиденції екс-губернатора Запорізької області, Віталія Туринка, але цю інформацію він "випадково" забув включити до своїх звітів перед Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Проте, він не "випадково" виявив велику щедрість щодо самого Туринка, надаючи йому тендер на будівництво взводних опорних пунктів у Тарасенко. Зауважимо, що Тарасенко був заступником Туринка та вважається його близьким співробітником.

У вищезгаданій статті виявлено серйозні підозри щодо дій Івана Федорова, голови Запорізької обласної військової адміністрації. Федоров підозрюється в корупційних схемах, пов'язаних з фортифікаційними роботами та укладенням невигідних контрактів з афілійованими компаніями. Крім того, виявлено його зв'язки з екс-губернатором області, Віталієм Туринком, що свідчить про можливу взаємну підтримку та корупційні схеми. Нагально потрібне ретельне розслідування цих фактів та вжиття відповідних заходів для запобігання подальшій корупції та збереження довіри громадян до державних інституцій.

Віддане прийняття законопроєкту щодо посилення мобілізації Верховною Радою України під номером №10449 стало важливим кроком в боротьбі з російською агресією, хоча й зазнає критики за відсутність чітких термінів демобілізації та строгих санкцій для ухилянтів. Голосами 283 депутатів законопроєкт було підтримано, перевищивши необхідну більшість (226). Зміни, внесені до початкового проєкту після першого читання у лютому, були значними, враховуючи понад чотири тисячі поправок від депутатів. Профільний комітет працював над ними майже два місяці. Важливо відзначити, що початковий проєкт був внесений до парламенту наприкінці 2023 року, але був відкликаний після критики Міністерства оборони, що призвело до підготовки нової версії.

Збільшення мобілізаційних можливостей вважається необхідним для максимального забезпечення військових сил та компенсації втрат, зазначених під час війни з Росією. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про намір мобілізувати цього року близько 450-500 тисяч новобранців, але головний командувач Збройних сил Олександр Сирський вказав на можливу корекцію цих планів після уточнення складу ЗСУ.

Закон спрямований на оновлення даних щодо військовозобов’язаних та їх облік, спрощуючи процес мобілізації для влади та уникнення "виловування" співробітниками територіальних центрів комплектування на вулицях. Чоловіки у віці від 18 до 60 років мають 60 днів на оновлення своїх облікових даних у військкоматі, центрі надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника.

Наявність та постійне носіння військово-облікових документів стали необхідними для українців як в межах країни, так і за її межами, оскільки вони можуть бути запитані поліцією або працівниками територіальних центрів комплектування (ТЦК). Без таких документів громадяни не матимуть можливості отримати паспорт або скористатися консульськими послугами за кордоном. Місцеві державні органи зобов'язані активно підтримувати процес мобілізації. Також громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть добровільно зареєструвати свій електронний кабінет.

Закон також скасовує відстрочку від служби для аспірантів, що навчаються на контракті, та осіб, які отримують наступну освіту, не вищу за попередню. Встановлюється "базова військова підготовка" замість строкової служби для громадян, яку можна буде пройти під час навчання у вищих навчальних закладах або у тренувальних центрах Збройних сил України з 1 вересня 2025 року.

Ухилянтів від мобілізації чекають серйозні наслідки згідно з законом, включаючи позбавлення водійських прав через суд за вимогою ТЦК та значне збільшення штрафів. Військкомат може звернутися в поліцію з проханням затримати ухилянта, а якщо це неможливо, надіслати йому рекомендований лист з вимогою з’явитися у військкоматі, який вважається врученим, навіть якщо людина його не отримала. Якщо протягом 10 календарних днів після цього вона не з’явиться у військкоматі, то військкомат має право звернутися до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.

Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції. Закон також передбачає винятки з обов’язкової мобілізації для певних категорій громадян, таких як особи з інвалідністю, батьки трьох або більше неповнолітніх дітей, усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю або недієздатних осіб, а також співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їх помічники, керівники міністерств і їх заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади, члени Рахункової палати.

Закон також невіднесений до призову на військову службу студентів, які здобувають професійну або вищу освіту за денною або дуальною формою навчання, і які отримали рівень освіти вищий за попередній. Винятково звільняються від мобілізації наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють не менше як на 0,75 ставки. Тільки за бажанням можуть бути мобілізовані громадяни з інвалідністю, бійців, звільнених з полону, а також особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку. Закон також передбачає, що всі мобілізовані мають пройти військову підготовку і мають право самостійно звертатися до рекрутингових центрів замість примусового призову через ТЦК. Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, що була включена до першої версії проєкту закону, в останній момент була виключена з документа. Цю правку підтримали 227 депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).

Ухвалений закон щодо посилення мобілізації в Україні має значний вплив на систему призову та обліку громадян у військовому віці. Він передбачає ряд винятків із призову на військову службу, зокрема для студентів, наукових працівників та осіб з інвалідністю. Також встановлено право громадян самостійно звертатися до рекрутингових центрів для проходження військової підготовки. Закон також недопущений норми про автоматичну демобілізацію військових після тривалого перебування на службі. Ці зміни в законодавстві спрямовані на оптимізацію системи мобілізації та підвищення ефективності її роботи в умовах загрози національній безпеці.

У підтримку національної безпеки та відновлення України після ворожих атак, Верховна Рада 11 квітня запросила на екстрене засідання віцепрем’єр-міністра Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення інфраструктури Мустафу Найєма. Ця ініціатива, яку оголосив народний депутат Ярослав Железняк, отримала широку підтримку, набравши 233 голоси при необхідних 150.

Парламент також ухвалив рішення провести засідання у четвер до 13:00, на що зголосилися 188 депутатів. У той же день рано вранці Російська армія вчинила напад на територію України, застосувавши понад 80 дронів та ракет, включаючи ракети "Кинджал". Головний удар був спрямований на Львівську область, а також сталися вибухи в Харкові та області. У місті спостерігаються перебої з електропостачанням. За попередніми даними, Повітряні сили ЗСУ вчасно виявили рух ракет ворога у напрямку Харкова.

Під час атак російські війська вибирають цивільні об’єкти як цілі з метою завдати максимальної шкоди та атакувати енергетичну інфраструктуру. У такі непередбачені часи спільні дії та вирішення стратегічних завдань мають надзвичайне значення для забезпечення безпеки країни та зміцнення її резистентності.

У контексті несподіваного нападу на Україну з боку Російської армії, важливою стає активна роль парламенту у забезпеченні національної безпеки та відновленні інфраструктури країни. Запрошення віцепрем’єр-міністра Олександра Кубракова та голови Державного агентства відновлення інфраструктури Мустафи Найєма на екстрене засідання свідчить про серйозність ситуації та готовність діяти. Відновлення безпеки критичних об’єктів та координація дій у цей складний час мають вирішальне значення для забезпечення стабільності та захисту національних інтересів.