Війна

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами адвокатів Євгена Камишева та Руслана Мельніка, студенти призовного віку, які навчаються на денній або дуальній формі, здобуваючи першу вищу освіту, користуються відстрочкою. Не підлягають призову також асистенти-стажисти, аспіранти і докторанти. Незалежно від форми навчання (бюджет чи контракт), право на відстрочку залишається за студентами, але для її підтвердження необхідно подати до територіального центру комплектування (ТЦК) довідку з деканату навчального закладу.

Винятком є наукові та науково-педагогічні працівники, які мають науковий ступінь. Педагоги професійно-технічних училищ отримують відстрочку тільки при наявності основного місця роботи на 0,75 ставки.

Коли студенти можуть бути призвані?

Існують ситуації, коли студенти можуть бути позбавлені права на відстрочку. Це стосується тих, хто:

Під час канікул студенти можуть зберігати відстрочку, якщо переходять з одного курсу на інший. Однак, якщо особа вступає на вищий рівень освіти, під час перерви між семестрами вона не вважається студентом і може бути призвана.

Студенти старші за 30 років

У 2023 році був зареєстрований законопроєкт, що передбачає позбавлення відстрочки для чоловіків старше 30 років, які навчаються. Однак на момент 2024 року цей закон ще не ухвалено, тому чоловіки, які здобувають безперервну першу вищу освіту, як і раніше, не підлягають призову.

Таким чином, у 2024 році мобілізація студентів в Україні буде проводитися з урахуванням нових правил, які варто знати, щоб уникнути непередбачених ситуацій.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Скажу так, якщо у 2021-му були взагалі мої перші Олімпійські ігри, то в 2024-му – перші пробні після світового рекорду. Після них уже починається підготовка до Лос-Анджелеса,” — зазначила Магучіх, повідомляє sport.ua.

Ярослава розповіла, що після встановлення світового рекорду їй знадобилося чимало часу для відновлення. “Організм витратив на це стільки енергії, що я дні чотири просто ходила й нічого не могла робити. Хоча ментально я вже була готова до цієї висоти. А фізично — так, ще раніше, коли стрибала 2,06 у приміщенні й 2,05 у Брюсселі. Але тоді, можливо, психологічно все ж не була такою стійкою,” — пояснила спортсменка.

Магучіх зазначила, що вона готова до нових досягнень і має намір перевершити свій світовий рекорд. “Зараз уже готова й сама хочу перевершувати 2,10, але це рекорд. Це висота, яку люди інколи стрибають один раз і все. Та мені хочеться вище. Думаю, до 2,15 можна стрибати — є такі сили,” — додала чемпіонка.

Нагадаємо, що 7 липня Магучіх встановила новий світовий рекорд у стрибках у висоту на етапі Діамантової ліги в Парижі, подолавши висоту у 2,10 метра та побивши 37-річний рекорд, встановлений Стефкою Костадіновою.

Також на Олімпійських іграх у Парижі українські спортсменки Ярослава Магучіх та Ірина Геращенко завоювали золоту та бронзову медалі у стрибках у висоту, подолавши висоти у два метри та 1,95 метра відповідно.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Тобто, війна закінчується без повернення Україні захоплених Росією територій, але водночас підконтрольна Києву частина України вступає в НАТО і на неї поширюються гарантії безпеки Альянсу. Але вони не поширюються на захоплені РФ землі, які, однак, юридично продовжують вважатися українською територією.

Ідеться про «німецьку» модель, про яку раніше говорив (https://t.me/stranaua/171672) екс-генсек НАТО Столтенберг, що закликав закінчити війну по лінії фронту і прийняти до Альянсу тільки підконтрольну Києву частину України. Так само як під час холодної війни членом НАТО була тільки Західна Німеччина.

«Західні дипломати і, дедалі частіше, українські чиновники приходять до думки, що значущі гарантії безпеки можуть стати основою для узгодженого врегулювання, в якому Росія зберігає де-факто, але не де-юре, контроль над усією або частиною української території, яку вона наразі займає. Ні Київ, ні його прихильники не пропонують визнати суверенітет Росії над п’ятою частиною території України. Те, що передбачається, – це негласне визнання того, що ці землі мають бути відновлені дипломатичними засобами в майбутньому. Навіть це, зі зрозумілих причин, є делікатним питанням для українців, особливо коли представляється як основа компромісу з Москвою. Поступитися землею для отримання членства в Нато може бути «єдиною грою в місті», як сказав нам західний дипломат, але для українців це залишається табу, принаймні на публіці.

Ідея також набирає обертів в офіційних колах.

«Я не думаю, що повне відновлення контролю над усією територією є обов’язковою умовою», – сказав Петр Павел, президент Чехії та колишній генерал Нато, газеті Novinky a Právo.

«Якщо є демаркація, навіть адміністративний кордон, то ми можемо розглядати [це] як тимчасове і прийняти Україну до складу НАО на території, яку вона контролюватиме на той час», – сказав Павел.

Як вважає американський історик холодної війни Мері Саротт, Україна має визначити оборонний військовий кордон, що обороняється, погодитися постійно не розмежовувати війська або ядерну зброю на своїй території, якщо тільки вона не погрожує нападом, і відмовитися від застосування сили за межами цього кордону, окрім як з метою самооборони (тобто, не намагатися військовим шляхом повернути захоплені РФ території – Ред.)», – пише видання.

При цьому Financial Times визнає, що ця ідея («НАТО в обмін на території») має труднощі в реалізації. Як через позицію Росії (яка категорично проти членства України в Альянсі), так і через відсутність чіткого розуміння, чи готові на це йти США та інші країни НАТО.

«Існує також велике питання про те, чи будуть США, не кажучи вже про своїх європейських союзників, готові взяти на себе зобов’язання, необхідні для захисту України всередині Альянсу. Адміністрація Байдена досі відмовлялася зрушити з місця питання про прискорене членство Києва. Чи буде президент Камала Гарріс ставитися до цього по-іншому? Чи може Дональд Трамп уявити собі західнонімецьку модель як частину його запропонованої «угоди» щодо припинення війни? Чи може Зеленський продати це своєму народу?», – ставить запитання Financial Times.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Усе вказує на те, що, маючи досить скромний набір цілей, жодного обласного центру в їхньому списку немає. Російські окупаційні війська не мають можливості впевнено реалізувати свої плани, незважаючи на те, що мають тотальну кількісну перевагу в зоні бойових дій — понад 550 тисяч осіб. Це свідчить про явне виснаження їх ударних та наступальних можливостей,” — зазначив експерт.

За словами Коваленка, після Вугледара росіяни спробують рухатися на Богоявленку і Новоукраїнку. Однак, як він зазначає, це “етап вельми довгострокових боїв у полях”.

“Російські війська прагнуть швидкої перемоги, але для цього їм необхідно сформувати південний фланг для наступу на Покровськ. На сьогодні навіть лівобережна кишеня по річці Вовча не закрита. Селидове, яке стало кісткою в горлі для росіян на Покровському напрямку, буде не менш виснажливим для них, ніж бої за Вугледар,” — упевнений Коваленко.

Експерт також вважає, що бої у Торецьку для окупантів проходять у значно складніших умовах. Найболючішою темою для них залишається Часів Яр, а у Вовчанську росіяни не лише не змогли розширити свій “успіх”, але й втратили контроль над Агрегатним заводом.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Росія планує набрати на контракт із Міноборони щонайменше 225 тисяч осіб у найближчі три роки. Відзначалося, що лише минулого року контракт із МО РФ уклали 345 тисяч осіб, а з початку 2023 до середини 2024 року кількість нових контрактників досягла 511 тисяч осіб.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зараз ціни на яблука в Україні варіюються в межах 15-22 грн/кг (0,36-0,53 дол/кг), залежно від сорту, якості та обсягу партії. Ціни є найвищими за останні сім років, що змушує споживачів переглянути свої купівельні можливості.

Зростання цін у цьому сегменті пояснюється скороченням пропозиції фруктів осінніх сортів, які зазвичай не користуються високим попитом. Однак ситуація на ринку різко змінилася: попит на яблука виріс через сезонне зменшення асортименту інших фруктів та ягід від місцевих виробників.

У порівнянні з початком жовтня 2023 року, яблука подорожчали на 36%. Одним із ключових факторів такого стрибка є похолодання, яке змусило садівників зберігати основну частину врожаю, залишивши на ринку обмежені обсяги для продажу. Це також сприяло підтримці високих відпускних цін на фрукт.

Очікується, що тенденція до зростання цін може зберегтися, оскільки попит на якісні яблука продовжує перевищувати пропозицію.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з інформацією, у алгоритмах формування повісток були виявлені певні проблеми. Зокрема, повістки формуються також на військовозобов’язаних, які мають оформлене бронювання чи відстрочку, а також на тих, хто вже призваний на військову службу.

На даний момент не зовсім зрозуміло, як саме працює механізм відбору повісток. Раніше повідомлялося, що процес може нагадувати “лотерею” — так званий “рандомайзер”, який випадковим чином обирає військовозобов’язаних, що відповідають вимогам мобілізації.

1 жовтня 2024 року стало відомо, що українці почали отримувати повістки через “Укрпошту”. Херсонська обласна військова адміністрація зазначила, що у разі отримання повістки військовозобов’язаний має 14 днів для того, щоб з’явитися до Територіального центру комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Основним завданням було перевантажити всі енергоблоки, щоб вони були готові до роботи. Це дев’ять енергоблоків, що знаходяться на підконтрольній території України. Залишився лише один енергоблок, який планується підключити в середині жовтня», – зазначив Котін.

За словами Котіна, Енергоатом активно готується до опалювального сезону. Для кожної атомної електростанції розроблено по 100 заходів, що спрямовані на забезпечення безперебійної роботи під час зимових холодів. Підготовка охоплює технічне обслуговування, модернізацію обладнання та забезпечення стабільної роботи енергосистеми країни.

Планове підключення останнього енергоблоку до енергомережі забезпечить додаткову стабільність під час опалювального сезону, коли потреба в електроенергії значно зростає.