Вівторок, 2 Грудня, 2025

Через дефіцит овочесховищ уряд розширив програму «5-7-9%» для фермерів

Важливі новини

Призначили нового представника НАТО в Україні

У сфері міжнародних відносин та безпекової політики відбулася важлива подія, яка може мати значний вплив на подальшу співпрацю між Україною та Північноатлантичним альянсом. Сьогодні Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зробив офіційну заяву про призначення нового високопосадовця, який відіграватиме ключову роль у відносинах між Україною та Альянсом.

Патрік Тернер займе цю важливу посаду у вересні 2024 року. Як старший представник, він відповідатиме за координацію взаємодії НАТО з українською владою в Києві, а також за узгодження зусиль Альянсу. Тернер також буде надавати оцінки та рекомендації щодо ситуації в Україні.

Єнс Столтенберг висловив впевненість, що Тернер успішно впорається з покладеними на нього обов’язками, адже НАТО продовжує нарощувати свою підтримку Україні.

“Для мене справжня честь бути призначеним старшим представником НАТО в Україні. Я з нетерпінням чекаю на те, щоб очолити Представництво НАТО і дуже тісно співпрацювати з українською владою, а також із союзниками та партнерами НАТО, щоб допомогти надати Україні підтримку від НАТО”, — зазначив Тернер.

Призначення Патріка Тернера свідчить про продовження активної підтримки НАТО Україні та посилення співпраці між Альянсом і українською владою в умовах сучасних викликів.

Україна втратила 40% території в Курській області

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Максимум ми контролювали близько 1376 квадратних кілометрів, зараз, звичайно, ця територія стала менше. Ворог посилює контратаки. Зараз ми контролюємо приблизно 800 квадратних кілометрів. Ми будемо утримувати цю територію стільки, скільки буде доцільно з військової точки зору”, – сказало джерело.

Наступаючи на курськ, Київ мав на меті зупинити російські атаки на сході та північному сході України, змусити росію відтягнути сили, які поступово наступали на сході, і дати Києву додаткові важелі впливу на будь-які майбутні мирні переговори.

Видання зазначає, що наступаючи на курськ, Київ мав на меті зупинити російські атаки на сході та північному сході України, змусити росію відтягнути сили, які поступово наступали на сході, і дати Києву додаткові важелі впливу на будь-які майбутні мирні переговори.

Джерело в Генштабі повідомило, що найбільш загрозливим для Києва зараз є район Курахового, оскільки російські війська просуваються туди на 200-300 метрів на добу і на деяких ділянках зуміли прорватися. Місто Курахове є сходинкою до логістичного центру Покровська Донецької області.

За словами джерела, росія має близько 575 тис. військових, які воюють в Україні, і планує збільшити свої сили приблизно до 690 тис.

На фронті відбулося 227 бойових зіткнень, найактивніше на Покровському напрямку. Ворог завдав 39 авіаударів, здійснив понад 3000 обстрілів та залучив 800 дронів-камікадзе.

У Києві від повторного обстрілу постраждав медичний центр, є загиблі та пошкодження

За попередніми даними, внаслідок цього інциденту загинуло четверо людей, ще троє отримали поранення. Ця новина викликала глибоке занепокоєння серед киян та всіх українців.

За інформацією ДСНС, медзаклад постраждав від уламків ракети, що спричинили часткове руйнування будівлі. Наразі ведеться уточнення подій, а на місці працюють екстрені служби. Засвідчено, що пошкоджена приватна гінекологічна клініка ISIDA, а знімки руйнувань розміщуються в мережі.

Зазначимо, що моніторингові чати раніше повідомляли про повторний обстріл Києва приблизно о 13:05, ймовірно, із застосуванням балістики.

Приріст статків очільника Держкомісії з запасів корисних копалин: невідомі аспекти та потенційні питання

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

Свята 19 лютого: День Державного герба України, Всесвітній день китів і дельфінів та Міжнародний день перетягування канату

Сьогодні відзначають День Державного герба України, Всесвітній день китів і дельфінів та Міжнародний день перетягування каната. Кожне з цих свят має свою унікальну історію та символізм. 19 лютого у 1992 році Верховна Рада України ухвалила Постанову, якою офіційним символом країни став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, […]

The post Свята 19 лютого: День Державного герба України, Всесвітній день китів і дельфінів та Міжнародний день перетягування канату first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

В умовах війни та знищеної інфраструктури уряд вирішив «розморозити» додаткову фінансову підтримку для аграріїв. Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка дозволяє фермерам, що займаються овочівництвом, скористатися державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» для будівництва овочесховищ і картоплесховищ. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

Йдеться про можливість отримати компенсацію відсоткової ставки за кредитами – у сумі до 150 млн гривень, аналогічно до умов, які вже діють для підприємств тваринництва й переробки.

За словами міністра агрополітики Віталія Коваля, це дасть аграріям шанс інвестувати в критично важливу інфраструктуру з мінімальним фінансовим навантаженням. А головне – дозволить зменшити сезонні цінові гойдалки на овочі та фрукти.

«Через війну дефіцит сховищ сягнув 60%. Потреба у нових об’єктах – 340 тисяч тонн. Це питання продовольчої безпеки. Побудова сховищ – не розкіш, а необхідність», – заявив Коваль.

Варто зазначити: нинішня програма «5-7-9%» – це не пряме фінансування, а інструмент здешевлення вже взятих кредитів. Фермери, які вкладатимуться у будівництво овочесховищ, зможуть повертати кредит із суттєво меншою переплатою – відсотки компенсує держава.

Попри привабливість такої підтримки, експерти застерігають: доступ до програми для малих фермерів усе ще ускладнений бюрократією та банківською недовірою. Проте ті, хто зможе «вписатися» в умови, мають реальний шанс вирішити одразу дві проблеми – зберігання продукції та стабільність на ринку.

За офіційними даними, реалізація програми має охопити аграріїв із регіонів, де найбільше зруйновано інфраструктуру – насамперед це Південь і Схід України.

Останні новини