Чому затримали “Національний кешбек” за грудень та січень? Роз’яснення від “Дії”

У Комітеті з економічного розвитку під керівництвом Голови Дмитра Наталухи відбуваються жваві обговорення щодо ініціатив з економічного бронювання. Згідно з цими ініціативами, роботодавці матимуть можливість самостійно визначати стратегічно важливих для свого бізнесу працівників. Вони також зможуть сплачувати військовий збір у розмірі 20 000 гривень щомісяця за кожного з таких працівників. Окрім того, вони зобов'язані продовжувати працювати та сплачувати податки, необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил та забезпечення безпеки країни.

Ці нові заходи спрямовані на посилення фінансової бази для оборони та безпеки України. Вони надають роботодавцям широкі можливості управління персоналом, одночасно стимулюючи їх до активної участі у забезпеченні обороноздатності країни. Такий підхід дозволяє забезпечити не лише фінансову підтримку для військових потреб, а й залучити приватний сектор до процесу зміцнення національної безпеки.

Необхідно зауважити, що ці заходи передбачають співпрацю між урядом та бізнес-середовищем для досягнення спільних цілей з підтримки обороноздатності країни. Це відображає важливість партнерства між державним сектором та приватним бізнесом в сучасних умовах зміни загроз та викликів для національної безпеки.

“Бізнес має продовжувати працювати, незважаючи на будь-які складнощі, тому економічне бронювання стає необхідним,” – зауважує Наталуха. “Без податків від бізнесу не буде коштів для підтримки наших військових. Це очевидна, хоча може комусь неприємна правда.”

За його словами, економічне бронювання передбачає новий механізм співпраці між бізнесом та державою, спрямований на збереження економіки країни.

Однак, разом із концепцією економічного бронювання, частковою альтернативою може слугувати економічна мобілізація, зауважує голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій, Ігор Марчук.

“Економічна мобілізація полягає в тому, що бізнес залучає свої ресурси для надання необхідних послуг та виконання робіт, які можуть бути ефективніше здійснені саме ним,” – пояснює Марчук. “Це може включати такі сфери, як закупівлі, логістика, медичне обслуговування та інші. Такий підхід дозволяє заощадити кошти державного бюджету та забезпечити додаткове фінансування для військових потреб.”

Він закликає до усвідомлення, що основним джерелом коштів для держави є працююча економіка та платники податків. “Без економіки не буде коштів для фінансування армії,” – підкреслює Марчук.

У Звягельському територіальному центрі комплектування (ТЦК) Житомирської області сталася трагедія: помер 32-річний Сергій Ковальчук. Його наглою втратою збурено не лише родину та близьких, а й увесь регіон. Новина про його передчасне пішов з життя викликала хвилю обурення та невпевненості у суспільстві, а соціальні мережі нестримно розгортали обговорення його смерті.

Смерть Сергія Ковальчука, на жаль, не лише призвела до болюсних обтяжень для його рідних та друзів, але й стала своєрідним каталізатором для глибокого морального поневолення у громадськості. Шанований і поважаний, Сергій залишився пам'яттю не лише як сім'янин та друг, а й як активний учасник громадського життя. Він завжди прагнув надавати допомогу тим, хто цього потребував, і відзначався своїм безстрашним ставленням до життя.

Проте, зараз усі зітхають зі смутком, згадуючи яскраві моменти, пов'язані з Сергієм, але також сповнені роздумів про можливі причини трагічної події. Спекуляції та гіпотези навколо обставин смерті підстрибують, переважно, у зв'язку з його службою в армії та можливим впливом військових чиновників. Чи є в цьому ядро правди або це лише результат неперевірених домислів — питання, що залишається без відповіді.

Тим часом, рідні та друзі Сергія, понурі й ошелешені від його передчасного прощання, об'єднуються, щоб взяти його пам'ять і досвід у підтримку одне одного. Вони залишаються обійнятими болем, але віддані обіцянці, що ніколи не забудуть навіть найдрібніших подвигів Сергія та будуть тримати його дух живим серед них.

Сім’я 32-річного Сергія Ковальчука заявляє, що сина доставили з ТЦК у лікарню з переломом основи черепа.

У нього також була зламана щелепа, пробита грудина.

Лікарі підтверджують, що чоловіка з ТЦК доправили у вкрай важкому стані в комі з діагнозом «закрита черепно-мозкова травма, лінійний перелом тім’яної кістки, правобічна внутрішньочерепна гематома, вогнищевий забій головного мозку, дифузне забій головного мозку, перелом нижньої щелепи, пневмонія, спричинена аспірацією їжі або блювотними масами».

4 дні побитий був на апараті штучної вентиляції легенів. Помер, не приходячи до тями.

Офіційний діагноз – епілепсія.

Сусіди кажуть, що чоловік не був військовозобов’язаним, оскільки хворів на епілепсію, але до нього додому прийшли з повісткою і повезли в ТЦК.

Місцева мешканка заявляє, що це вже четвертий або п’ятий подібний випадок у місті.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Голова Національного банку України Андрій Пишний під час брифінгу зазначив, що завдяки зваженій процентній та валютно-курсовій політиці НБУ, а також послабленню зовнішнього інфляційного тиску, інфляцію вдасться сповільнити до 6,6% у 2025 році. У 2026 році інфляція має повернутися до цільового показника НБУ у 5% на тлі поступової нормалізації функціонування економіки та поліпшення ситуації в енергетиці.

Андрій Пишний також підкреслив, що економічне відновлення України триватиме, хоч і буде обмеженим через вплив війни, зокрема через значні пошкодження енергосистеми. У першому півріччі 2024 року економічне зростання тривало, але сповільнилося через масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру. Попри це, бізнес частково адаптувався до постійних відключень електроенергії, а стабільна робота морського коридору підтримувала економічну активність.

“Попри дефіцит електроенергії та менші врожаї порівняно з минулим роком, НБУ навіть дещо поліпшив прогноз економічного зростання на цей рік – до 3,7%. Це зумовлено кращими результатами першого кварталу та очікуваним розширенням бюджетних стимулів, а також розбудовою розподіленої генерації, зокрема за підтримки масштабних програм кредитування”, – зазначив Пишний.

На думку голови НБУ, поступова нормалізація умов функціонування економіки, збереження м’якої фіскальної політики, розбудова експортних шляхів та пожвавлення зовнішнього попиту сприятимуть пришвидшенню темпів зростання реального ВВП до 4-5% у 2025-2026 роках.

За даними Держстату, споживча інфляція в Україні у червні у річному вимірі склала 4,8%, прискорившись з 3,3% у травні. Інфляція на споживчому ринку у червні порівняно із травнем становила 2,2%, з початку року – 4,3%.

Згідно з Макроекономічним та монетарним оглядом НБУ, споживча інфляція прискорилася в червні через вичерпання минулорічного врожаю та падіння курсу гривні. Проте подальше зниження цін на продукти відбувалося завдяки більшій пропозиції через теплу погоду на початку року, а також завдяки великому торішньому врожаю і переорієнтації виробників на внутрішній ринок.