COVID-19 підвищує ризик аутизму у дітей, якщо мати хворіла під час вагітності

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Таку думку висловив військовий експерт Сергій Грабський в ефірі “Radio NV”. За його словами, реорганізація ТЦК і перекидання працівників на фронт не вирішить основних проблем у військовій сфері.

“Ми вже одного разу гралися в популізм, коли познімали всіх керівників ТЦК. Чи виправило це ситуацію? Ні, не виправило”, — зазначив Грабський. За його словами, вже на початку мобілізації працівників ТЦК почали відправляти з фронту, і це, за оцінками експерта, не принесло істотних результатів.

Військовий експерт підкреслив, що незалежно від того, як ми будемо перейменовувати центри комплектування чи рекрутингові служби, наразі мобілізація є необхідною для підтримки армії.

“В умовах війни альтернативи мобілізації в Україні немає”, — зазначив Грабський. Він додав, що державі доведеться застосовувати більш жорсткі методи для забезпечення армії людськими ресурсами, оскільки популістичні заяви, як, наприклад, реформа ТЦК, не можуть змінити ситуацію на фронті.

Раніше депутатка Юлія Яцик запропонувала розформувати ТЦК і створити 10 нових бригад з працівників цих центрів, щоб покращити ситуацію в армії. Однак ця ініціатива викликала різку критику, зокрема з боку 3-ї окремої штурмової бригади. Заступник командира бригади Максим Жорін назвав ці пропозиції “пустим популізмом”, який не вартий обговорення. Головною проблемою ТЦК та СП він вважає корупцію, з якою потрібно боротися в першу чергу.

Виходячи з останнього розгляду справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва, його випустили під особисте зобов'язання, звільнивши від запобіжного заходу, що викликає ряд питань у громадськості. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд ухвалив таке рішення, і він підкреслив, що судячи з трансляції засідання, прокурор був відсутній, що, м'яко кажучи, дивно. На додаток, суд відправив справу до Національної поліції після того, як НАБУ і САП не знайшли достатніх доказів для підтримки підозри. Суддя Ярослав Шкодін, коментуючи цю ситуацію, висловив здивування: "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд?".

Щодо самого Лієва, його вже раніше взяли під варту з заставою в розмірі 50 мільйонів гривень, проте він був відпущений під особисте зобов'язання. Однак, після скасування цього рішення ВАКСом 9 квітня, він не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Таким чином, експосадовець залишився без запобіжного заходу.

ВАКС 17 квітня повторно розглядав клопотання щодо зміни запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення це питання залишилося без розгляду. Ці нові обставини породжують додаткові запитання стосовно правосуддя та професіоналізму у вирішенні подібних справ.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Рішення суду щодо звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов'язання викликає значні сумніви серед громадськості, особливо з урахуванням відсутності прокурора на засіданні.

• Передача справи до Національної поліції після відсутності достатніх доказів від НАБУ і САП підкреслює неоднозначність інформації, що надходить у судові органи.

• Повторне розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу ВАКСом, а також його відкладення за згодою обвинувачення, створює враження про можливі проблеми в судовій системі, які потребують додаткового розгляду та уваги з боку громадськості.

Дружина міністра фінансів Сергія Марченка, який виступав із закликом українцям не придбавати автотранспортні засоби під час війни, власноруч порушила цей принцип, вибираючи собі з початку минулого року MINI Cooper. Звіт про доходи міністра показує, що Марина Марченко у 2023 році отримала можливість використовувати 2-річний автомобіль MINI Cooper SE – представника британсько-німецької марки малогабаритних автомобілів преміум-класу, які виготовляються концерном BMW. Ціна такого автомобіля в районі $28 тис. або 1,1 млн грн за версію 2021 року.

Це відбулося незважаючи на заяву Сергія Марченка у грудні 2023 року, коли він закликав українців обмежити своє споживання, зокрема, не купувати "дорогі телефони та автомобілі", зазначивши, що життя в Україні наразі виявляється дуже складним. Варто відзначити, що в цей самий час його дружина вже користувалася MINI Cooper SE, отриманим у січні 2023 року.

У той же час, Марина Марченко у 2023 році отримала доходи від роботи в ТОВ "Ісіда-IVF" на суму 605 тис. грн, а також виступає як фізична особа-підприємець, заробивши минулого року на своєму бізнесі 1,97 млн грн, що загалом складає 2,6 млн грн доходу. Ця сума перевищує міністерську зарплату Сергія Марченка у розмірі 1,1 млн грн на рік або 93,5 тис. грн на місяць. До того ж, чиновник зазначив отримання пенсії на суму 64,5 тис. грн.

MINI Cooper SE — це не єдиний автомобіль у родині. Окрім того, на ім'я Сергія Марченка оформлено право власності на Audi A6 2017 року випуску, придбаний ним у 2019 році за 1,5 млн грн. Додатково до цього, в сім'ї міністра є дві квартири в Києві (84,6 кв.м. і 40,3 кв.м.) та ще одна (88,3 кв.м.), яку пара орендувала у січні 2023 року. Усі грошові активи пари знаходяться на рахунках у Приватбанку і Сенс Банку на суму 68 тис. грн, а також $10 тис. готівкою.

У вищезгаданій статті відображено ситуацію, де дружина міністра фінансів Сергія Марченка, який закликав громадян не купувати дорогі автомобілі під час війни, сама користується автомобілем MINI Cooper. Це створює суперечливий контекст і може спричинити критику щодо консистентності його позицій.

Крім того, у статті надається інформація про доходи та майно родини міністра. Зазначається, що доходи дружини міністра перевищують його власну міністерську зарплату. Це може викликати обговорення щодо справедливості розподілу доходів у владній структурі та ставлення до власних закликів міністра щодо економічної стримованості під час війни.

В цілому, стаття розкриває певні аспекти публічного та особистого життя міністра фінансів, що можуть стати предметом громадської дискусії та аналізу в контексті етики, прозорості та соціальної відповідальності владних осіб.

Національний банк України активно розглядає можливість зміни основної валюти курсової прив’язки, замінюючи долар на євро, через зростаючу роль євро в розрахунках у країні. Рада оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків НБУ провела перший періодичний огляд індикаторів валютного ринку. Згідно з отриманими даними, долар США залишається основною курсоутворюючою валютою, проте частка угод в євро постійно зростає, зокрема в операціях банків з клієнтами, досягаючи практично 50%. Експерти вбачають, що подальше збільшення цієї тенденції може призвести до переходу до євро як основної валюти курсової прив’язки. Тим не менш, члени Ради відзначають, що учасники ринку вже відчувають потребу у розрахунках курсу гривні до євро. З урахуванням цих факторів, Національний банк розглядає можливість переходу до єдиного (щоденного) переліку валют для встановлення офіційного курсу гривні та надання додаткової інформації щодо курсу гривні до євро.

Висновок з цієї статті полягає в тому, що Національний банк України активно розглядає можливість переходу до євро як основної валюти курсової прив'язки, замінюючи долар США. Частка угод в євро постійно зростає, наближаючись до 50%, що може призвести до подальшого збільшення цієї тенденції. Учасники ринку вже відчувають потребу у розрахунках курсу гривні до євро. У зв'язку з цим, Національний банк розглядає можливість встановлення єдиного переліку валют для визначення офіційного курсу гривні та надання додаткової інформації про курс гривні до євро.

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.