Цифровий контроль мобілізації: як нова система Міноборони змінює військову службу

Святий Миколай Чудотворець є однією з найвідоміших і найшанованіших постатей у християнському світі. Це реальна історична особа — єпископ міста Мири у Лікії, який жив у IV столітті та ще за життя здобув славу праведника, здатного на великі добрі справи. Про його життя збереглися численні свідчення, що розповідають про безкорисливу допомогу нужденним, захист несправедливо скривджених і духовну підтримку тих, хто перебував у відчаї.

Особливе місце в історії святого займають перекази про його чудесні вчинки. У християнській традиції розповідається, що він рятував людей від голоду, визволяв неправдиво звинувачених, допомагав бідним родинам і навіть повертав до життя тих, кого вважали загиблими. Саме завдяки цим подіям Миколай отримав почесне звання Чудотворця. Його образ уособлює щиру доброту, жертовність і здатність змінювати людські долі через любов і віру.

У святого Миколая є дві пам’ятні дати. Навесні — 9 травня за новим стилем (22 травня за старим) — відзначають перенесення його мощей, відоме в народі як Миколай Весняний.

А головне зимове свято припадає на грудень. Багато поколінь українців звикли відзначати його 19 грудня — за старим календарем. Проте після переходу до новоцерковного календаря у 2023 році дата змінилася. Всі нерухомі свята були пересунуті на 13 днів уперед, тож День святого Миколая тепер офіційно припадає на 6 грудня. Цьогоріч він випадає на суботу.

Незалежно від того, святкують українці 6 чи 19 грудня, свято не є державним і додаткового вихідного не передбачає.

Діти в Україні з нетерпінням чекають Миколая, адже саме він приносить подарунки під подушку. Традиція походить із легенд про щедрість святого, який допомагав бідним родинам та опікувався дітьми.

У християнській традиції цього дня прийнято молитися, відвідувати церкву та робити добрі справи. Благодійні ініціативи — одна з найважливіших частин свята: тисячі українців стають “таємними Миколаями” для дітей-сиріт, малозабезпечених сімей або військових.

Водночас існують певні заборони. 6 грудня не рекомендується сваритися, тяжко працювати, займатися прибиранням, рукоділлям чи будь-якими справами, що потребують значних зусиль. Заборонено заздростити чи бажати зла іншим. У цей день важливо об’єднуватися, берегти добрі почуття та вірити в диво — особливо під час війни.

Діти часто пишуть листи Чудотворцю, але якщо бажання надто дороге або нечітке, дорослі можуть обрати подарунок на свій розсуд. У 2026 році найпопулярнішими подарунками для дітей будуть:

книги за віком та інтересами;іграшки, ляльки, машинки;солодощі;конструктори та пазли;набори для творчості;планшети, розумні годинники, дитячі квадрокоптери;спортивні подарунки — м’ячі, ролики, скейтборди;настільні ігри.

Залежно від родинних звичаїв, сюрприз можуть покласти під подушку або біля ялинки.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Кшиштоф Гавковський, віцепрем’єр-міністр Польщі, заявив, що пропозиції щодо збиття російських ракет і дронів над територією України, які прямують у бік Польщі, можуть бути спробою втягнути Польщу в конфлікт. Він наголосив, що такі дії розцінюватимуться як прямий військовий крок, і що Польща ризикує опинитися у прямому протистоянні з росією. Гавковський підкреслив, що президент Зеленський нібито навмисно намагається «втягнути» Польщу у війну з росією.

Віцепрем’єр також вказав, що Польща очікує від України більшої вдячності за допомогу та співпрацю, яку Польща надає з початку повномасштабного вторгнення росії. Це висловлювання стало резонансним, викликавши швидку реакцію Києва.

МЗС України оперативно виступило із заявою, наголосивши, що слова Гавковського є безпідставними і не відповідають реальності. У відомстві підкреслили, що збиття російських ракет і дронів, які рухаються в напрямку Польщі, є не тільки питанням захисту України, але й частиною забезпечення безпеки самої Польщі та її громадян.

МЗС нагадало, що росія неодноразово порушувала повітряний простір Польщі та здійснювала кібератаки, а також провокації проти країн НАТО. Таким чином, Україна діє як «бар’єр» для агресії росії, запобігаючи можливому поширенню конфлікту на інші країни Європи.

“Говорити про нібито прагнення України втягнути Польщу чи інші країни у війну є неприйнятним,” – йдеться в заяві. МЗС переконане, що Україна захищає не лише свою територію, а й загальний європейський простір безпеки, частиною якого є Польща.

З моменту початку повномасштабної війни Польща стала одним із найважливіших союзників України. Вона не лише прийняла сотні тисяч українських біженців, але й активно підтримує Україну політично, економічно та військово. Це стало ключовим фактором у формуванні українсько-польських відносин і підкреслило важливість солідарності між країнами.

У заяві МЗС України наголосили, що Україна прагне зміцнювати солідарність із Польщею та очікує такої ж підтримки від польської сторони. “Розраховуємо на продовження активної взаємодії для наближення перемоги над спільним ворогом та відновлення справедливого миру,” – підкреслили в українському відомстві.

Україна вважає, що спільні зусилля у протидії російській агресії є єдиним шляхом досягнення миру і безпеки в регіоні. Сили оборони України вже зупинили наступ росії та не дозволяють розширити зону конфлікту на інші держави. У цьому контексті Україна закликає Польщу зберігати єдність, що є ключовим чинником у боротьбі з російською загрозою.

Російська армія почала активно застосовувати оновлені керовані авіаційні бомби (КАБ) — так звані планерні боєприпаси, оснащені додатковими реактивними двигунами. Таке технічне вдосконалення суттєво збільшує дальність їхнього польоту та ускладнює роботу українських систем протиповітряної оборони, які й без того перебувають під постійним навантаженням через інтенсивні обстріли. Про використання цих модернізованих бомб повідомили Financial Times і низка українських медіа, посилаючись на дані розвідки.

За оцінками фахівців, оновлені радянські зразки КАБ, що раніше скидалися з літаків на відстань до 80 кілометрів, тепер отримують невеликі турбореактивні двигуни, які подовжують траєкторію польоту в кілька разів. Це дозволяє російським літакам здійснювати пуски поза зоною ураження більшості українських зенітних систем, залишаючись у відносній безпеці. Фактично, такі боєприпаси перетворюються на гібрид між крилатою ракетою та керованою авіабомбою.

Експерти називають такі рішення «дешевою заміною крилатих ракет»: вони дають змогу поцілити в енергетичну інфраструктуру й військові об’єкти, але з меншим вантажем бойової частини — близько 250 кг. Одночасно виробництво й застосування таких боєприпасів значно дешевше за стандартні крилаті ракети.

Додавання двигуна дозволяє запускати планерні бомби з безпечнішої відстані — літаки-носії можуть здійснювати пуски значно далі від лінії фронту і морських районів, що ускладнює їх ураження українською ППО. За словами представників ГУР, ворог досі тестує цю зброю в бойових умовах, але вже має перші влучання по Одесі, Миколаєву та Полтавській області.

Водночас у таких рішень є й обмеження: через масу двигуна і конструкційні обмеження корисне навантаження знижується — ефективні бойові частини обмежені приблизно 250 кг. Також частину польоту можна зробити реактивною лише на етапі розгону, далі боєприпас планує до цілі. Незважаючи на це, експерти вказують на ризик масштабного застосування у разі налагодження виробництва.

Українська система ППО вже бореться з багатьма одночасними загрозами — крилаті й балістичні ракети, масовані удари безпілотниками (зокрема іранського виробництва) та тепер — реактивні планери. Рівень перехоплення російських ракет, за аналізом, знизився в останні місяці, що посилює загрозу для цивільної інфраструктури. Одночасно вартість захисту зростає: західні зенітні ракети (наприклад Patriot) набагато дорожчі за одиницю від дешевих реактивних планерів, що створює економічну дисбалансну ситуацію.

Президент України та військове керівництво наголошують на необхідності багатокомпонентної ППО та постачань із-за кордону; тимчасом ворог працює над модернізацією й баллістичних засобів, що робить перехоплення ще складнішим.

— За словами заступника голови української розвідки Вадима Скібіцького, деякі планери вже оснащені реактивними двигунами, що значно збільшило їхню дальність.— Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що характеристики боєприпасів можна «приблизно порівняти» з крилатими ракетами, але поки що їх застосування обмежене — РФ тестує їх «в бойових умовах». Їх, за його словами, можна уражати РЕБ- та зенітними засобами.— Військові експерти застерігають: якщо Росія вийде на масове виробництво таких планерів, це створить тривалу і дешеву загрозу, яку буде важче відбивати економічно і технологічно.

Реактивні планери — це еволюція вже відпрацьованої практики: доопрацювання радянських боєприпасів крилами, наведенням і тепер — реактивними двигунами. Це тимчасово дає Росії можливість завдавати ударів глибоко в тил без значного ризику для своїх літаків. Якщо застосування стане масовим, це поставить нові вимоги до української оборони і західної допомоги.