П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Дедлайни як інструмент тиску: новий етап американської дипломатії

Важливі новини

Поліція підозрює Назарія Гусакова у шахрайстві з благодійними зборами на СМА

Національна поліція України розпочала два кримінальні провадження щодо громадянина Назарія Гусакова, який опинився в центрі гучного скандалу, пов’язаного з можливим шахрайством у сфері благодійності. За даними правоохоронців, він міг незаконно зібрати значні суми під виглядом допомоги на лікування спінальної м’язової атрофії (СМА). Інформація про терміновий збір на препарат для лікування СМА активно поширювалась у соцмережах […]

В Україні 55% компаній не можуть компенсувати підвищення військового збору працівникам

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Так, у разі підвищення військового збору до 3% або 5% дещо більше половини, а саме 55% учасників опитування зазначили, що не зможуть компенсувати цю різницю своїм працівникам. Відповідно, це призведе до зниження реального доходу людей.

У разі зростання військового збору до 3% повністю компенсувати різницю при найближчому перегляді заробітних плат готові 15% компаній, частково – 14%. Решта 7% розглядають варіант повної компенсації за рахунок введення надбавки до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан.

Якщо йдеться про зростання військового збору до 5%, у такому разі повністю готові компенсувати зниження реального доходу працівників дещо менше компаній – 14%, а частково – 13%. І 6% готові повністю компенсувати надбавкою до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан. Інші компанії розглядають різні підходи до компенсації або ще не ухвалили відповідне рішення.

США підтримали пропозицію Папи щодо переговорів між Україною та РФ

Державний секретар США Марко Рубіо підтримав ідею Святого Престолу стати місцем для потенційних мирних переговорів між Україною та Росією. Після того, як новообраний Папа Лев XIV пообіцяв докласти “всіх зусиль” для припинення війни, Рубіо назвав Ватикан місцем, яке було б прийнятним для обох сторін конфлікту. Про це повідомляє Associated Press. “Я не став би називати […]

Під Варшавою перекинувся автобус з українцями

У вівторок, 29 квітня, неподалік аеропорту імені Фредеріка Шопена у Варшаві сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода за участю міжміського автобуса, в якому перебували 26 осіб, зокрема громадяни України. Інцидент трапився на з’їзді з автомагістралі S2 на трасу S7. За повідомленням польського видання Miejski Reporter, автобус зачепив енергопоглинальні бар’єри на крутому повороті, після чого впав на бік. […]

Церковне свято 15 вересня: пам’ять великомученика Микити Готфського

Сьогодні за новим календарем православна церква вшановує пам’ять святого великомученика Микити Готфського. За старим стилем це свято припадає на 28 вересня. Життя і подвиг святого Святий Микита жив у IV столітті серед готів у Бессарабії. У 325 році він прийняв християнство і почав проповідувати нову віру. За це потрапив під гоніння вождя Афанаріха, відомого жорстоким […]

Сполучені Штати посилюють політичний і дипломатичний тиск на Україну та Росію з вимогою досягти завершення війни до літа. Такий часовий орієнтир подається як критично важливий елемент нинішньої стратегії Вашингтона, однак він не є принципово новим підходом. Подібні дедлайни вже неодноразово звучали з боку адміністрації Дональда Трампа, проте в більшості випадків вони так і не перетворювалися на реальні домовленості або стійкі результати.

Із перших місяців перебування на посаді Трамп зробив жорсткі часові рамки одним із центральних важелів своєї зовнішньої політики. Дедлайни використовувалися як спосіб примусити сторони до переговорів, прискорити ухвалення рішень і продемонструвати рішучість США на міжнародній арені. Такий підхід застосовувався у спробах врегулювати конфлікти на Близькому Сході, у складних переговорах щодо іранської ядерної програми, а також у відносинах з Північною Кореєю, де часовий тиск часто поєднувався з гучними заявами та символічними кроками.

Навіть якщо не враховувати гучну передвиборчу обіцянку завершити війну в Україні за 24 години, у перші тижні президентства команда Трампа говорила про можливу мирну угоду протягом 100 днів після інавгурації — до травня 2025 року. Згодом з’явилися нові орієнтири, зокрема вимога підписати мирну угоду до американського Дня подяки наприкінці листопада.

Однак ані Україна, ані Росія фактично не зважали на ці дедлайни. Обидві сторони продовжують розраховувати на зміну балансу сил — або на полі бою, або через внутрішнє ослаблення противника.

Західні аналітики звертають увагу, що час дедалі більше грає не на користь України. На їхню думку, нинішня стратегія Білого дому полягає у спробі вкластися в озвучені строки, і саме тому основний тиск імовірніше спрямовуватиметься на Київ, а не на Москву.

Експерти також зазначають, що щоразу, коли з’являється перспектива посилення позицій України — зокрема через можливість отримання далекобійного озброєння, — дипломатичні контакти між Вашингтоном і Москвою призводять до корекції американської позиції.

Водночас адміністрація Трампа демонструє небажання застосовувати жорсткі механізми тиску на Росію, маючи при цьому значно більше важелів впливу на Україну. Ці інструменти, за оцінками аналітиків, уже неодноразово використовувалися.

У такій ситуації можливі лише два сценарії завершення війни. Перший — Україна буде змушена погодитися на невигідні рішення через виснаження та неможливість нормального життя у містах. Другий — на Росію буде здійснено серйозний міжнародний тиск, який змусить її припинити війну на поточній лінії зіткнення.

Таким чином, новий дедлайн до літа радше продовжує вже знайому тактику Білого дому, ніж свідчить про появу принципово нового підходу до припинення війни.

Останні новини