Дефіцит кадрів в Україні змушує роботодавців підвищувати заробітню плату

За наявною інформацією, жінка, яка працювала нянею, звинувачується у неприпустимих діях щодо 4-річної дівчинки, яка перебувала під її наглядом. Ситуація набула широкого розголосу після того, як відеозапис події з'явився в мережі інтернет, викликавши хвилю обурення серед користувачів соціальних мереж та громадськості в цілому.

Як зазначають експерти Gradus Research, публікуючи результати дослідження, 64% мігрантів з України не адаптувалися до життя в інших країнах і мають намір в підсумку повернутися додому.

За результатами опитування, найбільше бажання повернутися в Україну висловлюють мігранти, які віддалено працюють на український бізнес – 70%. Так само найбільше бажання висловлюють щодо повернення в Україну ті мігранти, які є тимчасово непрацевлаштованими – 68%.

Частково на бажання повернутися в Україну впливає досвід агресивної поведінки громадян інших країн щодо мігрантів. Щонайменше 23% опитаних повідомили, що вони мали відповідний негативний досвід.Водночас не менше 60% опитаних до цього часу вважають, що перебування за кордоном гарантує їм особисту безпеку. 65% відчувають безпеку дітей у таких умовах проживання. Відповідно почуття безпеки за себе чи за власну дитину є одним з ключових факторів, що стримують від повернення.

Ще один важливий показник в опитуванні – відсоток тих, хто може назвати час або вказати на приблизний термін свого повернення. Наразі більше ніж половина – 62% – не можуть вказати, коли вони зможуть повернутися додому.

36% опитаних мігрантів вважають, що вагомим фактором, який впливатиме на їх рішення, буде наявність реальної фінансової підтримки в момент переселення додому. Для трохи меншої кількості опитаних – 33% – важливим є насамперед отримання чи можливість облаштувати для себе житло на території України, де є високий рівень безпеки. 27% респондентів вважають, що мають намір одразу повернутися додому, якщо буде належним чином посилена протиповітряна оборона в країні.

Опитування проведене Gradus Research методом анкетування в мобільному додатку/онлайн-платформі Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 17-22 травня 2024 року. Розмір вибірки: 656 респондентів.

Наступна криза українського сільського господарства: реальність чи перебільшення?

Розмови серед аграріїв посилюються щодо можливого закриття європейського ринку для українського сільгосппродукту. Це викликає серйозні обурення та песимістичні прогнози щодо майбутнього аграрного сектору. Але чи настільки ситуація насправді безнадійна, як здається на перший погляд?

Невизначеність майбутнього посилює страхи та обурення серед фермерів. Вони спрогнозували, що у разі втрати доступу до європейського ринку, українське сільське господарство загине, а країна стане експортером лише сировини для виробництва конопельних товарів. Такий сценарій, за їхніми словами, приведе до монополізації цього сектору транснаціональними корпораціями, що лише поглибить економічну залежність України від зовнішніх сил.

Але, можливо, ситуація не така безнадійна. Намагаючись переглянути ситуацію більш об'єктивно, слід врахувати не лише негативні аспекти, а й потенційні можливості. Можливість диверсифікації експортних ринків, стимулювання внутрішнього споживання та розвиток внутрішнього ринку можуть стати стратегічними кроками в умовах невизначеності щодо зовнішнього експорту.

Отже, хоча виклики стоять складні, а оптимізму не вистачає, прогнози про загибель українського сільського господарства можуть бути перебільшеними. Важливо знаходити нові шляхи розвитку та діяти разом, намагаючись знайти рішення для збереження та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

У висновках слід підкреслити, що ситуація в українському сільському господарстві має свої складнощі, проте загальний песимізм не завжди відображає реальний стан речей. Хоча можливість втрати європейського ринку може бути серйозним викликом, важливо пам'ятати про потенційні можливості для розвитку внутрішнього ринку та диверсифікації експортних шляхів. Стимулювання внутрішнього споживання та пошук нових ринків можуть допомогти зберегти стійкість українського сільського господарства. Важливо активно працювати над знаходженням імовірних рішень та спільно діяти для зміцнення та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

Двоє військовослужбовців-снайперів, Данило і Кирило Яковлеви, рішуче звернулися до Верховної Ради з вимогою виключити Петра Порошенка та його політичну партію зі складу парламентської тимчасової спеціальної комісії з питань фортифікацій. Ця підтримка, виражена з боку військових фахівців, надзвичайно важлива для вирішення питань національної безпеки та оборони. Брати Яковлеви вважають, що участь Порошенка та його політичної формації у цій комісії може негативно позначитися на об'єктивності та ефективності розгляду питань, пов'язаних зі зміцненням обороноздатності країни. Їхній голос військових, які напряму пов'язані з питаннями безпеки, має бути врахований серйозною політичною владою для забезпечення оптимальних умов для ефективного захисту національних інтересів та територіальної цілісності.

Захисники мотивують свою вимогу тим, що Порошенко не має права перевіряти фортифікації, адже саме за його президентства була провалена підготовка укріплень на кордоні з РФ, а виділені на це кошти були використані неефективно.

“Просимо народних депутатів виключити представників “Європейської солідарності” з ТСК ВР з питань фортифікацій. Їх присутність там шкодить нацбезпеці та обороні”, – пишуть бійці ЗСУ.

“Саме за президенства Петра Олексійовича на обороні рубежів розпиляли мільярди гривень, не побудувавши, насправді, і простої собачої будки, як любить висловлюватися сивочолий… Якщо глянути GoogleMaps за період 2014-2019 років на східному напрямку, з усіх фортифікацій там буде видно лише стіну бур’янів. Хоча за 5 років правління можна було побудувати стіну з фільму про зомбі-апокаліпсис з автоматичними турелями”, – наголошують військові.

Данило та Кирило Яковлеви також зазначають, що в період з 2014 по 2019 роки, в росії можна було найняти людей, які проводили через кордон з РФ по стежках, які ніхто не контролював з українського боку.

“Кордон був настільки дірявий, що порошенкові свинарчуки ганяли контрабасом з росії металобрухт, який потім “впарювали” нашому Укроборомпрому. Що заважало Порошенку протягом перемир’я побудувати фортеці з бетону і викопати яри від техніки? Натомість за часи Порошенка у повітря злетіло 210 тисяч тонн боєприпасів. Сватове, Балаклія, Калинівка, Ічня… Для порівняння, за п’ять років війни за каденції Порошенка на бойові дії на Донбасі і різноманітні навчання витратили всього близько сімдесяти тисяч тонн боєприпасів”, – зазначають військові.

“Пане Порошенко, коли ви починаєте щось розповідати за нові фортифікації, пам’ятайте: ви ще за попередні не відсиділи”, – підкреслюють військові.