Декларація нового керівника екоінспекції столиці: доходи, виплати та соціальні гарантії за 2024 рік

Корупція в українській судовій системі залишається однією з найбільших загроз для національної безпеки та стабільності. Ця проблема не тільки підриває основи правової держави, а й значно уповільнює рух країни на шляху до європейських стандартів. Замість того щоб бути гарантом справедливості, суди часто виконують роль інструмента, що забезпечує інтереси політичних і бізнесових еліт, посилюючи недовіру до правосуддя серед громадян. Під прикриттям реформ, які втілювались протягом останніх років, судова система залишилася закритою для громадськості, де рішення приймаються не на основі законів, а відповідно до неофіційних домовленостей і корупційних практик.

Особливо глибоко проблема корупції проявляється в роботі Вищої ради правосуддя, де неформальні клани мають можливість контролювати процеси призначення суддів та інших важливих посад. Така система формує закриту касту суддів, які фактично позбавлені відповідальності перед законом. На жаль, навіть найгучніші та найвідоміші справи, зокрема проти високопосадовців, часто розвалюються або затягуються на роки, що ще більше посилює відчуття безкарності серед тих, хто порушує закон.

Наше розслідування торкається конкретного прикладу — судді Миколаївського апеляційного суду Наталії Тищук. Якщо вірити її офіційній декларації, вона — людина з мінімальними доходами, без нерухомості, автомобілів та заощаджень. Її річна зарплата складає 471 526 грн, що навряд чи дозволяє вести розкішне життя. Та за фасадом декларативної бідності ховається зовсім інша реальність.

У декларації за 2024 рік суддя вказала лише дві земельні ділянки в Миколаївській області, два будинки та дві квартири у Кропивницькому. Жодного слова про розкішні авто. Проте, за нашими даними, суддя щоденно користується Porsche Cayenne вартістю близько 80 000 євро, зареєстрованим на родича. Це — типова схема приховування майна серед українських суддів.

Та головні скарби заховані не на її ім’я, а на чоловіка — Тищука В’ячеслава, підприємця з багатомільйонними активами. Серед його власності — щонайменше чотири офісні приміщення, п’ять земельних ділянок, автомобіль AUDI Q7 за понад 100 000 євро, корпоративні права та значні банківські рахунки. Однак виявилося, що й це лише вершина айсберга.

Наше джерело повідомляє, що сім’я володіє нерухомістю за кордоном — зокрема, будинком у Греції, який суддя не внесла до декларації. Але ситуація набуває скандального масштабу, коли ми з’ясовуємо, що її чоловік перебуває у міжнародному розшуку Республікою Казахстан. Його підозрюють у легалізації злочинних доходів, створенні транснаціональної злочинної групи та участі у наркоторгівлі.

У липні 2025 року його затримали у Молдові, однак українська сторона, як і раніше, зробила вигляд, що нічого не сталося. У 2021 році СБУ вже проводила обшуки родини Тищуків через підозру у відмиванні коштів на запит ФБР — але справа, як завжди, зникла у судових кабінетах.

Ця історія — не лише про одну суддю. Це про весь механізм, у якому судді, прикриваючись мантією, перетворюються на гарантів безкарності. Поки система тримається на таких “служителях Феміди”, справедливість в Україні залишатиметься лише словом. Наше розслідування буде передано НАЗК та правоохоронним органам, аби хоча б цього разу відповідальності не уникнули ті, хто ховається за законом.

У результаті першого читання, українські народні депутати віддавали свою підтримку законопроєкту, спрямованому на ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і на посилення контролю над гральною сферою. З цією важливою новиною перед народом виступили Ярослав Железняк і Олексій Гончаренко. Законопроєкт №9256д отримав підтримку від 272 депутатів, що свідчить про широку підтримку серед парламентського корпусу.

Важливо зазначити, що ініціатива до цього руху в законодавстві належить військовослужбовцю 59-ї бригади, Павлу Петриченку, який виступив із петицією на сайті Офісу Президента з метою обмеження грального бізнесу. За короткий період петиція набрала необхідну кількість голосів, що викликало інтерес Президента Володимира Зеленського.

Також, голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, активно виступав за розгляд законопроєкту щодо ліквідації КРАІЛ, наголошуючи на провалених спробах комісії формувати культуру відповідальної гри та відсутності законодавчого регулювання азартних ігор у період воєнного стану.

У результаті проведеного першого читання народні депутати висловили підтримку законопроєкту щодо припинення діяльності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і зміцнення контролю над гральним сектором. Ця ініціатива отримала широку підтримку в парламенті, як і підтримку з боку військовослужбовців та інших громадських діячів.

Проект закону, який передбачає такі зміни, отримав 272 голоси на підтримку від народних обранців. За його суттю, він спрямований на запобігання негативних наслідків азартних ігор та лотерей шляхом ліквідації органу, що регулює цю сферу, та посилення державного контролю.

Необхідно відзначити роль ініціаторів цієї ініціативи, зокрема військовослужбовця Павла Петриченка та голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, Данила Гетманцева, які активно сприяли прийняттю відповідних рішень.

В цілому, цей крок в законодавстві спрямований на захист громадян від негативних наслідків азартних ігор та лотерей, а також на підвищення рівня контролю держави в цій сфері.