Четвер, 16 Липня, 2026

Депутат Львівщини постане перед судом за фальшиві свідчення у справі про корупцію

Важливі новини

Байден був тим, хто не підтримував вступ України до НАТО

Президент США Джо Байден у своєму інтерв'ю для Time відзначив, що розуміє складність сучасних міжнародних відносин, особливо у контексті конфлікту між Україною та Росією. Його позиція стосовно вступу України до НАТО відображає не лише дипломатичний підхід, але й глибоке розуміння потреб безпеки у всесвітньому масштабі. Відмова від безапеляційного підтримання членства України в Альянсі свідчить про важливість балансу між розвитком міжнародних відносин та збереженням стабільності у регіоні. Сполучені Штати, за словами президента Байдена, залишаються віддані своїм союзникам, проте відображають ретельну обережність у прийнятті стратегічних рішень, які можуть мати великий геополітичний вплив.

«Україна ніколи не повинна бути окупованою Росією. І це не означає, що вона (Україна – Ред.) стають частиною НАТО. Це означає, що у нас із ними такі самі відносини, як і з іншими країнами, коли ми постачаємо їм зброю, щоб вони могли захистити себе в майбутньому. Але я був тим, хто говорив, що не готовий підтримати НАТОїзацію України”, – заявив президент США в інтерв’ю Time.

Він заявив, що був в Україні на посаді сенатора та віцепрезидента і побачив «значну корупцію» та «складні обставини».

Байден додав, що якщо дозволити Україні «впасти», то слідом впадуть Польща, Балкани та інші країни східної Європи.

Україна готова до паузи у військовій підтримці від США — Паліса

Україна має чіткий запасний план дій у разі зупинки чи скорочення військової допомоги з боку Сполучених Штатів. Про це в інтерв’ю азербайджанському агентству Report заявив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса. За його словами, українська влада повною мірою усвідомлює можливі ризики зміни зовнішньополітичного курсу США та вже працює над альтернативними сценаріями. «Ми розраховуємо на підтримку […]

Конфлікт між ТЦК і підлітками у Луцьку: деталі та резонанс

29 травня у Луцьку стався інцидент, в якому брали...

Верховена відсторонили від боксу після поразки від Усика: рішення комісії

Нідерландського кікбоксера Ріко Верховена тимчасово відсторонили від професійних поєдинків...

Чому зимовий апетит посилюється: природні механізми та приховані тригери сезонного голоду

У холодну пору року багато людей відчувають, що апетит помітно зростає, а бажання з’їсти щось тепле, ситне й калорійне стає майже невідворотним. Фахівці зазначають, що це не примха чи слабкість, а природний механізм, який активується у відповідь на зниження температури. Коли надворі холоднішає, організм витрачає більше енергії на підтримання оптимальної внутрішньої температури, а це автоматично підсилює потребу в додатковому “паливі”.

Психологічні чинники також відіграють значну роль. Короткий світловий день, відчуття втоми, зменшення активності та дефіцит сонячного світла запускають механізми сезонної туги. У такі моменти організм прагне швидких джерел дофаміну, які найчастіше пов’язані з калорійною їжею — солодощами, випічкою, жирними стравами. Створення “комфорту через їжу” стає одним із найпоширеніших сценаріїв поведінки в зимовий період.

Лікарка Крістал Віллі пояснює, що за холодної погоди організм інстинктивно прагне отримати більше енергії, аби компенсувати втрати тепла. Це проявляється як бажання висококалорійних страв — пасти з сиром, вершкових супів, випічки, гарячого шоколаду. Такі продукти містять цукри та жири, які швидко перетворюються на енергію та тепло.

Ще один фактор — зменшення кількості сонячного світла. У темні зимові місяці знижується рівень серотоніну та дофаміну — нейромедіаторів, що впливають на настрій. Оскільки вуглеводи здатні тимчасово підвищувати рівень серотоніну, багато людей починають відчувати сильну тягу до хліба, макаронів або шоколаду.

Також на апетит впливають гормональні зміни. Взимку часто збільшується рівень греліну, який відповідає за відчуття голоду, а рівень лептину — гормону ситості — може знижуватися через меншу фізичну активність або порушення сну. У результаті людина може відчувати менше задоволення після звичайної порції їжі й несвідомо збільшувати обсяг спожитого.

Фахівці радять звертати увагу на сезонні тригери й контролювати апетит усвідомлено: підтримувати режим харчування, додавати більше білків і клітковини, не забувати про рух та шукати здорові джерела тепла й комфорту.

Володимир Ковальчук, депутат однієї з міських рад Львівської області, буде судимий за звинуваченнями у наданні неправдивих свідчень, використанні підроблених документів і внесенні недостовірної інформації до своїх декларацій. Слідчі органи вважають, що він допомагав створити вигадане пояснення щодо походження активів родини Павла Кириленка, голови Антимонопольного комітету України, який також є фігурантом справи про незаконне збагачення.

Про завершення слідства і передачу справи до суду повідомили в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Цю інформацію підтвердили журналісти проєкту «Схеми» та інші українські ЗМІ. Згідно з версією слідства, Ковальчук стверджував, що у 2021 році надав 800 тисяч доларів тестю Кириленка, Олександру Матієнку, які нібито стали джерелом фінансування для покупки елітної нерухомості в Києві.

Ця позика стала важливим пунктом у розслідуванні проти Кириленка. НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) підозрюють, що протягом 2020-2023 років, перебуваючи на посаді керівника Донецької обласної військової адміністрації, Кириленко отримав активи на суму понад 72 мільйони гривень, які були оформлені на родичів його дружини.

На попередніх засіданнях Вищого антикорупційного суду Матієнко зазначав, що позика стала основою для інвестування в нерухомість разом із Ковальчуком. За його словами, планувалося купити об’єкти, зробити ремонт і потім продати їх дорожче. Проте у НАБУ стверджують, що договір позики був підроблений вже після початку розслідування, а експертиза показала, що документ, датований 2021 роком, був підписаний тільки у 2024 році.

Ковальчук не лише дав неправдиві свідчення, але й використовував фальшивий договір у судовому процесі. У 2025 році він подав позов до Ужгородського міськрайонного суду, намагаючись стягнути з родини Матієнків 800 тисяч доларів. Незважаючи на сумніви прокурорів щодо документу, суд задовольнив позов, хоча це рішення наразі оскаржується.

Окрім того, Ковальчук відобразив цю позику у своїй декларації за 2024 рік, що слідство розглядає як внесення недостовірних даних. Дії депутата були кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу України, включаючи введення в оману суду і використання підробленого документа. Сам Ковальчук заперечує ці звинувачення і стверджує, що справу проти нього ініційовано через його статус свідка у справі Кириленка.

Справи Павла Кириленка залишаються в центрі уваги антикорупційних розслідувань, оскільки йдеться про походження значних активів, оформлених на близьких родичів. Йому вже обрано запобіжний захід у вигляді застави понад 30 мільйонів гривень. У контексті активізації антикорупційних дій справа Ковальчука може стати важливою через механізм, який використовувався для легалізації активів за допомогою фіктивних боргових зобов’язань.

Останні новини