Неділя, 30 Серпня, 2026

Депутат Львівщини постане перед судом за фальшиві свідчення у справі про корупцію

Важливі новини

Українці масово переходять на валюту: довіра до гривні падає

У березні 2025 року українці зменшили свої вкладення в банки, свідчить свіжий звіт Національного банку України. Загальний обсяг депозитів фізичних осіб скоротився на 0,3% і становить 1,22 трлн грн. Основне зниження припало на гривневі вклади, які зменшилися на 1,1% — до 799,6 млрд грн. Натомість валютні депозити продемонстрували зростання на 1,4% — до $10,2 млрд. […]

День пам’яті святих мучеників Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста

2 листопада в православній та греко-католицькій традиціях вшановують пам’ять п’яти святих мучеників, які стали символами непохитної віри та відданості Христу. Мова йде про Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста — християн, що постраждали за свою віру в часи переслідувань, організованих перським царем Сапором. Їхній подвиг залишив глибокий слід у історії Церкви, адже вони не відмовилися від своїх переконань, навіть під час найжорстокіших катувань та загроз.

Ці святі мученики жили в період, коли християн переслідували за віру, і не лише фізична, а й моральна стійкість стала необхідною умовою для збереження душевної цілісності. Ахиндин, Пигасій та Афтоній відкрито визнавали свою віру, навіть коли це могло призвести до їхньої загибелі. Історії їхніх страждань розповідають, як, незважаючи на страшні тортури, святих не зламала ані відкрита агресія ворогів, ані фізичний біль. Легенди про цих мучеників описують, як їх кидали у вогонь і воду, однак Господь завжди зберігав їх, і вони залишалися неушкодженими.

Сановник Єлпидифор, який був свідком цих чудес, повірив у Христа і приєднався до мучеників. Згодом до них долучився й молодий Анемподист, який також прийняв смерть за віру. Цар намагався зламати їхні переконання найжорстокішими способами — обпіканням, підвішуванням на гаках, палінням смолою, але ніхто з них не відрікся від Христа.

Їхня стійкість надихнула багатьох язичників прийняти християнство. Після страти мученики були вшановані як святі, а їхній подвиг став символом незламної віри та мужності.

Традиційно 2 листопада українці дотримуються кількох заборон: цього дня не можна сваритися, лихословити, прати речі у холодній воді чи ходити далеко в ліс або поле — щоб не накликати нещастя.

Народні прикмети, пов’язані з днем Ахиндина, допомагають передбачити зиму:

безвітряний день — до м’якої зими;

зоряне небо — до морозної та сухої;

ранковий приморозок — на сніг до 8 листопада;

хмарне небо — до сніжної зими.

Пам’ять про святих Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста нагадує про силу віри, яка здатна перемогти будь-яке зло.

Володимир Остапчук поділився ніжними фото з новою вагітною дружиною

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Катерина знаходиться на восьмому місяці вагітності, і пара вирішила зберегти пам’ять про цей особливий період. Вони влаштували фотосесію на тлі осіннього парку, обравши стильні образи для зйомки. Володимир з’явився на фото у джинсах, сірому светрі та коричневій замшевій куртці, а його вагітна дружина – в бежевому кардигані, коричневих джинсах та обтиснутому боді, що підкреслювало її округлий животик. У кадрах видно, як пара обіймається, цілується та танцює, демонструючи свою ніжність та любов.

Шоумен супроводив публікацію лаконічним підписом: “Люблю нас”. Ці слова знайшли відгук серед фанів пари, які оцінили не лише їхню красу, а й гармонію, що панує між ними.

Ця дитина стане третьою для Володимира Остапчука, адже у нього є син та донька від першого шлюбу, які наразі проживають в Канаді. Для Катерини це буде первісток, і вони з Володимиром вже обрали ім’я для свого сина — Тимофій. Очікується, що хлопчик з’явиться на світ наприкінці 2024 року, і родина вже нетерпляче чекає на поповнення.

Шанувальники пари активно коментують їхні світлини в соцмережах, захоплюючись виглядом Катерини під час вагітності. “Як з кіно”, “Чарівні фото”, “Катерино, ви неймовірна. Шикарно та водночас ніжно виглядаєте” — це лише кілька з численних позитивних відгуків.

Подружжя, яке вже понад два роки у стосунках, цього року вирішило укласти шлюб і, як виявилося в серпні, чекає на сина. Пара продовжує радувати своїх шанувальників теплими моментами, розповідаючи про свою родину та очікування на малюка.

Конкурс навколо літієвого родовища “Ділянка Добра”: держава могла отримати більшу частку прибутку

Україна потенційно могла розраховувати на суттєвіші надходження від розробки літієвого родовища «Ділянка Добра» у Кіровоградській області, однак результати конкурсного відбору виявилися менш вигідними для держави. За оцінками компанії Critical Metals Corp., запропонована нею модель передбачала до 15% прибуткової продукції на користь держави, проте перевагу отримала інша заявка з помітно нижчими економічними показниками.

У компанії зазначили, що брали участь у конкурсі на укладення Угоди про розподіл продукції та подали фінансово привабливу пропозицію, яка, на їхню думку, могла забезпечити більші бюджетні надходження у середньо- та довгостроковій перспективі. Водночас за підсумками процедури переможцем було визначено іншого учасника, а сама логіка вибору викликала запитання з боку учасників ринку.

Проєкт European Lithium Ukraine передбачав створення повністю інтегрованого виробничого ланцюга — від геологічного вивчення до видобутку, збагачення та переробки літію з виробництвом гідроксиду та карбонату літію. Загальний обсяг інвестицій, заявлений компанією, складав понад 1,5 мільярда доларів США. З них 12,3 млн доларів планувалося спрямувати на геологічне вивчення, а ще близько 1,5 млрд доларів — на створення видобувного та переробного комплексу.

Фінансування проєкту передбачалося за рахунок власних коштів компанії, залучення капіталу через розміщення акцій Critical Metals Corp. на біржі NASDAQ, а також кредитів міжнародних фінансових установ.

Ключовою відмінністю пропозиції European Lithium Ukraine була модель розподілу прибуткової продукції. У разі, якщо фактичні витрати інвестора перевищували б 70% загального обсягу продукції, частка держави становила б 4%. Однак у разі зменшення компенсаційної частки інвестора держава могла б отримувати від 8% до 15% прибуткової продукції залежно від ринкових цін на літій.

За оцінками компанії, за такого сценарію держава могла б отримувати від 16 млн до 277 млн доларів США щороку, враховуючи як частку у прибутковій продукції, так і податок на прибуток інвестора.

Втім, переможцем конкурсу було обрано американську компанію Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Про це 12 січня заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, проєкт передбачає мінімальний обсяг капітальних інвестицій у 179 млн доларів, з яких 12 млн підуть на додаткову геологорозвідку та аудит запасів, а 167 млн — на організацію видобутку та збагачення.

Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що акціонерами Dobra Lithium Holdings JV є міжнародні структури TechMet та The Rock Holdings. Серед ключових інвесторів TechMet — Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Суверенний фонд Катару та Mercuria Clean Energy Investments. Бенефіціаром The Rock Holdings є американський бізнесмен і філантроп Рональд Лаудер.

За словами заступника міністра економіки Єгора Перелигіна, частка держави у прибутковій продукції за пропозицією компанії-переможця, імовірно, становитиме не менше 4% або близько 6% залежно від структури компенсаційної продукції.

Таким чином, за підсумками конкурсу держава погодилась на модель із мінімальною гарантованою часткою, відмовившись від сценарію, який потенційно міг забезпечити значно більші бюджетні надходження у разі сприятливої кон’юнктури ринку літію.

Зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа: сигнали підтримки та геополітичні акценти

На офіційній сторінці Білого дому у соціальній мережі X з’явилася світлина, що зафіксувала зустріч Президента України Володимира Зеленського та його американського колеги Дональда Трампа. Подія одразу привернула увагу міжнародної спільноти, адже супроводжувалася низкою заяв, які стали предметом обговорення у політичних і медійних колах.

У повідомленні, опублікованому від імені Білого дому, наводилися слова Трампа, який охарактеризував Зеленського як «хоробру людину, що веде відважну боротьбу». Американський президент наголосив, що після аналізу військової й економічної ситуації в Україні та Росії дійшов висновку: за умови збереження та розширення підтримки з боку Європейського Союзу і НАТО, Україна має всі передумови для відновлення своїх міжнародно визнаних кордонів.

«Чому б ні?» — зауважив Трамп, наголосивши, що це цілком реальний сценарій за умови достатнього терпіння та фінансової допомоги партнерів.

Зеленський, своєю чергою, пізніше пояснив журналістам, як йому вдалося переконати Трампа не довіряти «казкам Путіна» про ситуацію на фронті. За словами українського президента, він аргументував свою позицію конкретними фактами, які спростовують російську пропаганду.

Зустріч у США стала важливим сигналом для України, оскільки підтвердила готовність американської сторони підтримувати Київ у боротьбі проти російської агресії та сприяти зміцненню партнерства на міжнародному рівні.

Володимир Ковальчук, депутат однієї з міських рад Львівської області, буде судимий за звинуваченнями у наданні неправдивих свідчень, використанні підроблених документів і внесенні недостовірної інформації до своїх декларацій. Слідчі органи вважають, що він допомагав створити вигадане пояснення щодо походження активів родини Павла Кириленка, голови Антимонопольного комітету України, який також є фігурантом справи про незаконне збагачення.

Про завершення слідства і передачу справи до суду повідомили в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Цю інформацію підтвердили журналісти проєкту «Схеми» та інші українські ЗМІ. Згідно з версією слідства, Ковальчук стверджував, що у 2021 році надав 800 тисяч доларів тестю Кириленка, Олександру Матієнку, які нібито стали джерелом фінансування для покупки елітної нерухомості в Києві.

Ця позика стала важливим пунктом у розслідуванні проти Кириленка. НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) підозрюють, що протягом 2020-2023 років, перебуваючи на посаді керівника Донецької обласної військової адміністрації, Кириленко отримав активи на суму понад 72 мільйони гривень, які були оформлені на родичів його дружини.

На попередніх засіданнях Вищого антикорупційного суду Матієнко зазначав, що позика стала основою для інвестування в нерухомість разом із Ковальчуком. За його словами, планувалося купити об’єкти, зробити ремонт і потім продати їх дорожче. Проте у НАБУ стверджують, що договір позики був підроблений вже після початку розслідування, а експертиза показала, що документ, датований 2021 роком, був підписаний тільки у 2024 році.

Ковальчук не лише дав неправдиві свідчення, але й використовував фальшивий договір у судовому процесі. У 2025 році він подав позов до Ужгородського міськрайонного суду, намагаючись стягнути з родини Матієнків 800 тисяч доларів. Незважаючи на сумніви прокурорів щодо документу, суд задовольнив позов, хоча це рішення наразі оскаржується.

Окрім того, Ковальчук відобразив цю позику у своїй декларації за 2024 рік, що слідство розглядає як внесення недостовірних даних. Дії депутата були кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу України, включаючи введення в оману суду і використання підробленого документа. Сам Ковальчук заперечує ці звинувачення і стверджує, що справу проти нього ініційовано через його статус свідка у справі Кириленка.

Справи Павла Кириленка залишаються в центрі уваги антикорупційних розслідувань, оскільки йдеться про походження значних активів, оформлених на близьких родичів. Йому вже обрано запобіжний захід у вигляді застави понад 30 мільйонів гривень. У контексті активізації антикорупційних дій справа Ковальчука може стати важливою через механізм, який використовувався для легалізації активів за допомогою фіктивних боргових зобов’язань.

Останні новини