Четвер, 21 Травня, 2026

Депутат Львівщини постане перед судом за фальшиві свідчення у справі про корупцію

Важливі новини

Український телеведучий Андрій Джеджула поділився сімейними знімками з відпочинку та показав нову дружину

Андрій Джеджула поділився з шанувальниками особистим моментом – вперше показав свою нову дружину, яка понад два місяці тому народила йому доньку. Разом із дружиною, трьома дітьми та тещею шоумен вирушив у відпустку. Це особлива подія для зірки, адже, за його словами, він не наважувався відпочивати протягом шести років. Для подорожі Джеджула взяв у друзів автомобіль […]

Розслідування про можливу схему виїзду чоловіків за кордон під прикриттям гастролей артиста

Упродовж 2025 року ім’я українського співака Петра Чорного опинилося в центрі гучного журналістського розслідування, яке викликало значний суспільний резонанс. За інформацією, оприлюдненою командою Bihus.Info 2 лютого, артист нібито був пов’язаний зі схемою незаконного виїзду чоловіків призовного віку за межі України під виглядом учасників його музичного колективу.

Журналісти стверджують, що ключову роль у можливій організації цієї схеми відігравав концертний менеджер Сергій Матусов. За зібраними даними, він неодноразово подавав списки так званих «музикантів», які мали супроводжувати артиста на закордонні виступи. При цьому частина осіб, включених до документів, фактично не мала стосунку до творчої діяльності чи концертної команди.

Один із учасників схеми розповів журналістам, що за виїзд заплатив близько 5000 доларів Сергію Матусову. У червні 2025 року завдяки його листам за кордон виїхали двоє чоловіків, у липні — ще двоє, а в листопаді — один чоловік, попри скасування концерту. Петро Чорний із цими поїздками не був пов’язаний.

Матусов спростував свою участь у схемі, але не зміг пояснити, чим саме мали б займатися «музиканти» на концертах, ані на яких інструментах грали, ані чому поїздки відбувалися після скасованих заходів.

Сам співак підтвердив журналістам, що тричі виїжджав за кордон, але люди, які їздили разом із ним, до нього жодного стосунку не мають. Чорний також зазначив, що знайомий із Матусовим, проте не знає, чиї це дії. Після публікації він звинуватив журналістів у замовному матеріалі.

Петро Чорний — 53-річний український ромський співак, народився в Росії та переїхав до Києва у 1980 році. У 2000-х роках здобув популярність як виконавець романсів, ромських та українських народних пісень.

Керівництво “Полтаваобленерго” підозрюють у махінаціях з трансформаторами на 275 мільйонів

На Полтавщині розгортається черговий скандал у сфері енергетики. Бюро економічної безпеки України повідомило про підозру голові правління “Полтаваобленерго”, його заступнику та фінансовому директору. За версією слідства, топменеджмент компанії провернув масштабну податкову махінацію, завдавши збитків державному бюджету на 49,5 мільйона гривень. Як встановило слідство, службові особи енергокомпанії організували закупівлю трансформаторного обладнання начебто з Туреччини. Загальна сума […]

Високі премії та надбавки для мерів під час війни: приклад Галича

Міський голова Галича на Івано-Франківщині Олег Кантор потрапив до числа очільників громад області, які в період повномасштабної війни отримували одні з найбільших премій та надбавок. За даними видання «Суспільне», які цитує «Стопкор», зарплата мера формувалася не лише з основного окладу, а й з декількох видів додаткових виплат, що значно збільшували його щомісячний дохід.

Зокрема, Олегу Кантору нараховували надбавку за ранг посадової особи місцевого самоврядування, додатково 10% за вислугу років, а також 50% премії за «виконання особливо важливих завдань». Така система стимулювання, яка передбачає численні доплати до посадового окладу, свідчить про те, що навіть у складні воєнні часи керівники деяких громад могли отримувати значні фінансові заохочення.

У підсумку річні суми додаткових нарахувань виглядали так:2022 рік – 542 051 грн;2023 рік – 607 201 грн;2024 рік – 829 046 грн;2025 рік – 548 672 грн.

Окремо значними були виплати саме за «виконання особливо важливої роботи»: від майже 79 тисяч гривень у 2025 році до понад 131 тисячі гривень у 2024-му. Також у 2023 і 2024 роках міський голова отримував по 15 тисяч гривень премій до свят.

Що задекларував мер

У щорічній декларації Олега Кантора за 2024 рік вказано офіційний дохід у вигляді заробітної плати — близько 1,2 млн гривень на рік, або понад 100 тисяч гривень щомісяця.

Серед заощаджень зазначено 680 тисяч гривень готівкою, 8 900 євро та 14 тисяч доларів США.

Також у власності посадовця — значний перелік нерухомості: нежитлове приміщення площею понад 1 270 квадратних метрів, квартира майже 60 «квадратів», житловий будинок на 318,6 квадратного метра, три гаражі та десять земельних ділянок. Одна з них має площу понад 20 тисяч квадратних метрів і була набута вже після вступу на посаду міського голови.

У декларації вказані й транспортні засоби — кілька автомобілів старих років випуску, зокрема Volkswagen Caravelle 2011 року, Mercedes-Benz 2001 року та Ford Sierra 1985 року.

Попередні скандали

Ім’я Олега Кантора раніше вже фігурувало у публічному скандалі. У 2021 році його звинуватили у побитті місцевого депутата від «Європейської солідарності» Миколи Вовка. За словами депутата, інциденти сталися у приміщенні міськради та пізніше в лікарні. Сам мер заперечував звинувачення, стверджуючи, що опонент був напідпитку. Водночас поліція зареєструвала відповідну заяву.

Сукупність великих премій, значних доходів та обсягу майна посадовця викликала суспільну дискусію щодо доцільності таких виплат керівникам громад у воєнний час.

Розслідування НАБУ: з’явилася інформація про від’їзд ексміністра Резнікова

За інформацією наших джерел, екс-міністр оборони Олексій Резніков міг виїхати з України через розслідування НАБУ корупційних схем в оборонному секторі. Нагадаємо, 30 червня 2025 року Національне антикорупційне бюро провело обшуки у колишнього міністра оборони Олексія Резнікова в рамках справи про закупівлю продуктів для армії за завищеними цінами, так званої справи про “курячі яйця за 17 […]

Володимир Ковальчук, депутат однієї з міських рад Львівської області, буде судимий за звинуваченнями у наданні неправдивих свідчень, використанні підроблених документів і внесенні недостовірної інформації до своїх декларацій. Слідчі органи вважають, що він допомагав створити вигадане пояснення щодо походження активів родини Павла Кириленка, голови Антимонопольного комітету України, який також є фігурантом справи про незаконне збагачення.

Про завершення слідства і передачу справи до суду повідомили в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Цю інформацію підтвердили журналісти проєкту «Схеми» та інші українські ЗМІ. Згідно з версією слідства, Ковальчук стверджував, що у 2021 році надав 800 тисяч доларів тестю Кириленка, Олександру Матієнку, які нібито стали джерелом фінансування для покупки елітної нерухомості в Києві.

Ця позика стала важливим пунктом у розслідуванні проти Кириленка. НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) підозрюють, що протягом 2020-2023 років, перебуваючи на посаді керівника Донецької обласної військової адміністрації, Кириленко отримав активи на суму понад 72 мільйони гривень, які були оформлені на родичів його дружини.

На попередніх засіданнях Вищого антикорупційного суду Матієнко зазначав, що позика стала основою для інвестування в нерухомість разом із Ковальчуком. За його словами, планувалося купити об’єкти, зробити ремонт і потім продати їх дорожче. Проте у НАБУ стверджують, що договір позики був підроблений вже після початку розслідування, а експертиза показала, що документ, датований 2021 роком, був підписаний тільки у 2024 році.

Ковальчук не лише дав неправдиві свідчення, але й використовував фальшивий договір у судовому процесі. У 2025 році він подав позов до Ужгородського міськрайонного суду, намагаючись стягнути з родини Матієнків 800 тисяч доларів. Незважаючи на сумніви прокурорів щодо документу, суд задовольнив позов, хоча це рішення наразі оскаржується.

Окрім того, Ковальчук відобразив цю позику у своїй декларації за 2024 рік, що слідство розглядає як внесення недостовірних даних. Дії депутата були кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу України, включаючи введення в оману суду і використання підробленого документа. Сам Ковальчук заперечує ці звинувачення і стверджує, що справу проти нього ініційовано через його статус свідка у справі Кириленка.

Справи Павла Кириленка залишаються в центрі уваги антикорупційних розслідувань, оскільки йдеться про походження значних активів, оформлених на близьких родичів. Йому вже обрано запобіжний захід у вигляді застави понад 30 мільйонів гривень. У контексті активізації антикорупційних дій справа Ковальчука може стати важливою через механізм, який використовувався для легалізації активів за допомогою фіктивних боргових зобов’язань.

Останні новини