Вівторок, 3 Березня, 2026

Держаудитслужба виявила фінансові порушення в Києві на 444,5 млн гривень

Важливі новини

Рекордні ціни на цукор: у Харкові медзаклади здійснюють найдорожчі закупівлі

Аналіз закупівель медичних та соціальних закладів Харкова і області показав значний розрив у цінах на цукор – від 27,66 грн до майже 45 грн за кілограм. При цьому, за даними порталу “Мінфін”, середня ринкова ціна у 2025 році в регіоні коливалася в межах 31–33 грн, а в супермаркетах продукт продавався навіть дешевше. Деякі замовники, як-от […]

Чому застуди у дітей корисні для імунітету

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Група дослідників із Гельсінського університету вивчила історію хвороб понад 100 тисяч людей за період з 1989 по 2022 роки. Висновки показали, що:

Коли дитина часто застуджується, її імунна система отримує “тренування”, навчаючись розпізнавати та боротися з різними збудниками інфекцій. Учені припускають, що це знижує ймовірність того, що імунітет “переплутає” чужорідні організми зі здоровими клітинами тіла.

Ще однією важливою умовою є взаємодія дітей між собою:

Попередні результати дослідження є лише частиною великого наукового проекту. Вчені планують продовжити аналіз, щоб детальніше зрозуміти, як часті хвороби в ранньому віці впливають на формування захворювань, таких як діабет та інші аутоімунні стани.

Сергія Сивохо поховали на “рідній землі” в Донецьку

Гуморист, шоумен і громадський діяч Сергій Сивохо, який помер 17 жовтня 2023 року, був похований у своєму рідному місті – Донецьку. Це стало можливим завдяки зусиллям його родини та ближніх, які прагнули виконати його останнє бажання – бути похованим на рідній землі. Могилу Сивохо на своїй сторінці у Facebook показала його дружина Тетяна. Де поховали Сивохо […]

The post Сергія Сивохо поховали на “рідній землі” в Донецьку first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Поліція Києва викрила злочинне угруповання, яке привласнило чотири квартири

У столиці правоохоронці викрили злочинну групу, яка заволоділа щонайменше чотирма квартирами в Києві та Борисполі, завдавши збитків на понад 6,3 мільйона гривень. Про це повідомила Київська міська прокуратура. До складу угруповання входили четверо осіб: 50-річний киянин — організатор схеми, ріелтор, жінка, яка видавала себе за спадкоємицю, та колишня працівниця Дарницької районної адміністрації. Їхня схема була […]

Уряд сприяє тінізації ринку праці – Олексій Кущ

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Дивна заява Шмигаля про те, що 98% повісток надсилають людям, які не працевлаштовані і не платять податки. Адже, це, м’яко кажучи, не відповідає дійсності.

Але мене вражає ось що.

Спершу уряд посилив транзакційне навантаження на бізнес, взявши на нього відповідальність за мобілізаційні процедури: вручення повісток, доставку співробітників у ТЦК. Це закономірно призвело до масового звільнення людей з офіційного місця роботи і переведення їх у тінь (з припиненням нарахування податків на зарплату, яку почали платити в конвертах).

Кількість таких людей загалом по країні становила сотні тисяч.

Тепер прем’єр говорить про те, що повістки розсилають тим, хто офіційно не працевлаштований….

Тобто уряд спершу загнав людей у тінь, а тепер пробує їх звідти “дістати” за допомогою повісток.

А навіщо було змушувати бізнес модерувати вручення повісток? Це ж не радянські державні підприємства.

Декомунізація у нас пройшла лише у вигляді знесення пам’ятників, але не в умах чиновників та їхньому ставленні до людей. Людей і бізнес досі розглядають як “ресурс”, яким потрібно “управляти”. Моделі соціального діалогу, людиноцентричної політики у нас досі — зі сфери фантастики.

Наприклад, бізнесу потрібно пам’ятники ставити за те, що в такій ситуації він зберігає робочі місця і платить податки. А не навантажувати його не властивими йому функціями, і до того ж протиприродними.

Тому що якщо бізнесу потрібен співробітник, він переведе його в тінь, але збереже.

Тому всі дії уряду в цьому плані — це моторошне шарахання з боку в бік.

То максимально натиснути на офіційний ринок праці, то на тіньовий.

В уряді взагалі розуміють, що вони роблять?

За останні п’ять років органи Державної аудиторської служби (Держаудитслужби) України провели 137 перевірок у Києві, що охоплюють Київраду, Київську міську державну адміністрацію (КМДА), районні державні адміністрації (РДА), підпорядковані їм комунальні заклади та підприємства, а також Київську міську військову адміністрацію (КМВА). Результати цих перевірок виявили численні порушення, які призвели до збитків на загальну суму понад 444,5 мільйона гривень. Варто зазначити, що реальна сума порушень може бути значно більшою, оскільки не всі порушення були включені до загального звіту.

Як показали результати перевірок, серед найбільших порушників — Київська міська військова адміністрація (КМВА), яка була причетна до фінансових порушень на суму 118,8 мільйона гривень. Окрім цього, значну кількість порушень було виявлено в таких структурах, як Департамент соціальної політики КМДА (46,9 млн грн), Департамент культури КМДА (38,7 млн грн), а також кілька столичних комунальних підприємств.

Державні аудитори відзначили численні випадки завищення вартості виконаних робіт, неправомірних виплат працівникам, а також нецільового використання комунальних транспортних засобів. Такі порушення не тільки завдали збитків бюджету Києва, але й порушили основи фінансової дисципліни в столичній владі.

Виявлені порушення у різних сферах

  1. Департамент культури КМДА — під час перевірки, що охоплювала період з 1 січня 2021 року по 31 березня 2022 року, аудиторі встановили, що ряд столичних музеїв, зокрема Музей історії Десятинної церкви та Музей спортивної слави України, виплатили “зайві” кошти на суму 8,2 млн гривень через включення до штатних розписів непотрібних працівників. У театрів також було зафіксовано неефективне використання коштів, зокрема, на суму 735,9 тис. гривень.

  2. Київтеплоенерго — це комунальне підприємство стало одним з найбільших порушників серед підприємств міста, із загальною сумою фінансових порушень в 16 млн гривень. Однак, слід зазначити, що підприємство компенсувало всю суму через відшкодування.

  3. Київська міська клінічна лікарня №6 — у період з 1 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року було виявлено порушень на суму 15,8 млн гривень. Чиновники лікарні неправомірно виплатили своїм працівникам значні суми, що призвело до втрат для бюджету.

  4. Київблагоустрій — під час перевірок цієї організації було виявлено низку порушень, зокрема, недоотримання доходів на суму понад 10 млн гривень через неотримання персональних даних порушників та невиконання адміністративних заходів щодо них. Крім того, було зафіксовано неефективне використання транспортних засобів і палива на суму близько 0,2 млн гривень.

Особливо варто відзначити фінансові порушення в транспортній сфері столиці, де через неналежний контроль за використанням коштів у Київському метрополітені було утворено прострочену дебіторську заборгованість у розмірі 3,9 млрд гривень. Через це, як передбачали аудитори, зупинка будівництва нової лінії метро на Виноградар призведе до додаткових витрат у сумі 69,4 млн гривень.

Окрім того, зафіксовано завищення вартості перевезення 60 вагонів метро, що столиця отримала в подарунок від Варшави, на 159,6 млн гривень. Київський метрополітен заплатив компанії-перевізнику 189,3 млн гривень, що значно більше, ніж пропонували інші перевізники — 29,6 млн гривень.

Загальна сума порушень, встановлених за результатами аудиторських перевірок у Києві, може бути значно вищою, оскільки деякі з них не були включені до звітів, що надані громадськості. Як зазначають фахівці, численні порушення в діяльності столичних органів влади та комунальних підприємств свідчать про системну проблему в управлінні міськими фінансами. Водночас матеріали перевірок, що стали підставою для кримінальних проваджень, не завжди завершуються результатами, які б призвели до реальних покарань.

Однією з причин є закінчення строків давності, що є серйозною проблемою для правоохоронних органів, які не можуть швидко реагувати на виявлені порушення. Як неодноразово зазначав мер Києва Віталій Кличко, слідство часто забирає занадто багато часу, що дає можливість чиновникам уникати відповідальності.

Різні аудитори та органи, що перевіряють діяльність структур підпорядкованих КМДА, мають можливість виявити масштабні фінансові порушення, однак для реальних змін в управлінні коштами необхідно посилити контроль за використанням бюджетних коштів і покращити оперативність правоохоронних органів у порушених справах.

Розслідування цих порушень і прийняття відповідних заходів повинні стати пріоритетом для міської влади та правоохоронних органів, якщо вони справді прагнуть зменшити корупцію і підвищити ефективність використання бюджетних коштів у столиці.

The post Держаудитслужба виявила фінансові порушення в Києві на 444,5 млн гривень first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини