Четвер, 5 Червня, 2025

Держаудитслужба виявила фінансові порушення в Києві на 444,5 млн гривень

Важливі новини

Війна розкрила безодню розриву між Україною та російською опозицією: що відображає цей конфлікт?

Україна та ліберальна російська опозиція відчувають спільний біль – обидва вони прагнуть кінця правління президента Володимира Путіна та припинення його війни проти України. Проте реакція України на смерть російського опозиціонера Олексія Навального, головного противника Путіна, відкрила глибокий розрив між двома сторонами. Це також відображає складність вирішення проблем між двома сусідніми країнами, навіть у випадку відходу Путіна. Коли тисячі росіян зі всього світу вшановували пам'ять покійного політика, якого бачили останньою демократичною надією своєї країни, реакція в Україні була здебільшого стриманою або навіть ворожою, оскільки багато українців дивляться на Навального з певним скепсисом. Заяви вдови Навального, Юлії, про те, що вона продовжить боротьбу з Путіним, викликали подібну відповідь. Для багатьох українців Навальний не є символом демократії, як його бачать на Заході. Це показує глибокі розбіжності в уявленнях між українцями та росіянами. Багато українців вважають цю війну останнім актом столітнього утискання з боку російських правителів, а ліберальні росіяни, у тому числі Навальний, розглядаються як частина російського суспільства, яке страждає від імперського проєкту. Українські та російські відносини мають глибокі корені. Навіть українські ліверали відчувають розрив із більшістю свого суспільства, зокрема з тисячами сімей, які втратили своїх чоловіків у війні на Донбасі. У той же час російська опозиція вважається недостатньо критичною до російських дій на території України та недостатньо активною у засудженні цих дій. Навальний, який провів літо в Україні, раніше підтримував ідею єдності росіян, українців та білорусів, та вважав Крим історичною частиною Росії.

Після цього Навальний відмовився від цих заяв – торік він оприлюднив план із 15 пунктів для демонтажу диктатури Путіна та повернення України до її кордонів до 1991 року, у тому числі з Кримом. Проте цей план не переконав багатьох українців. Навіть президент Володимир Зеленський, хоч і поспішив засудити смерть Навального як останній доказ вбивчого режиму Путіна, в Україні виразу співчуття не було. Дехто навіть був у захваті від цієї новини, радіючи смерті того, кого вони назвали “імперіалістичним шовіністом”. Українській громадськості не сподобалася неспроможність російського суспільства усунути Путіна, подібно до того, як вони самі зробили це з Віктором Януковичем десять років тому. Українські політичні думки розділені щодо питання співпраці з російськими лібералами. Деякі експерти вважають, що їм потрібно пройти "довгий шлях" перед тим, як зможуть домовитися з українцями. Однак існують ті, хто вважає, що співпраця можлива, але вимагатиме більше самокритики та розуміння імперського минулого і сучасності. Українська громадськість прагне змін, але росіяни не відповідають на заклики до повстання проти війни. Тим не менш, деякі росіяни проти війни були арештовані та ув'язнені, а кілька з них навіть приєдналися до українських батальйонів. Однак це залишається предметом суперечок серед російської опозиції.

Російські ліберали заявляють, що їм не залишилося інструментів для боротьби. Багато їхніх лідерів опозиції арештовані чи мертві. Станом наразі навіть підлітків арештовують за протести проти війни. Покладання квітів на могилах стало проявом політичної непокори, але і це призводить до арештів. "Все стає гірше і гірше – нам потрібне диво. Усі чекають, що станеться щось несподіване – без їхнього впливу. Вони більше не відчувають, що мають владу", – цитує американське видання 47-річну Анну, яка поклала квіти на могилу Навального. Російська правозахисниця Олександра Попова стверджує, що опозиція всередині Росії залякана та ізольована. "Чого насправді не вистачає російській опозиції, так це співчуття з боку України – я помітила багато агресивної риторики на кшталт: “ви, росіяни, винні в тому, що тут відбувається”. Але тут є багато людей, які потрапили в тюрму, яких катували і вбивали… Люди в Росії теж страждають", – цитує її слова Washington Post. Успішна російська опозиція, ймовірно, повинна спочатку зосередитися на внутрішніх проблемах, а не на долі українців, заручившись підтримкою більш нейтрально настроєних частин російського населення – включно з тими, хто підтримує війну і не співчуває долі українців. "Я думаю, ми повинні розуміти, що Олексій був російським політиком. Він зосередився на політичній боротьбі та політичних досягненнях у Росії, і це був ракурс, з якого він обирав свої слова", – цитує WP соратника Навального Ашуркова. – Юлія також російський політик, тому вона зосередиться на речах з цієї точки зору". Сам Навальний відкидав ідею про те, що всі росіяни мають імперську свідомість, звинувачуючи натомість диктатуру Путіна та закликаючи перемогти тих, хто дотримується імперіалістичних поглядів, шляхом виборів і мирних протестів. Але без належного визнання того, що російський імперіалізм був рушійною силою війни, кажуть українці, об’єднання проти Путіна є далекою мрією. "Але такі розмови майже не ведуть у російських антипутінських колах, – наводить видання слова української письменниці афганського походження Маріам Наєм. – У світлі цього важливо визнати, що діалог між злочинцем і жертвою є недосяжним, доки триває насильство".

Українська опозиція і російські ліберали стикаються зі схожими викликами та проблемами, проте їхні підходи та сприйняття ситуації можуть різнитися. Російські ліберали переживають складний період, коли багато їхніх лідерів знаходяться за ґратами або навіть загинули. Незважаючи на це, внутрішнє опозиційне руховання в Росії продовжується, але зазнає значних труднощів через репресії та обмеження. Українці сприймають ці події різним чином: дехто вітає падіння Путіна, інші вбачають у Росії перешкоду на шляху до миру. Незважаючи на різні погляди, важливо визнати, що діалог між українцями та росіянами може бути складним, але необхідним для подальшого просування вперед.

Через брак військових на фронті, підрозділи ППО відправляють людей до піхоти

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“Це досягає критичного рівня, коли ми не можемо бути впевнені, що ППО функціонуватиме належним чином… Ці люди знали, як працює ППО, дехто пройшов навчання на Заході та мав реальні навички. Тепер їх відправляють на фронт воювати, для чого в них немає жодної підготовки”, – заявило одне з джерел через страх, що ситуація становить ризик для безпеки України.

Як зазначається, є побоювання, що ці солдати ризикують видати важливу інформацію, якщо їх захоплять росіяни на фронті.

Крім того, за словами джерел, зростаючі вимоги щодо таких переведень ускладнюють належне управління підрозділами ППО.

“Це триває вже рік, але стає все гірше і гірше. У мене вже залишилося менше половини [від повної чисельності]. Останніми днями приїжджала комісія, і вони хочуть ще десятки. У мене залишилися ті, кому за 50, і поранені”, – заявив офіцер, який працює в системі ППО.

Акцентується, що на тлі відмови президента України Володимира Зеленського знижувати мобілізаційний вік до 18 років українська армія щосили намагається знайти достатньо людей, щоб заповнити прогалини на фронті.

“Люди, яких ми отримуємо зараз, не схожі на тих, хто був там на початку війни. Нещодавно ми отримали 90 осіб, але тільки 24 з них були готові висунутися на позиції. Решта були старі, хворі або алкоголіки. Місяць тому вони ходили Києвом або Дніпром, а тепер вони в окопі і ледь можуть тримати зброю. Погано навчені і погано екіпіровані”, – сказав один солдат зі 114-ї бригади територіальної оборони України.

Коментуючи можливе зниження мобілізаційного віку, боєць заявив, що 18-річні – це ще діти:

“У Києві ще достатньо людей, яких можна мобілізувати, але вони не хочуть іти”.

Нагадаємо, як раніше писав УНІАН, президент України Володимир Зеленський заявив, що зниження мобілізаційного віку в Україні не є пріоритетом, тому що головне завдання – підвищити технологічність армії:

“У нас мобілізаційний вік із 25 років. Він такий і був. Від деяких лідерів ми чули сигнали, що – давайте знижуйте вік мобілізації. Я вважаю, що на сьогодні – це нечесна розмова. І я це публічно і не публічно лідерам говорив”.

Ракетний удар по стрільбищу в Сумській області: загинули 6 військових

У Сумській області внаслідок російського ракетного удару по стрільбищу загинули шестеро українських військових, ще десятеро дістали поранень. Про це повідомила пресслужба Національної гвардії України. Трагедія сталася 20 травня під час проведення занять на полігоні однієї з військових частин. На місці події вже розпочато службове розслідування. Командира частини відсторонено від виконання обов’язків. У Нацполіції додали, що […]

40 мільйонів євро за Забарного: український талант — у топі світового футболу

Лідер оборони збірної України та гравець англійського “Борнмута” Ілля Забарний потрапив до рейтингу найдорожчих центральних захисників світу. Відомий портал Transfermarkt оцінив трансферну вартість 21-річного українця у 40 мільйонів євро, що дозволило йому посісти 27-му сходинку в глобальному рейтингу. Очолив список французький центрбек лондонського “Арсеналу” Вільям Саліба, чия ринкова ціна сягнула 80 мільйонів євро. Це ще […]

Співачка Slavia чекає на дитину після розлучення з Дзідзьо

Українська співачка Slavia, колишня дружина артиста Дзідзьо (Михайла Хоми), оголосила, що вперше стане мамою. Про це вона повідомила не у соцмережах чи інтерв’ю, а в символічний спосіб – через фінальний кадр свого нового кліпу “Дівка з перцем”. На останніх секундах відео співачка, справжнє ім’я якої Ярослава Хома, з’являється в червоній сукні й демонструє округлий животик, […]

За останні п’ять років органи Державної аудиторської служби (Держаудитслужби) України провели 137 перевірок у Києві, що охоплюють Київраду, Київську міську державну адміністрацію (КМДА), районні державні адміністрації (РДА), підпорядковані їм комунальні заклади та підприємства, а також Київську міську військову адміністрацію (КМВА). Результати цих перевірок виявили численні порушення, які призвели до збитків на загальну суму понад 444,5 мільйона гривень. Варто зазначити, що реальна сума порушень може бути значно більшою, оскільки не всі порушення були включені до загального звіту.

Як показали результати перевірок, серед найбільших порушників — Київська міська військова адміністрація (КМВА), яка була причетна до фінансових порушень на суму 118,8 мільйона гривень. Окрім цього, значну кількість порушень було виявлено в таких структурах, як Департамент соціальної політики КМДА (46,9 млн грн), Департамент культури КМДА (38,7 млн грн), а також кілька столичних комунальних підприємств.

Державні аудитори відзначили численні випадки завищення вартості виконаних робіт, неправомірних виплат працівникам, а також нецільового використання комунальних транспортних засобів. Такі порушення не тільки завдали збитків бюджету Києва, але й порушили основи фінансової дисципліни в столичній владі.

Виявлені порушення у різних сферах

  1. Департамент культури КМДА — під час перевірки, що охоплювала період з 1 січня 2021 року по 31 березня 2022 року, аудиторі встановили, що ряд столичних музеїв, зокрема Музей історії Десятинної церкви та Музей спортивної слави України, виплатили “зайві” кошти на суму 8,2 млн гривень через включення до штатних розписів непотрібних працівників. У театрів також було зафіксовано неефективне використання коштів, зокрема, на суму 735,9 тис. гривень.

  2. Київтеплоенерго — це комунальне підприємство стало одним з найбільших порушників серед підприємств міста, із загальною сумою фінансових порушень в 16 млн гривень. Однак, слід зазначити, що підприємство компенсувало всю суму через відшкодування.

  3. Київська міська клінічна лікарня №6 — у період з 1 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року було виявлено порушень на суму 15,8 млн гривень. Чиновники лікарні неправомірно виплатили своїм працівникам значні суми, що призвело до втрат для бюджету.

  4. Київблагоустрій — під час перевірок цієї організації було виявлено низку порушень, зокрема, недоотримання доходів на суму понад 10 млн гривень через неотримання персональних даних порушників та невиконання адміністративних заходів щодо них. Крім того, було зафіксовано неефективне використання транспортних засобів і палива на суму близько 0,2 млн гривень.

Особливо варто відзначити фінансові порушення в транспортній сфері столиці, де через неналежний контроль за використанням коштів у Київському метрополітені було утворено прострочену дебіторську заборгованість у розмірі 3,9 млрд гривень. Через це, як передбачали аудитори, зупинка будівництва нової лінії метро на Виноградар призведе до додаткових витрат у сумі 69,4 млн гривень.

Окрім того, зафіксовано завищення вартості перевезення 60 вагонів метро, що столиця отримала в подарунок від Варшави, на 159,6 млн гривень. Київський метрополітен заплатив компанії-перевізнику 189,3 млн гривень, що значно більше, ніж пропонували інші перевізники — 29,6 млн гривень.

Загальна сума порушень, встановлених за результатами аудиторських перевірок у Києві, може бути значно вищою, оскільки деякі з них не були включені до звітів, що надані громадськості. Як зазначають фахівці, численні порушення в діяльності столичних органів влади та комунальних підприємств свідчать про системну проблему в управлінні міськими фінансами. Водночас матеріали перевірок, що стали підставою для кримінальних проваджень, не завжди завершуються результатами, які б призвели до реальних покарань.

Однією з причин є закінчення строків давності, що є серйозною проблемою для правоохоронних органів, які не можуть швидко реагувати на виявлені порушення. Як неодноразово зазначав мер Києва Віталій Кличко, слідство часто забирає занадто багато часу, що дає можливість чиновникам уникати відповідальності.

Різні аудитори та органи, що перевіряють діяльність структур підпорядкованих КМДА, мають можливість виявити масштабні фінансові порушення, однак для реальних змін в управлінні коштами необхідно посилити контроль за використанням бюджетних коштів і покращити оперативність правоохоронних органів у порушених справах.

Розслідування цих порушень і прийняття відповідних заходів повинні стати пріоритетом для міської влади та правоохоронних органів, якщо вони справді прагнуть зменшити корупцію і підвищити ефективність використання бюджетних коштів у столиці.

The post Держаудитслужба виявила фінансові порушення в Києві на 444,5 млн гривень first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини