Держдеп змусив Київ перейти до переговорів за правилами Путіна

Культурна спадщина — це не лише пам’ятки архітектури чи музейні експонати, а й живе свідчення історії, традицій і світогляду народу. Вона формує ідентичність суспільства та забезпечує зв’язок між минулим, теперішнім і майбутнім. Кожен елемент культурної спадщини, від усних легенд і пісень до старовинних будівель, має унікальну цінність і потребує ретельного збереження.

У сучасному світі, коли швидкі технологічні зміни впливають на спосіб життя, важливо приділяти увагу не лише економічному розвитку, а й духовному збагаченню. Втрата історичних пам’яток або традицій може призвести до ослаблення національної самобутності та забуття важливих уроків минулого. З іншого боку, активна робота з архівами, музеями та освітніми програмами допомагає передавати знання про культуру наступним поколінням і стимулює інтерес до вивчення власної історії.

Однак часто мерзлякуватість пов’язана зі способом життя або дефіцитами.

Недостатній сон порушує циркадні ритми, що безпосередньо впливає на температуру тіла. Коли мозок “налаштований” на відпочинок, він знижує внутрішню температуру, тому хронічне недосипання може спричиняти постійне відчуття холоду.

Швидка втрата ваги також впливає на терморегуляцію. Підшкірний жир виконує функцію теплоізоляції, а його різке зменшення разом із уповільненням метаболізму через дефіцит калорій знижує здатність організму зберігати тепло.

Серед поширених причин — дефіцит вітаміну B12. Цей вітамін важливий для нервової системи та процесу кровотворення, і його нестача може проявлятися холодними руками й ногами.

Проблеми з кровообігом також спричиняють відчуття холоду. Коли судини звужуються, кров не надходить у достатній кількості до кінцівок, через що вони залишаються холодними на дотик.

Окрему увагу лікарі звертають на можливі хронічні захворювання.

Гіпотиреоз, тобто знижена функція щитовидної залози, уповільнює обмін речовин і процеси терморегуляції. Анемія — стан, за якого зменшується кількість еритроцитів, — призводить до недостатнього постачання кисню до тканин, що також викликає мерзлякуватість.

Діабет може пошкоджувати судини та нерви, змінюючи сприйняття температури та погіршуючи кровообіг. А при хворобі Рейно та периферичній артеріальній хворобі кровотік до кінцівок порушується настільки, що пальці можуть не лише холодніти, а й змінювати колір.

Медики радять не ігнорувати симптом, якщо він супроводжується постійною втомою, випадінням волосся, ламкістю нігтів або зміною кольору шкіри на руках. У таких випадках варто перевірити рівень заліза, вітаміну B12 та гормонів щитовидної залози.

Постійне відчуття холоду — це не завжди нешкідлива особливість. Іноді це спосіб, яким організм повідомляє про потребу в додатковій увазі до здоров’я.

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.

Українська дипломатична спільнота сколихнулася від несподіваної новини: Еміне Джапарова подала у відставку з посади представника України при міжнародних організаціях у Відні. Це рішення викликало значний резонанс як у дипломатичних колах, так і серед широкої громадськості.

Її звільнено з посади представника Києва при міжнародних організаціях у Відні. Повідомляється, що Зеленський анулював свій указ про її призначення.

На сайті президента указ від 22 лютого 2024 року про призначення Джапарової, як і раніше, доступний.

Нагадаємо, Геннадій Боголюбов, як заявляє ДБР, покинув країну за підробленим паспортом. ЗМІ публікують фото Джапарової за кермом автомобіля, який відвозить Боголюбова на київський залізничний вокзал.

У Боголюбова заявили, що він виїхав законно як 62-річний багатодітний батько.

Раніше ми писали, що Боголюбов уже давно намагався покинути Україну, оскільки побоювався вручення підозри в тих самих справах, у яких проходить його бізнес-партнер Коломойський. Однак влада заборонила його випускати за кордон, хоч Боголюбову вже й було понад 60 років.