Директор заводу в рф отримав підозру за постачання дронів для атак на Україну

Стало відомо про значні витрати мера Жупанина на навчання своєї служниці в Лондоні. Згідно з офіційною інформацією, Жупанин, який отримує річну зарплату у 600 тисяч гривень, витратив понад півмільйона гривень на освіту свого підлеглого за кордоном.

Цей епізод викликав значні обговорення серед громадськості та представників місцевої влади. Багато громадян висловлюють своє обурення відносно таких витрат у контексті фінансових обмежень і внутрішніх проблем міста. Зокрема, підноситься питання про доцільність і етичність таких витрат, особливо у ситуації, коли бюджетні кошти можуть бути спрямовані на інші, більш важливі потреби міста та його мешканців.

Публічна дискусія також акцентує увагу на транспарентності та відповідальності в управлінні місцевими ресурсами. Громадськість вимагає відкритості щодо витрат коштів з бюджету міста, а також більш прозорих механізмів контролю за використанням цих коштів.

Зауважується, що інцидент підштовхує до ретельнішого аналізу і підвищення вимог до діяльності місцевих чиновників, які повинні бути обрані та визначені перш за все своїми відповідальністю перед громадськістю і дотриманням принципів ефективного та чесного управління.

Усвідомлюючи важливість відкритого обговорення і вирішення подібних питань, громадяни сподіваються на вжиття конструктивних заходів для забезпечення економічної ефективності та відповідального управління ресурсами міста у майбутньому.

Нардеп від фракції “Слуга народу” Андрій Жупанин, згідно з даними його декларації у 2023 році отримав від ВРУ заробітну плату в розмірі 618 932 грн.

Водночас 30 квітня депутата подав до НАЗК відомості про суттєві зміни свого майнового стану. Зокрема, він вказав, що 26 квітня сплатив за навчання майже 550 тис. грн, тобто майже 90% свого річного заробітку.

За навчання “слуга” сплачував у Великій Британії, де, згідно з декларацією, навчається у London Business School.

Його дружина Жупанина Богдана, до слова, має посвідку на проживання в Англії, а за минулий рік заробила всього 7 тис. грн.

Про те, які надходження, окрім офіційної заробітної плати у Раді дозволяють Жупанину оплачувати собі таке вартісне навчання закордоном поки невідомо.

Згідно з оголошенням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, важливим кроком у стратегії енергетичної незалежності є припинення застосування графіків відключень до підприємств, що ввозять 80% своєї електроенергії. Ця ініціатива спрямована на забезпечення надійного функціонування виробничих потужностей та підтримку стабільності економічного розвитку. За словами прем’єр-міністра, такий курс сприятиме зміцненню позицій українських підприємств на міжнародному ринку та підвищенню їх конкурентоспроможності.

“Це дозволить таким підприємствам працювати безперебійно та стабільно, а також зменшити дефіцит потужності в енергосистемі, що означає більше світла в оселях українців,” — зазначив він.

Шмигаль додав, що наразі Україна може імпортувати до 1,7 ГВт електроенергії, і уряд веде перемовини щодо збільшення цього обсягу до понад 2 ГВт, адже для цього існують всі технічні можливості.

Використання імпортованої електроенергії промисловістю дозволить уникнути відключень та посилить стійкість енергосистеми.

У жовтні 2023 року уряд прийняв постанову № 1127, яка гарантує промисловим споживачам стабільне постачання електроенергії за умови, що вони імпортують її частину. Зокрема, обсяг імпорту, необхідний для уникнення відключень, становив 50% від фактичного споживання в кожному розрахунковому періоді у жовтні-квітні та 30% у травні-вересні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

В області працювали сили ППО. Ворожі цілі знищено. Постраждалих серед населення немає. Влучань в об’єкти критичної та житлової інфраструктури не допущено

За його словами, падіння уламків збитих ворожих цілей фіксуються поза межами населених пунктів на відкритих ділянках місцевості.

Оперативні служби продовжують роботу з фіксації наслідків нічної атаки ворога, додав Кравченко.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

КОМУ ВИГІДНО НАГНІТАТИ СИТУАЦІЮ ЩОДО “ПРИПИНЕННЯ” ТРАНЗИТУ РОСІЙСЬКОЇ НАФТИ ДО УГОРЩИНИ?

Відоме видання Politico нещодавно вийшло зі статтею із промовистою назвою “Угорщину очікує паливна криза”.

Звинувачують у цьому українську владу, що у січні місяці нібито встановила санкції щодо транзиту нафти територією України для компанії “Лукойл”, що поставляє нафту до Угорщини й Словаччини.

Начебто такі дії української сторони можуть призвести до великого дефіциту нафти на угорських НПЗ компанії MOL та до стрімкого зростання цін на нафтопродукти в країні. Водночас міністр закордонних справ РФ Лавров пообіцяв його угорському колезі Сіярто допомогти цю проблему вирішити через пошук інших шляхів поставок.

Масло у вогонь у цій самій статті Politico підлила експертка з Центру східних досліджень Ілона Ґізінська. Вона сказала, що угорці можуть зіткнутися із захмарними цінами на енергоносії та дефіцитом електроенергії всього за кілька тижнів, якщо не буде знайдено рішення. У мене відразу виникла підозра, що тут щось не так.

По-перше, компанія-оператор із транспорту нафти “Укртранснафта” не має прямих контрактів із окремими нафтовидобувними компаніями РФ. Вона уклала у 2019 р. Угоду на послуги із транзиту нафти із російською нафтопровідною компанією “Транснефть”. Угода діє у період 2020–2030 р. Своєю чергою “Транснефть” укладає контракти на транспортні послуги із “Лукойлом”, “Роснефть”, “Сургутнефтегаз” та іншими. Тобто “Укртранснафта” немає жодних правових відносин із російськими нафтовидобувними компаніями, тому й не може припинити транзит, зокрема для “Лукойла”. Це офіційно підтвердив представник “Укртранснафта” журналу “Форбс”.

По-друге, представник “Укртранснафти” повідомив, що жодних обмежень із транзиту нафти компанія не впроваджувала. Це ж саме підтвердила й словацька сторона.

По-третє, жодної катастрофи для угорських споживачів не станеться, навіть якщо й припиниться транзит російської нафти територією України до Угорщини, оскільки ця країна має можливості отримувати нафту за альтернативними маршрутами, зокрема із Хорватії.

Наводжу цитату відомого енергетичного експерта Михайла Гончара стосовно можливостей диверсифікації нафтових поставок в Угорщину. (“Ще в 2015 році MOL завершив модернізацію, збільшення потужностей системи “Адріа”–”Дружба” з метою розширення можливостей прокачування нафти з Адріатики. Тоді пафосно заявили, що розширені потужності з Адріатичного моря дають змогу не лише завантажити власний НПЗ в Сазхаломбатті, але й постачати нафту на НПЗ в Братиславу і навіть частково забезпечити транзит на НПЗ в Чехії. Тобто технічні можливості брати нафту із середземноморського ринку через хорватський термінал “Адріа” у MOL є”).

Яка ж мета усього цього нагнітання напруги? На мою думку, Кремль свідомо за допомогою своїх угорських та словацьких маріонеток роздмухує уявний конфлікт для того, щоб посилити антиукраїнські настрої серед громадян Угорщини й Словаччини для виправдання блокади їхніми урядами військової допомоги Україні та її євроатлантичній інтеграції.

Україна після початку широкомасштабної агресії мала повне право впровадити санкції на транзит російської нафти, але цього не зробила через прохання ЄС та зобов’язання Угорщини, Словаччини й Чехії до 2027 р. забезпечити припинення поставок російської нафти шляхом диверсифікації.

Про це все я й сказав кореспонденту видання Politico, але він вирішив мою точку зору не публікувати. Мабуть, було інше журналістське завдання. Тут вже про об’єктивність не йдеться. Також хотілося б більш сильної комунікації із цього важливого питання для національної безпеки України з боку Уряду.