П’ятниця, 16 Січня, 2026

Екскандидат у мери Кривого Рогу Дмитро Шевчик знайдений мертвим

Важливі новини

Росіяни захопили нові території: аналіз останніх подій в Україні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Темпи наступу російських військ у Донецькій області зросли. Ворог зайняв низку населених пунктів, включаючи Катеринівку, Єлизаветівку та Іллінку, і підтвердив просування в районі Великої Новосілки. З початку вересня російські сили захопили понад 1100 квадратних кілометрів, що значно перевищує успіхи України за весь 2023 рік (387 квадратних кілометрів).

Захоплення Вугледара стало стратегічно важливим кроком для подальших операцій у західній частині Донецької області. Російські війська тепер намагаються оточити Велику Новосілку та блокувати українські підрозділи у напрямку Покровського й Курахового.

На лінії Куп’янськ–Сватове–Кремінна російські війська продовжують атакувати українські позиції. Хоча офіційного підтвердження успіхів ворога немає, мілблогери стверджують про захоплення кількох населених пунктів, включаючи Копанки та Першотравневе.

Бої точаться в багатьох населених пунктах, серед яких Кіндрашівка, Синьківка, Лозова та Глушківка.

На північному сході Харківської області росіяни вели наступальні дії поблизу Вовчанська та Тихого. Проте успіхів досягти не вдалося. Незалежних підтверджень української контратаки на Журавлівку (Бєлгородська область) також немає.

У Запорізькій області росіяни заявляють про просування біля Роботиного, Малої Токмачки та Білогір’я. Однак ISW не підтверджує ці повідомлення. Водночас на Херсонщині тривають позиційні бої, але без суттєвих змін на лінії фронту.

Російське командування продовжує шукати слабкі місця в українській обороні, але темпи наступу значно нижчі, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Ймовірні сценарії подальших дій включають активізацію атак на Курахівському, Оріхівському та Гуляйпільському напрямках.

У Чорнобильській зоні почали будувати фортифікації

На території Чорнобильської зони відчуження розпочалося будівництво фортифікаційних споруд із матеріалів, що знаходяться всередині зони. Про це повідомила радіобіологиня та координаторка проєктів з гуманітарного розмінування Міністерства економіки України Олена Паренюк. За її словами, використання місцевих матеріалів стало вимушеним кроком через потребу забезпечення безпеки Сил оборони. Попри присутність радіонуклідів у будівельних матеріалах, будівництво триває. “Чи можемо […]

Тоня Матвієнко відверто розповіла про кризу у шлюбі

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Матвієнко та Мірзоян часто діляться щасливими моментами свого сімейного життя у соціальних мережах, проте не завжди їхня історія була настільки безхмарною. Артисти неодноразово ставали об’єктом чуток про розлучення та зради, які вони публічно спростовували. Однак, за словами Тоні, справжні труднощі у них дійсно були, і стосунки не раз висіли на волосині.

Співачка розповіла, що їм з Арсеном довелося зіткнутися з кризою у стосунках. Вона не уточнила, коли саме це сталося, але зізналася, що була готова боротися за збереження шлюбу. Матвієнко відкрито говорить про свої почуття та очікування від чоловіка, наголошуючи на важливості уваги з його боку. “Я кажу, що хочу бути жінкою, хочу уваги, і якщо ти мені цього не даєш, то навіщо ми разом?” — зізналася вона.

Щоб не втрачати інтерес і підтримувати пристрасть, пара намагається регулярно проводити час удвох, відправляючись у романтичні подорожі. Як розповіла Матвієнко, у них було вже декілька “медових місяців”, і вони намагаються повторювати їх час від часу, щоб освіжити свої почуття.

Нагадаємо, що Тоня Матвієнко та Арсен Мірзоян офіційно стали подружжям у 2017 році. Разом вони виховують доньку Ніну, якій зараз 7 років. У Тоні також є доросла донька Уляна від попередніх стосунків, які тривали 10 років.

Завдяки взаємній підтримці та здатності відкрито обговорювати свої переживання, Матвієнко та Мірзоян успішно подолали непрості моменти та продовжують іти життям разом.

НКРЕКП схвалила проєкт підвищення тарифу на передачу електроенергії

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Для «зеленої металургії» НКРЕКП пропонує окремий тариф на рівні 352,73 грн/МВтгод, а для диспетчерського управління – 95,07 грн/МВтгод. Комісія пояснює це рішення низкою факторів, серед яких:

Також враховано інфляційні процеси та зростання курсу валют.

Схвалення проєкту постанови означає, що тепер розпочнеться етап громадського обговорення. Остаточне затвердження документа відбудеться пізніше.

Тариф на електроенергію для побутових споживачів залишиться на рівні 4,32 грн за 1 кВт*год як мінімум до 1 травня 2025 року. Це підтвердив міністр енергетики Герман Галущенко у відповіді на запит нардепа Олексія Кучеренка, зазначивши, що ціна для населення закріплена Постановою № 632 до кінця квітня 2025 року.

Таким чином, звичайні українці можуть бути впевнені, що в осінньо-зимовий період-2024/25 тариф на електроенергію для них не зміниться.

Розкішний маєток за 40 мільйонів: деталі розслідування щодо Батирсултанових та їхніх зв’язків з постачанням деревини для фортифікацій на Харківщині

У ході антикорупційних розслідувань було виявлено розкішний маєток, що належав подружжю Батирсултанових — Хабібові та Лілії, які раніше постачали деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині. Цей маєток, оцінений у близько 40 мільйонів гривень, розташований у престижному передмісті Києва. Варто зазначити, що до початку війни подружжя мало скромні статки, і їхній бізнес не викликав особливої уваги у правоохоронних органів.

До 2022 року Лілія Батирсултанова працювала у прокуратурі Луганської області, а її чоловік Хабіб займався бізнесом і вже фігурував у кримінальних справах, пов'язаних з незаконною торгівлею деревиною. Проте після початку активних антикорупційних розслідувань у 2022 році ситуація різко змінилася. Хабіб став бенефіціаром ТОВ «Агро-Х», що стало важливим моментом для подальшого розвитку подій.

Журналісти встановили, що ціни на деревину були завищені в середньому на 63%, через що переплата з бюджету могла сягати 200 мільйонів гривень. Департамент житлово-комунального господарства Харківської ОВА уклав понад 220 договорів на постачання деревини загалом на суму близько 325 мільйонів.

Більшість фірм, задіяних у схемі, створили незадовго до тендерів, а їхні керівники пов’язані між собою. Формальним директором деяких компаній був В’ячеслав Ковалев, який також очолював «Агро-Х». Колишня директорка «Тусана» та депутатка Сєвєродонецької райради Анжеліка Волохань брала в Хабіба Батирсултанова позику у 1,5 млн грн.

За даними розслідування, на незаконно отримані кошти Лілія Батирсултанова у 2024 році придбала маєток площею 530 м² у котеджному містечку «Сонячна долина» в Обухівському районі. Офіційна вартість покупки склала лише 5,8 млн грн, хоча ринкова ціна такого об’єкта — близько 40 млн грн. Уже восени того ж року подружжя швидко перепродало будинок бізнесмену Олександру Сікорському за 6,5 млн грн — суму, яку експерти називають заниженою, вбачаючи в цьому спробу уникнути арешту активів.

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Одна з основних версій смерті Шевчика – самогубство. За попередніми даними, він міг застрелитися з мисливської рушниці «Сайга». На момент трагедії у Шевчика залишилися дружина та троє синів.

Поліція проводить розслідування на місці події, проте поки що деталі інциденту залишаються невідомими.

Дмитро Шевчик балотувався на посаду мера Кривого Рогу у 2020 році від партії «Слуга народу». На виборах він зазнав поразки, посівши третє місце, поступившись Костянтину Павлову від ОПЗЖ, який згодом став мером. Шевчик набрав 26% голосів, тоді як Павлов отримав 56,97% підтримки виборців.

Цікаво, що Костянтин Павлов також трагічно загинув, за версією поліції, застрелившись. Його смерть викликала суспільний резонанс, оскільки за два місяці після його смерті було знайдено мертвим його брата, який, за інформацією правоохоронців, отруївся. Через місяць після цього повісився його двоюрідний брат.

Останні новини