П’ятниця, 16 Січня, 2026

Експосадовець Міноборони Лієв залишився на волі, несмотря на підозру в крадіжці майже 1,5 мільярда гривень

Важливі новини

СБУ викрила масштабну податкову махінацію у компанії «Столична Ювелірна Фабрика»

Гучне розслідування викрило масштабну схему ухилення від сплати податків, організовану групою компаній, пов’язаних із бізнесменом Дмитром Градоблянським. За матеріалами досудового слідства у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 212 КК України, збитки державному бюджету перевищили 165 мільйонів гривень. У центрі схеми – ТОВ «Столична Ювелірна Фабрика» (м. Київ) та дві афілійовані компанії – ТОВ «Авексто» […]

Платформа “Зроблено в Україні”: інноваційний курс на шлях до економічної стійкості в умовах війни

Початок Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні" у січні відбувся за указом Президента. Цей крок визначає важливу роль платформи у забезпеченні економічної стійкості України під час війни, коли актуальною стає максимальна мобілізація внутрішніх ресурсів. Метою "Зроблено в Україні" є об'єднання усіх зацікавлених сторін — державних органів, бізнесу, іноземних інвесторів та громадських об'єднань — для спільного пошуку рішень. Це сприятиме виявленню та реалізації внутрішніх економічних потенціалів та вирішенню проблем, що виникають через тривалу війну.

У контексті зазначеного, платформа передбачає створення як цифрових, так і фізичних просторів для полегшення комунікації між зацікавленими сторонами та розробки спеціалізованих сервісів для більш ефективного та швидкого розв'язання проблем. "Зроблено в Україні" також має стати постійно діючим органом, що консультує уряд та бізнес. Серед завдань платформи — відновлення бізнес-зв'язків, підтримка вітчизняних виробників та просування українських товарів на світових ринках.

У зв'язку з гострою необхідністю вирішення проблем українського бізнесу під час воєнного стану, платформа сформулювала місію, яка включає в себе такі аспекти, як активізація підприємництва та застосування найкращого міжнародного досвіду у кризових періодах. Особлива увага платформи приділяється просуванню промислової адженди, розвитку альтернативних джерел енергії та підтримці вуглезалежних підприємств.

Таким чином, "Зроблено в Україні" планує активно впроваджувати стратегії, спрямовані на підтримку та розвиток промислового сектору, забезпечуючи економічну стійкість та конкурентоспроможність країни. Очікувані практичні результати роботи платформи включають збереження та розвиток підприємницького потенціалу, активізацію промисловості та розвиток енергетичних технологій.

Платформа "Зроблено в Україні" має додаткову мету сприяти отриманню доступу до міжнародної грантової підтримки для мікропідприємств та малих підприємств. Також вона спрямована на просування українських товарів на світових ринках, зокрема в Європі. Ефективність роботи платформи залежить від універсальності її структури. Важливою є формування екосистеми, де рішення та консультації надаються на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності та регіонами. Серед пріоритетних напрямків діяльності платформи — надання консультаційних послуг з питань ділового адміністрування та експертиза нормативно-правового середовища. Варто підкреслити, що пропоновані напрямки та структурні елементи платформи піддаються постійному перегляду та розширенню з урахуванням змін безпекових та економічних умов. Отже, платформа "Зроблено в Україні" може стати гнучким інструментом, спрямованим на захист національних економічних інтересів та формування внутрішніх резервів економічної стійкості країни, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах.

У висновках можна підкреслити, що платформа "Зроблено в Україні" стане важливим інструментом для забезпечення економічної стійкості країни в умовах війни. Її додаткові мети, такі як сприяння отриманню міжнародної грантової підтримки та просування українських товарів на світових ринках, будуть сприяти розвитку мікропідприємств та малих підприємств. Ефективність платформи буде залежати від універсальності її структури та постійного оновлення напрямків діяльності з урахуванням змін у політичних, економічних та безпекових умовах. Важливою буде також співпраця між державними органами, бізнесом, іноземними інвесторами та громадськими об'єднаннями для досягнення спільних цілей забезпечення економічного розвитку та стабільності країни.

Геннадій Друзенко: головна загроза для України – не Путін, а внутрішні проблеми

Український активіст і командир Першого добровольчого медичного госпіталю (ПДМГ) ім. М. Пирогова Геннадій Друзенко висловив тривожну думку щодо катастрофічної ситуації, в якій опинилася Україна. В інтерв’ю він підкреслив, що дії влади можуть призвести до ще більших проблем для країни, а головною загрозою він вважає не зовнішнього ворога, а внутрішні помилки керівництва. “Те, що робить президент […]

The post Геннадій Друзенко: головна загроза для України – не Путін, а внутрішні проблеми first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Українці активно скуповують автомобілі в очікуванні нового законопроєкту

Експерти автомобільної галузі відзначають, що такий сплеск попиту є типовою реакцією споживачів на очікувані зміни в оподаткуванні. Громадяни намагаються придбати автомобілі до можливого підвищення цін, яке може статися після впровадження нового податку.

Як повідомляє AUTO-Consulting, генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дистриб’юторів (ВААІД) Олег Назаренко підтвердив, що українці масово звертаються до автосалонів та придбають наявні автомобілі перед прийняттям відповідного закону.

Українці за кілька днів скупили всі автомобілі, виставлені в салонах, після внесення урядом законопроєкту про введення нового податку в 15%.

Нагадаємо, у четвер уряд вніс до Ради законопроєкт №11416, який передбачає введення 15% військового збору під час купівлі (першої реєстрації) авто та інших додаткових податків.

Трамп може призначити Річарда Гренелла спеціальним посланником по Україні: Reuters

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Гренелл «зіграє ключову роль у зусиллях Трампа щодо припинення війни, якщо його зрештою оберуть на цю посаду».

Поки невідомо, чи згоден на це сам Гренелл. Консультації з цього приводу тривають.

Гренелл виступає за відмову Україні вступати в НАТО, «і цю позицію він поділяє з багатьма союзниками Трампа». Також він пропонував створити за підсумками врегулювання «автономні зони» в Україні.

«Прихильники Гренелла зазначають, що у нього довга дипломатична кар’єра і глибокі знання європейських справ. Крім служби на посаді посла в Німеччині, Гренелл також був спеціальним посланником президента з мирних переговорів у Сербії та Косово», – нагадує Reuters.

Вироком Апеляційного суду від 9 квітня було скасовано попереднє рішення щодо утримання під вартою Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України. Проте, через те, що термін тримання під вартою завершився 8 квітня, він залишився без запобіжного заходу. Його адвокат, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію. Раніше, Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов’язання. Урядове агентство з контролю за фінансовими операціями та боротьби з корупцією (ВАКС) 17 квітня розглянуло знову клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення не розглянуло його. Цей випадок став приводом для обговорення ефективності судової системи та ролі адвокатів у справах, пов’язаних з корупцією.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про низьку ефективність судової системи в розгляді справ, пов’язаних з корупцією. Попри підозру в масштабному заволодінні майже 1,5 мільярда гривень у процесі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України, експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою. Відсутність належного контролю та підозра у недієздатності судової системи викликає обурення серед громадськості та підкреслює необхідність проведення реформ для забезпечення справедливості та прозорості у розгляді подібних справ.

Останні новини