Вівторок, 1 Вересня, 2026

Естонія закликає Україну посилити контроль за безпілотниками через інциденти в Балтії

Важливі новини

Трамп озвучив амбітні плани щодо угоди з Україною

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп нещодавно висловився про...

Розслідування про можливу схему виїзду чоловіків за кордон під прикриттям гастролей артиста

Упродовж 2025 року ім’я українського співака Петра Чорного опинилося в центрі гучного журналістського розслідування, яке викликало значний суспільний резонанс. За інформацією, оприлюдненою командою Bihus.Info 2 лютого, артист нібито був пов’язаний зі схемою незаконного виїзду чоловіків призовного віку за межі України під виглядом учасників його музичного колективу.

Журналісти стверджують, що ключову роль у можливій організації цієї схеми відігравав концертний менеджер Сергій Матусов. За зібраними даними, він неодноразово подавав списки так званих «музикантів», які мали супроводжувати артиста на закордонні виступи. При цьому частина осіб, включених до документів, фактично не мала стосунку до творчої діяльності чи концертної команди.

Один із учасників схеми розповів журналістам, що за виїзд заплатив близько 5000 доларів Сергію Матусову. У червні 2025 року завдяки його листам за кордон виїхали двоє чоловіків, у липні — ще двоє, а в листопаді — один чоловік, попри скасування концерту. Петро Чорний із цими поїздками не був пов’язаний.

Матусов спростував свою участь у схемі, але не зміг пояснити, чим саме мали б займатися «музиканти» на концертах, ані на яких інструментах грали, ані чому поїздки відбувалися після скасованих заходів.

Сам співак підтвердив журналістам, що тричі виїжджав за кордон, але люди, які їздили разом із ним, до нього жодного стосунку не мають. Чорний також зазначив, що знайомий із Матусовим, проте не знає, чиї це дії. Після публікації він звинуватив журналістів у замовному матеріалі.

Петро Чорний — 53-річний український ромський співак, народився в Росії та переїхав до Києва у 1980 році. У 2000-х роках здобув популярність як виконавець романсів, ромських та українських народних пісень.

Олександр Конотопський: схема постачання дронів через естонську компанію-прокладку

Журналістське розслідування виявило, що ТОВ "Стрим Техно", яке належить...

На Львівщині невідомий кинув гранату у фасад будівлі ТЦК

Інцидент стався в самому центрі міста, що викликало особливе занепокоєння через близькість житлових будинків та комерційних об'єктів. Ця подія створила потенційну загрозу для безпеки мешканців та відвідувачів центральної частини Буська.

Про це повідомляє поліція Львівської області.

“Повідомлення про вибух, що стався біля будівлі ТЦК, розташованої у місті Буськ, Золочівського району, надійшло у поліцію 15 липня о 1:45. За словами заявника, невідомий зловмисник кинув гранату у фасад будівлі та втік”, – ідеться в повідомленні.

У поліції зазначили, що внаслідок події ніхто не постраждав, пошкоджено фасад та вікна будівлі.

Також повідомляється, що на місці події працюють: слідчо-оперативна група поліції, спеціалісти-криміналісти, вибухотехніки та співробітники інших служб поліції Львівщини.

“Правоохоронці вживають заходів для встановлення особи та затримання зловмисника. Вирішується питання правової кваліфікації події”, – зазначається в повідомленні.

Росія фактично перевиконала мобілізаційний план: понад 400 тисяч призовників вже в армії

Станом на початок грудня Росія фактично перевиконала мобілізаційний план на 2025 рік. За інформацією начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова, до лав російської армії було залучено близько 403 тисяч осіб, що майже досягає запланованих показників для всього 2025 року. Така ситуація свідчить про суттєве прискорення мобілізаційних процесів, що може мати серйозні наслідки як для внутрішньої стабільності Росії, так і для ходу бойових дій в Україні.

Основним джерелом поповнення російських збройних сил залишаються контрактники, однак цей процес супроводжується чималою кількістю проблем. Зокрема, проблеми з мотивацією, високий рівень невдоволення серед новобранців та звинувачення у використанні примусового набору через "ліворуч" укладені контракти. За даними української розвідки, багато росіян, не бажаючи йти на фронт, вдаються до різноманітних способів ухилення від служби або до хабарів для отримання більш вигідних умов.

Російська влада змушена регулярно підвищувати одноразові виплати за підписання контракту. Їхній розмір варіюється залежно від регіону, але йдеться про значні суми, які використовуються як ключовий стимул для залучення нових військовослужбовців. Таким чином Кремль намагається компенсувати втрати та підтримувати чисельність армії без оголошення відкритої загальної мобілізації.

Водночас у ГУР зазначають, що у 2026 році Росія планує набрати до війська ще близько 409 тисяч осіб, що свідчить про довгострокові плани ведення війни та розрахунок на постійне оновлення особового складу.

Паралельно з контрактним набором Москва готує механізми прихованої мобілізації резервістів. Йдеться про залучення військовозобов’язаних під виглядом обов’язкових зборів та служби у резерві. Відповідні рішення дозволяють призивати невизначену кількість резервістів без формального оголошення нової хвилі мобілізації.

Аналітики вважають, що російська влада намагається уникнути різкого соціального напруження, пов’язаного з масовим призовом, тому робить ставку на поступове, але постійне втягування резерву та фінансову мотивацію населення. Такий підхід дозволяє Кремлю продовжувати війну, не вдаючись до політично ризикованих рішень.

Естонія звернулася до України із закликом забезпечити більш строгий контроль за безпілотниками після кількох випадків порушення повітряного простору в країнах Балтії. У Таллінні підкреслили свою підтримку дій України проти російських цілей, водночас наголошуючи на необхідності мінімізації ризиків для територій країн НАТО.

Як повідомляє ERR, естонські влади зафіксували, що протягом останніх місяців у повітряному просторі Естонії, Латвії та Фінляндії були помічені дрони, які, ймовірно, використовувалися для атак на російські об'єкти. Міністр оборони Естонії Ганно Певкур зазначив, що дане питання вже обговорювалося з українськими представниками. Він підкреслив, що найефективнішим способом для України уникнути перетворення своїх дронів на загрозу для сусідів є покращення контролю над їх використанням.

Глава МЗС Естонії Маргус Цахкна також висловив занепокоєння щодо можливості, що Росія може перенаправити або перехопити українські безпілотники, направивши їх у бік території країн НАТО. Відомо, що один із дронів у березні потрапив у димар електростанції Аувере, розташованої неподалік кордону з Росією. Інший дрон зазнав аварії в Тартуському повіті, а уламки дронів знаходилися на узбережжі Балтійського моря.

В Україні міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив про готовність направити українських експертів до країн Балтії для покращення безпеки повітряного простору союзників. Наразі тривають переговори між Україною та Естонією щодо технічних рішень, які могли б запобігти подібним випадкам у майбутньому. Серед розглядуваних варіантів — зміна маршрутів польоту дронів та впровадження систем автоматичного самознищення в разі втрати курсу.

Раніше мешканці окремих районів Латвії та Естонії отримували попередження про можливі загрози, пов’язані з безпілотниками, у контексті війни між Росією та Україною.

Останні новини