Еволюція загроз: чому традиційні системи протиповітряної оборони можуть не витримати сучасних викликів

Олег Друзь, який обіймає посаду головного психіатра Збройних сил України, отримав нове повідомлення про підозру у межах кримінального провадження. За даними слідства, йдеться про можливу легалізацію значної суми коштів, що, за версією правоохоронців, були здобуті незаконним шляхом. Сума, яка фігурує у матеріалах справи, наближається до одного мільйона доларів США.

Слідчі стверджують, що кошти могли бути спрямовані на придбання об’єктів елітної нерухомості та автомобілів преміального сегмента. Згідно з попередніми висновками, активи оформлювалися на третіх осіб, що, на думку правоохоронних органів, могло мати на меті приховування реального походження фінансів та фактичного власника майна. Такий механізм часто розглядається як один із способів ускладнення фінансового моніторингу та уникнення перевірок.

Серед них — квартира в новобудові на узбережжі Одеси, оформлена на доньку Друзя, а також котедж під Києвом, який, за даними слідства, був записаний на пасинка.

Крім того, на дітей посадовця оформлено три автомобілі BMW — моделей X3, X5 та X7 2022, 2023 і 2024 років випуску.

Слідство вважає, що такі дії були спрямовані на приховування походження коштів і створення видимості законності набуття активів.

Наразі тривають слідчі дії. Офіційна позиція підозрюваного або його захисту щодо нових обвинувачень поки що не оприлюднена.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Він вкотре назвав своє звільнення з НАБУ “незаконним та замовним” і заявив, що про це свідчать чисельні порушення під час службового розслідування. Зокрема, за його словами, розслідування щодо державних службовців, віднесених до посад категорії “А” мають проводитися Комісією з питань вищого корпусу державної служби, склад якої затверджується Кабміном, а не дисциплінарною комісією НАБУ.

“Отже висновок Дисциплінарної комісії НАБУ щодо мене є таким, що винесено неналежним органом. І моє звільнення на підставі такого висновку – протиправне”, – зазначив Углава.

Він також наголосив, що директор НАБУ Семен Кривонос не мав права його звільняти.

“По-перше, через конфлікт інтересів, переслідування особистих цілей та через тиск на нього з боку зацікавлених осіб, а по-друге, через наявність у мене статусу викривача”, – підкреслив колишній заступник директора НАБУ.

За його словами, антикорупційне бюро “переховує” від нього та його адвокатів матеріали та висновок дисциплінарної комісії, зокрема протокол про розподіл голосів.

“Відтак, мої вимоги незмінні – скасування незаконних, винесених з порушенням процедур, результатів розслідування, які стали підставою для мого звільнення. Крапку в цій дискусії має поставити суд”, – наголосив Углава.

Гізо Углава понад 9 років займав посаду першого заступника директора НАБУ. 3 вересня 2024 року його звільнили з бюро, офіційною підставою стало порушення присяги держслужбовця та правил етичної поведінки.

Варто зазначити, що за кілька місяців перед звільненням він встиг зробити низку гучних заяв, які викрили потенційні проблеми в управлінні та процесах розслідування справ антикорупційними детективами.

Углава звинувачував керівництво НАБУ, зокрема директора Семена Кривоноса, у тиску, спрямованому на те, щоб змусити його піти у відставку. А також він звернувся із заявою до Національного агентства з запобігань корупції на директора НАБУ і отримав офіційний статус викривача.

Тоді ще чинний заступник директора НАБУ неодноразово натякав на те, що рішення в бюро ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

Філія «ВП «Управління справами» АТ «НАЕК «Енергоатом» 13 листопада оформила замовлення на три мінівени Hyundai Staria 2025 року випуску у ТОВ «Олімп Мотор» на загальну суму 6,81 млн гривень. Закупівля відбулась без конкуренції, оскільки на тендер ніхто більше не подав пропозицій, що дозволило укласти прямий договір із постачальником. Найдорожчим автомобілем став чорний повнопривідний мінівен у комплектації 7-Top із додатковим пакетом опцій Bronze вартістю 2,61 млн грн.

Технічне оснащення цього мінівена відповідає сучасним стандартам комфорту та безпеки. Автомобіль обладнано дизельним двигуном об’ємом 2,2 л потужністю 177 к.с., автоматичною коробкою передач та повним приводом, що забезпечує надійну їзду в різних дорожніх умовах. Для підвищення безпеки пасажирів встановлені фронтальні та бокові подушки, система стабілізації руху, а також відеомоніторинг «сліпих зон», який допомагає уникати потенційних ДТП під час маневрування.

Ще один чорний мінівен 9-Business Plus обійшовся в 2,22 млн грн, а сірий передньопривідний мінівен 9-Business – у 1,98 млн грн. За даними сайту дилера, ціни на відповідні комплектації трохи перевищують договірні суми «Енергоатома».

ТОВ «Олімп Мотор» належить київському ТОВ «Хепі Авто», власниками якого є Ірина Гінжул, Валерія Озова та Володимир Шепель. Саме Шепель є директором компанії-переможця.

Закупівля без конкуренції викликає питання щодо прозорості використання бюджетних коштів, особливо на тлі минулих корупційних розслідувань, пов’язаних з Енергоатомом.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зменшення Кількості Шлюбів

За даними Міністерства юстиції України, протягом перших шести місяців 2024 року було укладено 72 766 нових шлюбів. Це на 15% менше, ніж у тому ж періоді минулого року, і на третину менше, ніж до початку великої війни в 2022 році. Цікаво, що після значного весільного буму в перший рік повномасштабного вторгнення кількість одружень поступово зменшувалася, а цьогоріч вона стала найменшою з початку війни.

Більше Шлюбних Договорів

Попри зниження кількості шлюбів, українці стали більш усвідомленими у питаннях правового регулювання своїх відносин. У 2024 році було укладено 3 768 шлюбних договорів, що на 25% більше, ніж за відповідний період торік. Цей тренд вказує на зростаючу популярність правового захисту особистих та фінансових інтересів у шлюбі.

Столиця України залишається лідером за кількістю нових шлюбів, з 9 392 новими сім’ями, що зареєстровані у Києві. Дніпропетровщина посідає друге місце з 7 076 одруженнями, а Одещина замкнула трійку лідерів з 4 896 нових родин.

Зростання Розлучень

На фоні зниження кількості нових шлюбів відзначається значне збільшення розлучень. У перші шість місяців 2024 року було зареєстровано 15 578 розірвань шлюбу, що в півтора рази більше, ніж у тому ж періоді минулого року, і на 18% більше, ніж за перше півріччя 2021 року.

Київ лідирує за кількістю розлучень з 2 118 розірвань, за ним йдуть Дніпропетровська область з 1 404 розлученнями та Харківщина з 1 148 розірвань. Закарпатська область, як і раніше, має найменшу кількість розлучень – 224, а Чернівецька область показує найменший рівень нових шлюбів – 1 376 за цей рік.