Фігурантів справи про розкрадання державного майна затримали правоохоронці

Українське законодавство стосовно мобілізації переживає значні трансформації з моменту прийняття закону Верховною Радою 11 квітня 2024 року. Цей закон, спрямований на удосконалення системи призову до військової служби, вносить ключові зміни, зокрема зменшення призовного віку та впровадження електронних кабінетів для військовозобов’язаних. Однак однією з найбільш значущих інновацій є нові умови, пов'язані з мобілізацією жінок.

Згідно з цим законом, жінки можуть бути призвані до військової служби лише за власною згодою. Проте, жінки з медичною або фармацевтичною освітою повинні бути включені до військового обліку, незалежно від їхнього рішення про мобілізацію. Це охоплює жінок-медиків віком від 18 до 60 років, які вважаються придатними до військової служби за станом здоров’я. Проте включення до військового обліку не означає автоматичну мобілізацію жінок.

Жінки, які перебувають у військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу лише за власним бажанням у разі введення воєнного стану. У мирний час вони також можуть обрати військову службу або службу у резерві лише шляхом добровільного укладення контракту.

Закон також враховує гендерну рівність у військовому секторі, забезпечуючи, що жінки мають рівні умови з чоловіками щодо служби за контрактом, призову та проходження військової служби.

Щодо базової військової служби для жінок, вони можуть проходити її лише добровільно, на відповідних умовах. Так само, як і чоловіки, жінки повинні бути придатними за станом здоров’я та досягти віку від 18 до 25 років. Обидва гендери мають можливість обрати рік, у якому вони будуть проходити базову військову підготовку.

Щодо осіб, які не підлягають обов’язковому призову на військову службу, жінки мають можливість звільнитися від служби у разі вагітності або відпустки для догляду за дитиною, після того як вже вступили на неї. Крім того, на мобілізацію не підлягають заброньовані працівники та працівниці, студенти передвищих та вищих навчальних закладів у денній формі навчання, докторанти та інтерни.

У результаті прийняття закону про мобілізацію в Україні у 2024 році відбулися значні зміни щодо умов призову жінок до військової служби. Закон враховує гендерну рівність та надає жінкам рівні права та можливості у військовій сфері, забезпечуючи їм право на добровільний вибір щодо служби та мобілізації. Жінки з медичною або фармацевтичною освітою підлягають включенню до військового обліку, але сам факт обліку не передбачає автоматичної мобілізації. У мирний час вони можуть обирати між контрактною службою та службою у резерві, а базова військова підготовка для них також є добровільною. Жінки мають право звільнитися від служби у разі вагітності або догляду за дитиною, а деякі категорії осіб, такі як студенти та докторанти, звільнені від обов’язкового призову на військову службу. Таким чином, закон про мобілізацію враховує різноманітні аспекти та інтереси жінок у військовій сфері, забезпечуючи їм правовий захист та визнання їхнього внеску у національну оборону.

Україна наростає в проблемах з енергопостачанням, що веде до посилення перебоїв у подачі електроенергії. Глава компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький оголосив, що на цьому тижні країну чекає серйозний дефіцит енергії. Це викликано ремонтами енергоблоків на атомних електростанціях, обстрілами енергетичних об'єктів та підвищенням температури повітря. Такі фактори негативно впливають на стабільність енергетичної системи країни та зумовлюють зростання числа відключень електропостачання, що стає серйозним викликом для всіх галузей національного господарства. Розв'язання цієї проблеми вимагає комплексного підходу та негайних заходів зі збереження енергії та модернізації енергетичної інфраструктури.

За словами Кудрицького, компенсувати дефіцит імпортом електроенергії з Європи неможливо, тому розклади відключення електропостачання будуть застосовуватися цілодобово, з найбільшим дефіцитом вранці та ввечері. Ця ситуація становить серйозну загрозу для національної енергетичної системи.

Під час засідання Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг було повідомлено, що борги на балансуючому ринку електроенергії зросли на 1 млрд грн. Накопичення боргів є серйозною проблемою, проте “Укренерго” планує витратити 2 млрд грн на їх погашення.

Компанія ДТЕК закликає світову спільноту збільшити допомогу Україні у відновленні енергетичної інфраструктури. Генеральний директор компанії Максим Тімченко застерігає, що без збільшення допомоги країні буде надзвичайно важко пережити наступну зиму.