Фіктивні працівники, завищені кошториси і “свої” підрядники: що знайшли слідчі у “Київтеплоенерго”

У своєму відеозверненні адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, висловив серйозну обуреність стосовно різкого наростання нападів на УПЦ та її священиків. Згідно з його заявою, зібраний звіт містить понад 250 сторінок неоспоримих доказів цих нападів. Заклик до влади України утриматися від розгляду законопроекту 8371, спрямованого на заборону УПЦ, став однією з головних тез адвоката.

Амстердам переконливо заявив, що запропонований законопроект є лише виявом мови ненависті та може спричинити подальше розшарування суспільства. Напади на вірян, вигнання їх із храмів та обмеження доступу до молитви мають бути категорично виключені з дійсності, наголосив він.

Далі адвокат підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та відмову від будь-яких ідей "русского мира". Відомі слова митрополита Київського Онуфрія про будівництво лише "божого миру" стали одним із ключових аргументів.

Заклик до підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки також звучав у зверненні Амстердама. Він підкреслив критичне значення підтримки для України не лише для неї самої, але й для міжнародної спільноти. Зазначивши приклади з Афганістану та Києва, він закликав до уважнішого ставлення до потреб та ситуації в Україні.

У висновку можна зазначити наступне:

• Напади на Українську православну церкву та її священиків – це серйозна проблема, підтверджена об'єктивними доказами, які зібрав адвокат Роберт Амстердам у своєму звіті.

• Законопроект 8371, спрямований на заборону УПЦ, є неприйнятним і може лише загострити конфлікт в українському суспільстві. Важливо, щоб влада України враховувала цей факт та утримувалася від подальшого розгляду даного законопроекту.

• УПЦ має свою власну позицію, незалежну від Московського патріархату, і активно виступає за захист інтересів своїх вірян та підтримку держави України.

• Підтримка України з боку міжнародної спільноти, зокрема з боку США, є критично важливою у контексті захисту суверенітету та територіальної цілісності країни.

Усі ці моменти свідчать про необхідність уважного ставлення до ситуації з УПЦ та активної підтримки України у вирішенні цих проблем.

У цей день, 9 червня 2024 року, в історії України настала нова сторінка, коли український військовий літак вперше здійснив удар по цілі на території Росії. Цей акт має важливе стратегічне і символічне значення, що підкреслює відчайдушність та рішучість України в захисті своєї незалежності та територіальної цілісності. Він свідчить про новий етап у військовому протистоянні між двома країнами, підкреслюючи важливість стратегічних рішень та інновацій у веденні війни. Цей подія визначає динаміку подальших подій у регіоні та може мати вирішальний вплив на майбутнє відносин між Україною та Росією.

Про це повідомили джерела серед українських військових, з посиланням на Sky News.

Зазначається, що було уражено “російський командний вузол” в районі Бєлгорода.

“Хоча оцінка шкоди ще триває, підтверджено, що це було пряме влучення. Це перший боєприпас ЗСУ, доставлений з повітря, який вдарив по цілі в Росії”, — йдеться в повідомленні.

Наразі невідомо, який боєприпас використовувався для удару.

8 червня 2024 року на території аеродрому “Ахтубінск” в Астраханській області Росії уражено багатоцільовий винищувач держави-агресора Су-57.

До кінця червня поточного року завдання для українського уряду та Верховної Ради надзвичайно важливі та напружені. Вони повинні втілити в життя дев'ять ключових пунктів за планом, який передбачає отримання Україною суми в розмірі €50 мільярдів упродовж наступних чотирьох років. На даний момент, уряду вже вдалося виконати значну частину зобов'язань, але залишаються ще важливі завдання, які чекають свого вирішення.

До червня поточного року Кабінет Міністрів має виконати дев'ять пунктів за планом Ukraine Facility, який був затверджений урядом 18 березня. Наразі понад половина цих завдань вже виконана, і три з них навіть завершено достроково. Наприкінці лютого, парламент прийняв закон про корпоративне управління державними компаніями, Міністерство Фінансів затвердило план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель.

Проте, серед невиконаних завдань є і такі, як реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ), підготовка бюджетної декларації, затвердження стратегії з протимінної діяльності, національного плану з енергетики та клімату, а також плану заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями. Ці завдання вкрай важливі, оскільки виконання їхніх термінів забезпечить отримання €4 мільярдів із запланованих €16 мільярдів, які Уряд має отримати до кінця цього року.

Наприкінці червня 2024 року Верховна Рада планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. У лютому, Верховна Рада відхилила урядову версію законопроєкту про БЕБ через недоліки у питаннях переатестації співробітників та відбору директора бюро. Наразі уряд повинен заново внести законопроєкт до Верховної Ради, що можливо станеться в середині квітня.

Щодо бюджетної декларації, Міністерство Фінансів повинно її підготувати до 15 травня на наступні три роки. Також, уряд уже затвердив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні, але для його остаточного затвердження необхідно підтримка парламенту. Якщо все буде завершено до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні розпочнеться ще цього року.

Важливим аспектом є також реформа управління державними компаніями, яка вже успішно виконана. Закон про цю реформу був ухвалений у лютому 2024 року. До кінця червня також планується узгодження національного плану з енергетики та клімату, який буде відповідати міжнародним стандартам та цілям.

Стратегія протимінної діяльності до 2033 року відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки нації та збереженні життя громадян. Після розгляду Національним органом з протимінної діяльності 12 лютого 2024 року, стратегія тепер очікує схвалення від Ради національної безпеки і оборони (РНБО) та підписання президентом. Одним із важливих аспектів цієї стратегії є програма компенсації розмінування територій для аграріїв та фермерів, яка має бути запущена Міністерством економіки до кінця квітня. Ця програма передбачає компенсацію частини витрат на розмінування, яка складає 80%, за умови подання заявки через Державний аграрний реєстр та проходження необхідних процедур.

У сфері цифровізації Державної митної служби, Міністерство фінансів вже затвердило план, спрямований на модернізацію та впровадження нових інструментів до 2028 року. До кінця другого кварталу 2024 року планується завершення розробки автоматизованої системи митного оформлення "Центр" та оновленої національної системи гарантій (GMS-UA), яка забезпечить ефективне управління гарантіями товарів у режимі спільного транзиту. Також в цей період запрацює система рішень (CDS), спрямована на автоматизацію обробки рішень митних органів, а також система боротьби з підробкою і піратством (COPIS), яка стане централізованою платформою для інформації про правовласників та історії їхніх заявок.

Паралельно йде робота з Міністерством інфраструктури щодо надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, таким як комп’ютеризована транзитна система (NCTS). Це сприятиме підвищенню ефективності та зручності для учасників митного процесу та сприятиме розвитку міжнародної торгівлі України.

Цифровізація митниці не лише сприяє мінімізації людського впливу, а й має значний антикорупційний ефект, поліпшуючи обмін інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн. Це важливий крок у забезпеченні прозорості та ефективності митного контролю, що сприяє розвитку торгівлі та зміцненню довіри до системи.

Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями, затверджена з дедлайном до червня 2024 року, передбачає два етапи: перехідний період (2024-2025 роки) та повноцінна імплементація (2026-2028 роки). На першому етапі ключові завдання включають запровадження стратегічного планування публічних інвестицій, законодавче унормування, оновлення методологічної бази та створення ІТ-архітектури. Міністерство фінансів вже отримало низку інвестиційних проєктів на наступні роки, які проходять етап скринінгу та пріоритизації перед розглядом у Стратегічній інвестиційній раді.

Стратегія термомодернізації будівель, затверджена урядом на початку 2024 року, стала одним із важливих кроків вперед у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС. Її пріоритетами є прискорення темпів термомодернізації громадських будівель, постійне фінансування, цифровізація процесів та створення ринкових умов для залучення людського потенціалу в цю сферу. Виконання стратегії спрямоване на зменшення споживання енергії в громадських та житлових будівлях на 15% до 2030 року, на 30% до 2040 року та на 40% до 2050 року, що важливо для досягнення енергоефективності та скорочення викидів парникових газів.

У результаті аналізу вищезгаданої інформації стає очевидним, що впровадження цифрових технологій в митниці має значний потенціал для забезпечення прозорості, ефективності та антикорупційного контролю. Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями та стратегія термомодернізації будівель є кроками у напрямку модернізації та підвищення стандартів управління та енергоефективності. Виконання цих стратегій відіграє важливу роль у досягненні цілей розвитку країни, зокрема у забезпеченні сталого економічного зростання та зниженні впливу на довкілля.

Прикордонний патруль на Закарпатті спостерігав за двома незнайомцями, які незаконно перетинали кордон. Навіть після того, як прикордонник здійснив два попереджувальні постріли у повітря, порушники не зупинилися. Коли прибула підтримка, виявилося, що зловмисники вже успішно перетнули державний кордон України і навіть встигли викрасти зброю у співробітника ДПСУ. Цей інцидент підкреслює загрозу нелегальному перетину кордону та необхідність посилення контролю на прикордонних ділянках.

Інцидент стався на ділянці ОВС “Ділове” — ОІПС “Богдан”. Згідно з повідомленням журналіста Віталія Глаголи в телеграм-каналі, два чоловіки, які намагалися незаконно перетнути кордон між Україною та Румунією, після виявлення себе через сигнальну міну, атакували одного з прикордонників.

“Після того, як прикордонник помітив двох чоловіків біля кордону, він виконав два попереджувальних постріли в повітря. Однак, замість того, щоб зупинитися, порушники напали на прикордонника і відібрали у нього пістолет “Форт 12 Р”. Під час втечі порушники здійснили п’ять пострілів у бік прикордонника, але, на щастя, не влучили”, — відзначив Глагола.

За даними репортера, зловмисникам вдалося уникнути зачіпки прикордонників і втекти через державний кордон разом зі зброєю ще до прибуття підмоги.

В даний момент проводиться розслідування цього інциденту. Поліція Закарпатської області поки що утримується від коментарів щодо цієї події, проте тема порушення державного кордону була відзначена у зведеннях правоохоронців за останню добу.

Зокрема, правоохоронці провели обшуки у організаторів схеми незаконного переправлення військовозобов’язаних через державний кордон. За оперативними даними, канали переправлення функціонували в Тячівському та Берегівському районах, використовуючи як сухопутні, так і водні маршрути з використанням човнів.

Під час проведення обшуку у підозрюваних правоохоронці виявили та вилучили чотири гумові човни та весла до них, бінокль, сім елітних автомобілів, 12 мобільних телефонів і суму валюти.

Тим часом, кількість осіб, які намагаються уникнути призову до військової служби, залишається стабільною, і часті спроби уникнути мобілізації, наприклад, перепливання річки Тиси, закінчуються трагічно: багато військовозобов’язаних гинуть.