Фінські вчені з’ясували, чому “грудневі” діти частіше мають труднощі у школі

Чоловіків, які скоїли напад на патрульних у Вінницькій області, при цьому в результаті загинув один поліцейський, а інший був поранений, затримали в Одеській області. Про це інформував голова Національної поліції України Іван Вигівський. Нападники, виявлені як батько та син, військовослужбовці 52 та 26 років відповідно, уродженці Вінницької області, переховувалися на території Одеської області, де їх і затримали співробітники спецпідрозділу КОРД. Поліцейський, який загинув, захищаючи свого напарника, встиг вистрілити та поранити зловмисників. Оманливі мотиви нападу та обставини інциденту встановлюються поліцією. Речниця Нацполіції Олена Бережна розповіла, що нападники переховувалися у закинутій будівлі та намагалися втекти за кордон, маючи при собі бойові гранати. Слідчі розпочали кримінальне провадження за статтею – вбивство або замах на вбивство правоохоронця під час виконання службових обов’язків, за якою передбачено довічне позбавлення волі.

У соцмережах з'явилося відео з камер спостереження на автозаправній станції, яке реєструє момент, коли нападники, одягнені в зелено-оливковий одяг, що схожий на той, що носять українські військові, здійснюють напад. Автомобіль, на якому вони пересувалися, також мав оливковий колір. Згідно з джерелом в поліції, записи, які були опубліковані в мережі, відображають події відповідно до реальності, і на них видно підозрюваних осіб, які, здається, були одягнені у військову форму. Однак підтвердженням того, що вони є військовослужбовцями Збройних Сил України, наразі ще не надійшло, але ця інформація перевіряється.

Автомобіль підозрюваних був зупинений серед ночі для звичайної перевірки поліцією. Проте, під час цієї перевірки вони відкрили вогонь на поліцейських. Міністр внутрішніх справ, Ігор Клименко, наголосив, що немає виправдання для такого злочину, незалежно від статусу чи мотивів нападників. Інцидент підкреслив важливість безпеки для поліцейських.

У мережі також з'явилося відео з натільної камери одного з поліцейських, що показує спокійну розмову між поліцейськими та особами, які потім напали на них. За даними ЗМІ, серед можливих нападників є батько та син, уродженці Вінниччини Валерій і Віталій Васілаке. Офіс генерального прокурора заявив, що перевіряються інформація щодо їх зв'язку зі злочином, включаючи двох військовослужбовців. На відеозапису один з нападників заявляє, що він та його батько служили в 28-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, але військове командування стверджує, що вони вже понад рік не є членами цієї бригади.

Після розгортання подій командування Сухопутних військ підтвердило, що підозрювані дійсно є військовослужбовцями однієї з військових частин цього роду військ. У своєму заявленні командування обіцяє активно сприяти розслідуванню цієї трагедії. "Винні у цьому злочині повинні бути покарані найсуворіше", – наголошено у пресслужбі.

Поліція повідомила, що загиблий під час нічного нападу поліцейський — це 20-річний Максим Зарецький. Він був рядовим поліцейським і служив інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (Бершадь) Гайсинського райуправління. "Максиму було всього 20 років. Він навчався у Національній академії внутрішніх справ з 2021 року і протягом півтора року віддано виконував свої службові обов'язки у секторі реагування патрульної поліції", – зазначили в поліції.

Загибель молодого поліцейського Максима Зарецького у результаті нападу на патрульну машину у Гайсинському районі Вінницької області стала тяжкою втратою для суспільства. За словами поліції, Максим був відданий своїй службі та проходив навчання у Національній академії внутрішніх справ, що підкреслює його високий професіоналізм та зобов'язаність.

Відомості про трагічну подію, яка призвела до загибелі поліцейського, розголошуються й деталізуються в соціальних мережах та засобах масової інформації. Підтвердженням статусу військовослужбовців підозрюваних у цьому нападі є інформація від командування Сухопутних військ. Заявлення про готовність допомогти у розслідуванні цієї події вказує на серйозне ставлення до встановлення правди та притягнення винних до відповідальності.

Ця трагедія нагадує про важливість безпеки та захисту правоохоронців у виконанні їхніх обов'язків. Напад на поліцейських підкреслює необхідність посилення заходів безпеки та розкриття подібних злочинів для забезпечення правопорядку та безпеки громадян.

У столиці продовжується один з найбільш резонансних земельних конфліктів останніх місяців — суперечка навколо земельної ділянки площею понад 0,4 га на вул. Героїв Дніпра, 2-А. В листопаді 2024 року Київрада ухвалила рішення про передачу цієї території в оренду ТОВ «РВС», яке належить до бізнес-структур девелоперської компанії Standard One. Цей девелопер спеціалізується на будівництві високоповерхових «дохідних» комплексів, і ділянка на Героїв Дніпра мала стати важливим етапом у реалізації масштабного будівельного проекту.

Однак після ухвалення рішення міською радою виявилося, що місто не поспішало укладати відповідний договір оренди. Цей затягнутий процес викликав невдоволення забудовника, який вирішив звернутися до суду, щоб змусити міську владу виконати свої зобов'язання. 30 жовтня 2025 року Господарський суд Києва виніс рішення на користь компанії «РВС», зобов'язавши Київську міську раду укласти договір оренди на термін 10 років.

У міськраді пояснюють відмову від підписання договору двома причинами. Перша — дисбаланс площі: земельна ділянка у 2,6 раза більша за нежитлову будівлю на ній, площею 1576 кв. м. Друга — невідповідність коду цільового призначення технічній документації із землеустрою. У сесійній залі вже зареєстрований проєкт секретаря Київради того періоду Володимира Бондаренка про відкликання попереднього рішення про землевідвід.

Історія цієї землі сягає 2000-х років: ділянка формувалася шляхом об’єднання двох наділів і мала декілька змін цільового призначення. Частина території раніше використовувалася під торговий павільйон, інша — перебувала без оформленого користувача до моменту, коли ТОВ «РВС» придбало там будівлю. Подальший шлях документації супроводжувався неточностями, скаргами до Держгеокадастру та суперечливими змінами у кадастрі — зокрема щодо меж і площі ділянки, яка то зменшувалась, то зростала.

У 2022 році цільове призначення землі було змінено на житлову забудову за ініціативою приватного підприємства, що працювало з документами для «РВС». Уже у 2023 році департамент земельних ресурсів КМДА оскаржував дії землевпорядників, однак спроби анулювати їхні сертифікати успіху не мали. А в липні 2024-го Київрада затвердила технічну документацію, яка дозволяла житлову забудову саме в тому вигляді, у якому цього домагався девелопер.

Однак паралельно юристи Київради попереджали: є ризик судових позовів через диспропорцію між площею будівлі та розміром ділянки, а також через ознаки використання «туалетної схеми» — механізму, коли орендар отримує великі території без аукціону на підставі наявності дрібної споруди на землі.

На тлі гучних антикорупційних розслідувань, які з початку 2025 року торкнулися посадовців КМДА та депутатів Київради, земельні рішення минулих років перебувають під особливою увагою правоохоронців. «Туалетні» землевідводи вже стали предметом кримінального провадження №52023000000000154, а декілька посадовців отримали підозри. Серед фігурантів — колишній заступник голови КМДА Петро Оленич та голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв.

Скандал із ділянкою на Героїв Дніпра, 2-А може стати черговим епізодом у великій антикорупційній справі, де правоохоронці перевіряють загальний масив рішень про передачу землі, ухвалених у попередні роки. Тим часом девелопер уже виграв першу битву в суді, і доля півгектара землі на Оболоні залежатиме від апеляції та подальших політичних рішень у Київраді.

Вартість електроенергії продовжує бути однією з найбільших турбот для багатьох українських сімей, адже комунальні платежі складають значну частину місячних витрат. Зокрема, на сьогоднішній день побутові споживачі сплачують 4,32 гривні за кожну кіловат-годину, що є суттєвим навантаженням на бюджет домогосподарств. У таких умовах кожен шукає можливість знизити витрати на електроенергію, і одним із способів досягти цього є використання двозонних та тризонних лічильників, які дозволяють платити менше за спожиту електрику в нічний час.

Двозонні та тризонні лічильники розподіляють електричну енергію за різними тарифами залежно від часу доби. Для тих, хто обирає двозонний лічильник, вартість електроенергії після 23:00 знижується до 2,16 гривні за кіловат-годину, що є вдвічі дешевше порівняно з денним тарифом. Тризонний лічильник ще більше вигідний, оскільки дозволяє платити лише 1,73 грн за кВт·год у нічний період, що може значно знизити витрати для тих, хто використовує електроприлади вночі.

Крім того, на суму у платіжках можуть вплинути пільги. Особи з інвалідністю, учасники бойових дій, пенсіонери у селах та багатодітні сім’ї можуть отримати знижки від 25% до 100%. Наприклад, у сім’ях із трьома і більше дітьми витрати на світло можуть зменшитися удвічі, якщо дохід на одного члена родини менший за 4 240 гривень.

У Міненерго запевнили УНІАН, що уряд наразі не планує підвищувати тариф для населення. Чинні ціни залишаться принаймні до кінця жовтня. Відомство наголошує: у складних умовах війни та економічної кризи головне завдання — уникнути різкого збільшення фінансового навантаження на українців.

Разом з тим ЗМІ прогнозують, що протягом найближчих трьох років електроенергія все ж дорожчатиме приблизно на 15% щороку. Зокрема, у 2026-му тариф може зрости до 4,75–5,18 грн за кВт·год, у 2027 році — до 5,22–6,2 грн, а у 2028-му — до 5,7–7,44 грн. Офіційних підтверджень цим цифрам поки що немає, тож українцям варто орієнтуватися на чинні тарифи.