Неділя, 26 Квітня, 2026

Харчові волокна під час лікування раку можуть зупиняти ріст пухлин

Важливі новини

День Державного Герба — символ сили, спадкоємності та незламності України

Дев’ятнадцятого лютого Україна вшановує один із головних символів своєї державності — Державний Герб. Саме цього дня 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила тризуб як Малий Державний Герб. Цей історичний крок став важливим етапом у формуванні незалежної держави, яка після проголошення суверенітету утверджувала власні національні символи.

Тризуб має глибоке коріння, що сягає часів Київської Русі. Його зображення знаходять на монетах, печатках і документах князів династії Рюриковичів. Для давніх правителів цей знак був не лише родовим символом, а й ознакою влади та державного авторитету. Згодом тризуб став уособленням спадкоємності української державницької традиції, зберігши свою ідентичність крізь століття.

За новоюліанським календарем цього дня вшановують апостолів від сімдесяти Филимона і Архіпа, преподобних Макарія та Євгенія Антіохійських, а також мучеників Феодота і Максима. За старим стилем згадують святителя Вукола, якого в народній традиції вважають покровителем домашньої худоби.

Віруючі присвячують цей день молитвам про зміцнення віри, душевний спокій та позбавлення від тривог. Вважається, що щирі прохання про підтримку у складних обставинах саме сьогодні мають особливу силу.

19 лютого у світі відзначають Міжнародний день захисту морських ссавців. Цей день покликаний нагадати про вразливість морських екосистем і необхідність збереження китів, дельфінів та інших мешканців океанів. Проблема актуальна і для України як морської держави.

Серед інших міжнародних дат – День антропології, День управління інформацією, День перетягування каната та День боротьби з плагіатом.

У народному календарі 19 лютого вважалося днем сильних, але нетривалих морозів. Наші предки вірили в прикмети цього дня: якщо мороз міцний – літо буде спекотним; якщо активно співають синиці й горобці – весна близько; холодний північний вітер обіцяє нові заморозки; підйом води в колодязях віщує холодний березень.

Також вважалося, що сьогодні потрібно зробити якомога більше добрих справ. Допомога ближнім, благодійність, добре слово чи підтримка могли, за віруваннями, притягнути щастя і добробут.

Народні традиції застерігають від сварок, образ і жадібності. Вважається, що негатив, проявлений цього дня, може повернутися до людини сторицею. Не радять відмовляти в допомозі, ображати тварин або займатися риболовлею. День краще присвятити спокою, молитві та добрим справам.

Таким чином, 19 лютого поєднує державну, церковну й народну традиції, нагадуючи українцям про важливість історичної пам’яті, духовної рівноваги та людяності.

Екс-президента «Мотор Січі»програв апеляцію: його активи конфісковано на користь держави

23 січня 2025 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) винесла остаточне рішення у справі №991/9618/24, відхиливши апеляцію колишнього президента “Мотор Січі” Вячеслава Богуслаєва. Як повідомило Міністерство юстиції, суд підтвердив рішення першої інстанції від 2 грудня 2024 року та залишив чинним вердикт про конфіскацію активів Богуслаєва. Що вирішив суд? Позов Міністерства юстиції про застосування санкцій […]

The post Екс-президента «Мотор Січі»програв апеляцію: його активи конфісковано на користь держави first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

ЄС підготував новий пакет безпекових гарантій для України

Європейський Союз оголосить про новий елемент гарантій безпеки для...

Тарифи на електроенергію в Україні з 1 березня 2025 року: що зміниться?

З 1 березня 2025 року в Україні набуде чинності новий тариф на електроенергію, який становитиме 4,32 грн за 1 кВт*год. Цей тариф буде діяти до 30 квітня 2025 року, після чого можливі два варіанти: або збільшення вартості електроенергії, або продовження терміну дії постанови ще на рік. За звичаєм, обговорення щодо підвищення тарифу зазвичай фіналізуються в […]

The post Тарифи на електроенергію в Україні з 1 березня 2025 року: що зміниться? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Основні моменти нової ініціативи:

Згідно з цією ініціативою, правдивість інформації щодо ухилення від виконання військових обов’язків серед публічних осіб стане прозорішою. У разі спростування недостовірних звинувачень, це допоможе запобігти формуванню стереотипів, що навіть активісти можуть ухилятися від мобілізації.

Ця ініціатива виникла на фоні ситуацій, коли громадські діячі, волонтери та журналісти опиняються в центрі уваги через звинувачення в ухиленні від служби, що, на думку законодавця, підриває довіру до процесу мобілізації серед звичайних громадян.

Нещодавно, серед таких ситуацій, було звинувачення блогера Сергія Стерненка, якому закинули, що його оголосили в розшук через невиконання повістки, що згодом було спростовано після сплати штрафу. Таких випадків у суспільстві значно більше, що додає політичної та соціальної напруги в країні в умовах війни.

Пропозиція Бужанського має на меті зробити процес мобілізації більш прозорим, щоб уникнути спекуляцій і сприяти більшій довірі серед українців до системи виконання військового обов’язку.

Нагадаємо, що, як з’ясували ЗМІ, від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, як-от: журналісти Юрій Ніколов та Юрій Бутусов, головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, очільник «Фундації DEJURE» Михайло Жернаков, чоловік співзасновниці «ЦПК» Дар’ї Каленюк — Орест Рудий та очільник «ЦПК» Віталій Шабунін, цивільний чоловік ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької — Сергій Якоб, головний редактор «Руху «ЧЕСНО» Олександр Саліженко та головний редактор «НВ» Віталій Сич.

Дослідження американських науковців показало, що вживання клітковини та пробіотиків може суттєво покращити результати імунотерапії при онкологічних захворюваннях. Про це повідомили у Онкологічному центрі Андерсона (США).

У проєкті взяли участь 438 пацієнтів із меланомою. Вони надали інформацію про свій раціон, прийом пробіотиків та антибіотиків.

  • Суттєвої різниці у виживанні між тими, хто приймав пробіотики, і тими, хто їх не приймав, не виявили.

  • Водночас вищі показники виживання мали пацієнти, які споживали достатньо клітковини.

  • Найкращі результати спостерігали у тих, хто поєднував клітковину та пробіотики у своєму харчуванні.

Подальші експерименти на мишах підтвердили: харчові волокна і пробіотики сприяють формуванню здорової мікрофлори кишечника. Це підсилює здатність імунної системи протидіяти пухлинам. У тварин, які отримували антибіотики та мало клітковини, навпаки, пухлини розвивалися швидше.

За словами дослідників, правильне харчування може стати важливим чинником успішного лікування. Клітковина й пробіотики підсилюють ефективність імунотерапії, а отже підвищують шанси на одужання.

Хоча поки результати отримані переважно для меланоми, вчені вважають, що їх можна поширити й на інші види раку — це має підтвердити наступні дослідження.

Останні новини