Французькі військові інструктори підтримують Україну з початку російського вторгнення

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Потрібно зауважити, що доступ до платіжних даних є необхідним для нарахування кешбеку. Відповідно до заяви Мінекономіки, ця інформація не зберігається та не передається далі, а використовується виключно для цілей нарахування кешбеку. Однак ця ситуація викликає питання щодо безпеки та прозорості процесу.

Захист банківської таємниці став важливою темою у суспільстві, оскільки українці часто стикаються з необхідністю передавати особисті дані в обмін на різноманітні бонуси чи знижки. Однак чи можна вважати таку вимогу правомірною? Чи не стане це прецедентом для більш глибокого вторгнення в приватність громадян?

Поки що влада запевняє, що ця інформація не буде передаватися третім особам, крім тих, що визначені законодавством. Однак, як зазначають деякі експерти, відкриття доступу до платіжних даних може мати негативні наслідки в разі несанкціонованого доступу чи неправомірного використання інформації.

Епопея з ухваленням законопроєкту про мобілізацію триває, пише у своєму блозі на “УП” ексспікер Ради, народний депутат Дмитро Разумков. Він вказує на те, що після відкликання урядом законопроєкту №10378, який викликав гнів суспільства, очікували адекватну редакцію, що враховувала б потреби та позиції військових. Однак новий законопроєкт (№10449), на думку Разумкова, не відповідає цим очікуванням. Він вважає, що в законі недостатньо уваги приділено ключовим питанням, що хвилюють захисників країни та суспільство загалом. Законопроєкт, за словами нардепа, не передбачає системи демобілізації, ротації, а також не забезпечує кадровий резерв та фінансове забезпечення захисників. Такі методи, на думку Разумкова, не заохочують громадян іти служити в армію, а навпаки, призводять до відсутності довіри до влади. Він також стурбований тим, що законопроєкт передбачає блокування рахунків, обмеження виїзду за кордон та інші обмеження для тих, хто не став на облік в органах влади. Разумков підкреслює, що такий підхід деморалізує воїнів, які уже довгий час знаходяться на передовій, та може призвести до масового виведення грошей в кеш для уникнення блокування рахунків. Це призведе до перевантаження судової системи. Разумков закликає до змін у законопроєкті, які б враховували потреби військових та забезпечили їхню гідну демобілізацію та підтримку.

Судячи з викладеного, новий законопроєкт про мобілізацію ще більше загострює ситуацію в порівнянні з попереднім. Влада має намір знизити вік призову до 25 років та залучати поліцію до видачі повісток. Також передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, що, крім іншого, будуть висилатися навіть у електронному вигляді. Отже, влада вважатиме, що електронна повістка вручена, навіть якщо громадянин її не отримав, а реєстрація електронного кабінету призовника буде обов'язком громадян. Крім того, процедура демобілізації в українському законодавстві залишається невизначеною. Це не дивує, оскільки влада прагне не лише максимально залучити людей на фронт, а й утримувати їх там якомога довше. Для нас це питання має велике значення.

Новий законопроєкт про мобілізацію, на жаль, показує ще більше обмежень та недоліків у порівнянні з попереднім.Влада планує знизити вік призову до 25 років та залучити поліцію до видачі повісток, що ще більше ускладнить ситуацію.Передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, в тому числі через введення електронного варіанту вручення.Неясність щодо процедури демобілізації також викликає серйозні питання щодо захисту прав призовників.Висновок полягає в тому, що ці новації можуть призвести до подальшого ускладнення ситуації та порушень прав громадян, що потребує уважного розгляду та реагування соціальних та правозахисних організацій.

Брайан Кларк, відомий експерт Гудзонівського інституту з військово-морських операцій і радіоелектронної боротьби, розкриває стратегію руйнування Кримського мосту, яка потенційно може бути використана Україною. За словами Кларка, першим кроком буде атака на верхні конструкції мосту, зокрема на його настил, для чого потрібно використати від 20 до 40 ракет з корисним навантаженням понад 500 фунтів. Зазначається, що єдиними доступними для України ракетами, що відповідають цим вимогам, є британські Storm Shadow та французький SCALP, які дозволять вести атаку з достатньої відстані, щоб уникнути російської ППО. Однак проблема полягає в обмеженому числі літаків, які може використовувати Україна для одномоментної атаки, оскільки очікувані українські F-16 не сумісні з цим типом ракет. Кларк вказує, що хоча F-16 можливо оснастити іншими ракетами, це потребуватиме набагато ближчого підходу до цілі та збільшить ризик для літаків.

Далі експерт рекомендує атакувати основу мосту, використовуючи великі безпілотні надводні кораблі, які вріжуться в опори мосту. Проте наявні морські дрони України занадто малі для цієї місії. Зазначається, що, можливо, Україна могла б використати модифіковані баржі з дистанційним управлінням або невеликі контейнеровози для підриву фундаменту мосту. Про існування таких "великих дронів" у ЗСУ нічого не відомо, але Кларк визнає, що синхронізація шквалу дронів та координація їхнього впливу на міст буде неймовірно складною для України. Тому експерт вважає, що найефективнішим рішенням буде запустити одну величезну бомбу в опору мосту, хоча деталей щодо цього плану він не уточнив.

Джерело, що має зв'язок з Міністерством оборони України, підтверджує можливість знищення Кримського мосту, хоча дату цієї операції не уточнює. За повідомленням газети The Sun, українські чиновники планують підірвати міст до середини липня, але джерело цієї інформації залишається невідомим. Однак раніше видання Guardian наголошувало, що атака на міст може відбутися "в найближчі місяці".

У результаті проведеного аналізу можна зробити декілька важливих висновків щодо можливостей України з руйнування Кримського мосту. Перш за все, відомо, що в України існують потенційні засоби, які можуть бути використані для атаки на міст, такі як британські Storm Shadow і французький SCALP ракети. Однак існують певні обмеження, зокрема, в обмеженій кількості літаків для їхнього використання.

Другий важливий аспект полягає у використанні безпілотних апаратів для атаки на міст. Хоча Україна має певні можливості у цьому напрямку, проте її поточні морські дрони виявляються недостатньо ефективними для таких завдань.

Загалом, важливо зазначити, що плани України щодо руйнування Кримського мосту підтверджуються деякими джерелами, але деталі цих планів залишаються невідомими. Однак варто враховувати, що така операція потребуватиме великої координації та планування з боку України, а також може викликати значні реакції з боку Росії.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Безпечними для повернення, згідно з рішенням, вважаються Львівська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

Як зазначає міністр, кожен десятий українець, який приїде до Норвегії 2024 року, – саме з них.

Рішення не стосується українців, які вже отримали захист у Норвегії.