Футболіст “Шахтара” Петряк розповів чому не розриває контракт із клубом

Київська міська рада прийняла нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності. Цей важливий документ, розроблений за ініціативою депутатів Вікторії Пташник і Дмитра Білоцерковця, покликаний забезпечити більшу прозорість і контроль у процесі управління земельними ресурсами Києва. Зокрема, нові правила мають на меті створення чіткої процедури для розгляду заяв, запровадження публічного реєстру земельних угод і запобігання випадкам внесення питань щодо землі «з голосу».

Однією з головних новацій є введення мораторію на продаж комунальних будівель до моменту формування земельних ділянок під ними. Цей захід дозволить краще контролювати земельні ресурси і уникнути поспішних та непродуманих рішень. Окрім того, Київська міська державна адміністрація (КМДА) зобов'язана в разі виявлення порушень чи спроб незаконних операцій із землею негайно звертатися до суду та правоохоронних органів.

Правила забороняють виносити на розгляд питання про землю «з голосу», за винятком термінових потреб — розміщення держустанов, військових об’єктів або розірвання договорів оренди через невиконання зобов’язань орендарем. Також документ деталізує мінімальні розміри ділянок для різних видів забудови і передбачає, що передача ділянок без торгів можлива лише у випадках, прямо передбачених Земельним кодексом.

Нові норми вводять механізм контролю за орендарями: Департамент земельних ресурсів КМДА має перевірити ділянки, передані з 16 липня 2020 року, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку оренди, і при виявленні зловживань готувати подання про відмову у поновленні договору. Крім того, запроваджується черга розгляду заяв за датою та часом їх реєстрації, а також зобов’язання створити публічний реєстр для онлайн-моніторингу стану розгляду земельних заяв.

Проте ухвала породжує питання практичної реалізації. По-перше, нові Правила не скасовують чинний Порядок 2017 року, тож можливі правові колізії та двозначності у застосуванні процедур. По-друге, низка важливих положень під час доопрацювання була вилучена — наприклад, норма про ненижчу ніж 12% орендну плату для тих, хто користувався ділянками без оформлення — що викликає сумніви у повноті антикорупційного захисту.

Під час голосування на сесії 9 жовтня 2025-го рішення підтримали 63 депутати (система показала 61 голос) — при цьому мер Віталій Кличко і депутат Михайло Присяжнюк заявили, що їхні голоси не були враховані. Дискусії у сесійній залі відображали і підтримку (Пташник назвала документ інструментом прозорості), і застереження: зокрема, депутат Микола Конопелько вказував на ризики двозначного тлумачення окремих норм і вимагав розглянути власні правки.

Контекст ухвалення — хвиля скандалів навколо столичної землі та низка розслідувань, що отримали назву «Чисте місто» (НАБУ/САП). Саме на фоні кримінальних проваджень і публічних претензій до практик відведення ділянок Київрада підготувала ці Правила. Утім, як зауважують критики, правила нічого не варті без неупередженого виконання: фіксація норм на папері не гарантує зупинки «туалетних схем», передачі зелених зон під забудову чи втрати для бюджету через відчуження землі без аукціонів.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Для виходу на пенсію за віком українці повинні не лише досягти 60 років, але й мати необхідну кількість трудового стажу. Проте, що робити тим, хто працював неофіційно? Ми розбиралися, які виплати отримають такі громадяни у 2025 році.

Згідно з українським законодавством, для призначення пенсійних виплат потрібно мати щонайменше 15 років страхового стажу. В разі його відсутності особа може отримати соціальну пенсію чи державну допомогу.

Так соціальну пенсію призначають тим, хто досяг пенсійного віку, проте не має необхідного стажу. Її розмір дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Нині він становить 2093 гривні, проте у 2025 році може зрости до 2500 — 3000 гривень, це залежить від рівня інфляції й економічної ситуації в Україні.

Українці без стажу та додаткових джерел доходу можуть звернутися до органів соцзахисту для оформлення допомоги малозабезпеченим, розмір якої визначається індивідуально та залежить від сукупного доходу родини. Натомість соціальна пенсія не залежить від зарплати чи внесків у Пенсійний фонд.

Нагадаємо, деякі українські пенсіонери можуть отримати спеціальну доплату в межах Всесвітньої продовольчої програми ООН. Для цього потрібно відповідати встановленим критеріям, зокрема й проживати в зон активних чи можливих бойових дій.

Раніше у Пенсійному фонді розповіли, що певні пенсіонери можуть отримувати виплати в розмірі до 50% та більше від попередньої зарплати. Йдеться про щомісячні довічні виплати, які отримують судді місцевих, апеляційних судів та Верховного Суду.