Футболіст “Шахтара” Петряк розповів чому не розриває контракт із клубом

18 травня в Україні вступив у дію новий закон про мобілізацію, який приносить ряд змін у вимогах до власників автомобілів, зареєстрованих у Транспортно-комунікаційних центрах (ТЦК). Згідно з Наказом №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", автотранспорт, належний підприємцям і громадянам, але призначений для військово-транспортних цілей, тепер перебуватиме під посиленим наглядом.

Міністерство внутрішніх справ надасть дані про такі автомобілі всім ТЦК, а керівництво підприємств зобов'язане дотримуватися часткового наряду з передачі транспортних засобів. Новий закон також встановлює обмеження для автомобілів та інших транспортних засобів, які зареєстровані в ТЦК і призначені для поповнення Збройних Сил України та інших військових формувань.

Статтею 6 цього закону передбачено заборону на:

Крім того, встановлено, що військово-транспортний обов'язок під час загальної мобілізації або в особливий період розповсюджується на різні державні та місцеві органи влади, підприємства, установи, організації та громадян, які володіють транспортними засобами. Деталі щодо обсягу автомобілів за типами та марками, які потрібно залучити в рамках мобілізації, будуть визначені місцевими органами влади на підставі інформації від ТЦК, які отримають відомості від Міністерства внутрішніх справ.

Однією з ключових інновацій Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію є введення часткового наряду. Цей документ, виданий головою місцевої ОВА, має на меті встановити завдання для керівників підприємств, установ та організацій різних форм власності, а також суб'єктів господарювання щодо передачі конкретних транспортних засобів та спеціальної техніки Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, а також у визначенні місць та термінів передачі.

Засоби виконання військово-транспортного обов'язку, а також норми залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів та техніки на період мобілізації та воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів, з урахуванням відсотку за галузями національної економіки.

Згідно з новим законодавством, щодо компенсації за втрати, зазначені у зв'язку з мобілізацією транспортних засобів, передбачено встановлення порядку відшкодування державою вартості майна та компенсації за завдану шкоду. Однак процес самої мобілізації транспорту проводиться безоплатно, з обов'язковою умовою повернення автомобіля чи іншого транспортного засобу власнику протягом 30 календарних днів після оголошення демобілізації.

Щодо права залучення транспортних засобів, дані про водний транспорт та сільськогосподарську техніку також передаються до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК) Міністерством інфраструктури, Держпродспоживслужбою та іншими відповідними органами.

Процедура залучення транспорту та його повернення відбувається на основі актів прийняття-передачі. У цих документах фіксуються відомості про власників, технічний стан, залишкова (балансова) вартість та інші необхідні деталі, які дозволяють однозначно ідентифікувати транспортні засоби. Це забезпечує прозорість та відповідність усіх процедур в рамках мобілізації та демобілізації, а також захищає права власників.

У висновках можна зазначити наступне:

• Новий закон про мобілізацію транспорту в Україні встановлює порядок компенсації за втрати, заподіяні внаслідок мобілізації, та передбачає безоплатну участь власників транспортних засобів у цьому процесі з подальшим поверненням транспорту протягом певного терміну.

• Щодо залучення транспорту, дані про нього передаються до відповідних органів, які контролюють цей процес, зокрема до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК), що дозволяє забезпечити системність та ефективність управління транспортними ресурсами під час мобілізації.

• Процедура залучення та повернення транспорту ґрунтується на актах прийняття-передачі, що забезпечує прозорість та відповідність усіх дій у цьому процесі, а також захищає інтереси власників транспортних засобів.

Загалом, новий закон спрямований на забезпечення ефективного використання транспортних ресурсів в умовах мобілізації, з урахуванням інтересів як держави, так і громадян, які є власниками цих ресурсів.

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

На думку Костюшка, незважаючи на важкі умови війни, 99% труб теплопостачання у столиці пройшли необхідні випробування, і система працює у штатному режимі. Він закликав киян порівнювати вартість і якість комунальних послуг з іншими країнами Європи, зокрема Польщею, Румунією та Чехією, де, за його словами, ціни на аналогічні послуги значно вищі.

“Більшість киян, або якась кількість, вже побували за кордоном і знають, скільки коштує квартирна плата в інших європейських країнах. Порівнюючи ціни та якість, киянам гріх скаржитися,” – заявив депутат.

Костюшко підкреслив, що столична влада не очікує значного погіршення якості комунальних послуг у період війни. Він зазначив, що всі необхідні заходи для підготовки до опалювального сезону були виконані, і система працює стабільно.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Після блокування морських портів внаслідок війни основним торговим партнером України став ЄС. Проте введення CBAM створить додаткові бар’єри для українських експортерів. Очікується, що під дію цього екологічного податку потрапить 15-17% українського експорту до ЄС. У 2023 році український експорт товарів, що підпадають під CBAM, становив $3,6 млрд, з яких 93% припадало на продукцію чорної металургії.

Аналітики GMK Center попереджають, що втрати через CBAM будуть зростати. У 2026 році, першому році повного запровадження податку, втрати експорту можуть сягнути $202 млн, а до 2030 року цей показник може досягти $1,4 млрд.

Втрати української економіки можуть бути ще більшими через міжгалузеві зв’язки. Наприклад, у 2026 році втрати ВВП можуть скласти до $790 млн, а у 2030 році — до $4,9 млрд. Це свідчить про те, що негативний вплив CBAM не обмежиться лише сектором експорту, а торкнеться й інших галузей економіки.

Експорт до ЄС є життєво важливим для українських компаній: за перші шість місяців 2024 року українські підприємства експортували до ЄС 56,2% своїх товарів. Тому введення CBAM погіршить економічну ситуацію в Україні. Це, у свою чергу, суперечить стратегічним інтересам ЄС, який підтримує Україну, оскільки збереження торгівельних відносин дозволить Україні інтегруватися в європейську економіку та підтримати фінансові можливості державного бюджету.

Асоціація “Укрцемент” вже заявила, що сплата екологічного мита CBAM на загальних умовах призведе до втрати конкурентоздатності українських виробників. Тому уряду слід ініціювати переговори про приєднання до CBAM на декларативних умовах, що дозволить подавати звітність без сплати мита, посилаючись на війну як на форс-мажорну обставину відповідно до європейського законодавства.

Як зазначає видання Politico, Європа допомагає Україні фінансово, але одночасно вводить вуглецеве мито CBAM, яке може призвести до втрати €1,4 млрд щороку. Уникнути цих збитків можна шляхом проведення переговорів з ЄС, оскільки закон про CBAM передбачає можливість отримання пільг у випадку форс-мажорних обставин. З огляду на поточну ситуацію в Україні, є всі підстави просити в ЄС відстрочку у цьому питанні.