Середа, 23 Липня, 2025

Хто стоїть за брендом “українських” мийних засобів “Укрхімтех”

Важливі новини

Шахраї виманили у школярки 548 тисяч гривень за “роботу онлайн”

У Чернівецькій області 15-річна дівчина потрапила в шахрайську пастку, повіривши в обіцянки швидкого заробітку. Вона самостійно перерахувала 548 тисяч гривень на невідомі рахунки нібито за працевлаштування, повідомляє поліція області. Про інцидент правоохоронцям розповів батько дівчини — 40-річний місцевий житель. За його словами, донька знайшла в одній із соціальних мереж оголошення про дистанційну роботу. Спілкування з […]

Під прицілом: Роботине під контролем сил оборони

Спільнота українців вкотре збуджена через повідомлення німецького аналітика Юліана Рьопке про придушення Збройними силами Російської Федерації села Роботиного, розташованого в Запорізькій області. Ця новина розгорнула бурю обговорень в соціальних мережах та стала предметом глибокої занепокоєності серед громадськості. Незважаючи на відсутність офіційного підтвердження від Збройних сил України, різноманітні джерела інформації продовжують розглядати і аналізувати цю ситуацію.

Попри твердження Рьопке, що село знову потрапило під контроль російських військ, моніторинговий сервіс Deep State заперечує цю інформацію та наголошує на відсутності доказів. Роботине, за словами представника Deep State, перебуває в сірій зоні, де відсутні прямі військові контингенти РФ.

Реакція українських ЗМІ також варіюється. Деякі публікації підтримують інформацію, що село знову у руках ворога, і викликають обурення громадськості. Інші джерела, навпаки, підкреслюють необхідність обережності та ретельного перевіряння фактів перед прийняттям будь-яких висновків.

У цій ситуації голоси українських військових стають важливими. Лейтенант, що відомий за псевдонімом "Алекс", розглядає інформацію Рьопке як маніпуляцію та називає її фейковою. За його словами, більша частина села знаходиться поза контролем будь-яких військових сил, утворюючи так звану сіру зону.

Спільно з цим, Збройні сили України зберігають пильну увагу до ситуації в Роботиному та готуються до можливих атак противника. Попередньо повідомлялося про спроби російських військ захопити село, проте всі їхні спроби завершилися невдачею.

Відтак, село Роботине стає не лише полем битви, але й символом напружених відносин та готовності України захищати свою територіальну цілісність.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Ситуація навколо села Роботине в Запорізькій області залишається предметом загострених дискусій та різноманітних тлумачень в українському суспільстві та міжнародному співтоваристві.

• Інформація про захоплення села Збройними силами Російської Федерації, незважаючи на твердження німецького аналітика, не має офіційного підтвердження з боку українських військових.

• Різні джерела інформації, включаючи моніторингові сервіси та українські ЗМІ, відображають різні точки зору на події в Роботиному, підкреслюючи необхідність ретельного аналізу та перевірки фактів.

• Військові представники та експерти закликають до обережності та об’єктивності в оцінці ситуації, наголошуючи на важливості збереження національної безпеки та територіальної цілісності.

• Збройні сили України залишаються на варті захисту села Роботиного та готові до можливих ворожих атак, підтверджуючи свою готовність діяти в умовах загостреної ситуації.

Загалом, ситуація в Роботиному є складною та потребує подальшого спостереження та аналізу з метою забезпечення безпеки та стабільності в регіоні.

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну через літні проблеми з електроенергією та негативні очікування щодо опалювального сезону. Про це йдеться в останньому у 2024 році інфляційному звіті Нацбанку.

«За даними ООН, кількість українських мігрантів упродовж ІІІ кварталу зросла майже на 200 тис., зростання тривало й на початку ІV кварталу – до майже 6,8 млн осіб станом на середину жовтня 2024 року. Ризики подальшого посилення міграційного відпливу залишаються значними», – зазначається у звіті. А також говорить про триваючий негативний вплив міграційного чинника на ринок праці.

У цьому ж звіті Нацбанк спрогнозував зростання попиту населення на готівкову іноземну валюту. При цьому визнав девальвацію гривні в ІІІ кварталі на 3,2%. На 8 листопада офіційний курс НБУ становив 41,36 грн/$, а міжбанківський курс цього тижня досягав 41,54 грн/$, але відкочувався до 41,3 грн/$. Сьогодні середній готівковий курс долара на продажу в банків становить 41,63 грн/$, а максимальний – 41,80 грн/$.

Але нацбанківські аналітики кажуть, що роблять усе для стабілізації ситуації на валютному ринку – а саме, збільшили в ІІІ кварталі 2024-го валютні продажі НБУ на міжбанку з $8,3 млрд (ІІ кв.) до $9,2 млрд.

«Серед ключових чинників, що визначали попит на валюту, залишалися високі видатки бюджету з урахуванням значних обсягів міжнародної допомоги. Вплив на валютний ринок мало і сезонне та ситуативне коливання попиту та пропозиції валюти з боку виробників агропродукції. В умовах слабкого світового попиту знизилися надходження від експорту залізних руд, що було компенсовано нарощуванням поставок металургії на тлі поступового відновлення феросплавної галузі. Водночас попит на валюту дещо збільшився через значну потребу в закупівлях енергообладнання та е/е з огляду на складну ситуацію в енергосистемі та зростання імпорту пального в очікуванні підвищення податків. Активізація літнього відпочинку та пожвавлення міграції зумовило вищі витрати українців за кордоном», – ідеться в інфляційному звіті.

А ще уточнюється, що Україна щорічно планує витрачати на закупівлі електроенергії в Європі $1 млрд.

За підсумками 2024 року Україна розраховує отримати зовнішньої допомоги на $41,5 млрд, а у 2025-му – $38,4 млрд, що призводитиме до скорочення золотовалютних резервів НБУ: – до 41 млрд – до кінця 2025 року; – до 35 млрд – до кінця 2026 року.

Хоча регулятор обіцяє навіть у таких умовах підтримувати валютний ринок і курс гривні, не уточнюючи, щоправда, прогноз цього курсу.

Нацбанк також перерахував економічні ризики України, які генеруватиме війна:

1. Додаткові бюджетні потреби, насамперед для підтримки обороноздатності.

2. Можливе додаткове підвищення податків, що залежно від параметрів може посилювати ціновий тиск.

3. Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

За підсумками 2024 року Нацбанк спрогнозував інфляцію на рівні 9,7%, а його голова Андрій Пишний додав у своєму коментарі у Facebook, що на початку 2025 року вона може перевищити 10% у річному обчисленні.

«Найближчими місяцями ціновий тиск зберігатиметься через меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків, подальше загострення диспропорцій на ринку праці та дефіцит е/е під час опалювального сезону», – йдеться в інфляційному звіті НБУ.

Борги за світло у Києві перевищили 1,2 мільярда гривень

На початок травня 2025 року заборгованість мешканців Києва за спожиту електроенергію сягнула рекордних 1,2 млрд гривень. Це на понад 220 мільйонів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє енергетична компанія YASNO. Попри зростання боргів, у компанії наразі не планують масових відключень електропостачання для неплатників. Натомість обіцяють посилити інформаційну кампанію, щоб нагадати споживачам […]

СБУ викрила двох агенток російської розвідки, які планували обстріли півночі України

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Для забезпечення конспірації зв’язку з російським куратором агентки спілкувалися через акаунти своїх родичів. Вони також планували встановити приховані відеокамери поблизу об’єктів Сил оборони, щоб передавати розвіддані. Зрадниці мали на меті також визначити маршрути переміщення та позиції мобільних вогневих груп, які охороняють повітряний простір півночі України.

Завдяки вчасній роботі контррозвідки СБУ, агенток було затримано до того, як вони встигли придбати необхідні пристрої для відеоспостереження. Під час обшуку у затриманих було вилучено мобільні телефони з доказами їхньої роботи на російське ГРУ. Обом жінкам повідомлено про підозру за статтею 111 Кримінального кодексу України (державна зрада в умовах воєнного стану).

Зараз вони перебувають під вартою, і їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Поки в країні воєнний стан, а державні закупівлі скорочуються до критичного мінімуму, деякі бізнесмени примудряються не просто виживати — а розквітати. Один із таких – Павло Бартковський, власник компаній, що спеціалізуються на мийних і дезінфікуючих засобах. І водночас — герой публікацій у медіа про “патріотичний бізнес” із присмаком мільйонів.

За даними видання “Антикор”, Бартковський під час повномасштабної війни встиг придбати елітну нерухомість на понад мільйон доларів. І паралельно — фігурувати у кількох судових справах, тиснучи на колишніх співробітників, яких звинувачує у… псуванні іміджу та крадіжці рецептур мийних засобів.

Бартковський — не новачок у хімічному бізнесі. Його основна компанія “Хімпроєкт” з 2006 року зайнялась мийними засобами. Потім з’явилася “Укрхімтех ЛТД”, далі — “Барокс” (записана на маму, Валентину Бартковську). У 2018 році він створює ще одну фірму — “Мірекс груп”, цього разу разом із громадянином Польщі Кшиштофом Ткачем. Складна конструкція? Ще б пак. Але насправді все просто: одна екосистема з держтендерами.

Компанії Бартковського постачають продукцію в “Укрзалізницю”, “Нафтогаз”, школи та дитсадки. Також, згідно з даними з відкритих джерел, продукція потрапляє до “Миронівського хлібопродукту” й “Ятрані”.

І все б нічого, якби не деталі, які випливають у судових реєстрах та закупівельних контрактах.

“Погані працівники все зіпсували” — або як змусити платити 7,5 млн грн за пост

Одна з найяскравіших справ — позов до колишнього працівника Олександра Дзюбана. Бартковський через компанію “Укрхімтех” просить визнати інформацію з його постів такою, що шкодить репутації. І… стягнути з нього 7,5 млн гривень. Мовляв, пост зашкодив іміджу, а отже, й доходам. Суд ще триває.

Інша справа — “крадіжка формул”. У ній Бартковський звинувачує одразу трьох колишніх співробітників: виконавчого директора, комерційного директора і технолога. Начебто вони винесли рецептури й віддали конкуренту. У листопаді 2022 року суд навіть дозволив обшуки. Але з того часу — жодного слідчого руху. Тобто, або справу “поховали”, або — навмисно “злили”, коли факти не підтвердились.

“Очевидно, що справа померла або ж слідчі зрозуміли, що були введені в оману наклепом Павла Бартковського”, — пише “Антикор”.

Українська продукція. А може, ні?

Фішка компаній Бартковського — патріотичність. Українські продукти, зроблені для українців, з українських компонентів — принаймні, так пише сайт.

Але за словами незалежних експертів, деякі інгредієнти для дезінфекторів раніше імпортувалися з… Росії. А дешевше їх купувати в Китаї. Хтось перевіряв, що всередині баночки — окреме питання.

Інфлюенсери у ЗМІ

Поки юристи Бартковського шукають “змовників”, іміджмейкери малюють картину сучасного підприємця в тилу. Останні пів року — десятки “джинсових” публікацій у медіа: від патріотизму до “етичного бізнесу”. Деякі навіть цитують філософію його управління.

Схоже, публічний образ — це така ж частина бізнесу, як дезінфектори. І можливо, навіть дорожча.

То хто такий Павло Бартковський?

На перший погляд — виробник мийних засобів. На другий — гравець тендерного ринку з серйозною нерухомістю. На третій — людина, яка під час війни будує не лише бізнес, а й власну PR-бульбашку, де злі працівники крадуть формули, суди розглядають 7-мільйонні позови за образу, а нерухомість просто “трапляється” на ринку.

Останні новини