Інтеграція голосових технологій штучного інтелекту у державні послуги України

За останнім інформаційним джерелом, відомим нам, ситуація в Збройних Силах України (ЗСУ) щодо наявності боєприпасів може піддастися певній стабілізації до наближення літнього періоду. Чеська ініціатива щодо надання 800 тисяч снарядів має на меті тимчасово пом'якшити цю проблему. До цього моменту, наші війська продовжуватимуть втрачати людей, території та техніку. Проте, ще більше хвилює той факт, що на 2025 і 2026 рік не має жодних гарантій щодо поставок озброєння, навіть у найменших обсягах. Це занепокоюєче підтверджує тенденцію до подальшого погіршення ситуації. Фактично, наші партнери використовують нас у своїй глобальній стратегії, спрямованій на максимальне скорочення витрат для себе. Українські військові командири заявили журналу Der Spiegel, що ЗСУ не зможуть протриматися проти сил Росії на довгостроковій основі. Більшість українських офіцерів підтверджують, що через недостатнє постачання практично всі підрозділи змушені економити боєприпаси. Деякі підрозділи зараз здатні утримувати свої позиції, але лише до моменту, коли російська сторона не посилить атаки. Відсутність особового складу, зброї та боєприпасів робить неможливим тривалий опір у разі збільшення ворожих дій. Таким чином, українські військові змушені стикатися з труднощами, тоді як російські війська активно наступають на всьому фронті. Україна намагається дотримуватися стратегії активної оборони, проте замість контратак втрачає велику кількість важливого обладнання, яке надходить із західних країн. У зв'язку з цим, багато підрозділів незабаром застануться без достатнього обсягу боєприпасів. "Ми не зможемо тривалий час утриматися", — визнав командир української артилерії під Вугледаром, підкреслюючи надзвичайну серйозність ситуації.

• Ситуація з постачанням боєприпасів в Збройних Силах України (ЗСУ) є надзвичайно складною та напруженою.

• Наразі немає гарантій щодо поставок озброєння на 2025 і 2026 роки, що створює серйозні перешкоди для планування та проведення оборонних операцій.

• Відсутність достатнього обсягу боєприпасів може призвести до подальшого втрати територій, техніки та людей у складі ЗСУ.

• Українські військові стикаються з серйозними труднощами через недостатнє постачання боєприпасів та важкі умови бойових дій.

• Необхідно негайно звернути увагу на цю проблему та забезпечити ЗСУ необхідними ресурсами для ефективного ведення оборонних операцій та збереження територіальної цілісності України.

У листопаді 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів активізували укладання договорів, загальна вартість яких сягнула 4,45 мільярда гривень. Такі показники зафіксовані в публічному аналітичному модулі BI.Prozorro, який відстежує використання державних і муніципальних фінансів. Протягом місяця було підписано понад 7,27 тисячі контрактів, що свідчить про високу ділову активність наприкінці бюджетного року.

Ключовим напрямом витрат у листопаді стали будівельні та ремонтні роботи. Саме на ці потреби Київ спрямував понад 2,5 мільярда гривень, що становить більше половини всього обсягу місячних видатків. Основний акцент робився на реконструкцію інфраструктурних об’єктів, проведення капітальних ремонтів і технічне оновлення систем, які мають критичне значення для життєзабезпечення міста.

Серед інших дороговартісних проєктів місяця — реконструкція кремаційного обладнання Київського крематорію за 156,9 млн гривень, замовлена з третьої спроби, а також продовження реконструкції та технічного переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 у селі Підгірці на 140,17 млн гривень. Окремим рядком пройшов капітальний ремонт пошкодженого внаслідок обстрілів дитячого садка №440 у Голосіївському районі — на це виділили 60,88 млн гривень.

Другу позицію за обсягом фінансування у листопаді посіли закупівлі лікарських засобів, медичного обладнання та засобів гігієни — 363,87 млн гривень. Найдорожчою стала закупівля ендоскопічної хірургічної системи майже за 90 млн гривень для Київської міської клінічної лікарні №3. Загалом на ліки витратили понад 97 млн гривень, зокрема на препарати для нефрології, лікування розсіяного склерозу та онкогематологічних захворювань. Ще понад 23 млн гривень пішло на засоби гігієни, а майже 19,5 млн — на ендопротези для лікарні №7.

Третю сходинку серед найбільших статей витрат зайняли електроенергія, тепло та паливо — понад чверть мільярда гривень. Найбільшими замовниками у цій категорії стали лікарня №8, ПрАТ «АК “Київводоканал» та керуюча компанія Дарницького району.

Абсолютним лідером серед замовників листопада стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало 248 договорів на 853,77 млн гривень. Окрім масштабних проєктів із когенерації, підприємство витрачало кошти на закупівлю автомобіля для ремонтних бригад, оренду спецтехніки, проєктні та ремонтні роботи на об’єктах, пошкоджених обстрілами, а також відновлення покриттів після аварій на тепломережах.

Найбільшим підрядником місяця стало ТОВ «Гарант Енерго». Саме цій компанії «Київтеплоенерго» віддало два найбільші підряди — на 164,09 млн гривень (монтаж металоконструкцій, вентиляції та кондиціонування) та на 118,9 млн гривень (улаштування стін і колон захисних споруд). Обидва контракти пов’язані зі збільшенням потужності об’єкта шляхом встановлення когенераційної установки. При цьому розслідувачі «Наших грошей» виявили у кошторисі одного з договорів ознаки завищення цін, зокрема на опалубку.

За даними Youcontrol, ТОВ «Гарант Енерго» входить до бізнес-групи, пов’язаної з Михайлом Ревою та його сином Андрієм. До 2022 року Андрій Рева був співзасновником компаній, які належали до орбіти чинного депутата Чернігівської облради Віктора Кияновського. Чи вплинули ці зв’язки на отримання підрядів у столиці — питання відкрите. Водночас компанія вже фігурує у кількох кримінальних провадженнях, де йдеться про можливе заволодіння бюджетними коштами.

На цьому тлі додаткові запитання викликає закритість інформації про витрати на захист об’єктів критичної інфраструктури. У «Київтеплоенерго» відмовилися надавати зведені дані щодо таких робіт, посилаючись на інтереси національної безпеки, хоча окремі закупівлі доступні в Prozorro. Тим часом експерти й окремі народні депутати наголошують, що саме інженерний захист ТЕЦ і теплоенергетичних об’єктів є одним із ключових факторів стійкості столиці під час масованих атак.

Листопадові закупівлі вкотре продемонстрували масштаб бюджетних потоків Києва та водночас оголили проблеми ефективності й прозорості витрачання коштів, особливо у сфері критичної інфраструктури, яка перебуває під постійною загрозою.