НБУ закликав українські банки виявити серед своїх працівників співробітників-колаборантів

Віталій Портников, відомий український журналіст і аналітик, звертає увагу на те, що можливе проведення президентських виборів у форматі із зовнішніми безпековими гарантіями може сформувати особливий політичний контекст, у якому позиції чинного глави держави Володимира Зеленського виглядатимуть найбільш виграшними. Йдеться про сценарій, коли вибори відбуваються не в умовах активних бойових дій, а в ситуації часткового або повного «замороження» конфлікту, причому із залученням США та Росії як гарантів безпеки на час виборчого процесу.

На думку Портникова, такий формат кардинально обмежує можливості для формування конкурентного середовища. У період воєнного стану більшість політичних сил не має достатнього доступу до медіа-ресурсів, суспільної мобілізації та інструментів ведення відкритої кампанії. У цих умовах потенційні конкуренти Зеленського можуть або відмовитися від участі, або не мати ресурсів для повноцінного передвиборчого змагання. Це створює ситуацію, коли політичне поле фактично звужується до одного домінуючого кандидата.

У такому разі, вважає Портников, виборча кампанія матиме обмежений характер і, швидше за все, складатиметься з так званих технічних кандидатів або спойлерів. Це суттєво підсилює позиції чинного президента, який зберігає впізнаваність, контроль над вертикаллю влади та публічний ресурс навіть у період воєнного стану.

Журналіст також зауважив, що проведення виборів у таких умовах де-факто відбуватиметься під час війни, що створює додаткові переваги для чинного глави держави. Раніше колишній президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має організувати президентські вибори, а Володимир Зеленський висловив готовність провести голосування протягом 60–90 днів за умови надання Сполученими Штатами необхідних гарантій безпеки виборчого процесу.

Окупаційні сили Російської Федерації (ЗС РФ) нанесли напад на телевізійну телевежу в місті Харків. За даними Організації відновлення Армії (ОВА), в результаті цього нападу немає жертв, однак внаслідок атаки в місті спостерігаються перебої з телевізійним сигналом. Про це повідомив у Telegram голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов у понеділок, 22 квітня. У мережі опублікували момент удару по телевежі, внаслідок чого її верхня частина зруйнована. Синєгубов також повідомив, що співробітники перебували в укритті під час тривоги та ніхто не постраждав.

"На цю хвилину є перебої із сигналом цифрового телебачення. Тому вчергове звертаємось до громадян: довіряйте лише офіційним джерелам інформації", — наголосив начальник Харківської ОВА.

Міський голова Харкова Ігор Терехов у Telegram о 16:37 повідомляв, що у місті "дуже гучно". Пізніше очільник Харкова додав, що окупанти цілили по інфраструктурному об'єкту. "Інформація щодо постраждалих та руйнувань уточнюється", — написав Терехов.

Повітряна тривога в Харківській області тривала з 14:55 до 17:26. У цей час Повітряні Сили ЗСУ повідомляли про загрозу застосування окупантами балістичного озброєння і можливе застосування ЗС авіаційних засобів.

Нагадаємо, 27 березня СБУ затримала двох агентів ФСБ, які готували ракетні удари по об'єктах телекомунікацій у трьох регіонах. Зокрема, один із підозрюваних збирав інформацію про технічний стан Київської телевежі після її обстрілу у березні 2022 року.

Загалом, із вищезгаданої інформації можна зробити декілька висновків. По-перше, окупаційні сили Російської Федерації продовжують активні дії на території України, атакуючи важливу інфраструктуру, зокрема телевежі, що має потенційно негативний вплив на комунікаційну ситуацію в країні. По-друге, важливою є реакція влади та місцевих органів на ці напади, зокрема, забезпечення безпеки персоналу та вжиття заходів для відновлення роботи телевізійних мереж. Нарешті, ці події ще раз підкреслюють необхідність посилення заходів безпеки та розвідки для запобігання подібним нападам у майбутньому.

Подивимось, що вийде: Українські правоохоронні органи виявили живий інтерес до справи, пов'язаної з полковником Вадимом Височиним, керівником Центрального спортивного клубу Збройних Сил України. Ця справа викликає сумніви через вражаючий рівень розкішного майна, яке належить Височину, що стоїть у розрозненні з його військовим статусом і обов'язками перед військовими. У світлі цього, з'являються запитання щодо джерела походження цього майна та можливого порушення законодавства щодо декларування та фінансової діяльності.

Полковник Височин має цивільну дружину і дорослого сина, а в них – два маєтки під Києвом і кілька дорогих автомобілів.

Цивільна дружина керівника Центрального спортивного клубу ЗСУ Леся Леськів задекларувала квартиру у Львові площею 93 квадратні метри, яку 2002 року купила нібито за 1500 гривень. Саме ця ціна вказана в офіційному документі жінки. Крім того, в її декларації є будинок на 262 квадратні метри та земельна ділянка в селі Петрушки під Києвом. За декларацією, маєток придбали 2012 року за 930 тисяч гривень – на той момент це трохи більше 100 000 доларів.

Зараз їздить жінка на Mercedes-Benz GLE 250 2017 року випуску. Автомобіль придбаний начебто за 500 000 гривень – на той час це трохи менше 18 тисяч доларів. Однак навіть зараз найдешевший автомобіль цієї моделі у 2017 році коштує від 30 тисяч доларів.

Ще один будинок поруч, у тих же Петрушках, – на 340 квадратів. Згідно з реєстром прав на нерухоме майно, він належить дорослому синові Вадима Височина – Павлу.

Цей маєток разом із земельною ділянкою купили 2021 року. Судячи із соцмереж Павла, він у цьому будинку не живе, а мешкає в іншому родинному маєтку, записаному на його маму.

Будинок, записаний на самого Павла, наразі ремонтується, тож, найімовірніше, Павло мешкає з батьками в маєтку, який перебуває у власності його матері.

Саме біля цього будинку ми зафіксували автомобіль Tesla Model S 2016 року випуску. Автомобіль записаний на Павла.

Крім цієї машини, за даними з системи YouControl, у сина полковника є BMW I3 2017 і Volkswagen Polo 2019.

У самого керівника ЦСК ЗСУ Вадима Височина є ще два авто – Tesla Model Y 2021 року і Audi A3 2015-го. Останніми машинами іноді користується і син полковника.

Це тільки ті автомобілі, які наразі належать родині. До цього у Височини були ще два Mercedes-Benz, BMW, Volkswagen Multivan і Tesla MODEL 3.

За декларацією від 2019 року, Височин-старший отримував майже 40 000 гривень на місяць і мав 320 000 гривень заощаджень. Отже, загалом річного доходу Вадима Височина за 2019 рік не вистачило б навіть на одну його «теслярку». Навіть якщо не витрачати гроші на їжу, комуналку та бензин.

Леся Леськів у 2016 році отримувала 23 000 гривень на місяць, а у 2019 році – 34,5 тисячі. Інших декларацій жінка не подавала. Заощаджень у неї не було.