Історичну кам’яницю у Львові спотворили вентиляційною шахтою

Нещодавно експертка з питань військової служби Марина Бекало зробила важливу заяву щодо можливостей для військовозобов'язаних осіб з особливими фізичними потребами. Зокрема, вона звернула увагу на ситуацію з особами, які перенесли ампутацію.

Наразі уряд має вакантні посади міністрів у п’яти відомствах: Міністерстві молоді та спорту, Мінагрополітики, Мінкультури та інформаційної політики, Міністерстві ветеранів, Мінінфраструктури та регіональної політики.

Для кращого розуміння ситуації: Ростислав Карандєєв займає посаду в.о. міністра культури та інформаційної політики вже протягом року, тоді як Матвій Бідний, випробувальний термін якого мінув ще на початку цього року, залишається не призначеним на повноцінну посаду міністра спорту.

Відсутність кадрових призначень пояснюється не лише складністю пошуку кандидатур, але й відсутністю урядової реформи, яку прем’єр-міністр Шмигаль анонсував разом із президентом України.

В Офісі Президента та уряді, наразі в порядку денному залишається питання об’єднання Міністерства спорту з Міністерством культури та інформаційної політики. Проте на даний момент кандидата на посаду міністра культури ще не знайшли.

Джерела, близькі до Матвія Бідного, повідомили, що “все буде вирішуватись після Олімпіади”. Вони також уточнили, що планується проведення соціальних опитувань з метою кращої організації процесу злиття вказаних відомств.

За нашими даними, триває пошук кандидатів на посади у ще двох міністерствах — Міністерстві регіонального розвитку та Міністерстві інфраструктури, які після звільнення Олександра Кубракова було обіцяно роз’єднати.

Серед кандидатів на посаду керівника Міністерства регіонального розвитку є прізвище чинного заступника голови Офісу Президента Олексія Кулеби. У Міністерстві інфраструктури, як повідомляє депутат із керівництва СН, розглядають кандидатуру Олександра Перцовського. Він на даний момент очолює пасажирський напрямок та є членом правління “Укрзалізниці”.

Перцовський заявив, що має інші кар’єрні плани: “Я відповідаю за пасажирські перевезення УЗ і планую продовжити працювати в цьому напрямку”.

Слід відзначити, що попередній кандидат — Олексій Чернишов, голова правління “Нафтогазу”, був виключений зі списку потенційних претендентів через гучний скандал із НАБУ, розповідає джерело в уряді.

Нещодавно з’явилася інформація у ЗМІ, що Володимир Зеленський розглядає можливість заміни чинного прем’єра на першу віцепрем’єрку і міністерку економіки Юлію Свириденко. Це є одна з кандидатур, яка активно обговорюється в контексті можливих змін. Одне з джерел підтверджує, що призначення Свириденко вже вирішене питання, хоча представники президентської адміністрації заперечують цей інсайд.

Після відставки Олександра Кубракова і Мустафи Найєма розпочалася інформаційна кампанія проти Дениса Шмигаля. Поширюються чутки про незавершені фінансові розрахунки уряду з бізнесменом Максимом Шкілем, власником компанії Autostrada, яка спеціалізується на будівництві захисних споруд на енергооб’єктах. Шкіль звинувачує Шмигаля у зупинці фінансування захисту об’єктів енергетики третього рівня перед ракетними ударами.

У той час як офіційні представники президента закликають не звертати уваги на ці розмови, зазначаючи, що в уряді наразі немає обговорень щодо змін, деякі депутати натякають на те, що “диму без вогню не буває”.

На території Павловської психіатричної лікарні в Києві знаряджується особливий куточок — терапевтичний сад, спрямований на відновлення психічного здоров'я тих, хто зазнав важких випробувань через війну. Ця ініціатива, започаткована данським урбаністом Мікаелем Колвіллом Андерсеном, має на меті перетворити земельний майданчик у простір для відновлення душі та тіла.

Коли у Данії садова терапія вже довела свою ефективність, стає зрозумілим, що вона може стати корисною і для українців, особливо тих, хто потрапив у військові дії та постраждав внаслідок них. Садове оточення, збагачене рослинами та спеціально створеними елементами дизайну, має великий потенціал у розслабленні, заспокоєнні та підтримці процесу відновлення.

Створення терапевтичного саду — це не лише нова ініціатива для Києва, але й крок до того, щоб забезпечити належну підтримку та догляд за тими, хто пережив важкі часи. Надія на те, що цей сад стане не лише місцем відпочинку, але й джерелом сили та підтримки для тих, хто його потребує, є великою.

У Данії терапевтичні сади знаходяться у кожному місті і довели свою ефективність у реабілітації. Мікаель зазначив, що українцям такий підхід особливо необхідний через високий рівень стресу, спричиненого війною, який призвів до поширення посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Останнім часом на території лікарні відбулася акція “Толока”, в рамках якої сотні волонтерів долучилися до підготовки місця для майбутнього саду. Терапевтичний сад буде поділений на три зони, враховуючи крутий схил території. Перша зона призначена для людей з важким ПТСР, які уникають контактів із зовнішнім світом. Друга зона призначена для тих, хто вже готовий спілкуватися про свої проблеми, а третя – для активної діяльності та роботи з руками.

Координаторка акції “Толока”, архітекторка Дарина Рощук, розповіла, що вони вивчили досвід зарубіжних садів, де акцент робиться на роботі руками. У саду планується вирощування овочів і фруктів, які можна буде використовувати у лікарні, а також створення спеціальних зон для розвитку сенсорної та моторної майстерності.

Організатори планують завершити роботи над садом до початку червня та запросити всіх, хто потребує підтримки та спокою, скористатися цією новою терапевтичною можливістю.