Кабмін хоче “модернізувати” українську медицину

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Нова ініціатива стосується житла, розташованого в Чернігівській, Сумській, Харківській, Запорізькій та Херсонській областях. Раніше за програмою єОселя в цих регіонах можна було придбати тільки житло, яке не перевищує три роки. Ці обмеження значно зменшували можливості для переселенців, які прагнули знайти нове житло.

Згідно з новими умовами, внутрішньо переміщені особи (ВПО) та члени їхніх сімей першого ступеня споріднення можуть купувати житло, що було введено в експлуатацію не раніше ніж 10 років до дати укладення договору. Це стало можливим завдяки внесенню змін до умов доступного іпотечного кредитування громадян України за програмою єОселя.

Шуляк зазначила, що уряд залишив без змін норму щодо віку житла в Києві. У столиці програма єОселя продовжує діяти з обмеженням: житло не може бути старшим за три роки. Цей аспект також потребує подальшого доопрацювання.

Наразі українське суспільство стикається з серйозною проблемою: потенційні новобранці, які за віком придатні до військової служби, активно ухиляються від призову. Замість того, щоб долучитися до оборони країни, вони віддають перевагу безтурботному проведенню часу в нічних клубах. Ця тенденція, як зазначає видання Politico, свідчить про загальний тренд у сучасних європейських країнах, де значна кількість людей готова ухилитися від військової служби в разі агресії на їхню країну. За даними опитувань, близько 650 тисяч чоловіків військового віку залишили Україну, багато з них — незаконно.

Після початкового ентузіазму та патріотичного піднесення, коли призовні центри переповнювалися добровольцями, ситуація раптово змінилася. Два роки тому, замість молодих чоловіків, що вирушали на фронт, поїзди з України перевозили переважно жінок, дітей та літніх людей, які шукали безпеки далеко від воєнного простору. Однак нині ситуація виявилася іншою: третина пасажирів одного з таких поїздів, який вивозив кореспондента з країни, складалася з чоловіків військового віку. Дивовижно, як вони змогли отримати документи на виїзд, відмовившись від призову, — підкреслює Politico.

Раніше проведені опитування показали, що 63% українських чоловіків призовного віку не бажають вступати до армії. Багато з них відверто заявили, що навіть після прийняття нового закону про мобілізацію вони не збираються відвідувати військкомати для оновлення своїх даних.

У вищезгаданій статті відзначається серйозна проблема в Україні, пов'язана з ухиленням потенційних новобранців від військової служби. Замість того, щоб долучитися до оборони країни, значна кількість чоловіків військового віку обирає несолідарність та втікає за кордон, або просто ухиляється від призову. Ця тенденція відображає загальний тренд у сучасних європейських країнах, де люди демонструють небажання служити у збройних силах у випадку загрози агресії. Відзначається також масове незаконне виїзд з країни більшості відділяючихся від призову. Ці висновки вказують на потребу подальших заходів з мотивації та залучення молоді до військової служби, а також на необхідність вдосконалення законодавства та контролю за виїздом громадян за кордон.

Зараз дуже актуальна ситуація з енергетикою в Україні. Поширюються чутки про те, що дефіцит електроенергії у нашій країні буде зростати. Чому? Основним фактором, що впливає на цю ситуацію, є необхідність ремонту енергоблоків атомних електростанцій. Цей ремонт, на жаль, має відбуватися все частіше через зношеність обладнання та постійну навантаженість всіх енергетичних систем, які працюють у режимі 24/7.

Насамперед, потрібно зрозуміти, що енергетика – це серце будь-якої країни, а електроенергія – його кров. Якщо серце не функціонує належним чином, це може призвести до серйозних проблем для всього організму. Так само і з енергетикою: якщо ми не забезпечимо належний ремонт та підтримку енергетичних систем, можемо стати свідками серйозного кризового стану.

Дефіцит електроенергії може мати негативний вплив на всі сфери життя. Від промисловості до побуту – усе піддається ризику. Зниження виробництва, перебої в роботі підприємств, обмеження в споживанні електроенергії вдома – лише кілька наслідків, які можуть виникнути через недостатню кількість електроенергії.

Отже, вирішення цієї проблеми вимагає негайних заходів. Потрібно не лише вжити заходів для запобігання посиленню дефіциту енергії, а й розробити стратегії для підвищення ефективності використання енергоресурсів. Тільки таким чином ми зможемо забезпечити стабільну роботу енергетичної системи країни та зберегти комфорт і безпеку для всіх її мешканців.

Готуйтеся до того, що цього року ймовірність настання «чорної зими» 90%.

Масовані обстріли окупантів призвели до того, що Україна втратила 85% своєї теплової генерації. Олена Лапенко, експерт проектів DiXi Group, повідомила про це. Внаслідок цього у країні наразі є серйозні труднощі з відновленням цієї генерації, і точні терміни її відновлення залишаються невідомими.

Втрата теплових і гідроелектростанцій становить серйозний удар для маневрової генерації, яка зазвичай компенсує піки споживання електроенергії вранці та ввечері. Навіть у теплий період року, недостатньої потужності буде недостатньо для задоволення потреб населення. Лапенко зауважує, що наразі немає чітких термінів відновлення, незважаючи на деякі заяви експертів.

Згідно з даними DiXi Group, у період з 2022 по 2023 рік споживання електроенергії в Україні зменшилося на 25-30% порівняно з попереднім періодом, період до вторгнення. Промисловість зменшила своє споживання на 45%, а населення на 16%. Загальна потужність генерування електроенергії зменшилася з 37,6 ГВт до 18,3 ГВт. Це призвело до дефіциту електроенергії в українській енергосистемі влітку 2024 року.

Лапенко вказала, що існують три можливі сценарії на цей період. Перший сценарій передбачає відсутність нових обстрілів енергосистеми та помірний температурний режим, при цьому дефіцит електроенергії в години максимальних навантажень складатиме 1,3 ГВт. У другому сценарії передбачено значне зростання споживання електроенергії через підвищення середньодобових температур, що може призвести до дефіциту електроенергії до 2,86 ГВт. Третій сценарій передбачає помірні температури з новими руйнуваннями маневрової генерації, що може призвести до дефіциту на рівні 2,8 ГВт.