П’ятниця, 16 Січня, 2026

Кабмін України готує безкоштовні обіди для учнів 1–11 класів

Важливі новини

На Сумщині триває надзвичайна геологічна активність: найсильніші пошукові роботи в Україні

На Сумщині, що продовжує бути ареною боротьби зі загрозою, активно триває процес розмінування земель, які колись були віддані під ворожу окупацію. Сапери, обіймаючи у своїх руках безпеку місцевих мешканців, вже успішно очистили від небезпеки майже сорок гектарів територій за допомогою машин механізованого розмінування. Нині, їхні зусилля спрямовані на обстеження земельних угідь одного з населених пунктів у Охтирському районі, де використовується передова техніка у вигляді машини MV-4.

Загалом, з початку війни сапери здолали понад дев'ять тисяч вибухонебезпечних предметів і оглянули понад чотири тисячі дев'ятсот тринадцять гектарів території. Проте, не дивлячись на всі їхні зусилля, Сумщина залишається однією з найбільш замінованих областей України. Агресор не здається і продовжує свої підступні дії.

Лише за останні два тижні шість населених пунктів Шосткинського та Сумського районів потерпіли від обстрілів та замінувань повітряними засобами мінування. Ракети РБК 500, відомі як "кулькові бомби", стали несподіваним і небезпечним "подарунком" для мирного населення, мінюючи площі на сотні метрів. Сотні цих кулькових бомб були розкидані по селах: Стара Гута, Ромашкове, Марчихина Буда, Муравейне, Басівка та Прогрес, що стало причиною серйозної загрози для місцевого населення.

Знешкодження кулькових авіабомб, які російські війська скидають на територію області, ведуть вибухотехніки Національної поліції у Сумській області, а також військові. Ці авіаційні разові бомбові касети містять небезпечні боєприпаси — кулькові осколкові авіаційні бомби ШОАБ-0,5. Коли ці бомби розлітаються по широкій площі, вони стають загрозою для життя та здоров'я мирного населення, вибухаючи при зіткненні з поверхнею, деревами та будь-якими предметами, що потраплять на їхній шлях.

У разі, коли частина кулькових авіаційних бомб не активується і може залишатися в ґрунті або на поверхні землі, спеціалісти відділу вибухотехнічної служби Головного управління національної поліції у Сумській області виїжджають на місце події, щоб здійснити розмінування території. Для цього вони використовують металошукачі, які дозволяють виявити ці вибухонебезпечні предмети. Це надзвичайно важливо, оскільки такі сріблясті кулі, що не спрацьовують відразу, можуть привертати увагу людей і викликати бажання наблизитися до них. Проте це є категорично небезпечно, оскільки існує серйозна загроза вибуху. Під алюмінієвим корпусом кулькових бомб розташовано понад три сотні готових уламків у вигляді сталевих кульок діаметром 5,5 мм та вагою 70 грамів вибухівки", – роз'яснює начальник відділу вибухотехнічної служби Головного управління національної поліції в Сумській області Ігор Черняк.

У вищезгаданій статті наголошується на важливості та складнощах, пов'язаних з розмінуванням територій, які були піддані ворожій окупації. Сапери зі Сумської області активно працюють над знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися в ґрунті або на поверхні землі після обстрілів. Необхідність у таких заходах виходить за межі тільки забезпечення безпеки, оскільки невибухнувші кульки можуть привертати увагу мирного населення та стати причиною серйозних травм або загибелі. Праця вибухотехнічних спеціалістів є надзвичайно важливою для забезпечення безпеки місцевого населення та відновлення нормального життя в районах, що постраждали від воєнних дій.

Politico: “Трамп може здати Україну заради повернення російського газу до Європи”

Жорстке бажання Дональда Трампа “швидко закінчити війну в Україні”, яке останнім часом знову стало його гаслом, може вилитися у геополітичну угоду з Кремлем — на шкоду Україні, Європі та навіть американській енергетиці. Про це йдеться у великому аналітичному матеріалі видання Politico, яке посилається на дипломатичні джерела та галузевих експертів. Американське видання зазначає: вторгнення Росії в […]

Прикордонники врятували двох чоловіків, які незаконно проникли в режимну зону

На Рівненщині прикордонники виявили двох жителів Запоріжжя, які незаконно проникли в прикордонну зону та опинилися у скрутному становищі. Після того як чоловіки заблукали в болотистій місцевості, вони самостійно звернулися по допомогу до контактного центру Державної прикордонної служби України. Про це повідомляє пресслужба ДПСУ. На виклик оперативно відреагували прикордонні підрозділи. Порушників виявили знесиленими, промоклими та дезорієнтованими. […]

Як зміняться ціни на продукти в Україні

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Протягом березня-квітня 2024 року в Україні зафіксовано значне подорожчання харчових продуктів. За словами академіка НАН України, ексголови Ради Нацбанку Богдана Данилишина, середні ціни на основні продукти зросли на 60%. Це підвищення стосується яловичини, свинини, птиці, сметани, масла, соняшникової олії, хліба та овочів “борщового набору”, за винятком капусти та моркви.

Зокрема, вершкове масло з початку року подорожчало на 14 грн, морожена риба – на 13 грн, а кисломолочний сир – на 11 грн. На 5% зросли ціни на сметану та пшеничний хліб. У липні ціни на цибулю піднялися на 15% через сезонне зниження пропозиції, хоча вони все ще залишаються на 26% нижчими, ніж минулого року. Наприкінці липня дефіцит огірків спричинив їх подорожчання на 25%, і тепличні комбінати змушені продавати свою продукцію утричі дорожче, ніж у 2023 році.

Молочні продукти також почали дорожчати, і очікується, що до кінця року їхня ціна зросте на 20%. Це пов’язано з тим, що виробники намагаються компенсувати збитки, завдані відключеннями електроенергії та літньою спекою, що призвело до псування продукції.

До кінця 2024 року в Україні очікується подальше подорожчання продуктів, головним чинником якого є дефіцит електроенергії. За прогнозами виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, залежно від тривалості використання генераторів, можливе підвищення цін на 5-10%.

Висоцький окреслив два сценарії: песимістичний, що передбачає збільшення цін на 10% через постійне використання генераторів, і оптимістичний, згідно з яким зростання цін може становити лише 3-5%, якщо до жовтня підприємства переважно працюватимуть з підключенням до звичайного мережевого живлення.

Обидва сценарії залежать від стабільності електропостачання, яке є ключовим фактором для переробних підприємств. Ті з них, що будуть залежати від автономних джерел енергії, зіткнуться з вищими витратами, що вплине на кінцеву ціну продукції.

Крім того, підвищення тарифів, цін на паливо та ослаблення гривні теж сприятимуть зростанню цін. Така ситуація вимагатиме від українців готовності до збільшення витрат на харчування та може змусити шукати альтернативні шляхи забезпечення продовольчої безпеки. З іншого боку, це стимулюватиме підприємства до підвищення ефективності виробництва та зменшення залежності від зовнішніх джерел енергії.

Українські фермери, особливо ті, що працюють у південних та східних регіонах, стикаються з великими труднощами через відсутність дощів та збитки врожаю. У таких умовах підтримка фермерів є життєво важливою, оскільки вони відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Стабільне електропостачання залишається критично важливим для стабілізації цін на продукти. За словами народного депутата України Дмитра Соломчука, саме стабільність енергопостачання може зупинити зростання цін, хоча на глобальному рівні ситуація залишається складною через дефіцит сільськогосподарських культур.

Однією з важливих ініціатив, яка може допомогти стабілізувати ситуацію, є залучення 50 мільйонів євро підтримки від Європейського Союзу на ремонт і розвиток портової інфраструктури, що сприятиме швидшому експорту зерна та інших продуктів. Крім того, на думку Соломчука, отримання літаків F-16 для захисту українського неба та аграрної інфраструктури є важливим кроком для забезпечення стабільності в аграрному секторі.

Українці наростили борги за мікрокредитами: 15 мільярдів боргу на початок року

У 2024 році українці суттєво збільшили заборгованість перед мікрофінансовими організаціями. Попри майже незмінну кількість оформлених кредитів, загальний обсяг позик виріс на 27%, досягнувши 51,69 мільярда гривень. Середня сума одного мікрокредиту становила близько 150 доларів — понад 6 тисяч гривень, що на 26% більше, ніж у 2023 році. Про ці тенденції повідомляє платформа «Опендатабот». Усього впродовж […]

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко пообіцяла, що з 2026 року харчування у школах стане безкоштовним для всіх учнів від 1 до 11 класу. Про це вона заявила 21 серпня під час освітньої конференції «Серпнева-2025».

За словами прем’єрки, для реалізації цієї ініціативи необхідно не лише передбачити фінансування, а й забезпечити інфраструктурну готовність шкіл у містах по всій Україні, не обмежуючись прифронтовими територіями. Відповідальними за виконання завдання призначено міністра освіти та міністра фінансів.

Наразі безкоштовне харчування вже запроваджене з вересня 2025 року для учнів початкових класів у всіх регіонах та для школярів 5–11 класів у школах прифронтових громад. На ці цілі Кабінет Міністрів перерозподілив 779,8 млн грн з державного бюджету.

Проте на 2026 рік фінансування для повного впровадження безкоштовного харчування усіх школярів поки не передбачено, що ставить під сумнів своєчасну реалізацію обіцянки.

Останні новини