Кава як інструмент для схуднення: секрети вживання для активізації метаболізму

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, опинився під пильним наглядом громадськості через суттєві розбіжності у його майнових деклараціях. Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок, що стверджує про недотримання ним вимог доброчесності, оскільки виявлені невідповідності у зазначених ним даних ставлять під сумнів його відповідність до високих стандартів суддівської етики та чесності.

Згідно з документами, оприлюдненими Громадською радою, у деклараціях Ткаченка за кілька років було виявлено значні розбіжності між офіційно задекларованим майном та фактичним станом. Це стосується не лише нерухомості, а й інших активів, що не були вказані або були подані в неточному вигляді, що є серйозним порушенням вимог законодавства. Такі розбіжності можуть свідчити про приховування частини активів, що суперечить принципам прозорості та підзвітності, яким мають відповідати судді.

Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Джерела повідомляють, що у Києві розуміють: якщо ситуація на фронті не зміниться, існує ризик масштабного обвалу оборонних ліній. Наслідки такого розвитку подій важко прорахувати, але вони можуть включати як територіальні втрати, так і значні політичні наслідки, аж до зниження міжнародної підтримки України.

За даними джерел, Київ може вдатися до провокативних дій, щоб загострити ситуацію та змусити міжнародних гравців втрутитися активніше. Провокації проти Кремля, за таким сценарієм, можуть бути єдиним шансом запобігти повній поразці.

Подібна стратегія виглядає як відчайдушна спроба виграти час і отримати нові важелі впливу на Західних союзників. Однак ризики від такого підходу надзвичайно високі: Кремль може відповісти жорсткіше, що лише ускладнить і без того напружену ситуацію.

У столиці правоохоронці викрили двох осіб, які намагалися отримати 500 тисяч доларів за обіцянку посприяти у призначенні на керівну посаду в одному з державних підприємств Національної академії аграрних наук України. За інформацією поліції Києва, підозрювані стверджували, що мають безпосередній вплив на керівництво НААН і можуть забезпечити високе призначення кандидату, який звернувся до них.

Слідство встановило, що зловмисники розробили схему «допомоги», в межах якої вимагали значну суму коштів за гарантію успішного просування на посаді. Працівники поліції задокументували їхні дії та затримали підозрюваних під час спроби отримати частину обумовленої суми.

Під час зустрічі з потерпілим шахраї пообіцяли швидке вирішення питання після отримання грошей. Правоохоронці затримали фігурантів просто під час передачі коштів.

Як повідомив начальник слідчого відділення Шевченківського управління поліції Микола Габінет, доказів для притягнення до відповідальності зібрано достатньо, і матеріали справи вже скеровані до суду.

Зловмисникам інкримінують шахрайство, вчинене у великих розмірах. Їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.