Керівник КМВА вимагає звільнення фігурантів земельної корупції в Києві

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Видання Коротко про проаналізувало рівень мінімальних зарплат у різних країнах. Навіщо? Та тому, що найчастіше українські біженці в Європі працюють саме за мінімалку.

Останній рік експерти ринку праці тільки й роблять, що говорять про зростання українських зарплат. Але при цьому заробітки все одно бажають кращого.

Середня зарплата в Україні, за підсумками другого кварталу 2024 року, становила 20 964 грн, або близько 455 євро. Для порівняння: у Польщі середня зарплата у серпні становила 8190 злотих брутто (1916 євро), а, наприклад, у Швейцарії – 8012 швейцарських франків (8493 євро).

Експерти не перший рік кажуть, що середня зарплата мало про що каже, що видно з нашого прикладу. Недарма її часто називають “середньою температурою по лікарні” і наводять приклад із голубцями (коли одні їдять капусту, інші – м’ясо, а в середньому всі їдять голубці).

Набагато більш інформативною є медіанна зарплата – значення, яке розподіляє статистичний ряд зарплат на дві рівні частини. Якщо ми розташуємо зарплати співробітників нашої умовної компанії в порядку зростання, отримаємо ряд 20 000, 20 000, 20 000, 20 000, 100 000. У середині цього ряду і знаходиться медіанна зарплата – 20 тис. грн.

Економісти одностайно вважають, що медіанна зарплата набагато краще відбиває реальну ситуацію в умовах значних відмінностей у заробітках. Саме тому у Європі вже давно перейшли на підрахунок медіанної зарплати. Але український Держстат, як і раніше, бере середню.

Тому доцільно порівнювати між собою все ж таки мінімальні зарплати.

З 1 квітня 2024 року мінімальна зарплата в Україні відповідно до бюджету на 2024 рік зросла до 8000 грн. Економісти сприйняли ці новини без ентузіазму, пояснюючи, що грошей у кишенях українців більше не стане. Все просто: оскільки половина зарплат перебуває в тіні, зростання мінімалки призводить лише до зростання офіційної частини та, відповідно, до збільшення податкового навантаження, але при цьому «конвертна частина» зменшується.

Відзначимо одразу, що мінімальні зарплати є не у всіх європейських країнах. Наприклад, ініціативу запровадити мінімальну зарплату у Швейцарії жителі країни категорично відкинули ще десять років тому, але при цьому середня зарплата у Швейцарії, як уже говорилося вище, є однією з найвищих у Європі.

Немає мінімальної зарплати і в Норвегії, проте місцеві роботодавці, щоб уникнути проблем, намагаються знаходити взаємовигідні компроміси з профспілками. 2024 року мінімальний розмір погодинного заробітку на некваліфікованій роботі в Норвегії становив 18 євро. Тобто при 40-годинному робочому тижні людина на такій роботі заробить 720 євро, що з розрахунку 176 робочих годин еквівалентно 3168 євро на місяць.

За даними Євростату, найвищу мінімалку в Європі встановлено в Люксембурзі – 2571 євро. На другому та третьому місці – Ірландія та Нідерланди з 2146 євро та 2070 євро відповідно.

Якщо говорити про європейські країни з найбільшою кількістю українських біженців, то у Польщі мінімальна зарплата становить 978 євро, у Німеччині – 2054 євро, у Чехії – 764 євро.

Як бачимо, найнижча європейська мінімалка вдвічі перевищує українську. І з огляду на те, що нам із такою зарплатою жити не один рік, до європейських заробітків ми навряд чи наблизимося найближчим часом.

Нагадаємо, у проєкті бюджету-2025 передбачено замороження соціальних стандартів. Мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум становитиме 2920 гривень, що також не змінюється порівняно з 2024 роком. Для державних службовців цей показник складатиме 2102 гривні. Таким чином, соціальні виплати залишаться на нинішньому рівні, що може викликати невдоволення серед населення.

Рінат Ахметов, відомий український підприємець, підтвердив свою непересічну позицію у світі бізнесу, ставши першим представником України, чия назва увійшла до списку найзаможніших людей планети згідно з авторитетним агентством Bloomberg. Цей визначний подвиг ще раз підкреслює його надзвичайну економічну майстерність та стратегічний підхід до ведення бізнесу. Не лише це, а його багатства продовжують зростати й у цьому році, свідчать про це останні дані.

За версією агентства Bloomberg рейтинг найбагатших людей світу очолив засновник і колишній гендиректор Amazon Джефф Безос. За даними агентства, статки Безоса станом на сьогодні становлять 205 мільярдів доларів. З початку року вони зросли на 27,9 млрд доларів.

Друге місце у рейтингу займає французький бізнесмен Бернар Арно, він володіє контрольними пакетом у компанії LVMH. Його статки складають 203 млрд доларів.

Замикає трійку багатіїв засновник компаній Tesla і SpaceX Ілон Маск, статки якого оцінюють у 202 млрд доларів.

Згідно із даними рейтинг, до першої десятки найбагатших людей світу також увійшли засновник Meta Марк Цукерберг (169 млрд доларів), співзасновник компанії Google Ларрі Пейдж (156 млрд доларів), засновник Microsoft Білл Гейтс (152 млрд доларів), колишній гендиректор Microsoft Стів Балмер (148 млрд доларів), екс-президент Alphabet Сергій Брін (147 млрд доларів), засновник і голова корпорації Oracle Ларрі Еллісон (138 млрд доларів), а також американський інвестор і філантроп Воррен Баффет (133 млрд доларів).

Згідно із даними агентства, єдиним українцем у списку є Рінат Ахметов. Бізнесмен посідає 451 місце. Його статки оцінюють в 6,44 млрд доларів. За даними Bloomberg, від початку року вони збільшилися на 598 мільйонів доларів.

Нагадаємо, що в Україні підняли тариф на електроенергію. В Міненерго підкреслили, що підвищення тарифу на електроенергію є складним, але необхідним кроком, адже за теперішніх умов держава не має можливості утримувати наднизьку пільгову ціну для всіх споживачів. Окрім того, там відзначили, що потрібні гроші на те, щоб відновити об’єкти, які були зруйновані Росією.

При цьому експерти підкреслюють, якщо виходити з логіки, що зараз пошкоджені станції, які належать ДТЕК, і держава буде витрачати кошти на те, щоб їх відновлювати, то вони повинні бути в державній власності.