Кібератака року: Мін’юст звільняє керівника НАІС після зламу реєстрів

Згідно з останнім звітом Державного департаменту США щодо торгівлі людьми у світі, Україна продовжує здійснювати значні зусилля для боротьби з цим нелюдським явищем. Однак звіт виокремлює, що уряд не досяг мінімальних стандартів у цій сфері, особливо через поширену корупцію в країні. Він підкреслює серйозні проблеми, які перешкоджають повному виконанню міжнародних норм і стандартів щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми.

У відомстві зазначили, що корупція, особливо в поліції та судовій системі, та співучасть офіційних осіб у злочинах, пов’язаних з торгівлею людьми, залишалися серйозними проблемами, які перешкоджали діям правоохоронних органів.

Держдеп відзначив зусилля України, незважаючи на зменшення ресурсів і можливостей через повномасштабне вторгнення Росії.

Український уряд виявив більше жертв торгівлі людьми та продовжив масштабні кампанії з підвищення обізнаності у координації з міжнародними організаціями.

Держдеп зазначив, що Україна не виконала мінімальних стандартів у кількох ключових сферах. Судді продовжували виносити м’які вироки, які не передбачали тюремного ув’язнення для більшості засуджених торговців людьми. Це послаблювало стримування та підривало зусилля по боротьбі з торгівлею людьми.

Незважаючи на постійне занепокоєння щодо корупції, яка сприяє безкарності злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, і розслідування проти посадових осіб-пособників, сьомий рік поспіль уряд не забезпечив жодного судового вироку.

Також український уряд не ідентифікував ніяких іноземних жертв торгівлі людьми, і хоча уряд вжив певних заходів для захисту дітей без супроводу. У звіті зазначили, що недоліки в державному нагляді за дітьми, евакуйованими з українських закладів опіки, підвищили ризик торгівлі ними.

У звіті також згадуються злочини, пов’язані із торгівлею людьми, вчинені в попередні роки і розслідування щодо яких не закінчені.

“У 2023 році прокуратура Львова притягнула до відповідальності державного чиновника за нібито секс-трафік у Франції; Офіс генерального прокурора розслідував дії військового командира за нібито примусову роботу; Київська міська міліція розслідувала дії колишнього заступника начальника міліції та офіцера міліції за підозрою в секс-торгівлі; а прокуратура висунула звинувачення двом колишнім міліціонерам у торгівлі людьми. Уряд повідомив, що численні судові переслідування за причетністю посадових осіб до злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, розпочаті в попередні роки, тривають” – йдеться у звіті.

У звіті також повідомляється, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,4 мільйона людей покинути Україну, а ще понад 3,4 мільйона стали внутрішніми переселенцями.

Більшість з тих, хто покинув країну – жінки та діти. Ці біженці та переміщені особи є особливо вразливими до торгівлі людьми.

Експерти відзначають, що тисячі дітей без супроводу дорослих, а також діти, евакуйовані з щонайменше 195 закладів, у тому числі діти з інвалідністю, перебувають у зоні високого ризику потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

У звіті Держдепу йдеться, що російські війська примусово перемістили до 1,6 мільйона українців, у тому числі тисячі дітей, людей похилого віку та осіб з інвалідністю, до Росії, Білорусі та окупованих територій України, у тому числі багатьох у віддалені райони. Станом на січень 2024 року російська влада, за повідомленнями, повернула в Україну приблизно 500 дітей, що є мізерною кількістю порівняно з тисячами примусово депортованих дітей.

Відділ Державного департаменту США з моніторингу та протидії торгівлі людьми щорічно публікує Звіт про торгівлю людьми, в якому ранжує 188 країн за їхніми зусиллями у боротьбі з торгівлею людьми. У звіті використовується трирівнева система, заснована на Законі про захист жертв торгівлі людьми та насильства від 2000 року

До рівня 1 належать країни, які повністю відповідають мінімальним стандартам TVPA. Країни цього рівня мають мінімальні ризики торгівлі людьми, оскільки їхні уряди запровадили належний захист: США, Німеччина, Естонія, Грузія, Польща та інші.

До рівня 2 належать країни, які докладають значних зусиль для дотримання мінімальних стандартів TVPA, але не повністю їх дотримуються. До цього рівня належить більшість країн, як от Україна, Італія, Угорщина, Швейцарія, Румунія, Ірак та інші.

Рівень 3 – країни, які не повністю дотримуються мінімальних стандартів TVPA і не докладають значних зусиль для цього: Росія, Білорусь, Туркменістан, Афганістан, Іран, Венесуела та інші.

До категорії “окремі випадки” цього року віднесли Гаїті, Лівію, Сомалі та Ємен, де відзначають масові порушення прав людини.

Одеський банкір та голова фракції "Слуга народу" у Одеській міськраді, Вадим Мороховський, опинився під слідством через можливу причетність до схеми незаконного отримання контролю над зерновим терміналом "Олімпекс". Це питання привернуло значну увагу громадськості та правоохоронних органів.

Основні деталі справи

За наявною інформацією, справа стосується ймовірної незаконної діяльності, яка включає спроби отримати контроль над стратегічно важливим об'єктом — зерновим терміналом "Олімпекс". Роль Вадима Мороховського у цій схемі наразі розслідується, і йому може загрожувати до 12 років ув’язнення, якщо його провина буде доведена.

Інші фігуранти

Крім Мороховського, в розслідуванні згадуються імена бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка. За даними слідства, вони також можуть бути втягнуті у цю справу, що додає їй масштабності та складності.

Реакція суспільства

Справу активно обговорюють в медіа та серед громадськості. Важливість прозорості та неупередженості слідства підкреслюється багатьма експертами. Від цієї справи залежить не тільки репутація окремих осіб, але й довіра громадян до правової системи та антикорупційних заходів у країні.

Подальші кроки

Наразі слідство триває, і всі обставини справи ретельно вивчаються. Важливо, щоб усі процесуальні дії здійснювались у відповідності до законодавства, забезпечуючи справедливий розгляд та захист прав всіх сторін.

Висновок

Ситуація навколо Вадима Мороховського та інших фігурантів справи про зерновий термінал "Олімпекс" є показовою для оцінки стану боротьби з корупцією в Україні. Громадськість очікує на прозоре і неупереджене слідство, яке дозволить встановити істину та забезпечити справедливість.

Скандал навколо зернового терміналу “Олімпекс” в Одеській області набирає обертів. З кожним днем стає відомо про все більше порушень законодавства, які могли допустити його власники – бізнесмени Сергій Гроза і Володимир Науменко. Цього разу йдеться про ймовірну змову між Грозою, Науменком та їхнім давнім приятелем – головою правління банку “Восток” та за сумісництвом головою фракції “Слуга народу” в Одеській місцевій раді Вадимом Мороховським.

Раніше ми розповідали, як Мороховський допоміг Грозі і Науменко отримати контроль над половиною зернового терміналу, яка була в заставі у американського інвестиційного фонду за кредитом на 75 млн доларів. Для цього бізнесмени за допомогою банку “Південний” відпрацювали схему передачі під подвійну, а зрештою потрійну заставу майна.

Побачивши, що все спрацювало і за це поки нікого не посадили, Гроза з Науменко ймовірно вирішили повторити свій “подвиг”. Для цього вони швидше за все знову звернулися до свого давнього товариша Вадима Мороховського і умовили його зайнятися питанням “Сухого Порту”.

Минулого разу кредит в “Південному” брали підконтрольні Грозі і Науменко ТОВ “Ферко “і ТОВ “Вторметекспорт”. Цього разу замість “Ферко” в гру вступила компанія бізнесменів “Зерновий перевантажувальний комплекс “Інзерноекспорт”.

За допомогою цих двох компаній Гроза і Науменко взяли кредит у банку “Восток” під заставу майна терміналу “Олімпекс”, а саме під “Сухий Порт”. Термін повного погашення позики за кредитним договором повинен був закінчитися 25 травня 2023 року. Але не дочекавшись закінчення дії кредитного договору, як в ситуації з “Південним”, банк “Восток” почав процедуру стягнення боргу.

При цьому офіційну вимогу, за даними ЗМІ, банк “Восток” вручив 2 грудня 2022 року навмисне замість офіційного повідомлення поштою. Таким чином банк порушив ст.35 Закону “Про іпотеку”, що передбачає відправку офіційних повідомлень боржнику.

Фактично, за даними ЗМІ, процедура стягнення почалася через два місяці після повідомлення – 13 лютого 2023 року, шляхом внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що може свідчити про те, що перше повідомлення було підробкою.

Як і у випадку з банком “Південном” правоохоронці перевіряють діяльність банку “Восток”.

Але історія на цьому не закінчилася. Ще до внесення змін до Державного реєстру, 10 лютого 2023 року, банк “Восток” переуступив право вимоги за своїм кредитним договором ТОВ “ФК “Солюшинс Фактор”.

Ця компанія в той же день переуступила його ТОВ “Доступні Фінанси”. Того ж дня “Доступні Фінанси” продали “Сухий Порт” компанії Sunolta OU, яка входить до групи компаній Sunalta.

Варто відзначити, що ринкова вартість “Сухого Порту” в 2020 році була мінімум 18 млн доларів. А групі Sunolta він дістався всього за 4,7 млн доларів. Більш того, як і в попередній схемі з банком “Південний” Sunolta купила “Сухий Порт” незважаючи на те, що він перебував під арештом по одному з кримінальних проваджень з березня 2023 року.

Це також не завадило Sunolta OU передати “Сухий Порт” 10 квітня 2023 року своєму ж ТОВ “Зерновий порт”. Ця компанія була зареєстрована всього за кілька тижнів до отримання “Сухого Порту” і не мала на балансі іншого майна, а її єдиним учасником була Sunolta OU.

19 квітня 2023 року ТОВ “Зерновий порт” передало “Сухий Порт” терміналу “Олімпекс” на 20 років в якості застави за кредитом 78,5 тис.доларів ТОВ “Майнд Сет”, яка, за динним ЗМІ, підконтрольна Грозі і Науменко.

Після вивчення рухів майна зернового терміналу “Олімпекс” за допомогою банків “Південний” та “Восток” напрошується питання: а чи не було це злочинною змовою спрямованою на формування підстав (шляхом у тому числі внесення неправдивих даних до офіційних документів) для переходу права власності за механізмом повторної застави? Чому досі не вручені повідомлення про підозри ні Грозі, ні Науменко, ні керівництву банків, адже схема проста і зрозуміла? Хто стоїть за тим, щоб бізнесмени продовжували працювати на українському ринку?