Кібератака року: Мін’юст звільняє керівника НАІС після зламу реєстрів

Наші перші дні, кроки чи слова є надзвичайно важливими подіями, однак більшість людей не здатні їх пригадати. Це явище має назву дитяча амнезія і вже багато десятиліть залишається однією з найбільших загадок для нейробіологів та психологів. Вчені намагаються з’ясувати: чи немовлята справді створюють спогади, які згодом стають недоступними, чи їхня пам’ять на початкових етапах розвитку ще не готова до повноцінного збереження інформації.

Одні дослідники припускають, що діти все ж формують спогади, але вони втрачаються через перебудову мозку у перші роки життя. Саме в цей період активно розвивається гіпокамп — ділянка, відповідальна за довготривалу пам’ять. Масове утворення нових нейронних зв’язків може «перезаписувати» ранні враження, роблячи їх недоступними для свідомого відтворення у дорослому віці.

Багато років вважалося, що діти до 3–4 років не зберігають спогадів через нерозвинений гіпокамп — частину мозку, відповідальну за формування пам’яті. Однак нові дослідження показують інше.

Команда професора Єльського університету Ніка Терка-Брауна провела експерименти з немовлятами, використовуючи МРТ для фіксації активності мозку. Виявилося, що гіпокамп вже у віці від одного року може брати участь у створенні спогадів. Немовлята впізнавали раніше показані зображення, що свідчить про здатність до запам’ятовування.

Тим не менш, залишається питання: куди зникають ці спогади згодом? Деякі досліди на тваринах показали, що спогади не зникають повністю, а стають «неактивними» й можуть бути відновлені за певних умов.

Інша проблема — так звані фальшиві спогади. Люди часто переконані, що пам’ятають події раннього дитинства, хоча насправді їхня свідомість лише відтворює картину на основі розповідей близьких або фотографій.

Науковці підкреслюють: дитяча амнезія тісно пов’язана з нашим розумінням власної ідентичності. «Ми маємо сліпу пляму в перші роки життя, і це змушує замислитися над тим, що робить нас тими, ким ми є», — каже професор Терк-Браун.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Намагаючись посилити підтримку Києва на тлі побоювань, що Трамп поведе справу до переговорів, адміністрація Байдена «розглядала можливість публічно закликати до офіційного запрошення Києву вступити в НАТО».

Але за підсумком у Білому домі вирішили відмовитися від цього, «враховуючи малу ймовірність успіху в короткостроковій перспективі».

Більш життєздатною вважається ідея двосторонніх угод з безпеки.

Також, пише агентство, хоча Байден і намагається зараз направити максимальну допомогу Києву напередодні свого відходу з влади, можливості президента США обмежені.

Більшу частину грошей, що залишилися, можна використати тільки для зброї, яка вже є в запасах Пентагону. Але занадто сильне скорочення цих запасів поставить під загрозу власну оборону США, йдеться в статті.