Командувач Сил безпілотних систем може очолити новий армійський корпус — ЗМІ

Згідно з наявною інформацією, депутата підозрюють у сприянні незаконному перетину кордону. Такі дії, якщо їх буде доведено, є серйозним порушенням закону і можуть мати значні наслідки як для самого депутата, так і для політичної партії, яку він представляє.

Про це розповіли джерела в правоохоронних органах.

“Затримано депутата від фракції Європейська солідарність Віктора Саєнкова. Слідчі встановили, що він за 14 тисяч доларів допоміг ухильнику перетнути державний кордон. Під час обшуку в Саєнкова вилучили хабар у розмірі 14 тисяч доларів, гранату і мисливську рушницю”, – говорить джерело.

Він також додав, що за цим фактом порушено кримінальну справу.

Депутату загрожує від семи до дев’яти років позбавлення волі.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з новим підходом, європейці фінансують українські державні контракти з українськими виробниками зброї на виробництво устаткування для ЗСУ, включно з ракетами великої дальності та безпілотниками, які можуть завдавати ураження по території Росії. Київ вказує партнерам, з якими компаніями працювати і купувати озброєння, а європейці самостійно перевіряють виробників, перш ніж погоджуватися на угоди.

Україна все ще покладатиметься на західних партнерів щодо передової зброї, наприклад, у ракетах для Patriot. Але чиновники кажуть, що новий підхід дасть змогу Києву отримати зброю швидше і в більшій кількості, ніж чекати, поки буде виготовлено європейську зброю. Україна може це зробити, бо зараз через недостатнє фінансування її збройова промисловість працює набагато нижче рівня своєї виробничої потужності. За деякими оцінками – на 30%.

Прихильники цього підходу кажуть, що українські оборонні компанії здатні виробляти багато систем швидше і дешевше за західних постачальників. Українські компанії також адаптують обладнання більш конкретно до постійно мінливих потреб країни, одночасно зміцнюючи її оборонну промисловість на майбутнє.