Командувач Сил безпілотних систем може очолити новий армійський корпус — ЗМІ

Ця заява викликала значний резонанс як в українському суспільстві, так і серед міжнародних спостерігачів. Експерти з різних галузей активно обговорюють правові, етичні та практичні аспекти такого рішення.

Зараз ці особи перебувають у процесі військової підготовки, яка триватиме принаймні два місяці.

Кілька ув’язнених розповіли виданню, що готові мобілізуватися, тому що хочуть свободи і спокути. Інші були мотивовані вищою зарплатою, яка може дозволити їм утримувати свої сім’ї, виконуючи при цьому патріотичний обов’язок.

Малюська повідомив, що початкова кампанія з вербування засуджених, як очікується, дасть близько 5000 нових рекрутів, а “за найсприятливіших обставин” їхня кількість може потроїтися.

Тим часом 24 ОМБр повідомляє про формування у своєму складі батальйону “Характерники”, в якому служитимуть колишні ув’язнені. Вони вже склали військову присягу і проголосили “молитву українського націоналіста”

“Серед них дуже багато патріотів, які неодноразово виявляли бажання захищати Батьківщину. Є багато людей із бойовим досвідом. Найближчим часом “Характерники” почнуть виконувати бойові завдання і покажуть себе на полі битви”, – йдеться в повідомленні бригади.

Українська антарктична експедиція, що працює на станції "Академік Вернадський", зафіксувала надзвичайну подію — зустріч з фінвалом, який є другим за розмірами китом у світі. Цю радісну новину оголосили з Національного антарктичного наукового центру, підкреслюючи важливість цього відкриття для наукової спільноти. Полярники вперше помітили цього величного мешканця морів 6 березня в протоці Пенола, що лежить поруч з Аргентинськими островами, де розташована відома станція. Їхнім щастям і радістю було короткочасне, але надзвичайно захоплююче спостереження за цією неперевершеною твариною, що тривало всього кілька хвилин. Тим не менш, вони встигли зробити фотографії і взяти зразки шкіри та жиру для подальших наукових досліджень.

Наступні кроки у вивченні цього захоплюючого знахідки включають лабораторні аналізи, які допоможуть встановити стать кита, розкрити його фізіологічні характеристики та дізнатися більше про популяційну структуру цього виду в Антарктиці. Варто зазначити, що фінвали можуть досягати неймовірних розмірів, досягаючи довжини до 26 метрів та ваги до 75 тонн. У минулому столітті через жорстокий китобійний промисел популяція фінвалів в водах біля Антарктики зазнала великої загибелі. Однак останніми роками відзначається певне відновлення чисельності цих чудових істот, що несе надію на збереження біорізноманіття в цьому унікальному екосистемі.

У результаті нашого дослідження ми маємо унікальну можливість спостерігати за фінвалами, які є одними з найвеличніших істот на планеті. Зустріч з другим за розміром китом у світі на антарктичній станції "Академік Вернадський" стала важливим кроком у вивченні цих морських мешканців. Хоча наше спостереження було короткочасним, ми успішно здійснили фотографічну та зразкову документацію, яка надасть важливі дані для подальшого дослідження.

Важливість цього відкриття полягає не лише в тому, що ми можемо дізнатися більше про життя фінвалів в Антарктиці, але й в тому, що це свідчить про певний розвиток екосистеми після десятиліть масового китобійного промислу. Наші наукові зусилля спрямовані на збереження та відновлення природного середовища цієї унікальної області, і ця зустріч є додатковим стимулом для продовження цієї роботи. Беручи до уваги загрози, які ставлять перед біорізноманіттям зміни клімату та антропогенна діяльність, вивчення та охорона китів та їх середовища стають вельми актуальними завданнями.

Україна зіткнулася зі значним економічним викликом у 2026 році у зв'язку з введенням Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Згідно зі статтею Politico "The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine" авторства Федеріки Ді Саріо, цей механізм може коштувати українським підприємствам мільйони доларів, якщо не будуть прийняті невідкладні заходи.

Європейська політика нині входить у протиріччя щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансування військових зусиль України, але з іншого – вводить новий закон, який може суттєво зашкодити її економіці. Введення податку на викиди вуглецю на імпортовані товари може призвести до серйозних втрат для українських компаній, що експортують залізо та сталь до ЄС.

З урахуванням обмежень торговельних маршрутів через військові конфлікти, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Введення CBAM може стати серйозним викликом для української економіки, і експерти прогнозують великі втрати через цей податок.

Українські чиновники вже заявляють про готовність до відповідності європейським екологічним стандартам, проте, час для переговорів обмежений. Введення CBAM може стати причиною серйозних економічних труднощів для України, які можуть вплинути на металургійну промисловість та економіку в цілому.

Українські металургійні компанії переживають складнощі через російську морську блокаду, яка призвела до втрати доступу до Чорного моря. Це змусило їх перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як наслідок, Європейський Союз став основним споживачем української сталі та чавуну, хоча загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, наголошує, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівня