Неділя, 31 Травня, 2026

Комбат, якого забули в Росії: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та розкритикував міфи Кремля

Важливі новини

Барбул та підозрілі судові механізми: як колишній директор “Спецтехноекспорту” легалізував кошти через однотипні справи

Колишній керівник ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, який перебуває під слідством у Вищому антикорупційному суді за підозрою в корупційних діях, активно намагається видалити будь-які згадки про себе з відкритих джерел та інтернет-простору. Тим часом, за даними аналітиків та слідчих, йому вдалося легалізувати близько 150 тисяч доларів США через серію підозріло однотипних судових рішень, які викликають сумніви щодо законності та прозорості процедур.

Суть схем, що досліджуються слідством, полягає в тому, що Барбул подавав позови до боржників за борговими розписками, а стягнення коштів відбувалося через рішення суду. Позивачем у цих справах виступала його адвокатка Алла Тоцька. Сумнівність процесів підсилюється тим, що відповідачі у судах майже ніколи не заперечували проти позовів, що створює враження відсутності реальної суперечки і дозволяє підозрювати використання судової системи для легалізації коштів.

Після звільнення Барбула з посади у червні 2018 року за згодою сторін, він задекларував 7,35 млн гривень готівкою. Перевірок його майнового стану з боку НАЗК тоді не проводилося. Після цього колишній посадовець зайнявся лихварською діяльністю.

Наприклад, у січні 2020 року Барбул дав у борг киянину Дмитру Стельмашову 100 тисяч доларів під 3% річних. Кошти мали бути повернуті наприкінці лютого, але відповідач цього не зробив. Суд вирішив стягнути борг та проценти у 6,23 тисячі доларів, і відповідач не заперечував проти позову.

У серпні 2023 року суд у Тернополі ухвалив рішення на користь Барбула у справі проти Володимира Гловака, який отримав 135 тисяч доларів у 2018 та 2020 роках під 3% річних. Суд стягнув борг та проценти у 257,2 тисячі гривень.

Остання справа – рішення Голосіївського райсуду Києва від 27 листопада 2024 року. Позов на 15 тисяч доларів проти Михайла Гончара був задоволений, включно з річними відсотками у 31,8 тисячі гривень.

Експерти припускають, що така серія однотипних судових рішень без оскарження може бути схемою легалізації коштів Барбула.

Кабмін готується до відставки: Юлія Свириденко — головна кандидатка на пост прем’єра

В Офісі президента України ухвалене рішення про відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та усього складу уряду. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на три незалежні джерела, близькі до влади. Головною претенденткою на пост нового очільника Кабміну наразі розглядається чинна віцепрем’єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко. Політична перестановка Як зазначає Железняк, ідея про зміну глави […]

Дружина депутата Грищука розлютила мережу поведінкою після трагедії в Сумах

Трагічний ранок 13 квітня, коли російська армія завдала удару по Сумах і вбила мирних жителів, розколов суспільство ще й в іншому вимірі — моральному. На тлі жалоби й розпачу в соцмережах емоційно різонуло відео акторки Анни Гресь — дружини народного депутата від “Слуги народу” Романа Грищука. Спершу вона опублікувала сторіз із кадрами наслідків атаки, висловивши […]

Голова Шевченківського суду Києва Євген Мартинов під тиском звинувачень у зловживаннях та покриванні порушень

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.

Як отримати відстрочку від мобілізації через “Резерв+”: покрокова інструкція

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Для того, щоб скористатися функцією, необхідно авторизуватися в додатку “Резерв+” та надіслати запит на відстрочку. Система автоматично перевірить, чи є у користувача підстави для надання відстрочки, а після позитивного рішення статус відстрочки буде відображений в електронному військовому документі.

Наразі відстрочку можуть оформити:

Умєров також зазначив, що розробка цієї функції здійснювалася за участі Академії електронного управління в межах проєкту DT4UA, який підтримується Європейським Союзом та Офісом ефективного регулювання BRDO.

Нагадаємо, що відкриття бета-тестування цієї функції розпочалося 4 листопада.

Майор Тимур Абдурахманов, відомий під позивним «Шаман», вже два роки перебуває в українському полоні, ставши одним із найвідоміших російських офіцерів, які брали участь у військових діях проти України. Колишній командир добровольчого батальйону «Алга», що входив до складу 72-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ, не був включений до жодного з обмінів полоненими, незважаючи на те, що з моменту його захоплення минуло 22 місяці.

Увага до його особи зросла після публікації інтерв’ю та відеоматеріалів, в яких офіцер висловив свої думки щодо війни, оцінив ставлення командування до військовослужбовців та поділився досвідом перебування в українському полоні. Він різко розкритикував офіційну версію Кремля, стверджуючи, що цілі «спеціальної військової операції» не відповідають дійсності.

Абдурахманов потрапив у полон восени 2023 року під час боїв у районі Андріївки на Бахмутському напрямку, коли підрозділи ЗСУ нанесли нищівний удар по 72-й мотострілецькій бригаді. Українські військові підтвердили факт його захоплення, як і російські джерела.

На момент полону він вже виконував обов'язки заступника командира бригади та сподівався на присвоєння звання підполковника. Втрата такого офіцера стала значною для російської армії, адже Абдурахманов мав профільну освіту та бойовий досвід.

Майбутній комбат народився в 1990 році в Узбекистані в родині військових. Його батько, офіцер зв’язку, досягнув звання підполковника, а брат служить у Росгвардії. Сам Тимур закінчив суворовське військове училище в Єкатеринбурзі та Казанське танкове командне училище з відзнакою.

Батальйон «Алга», створений у Татарстані у 2022 році, взяв участь у вторгненні в Україну. У 2023 році підрозділ зазнав значних втрат під час боїв на Вугледарському та Бахмутському напрямках через помилки командування.

Після потрапляння в полон Абдурахманов довго уникав публічних інтерв'ю, пояснюючи це бажанням не ставати інструментом пропаганди. Проте, через тривалий час в полоні він вирішив поділитися своїм баченням війни.

У своїх заявах він поставив під сумнів офіційні наративи Кремля про причини вторгнення. Абдурахманов зазначив, що не виявив жодних ознак загроз, про які говорила російська пропаганда, та охарактеризував ситуацію як окупацію українських територій.

Коментуючи тактики російського військового керівництва, офіцер підкреслив, що особовий склад часто сприймається лише як ресурс, без урахування втрат. Він також розповів про практики масованого знищення населених пунктів, після чого російське командування оголошує їх «звільненням».

Під час інтерв'ю Абдурахманов згадував про своє поранення під час боїв за Андріївку. Він розповів, що деякі підлеглі відмовилися евакуювати його, вважаючи його загиблим, і саме це призвело до його захоплення українськими військовими.

Офіцери, які брали участь у його захопленні, були вражені, що командир такого рівня перебував на передовій, адже згідно з військовими статутами, він мав керувати підрозділом з безпечної відстані.

Щодо умов утримання в полоні, Абдурахманов запевнив, що має можливість виконувати релігійні обряди, зокрема п’ятиразовий намаз, без перешкод з боку адміністрації.

Причини, чому російська сторона не включає його в списки на обмін, залишаються незрозумілими. Експерти припускають, що це може бути пов'язано з його публічною позицією та критикою військового керівництва.

Історія Тимура Абдурахманова стала резонансним прикладом серед російських військових у полоні, привертаючи увагу до внутрішніх проблем армії, величезних втрат і реальності війни, яка суттєво відрізняється від того, що показують російські ЗМІ.

Останні новини