Компанія екс-мера Житомира Володимира Дебоя отримала бронь від мобілізації

У Київській міській прокуратурі надзвичайно важливою новиною стала інформація про вирок колишньому депутату, Дмитру Святашу, який був оголошений у відсутності та склався на 12 років позбавлення волі. Хоча у публічному повідомленні не було названо конкретного імені екс-нардепа, за відомостями ЗМІ, саме на Дмитра Святаша спрямовані згадки.

За обвинуваченням, Святаша визнали винним у публічних закликах до зміни меж території України, виправдовуванні збройної агресії РФ, шахрайському заволодінні коштами банку та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Прокурор довів у суді, що протягом 2022 року Святаш опублікував на своїй сторінці у Facebook повідомлення, які висловлювали сумніви у збройній агресії проти України та закликали мешканців тимчасово окупованих територій співпрацювати з РФ.

Крім того, протягом 2008-2014 років, він був бенефіціаром групи підприємств, які займалися імпортом та продажем автомобілів із РФ. Використовуючи фінансову кризу 2008 року, він взяв кредит на понад 50 млн доларів у банку, але не повернув майже 2,2 млрд гривень.

Печерський районний суд Києва визнав Святаша винним та засудив до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. “Судовий розгляд відбувався у відсутності обвинуваченого, але за участю захисника за договором з обвинуваченим”, – додали у прокуратурі.

Аналіз сприйняття урядових змін в УкраїніClick to open document Я створив новий розширений аналітичний текст українською мовою, базуючись на наданій інформації про опитування КМІС. Ця стаття включає:

З початку липня в Україні було зареєстровано 88 випадків захворювання на лихоманку Західного Нілу, 11 осіб померли. Ця хвороба становить серйозну загрозу, вважає заступник міністра охорони здоров’я України та епідеміолог Ігор Кузін.

Лихоманку Західного Нілу зазвичай поширюють комарі, які переймають вірус від інфікованих птахів. Вірус викликає такі симптоми, як ломота, блювота, висипання, діарея і головний біль. Осередки спалаху зазвичай розташовані на міграційних маршрутах птахів, через Україну проходить кілька таких.

Наразі не існує вакцини або специфічного лікування для цієї хвороби, при цьому МОЗ України оцінює рівень смертності у 2-14%.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Протягом періоду з 2016 по 2023 роки «Батьківщина» неодноразово співпрацювала з ТОВ «МЦ-файнанс», перерахувавши компанії понад 8,6 млн грн. Керівником товариства з 2009 року є Володимир Шакало, який також обіймав посаду помічника у кількох народних депутатів, зокрема у Олега Білоруса, Олександра Турчинова, Валерія Бабенка та Олександра Абдулліна.

Також у звіті йдеться про те, що партія з 2017 року платила ТОВ «Інернаціональні індустріальні проекти», яке має зв’язки з родиною Юлії Тимошенко. Загальна сума, перерахована цій компанії, склала понад 7 млн грн.

Загалом, з понад 120 компаній, яким «Батьківщина» платила з державного фінансування, ймовірний зв’язок з партією був встановлений у 22 контрагентів. Вони отримали від політичної сили 67 млн грн. Ці цифри свідчать про те, що «Батьківщина» активно використовує державні кошти для підтримки компаній, які, ймовірно, пов’язані з її діяльністю.

Дослідження також вказує на ризики корупційних схем, пов’язаних із держфінансуванням партій, що ставить під сумнів прозорість фінансових потоків та їхнє законне використання.

Одеський банкір та голова фракції "Слуга народу" у Одеській міськраді, Вадим Мороховський, опинився під слідством через можливу причетність до схеми незаконного отримання контролю над зерновим терміналом "Олімпекс". Це питання привернуло значну увагу громадськості та правоохоронних органів.

Основні деталі справи

За наявною інформацією, справа стосується ймовірної незаконної діяльності, яка включає спроби отримати контроль над стратегічно важливим об'єктом — зерновим терміналом "Олімпекс". Роль Вадима Мороховського у цій схемі наразі розслідується, і йому може загрожувати до 12 років ув’язнення, якщо його провина буде доведена.

Інші фігуранти

Крім Мороховського, в розслідуванні згадуються імена бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка. За даними слідства, вони також можуть бути втягнуті у цю справу, що додає їй масштабності та складності.

Реакція суспільства

Справу активно обговорюють в медіа та серед громадськості. Важливість прозорості та неупередженості слідства підкреслюється багатьма експертами. Від цієї справи залежить не тільки репутація окремих осіб, але й довіра громадян до правової системи та антикорупційних заходів у країні.

Подальші кроки

Наразі слідство триває, і всі обставини справи ретельно вивчаються. Важливо, щоб усі процесуальні дії здійснювались у відповідності до законодавства, забезпечуючи справедливий розгляд та захист прав всіх сторін.

Висновок

Ситуація навколо Вадима Мороховського та інших фігурантів справи про зерновий термінал "Олімпекс" є показовою для оцінки стану боротьби з корупцією в Україні. Громадськість очікує на прозоре і неупереджене слідство, яке дозволить встановити істину та забезпечити справедливість.

Скандал навколо зернового терміналу “Олімпекс” в Одеській області набирає обертів. З кожним днем стає відомо про все більше порушень законодавства, які могли допустити його власники – бізнесмени Сергій Гроза і Володимир Науменко. Цього разу йдеться про ймовірну змову між Грозою, Науменком та їхнім давнім приятелем – головою правління банку “Восток” та за сумісництвом головою фракції “Слуга народу” в Одеській місцевій раді Вадимом Мороховським.

Раніше ми розповідали, як Мороховський допоміг Грозі і Науменко отримати контроль над половиною зернового терміналу, яка була в заставі у американського інвестиційного фонду за кредитом на 75 млн доларів. Для цього бізнесмени за допомогою банку “Південний” відпрацювали схему передачі під подвійну, а зрештою потрійну заставу майна.

Побачивши, що все спрацювало і за це поки нікого не посадили, Гроза з Науменко ймовірно вирішили повторити свій “подвиг”. Для цього вони швидше за все знову звернулися до свого давнього товариша Вадима Мороховського і умовили його зайнятися питанням “Сухого Порту”.

Минулого разу кредит в “Південному” брали підконтрольні Грозі і Науменко ТОВ “Ферко “і ТОВ “Вторметекспорт”. Цього разу замість “Ферко” в гру вступила компанія бізнесменів “Зерновий перевантажувальний комплекс “Інзерноекспорт”.

За допомогою цих двох компаній Гроза і Науменко взяли кредит у банку “Восток” під заставу майна терміналу “Олімпекс”, а саме під “Сухий Порт”. Термін повного погашення позики за кредитним договором повинен був закінчитися 25 травня 2023 року. Але не дочекавшись закінчення дії кредитного договору, як в ситуації з “Південним”, банк “Восток” почав процедуру стягнення боргу.

При цьому офіційну вимогу, за даними ЗМІ, банк “Восток” вручив 2 грудня 2022 року навмисне замість офіційного повідомлення поштою. Таким чином банк порушив ст.35 Закону “Про іпотеку”, що передбачає відправку офіційних повідомлень боржнику.

Фактично, за даними ЗМІ, процедура стягнення почалася через два місяці після повідомлення – 13 лютого 2023 року, шляхом внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що може свідчити про те, що перше повідомлення було підробкою.

Як і у випадку з банком “Південном” правоохоронці перевіряють діяльність банку “Восток”.

Але історія на цьому не закінчилася. Ще до внесення змін до Державного реєстру, 10 лютого 2023 року, банк “Восток” переуступив право вимоги за своїм кредитним договором ТОВ “ФК “Солюшинс Фактор”.

Ця компанія в той же день переуступила його ТОВ “Доступні Фінанси”. Того ж дня “Доступні Фінанси” продали “Сухий Порт” компанії Sunolta OU, яка входить до групи компаній Sunalta.

Варто відзначити, що ринкова вартість “Сухого Порту” в 2020 році була мінімум 18 млн доларів. А групі Sunolta він дістався всього за 4,7 млн доларів. Більш того, як і в попередній схемі з банком “Південний” Sunolta купила “Сухий Порт” незважаючи на те, що він перебував під арештом по одному з кримінальних проваджень з березня 2023 року.

Це також не завадило Sunolta OU передати “Сухий Порт” 10 квітня 2023 року своєму ж ТОВ “Зерновий порт”. Ця компанія була зареєстрована всього за кілька тижнів до отримання “Сухого Порту” і не мала на балансі іншого майна, а її єдиним учасником була Sunolta OU.

19 квітня 2023 року ТОВ “Зерновий порт” передало “Сухий Порт” терміналу “Олімпекс” на 20 років в якості застави за кредитом 78,5 тис.доларів ТОВ “Майнд Сет”, яка, за динним ЗМІ, підконтрольна Грозі і Науменко.

Після вивчення рухів майна зернового терміналу “Олімпекс” за допомогою банків “Південний” та “Восток” напрошується питання: а чи не було це злочинною змовою спрямованою на формування підстав (шляхом у тому числі внесення неправдивих даних до офіційних документів) для переходу права власності за механізмом повторної застави? Чому досі не вручені повідомлення про підозри ні Грозі, ні Науменко, ні керівництву банків, адже схема проста і зрозуміла? Хто стоїть за тим, щоб бізнесмени продовжували працювати на українському ринку?

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це свідчать дані моніторингу ринку, опубліковані delo.ua.

За прогнозами експертів, впродовж тижня, що завершується 24 листопада, ціни на бензин в Україні не зазнають значних змін.

Зазначається, що зазвичай попит на пальне перед святами зростає на 5-10% порівняно з попередніми місяцями, однак цього року споживчий попит буде нижчим, тому зростання ціни на 10% очікується тільки в разі непередбачених факторів. Водночас водії можуть скористатися знижками, що пропонують деякі мережі АЗС, оскільки акційні пропозиції у вихідні стали регулярною практикою для паливного ритейлу.

Попри це, ця ситуація може стати проблемою для операторів АЗС, оскільки звичка заправлятися в вихідні дні може призвести до відсутності клієнтів у будні.

За даними Консалтингової групи “А-95”, 18 листопада українські АЗС продавали бензин А-95 у середньому по 55,66 грн/л, що на 1 коп. нижче за попередній показник (15 листопада). Втім, востаннє вартість ресурсу виходила за межі 55,75 грн/л 24 жовтня, а тому такі зміни можна назвати не більш ніж незначними коливаннями.

Найдешевші ціни на бензин А-95 спостерігаються на таких АЗС, як “Маркет” (52,99 грн/л), “Чинник” (53 грн/л) і “Укр-Петроль” (53,03 грн/л).