Корупціонерка Тетяна Крупа залишиться головою Хмельницької МСЕК до 2025 року

Аналітик Олексій Копитько відзначає наростаючу кількість прогнозів щодо можливої окупації Харкова росіянами. Проте, настрій місцевого населення, яке відмовляється покидати місто, свідчить про те, що для них немає нічого поза ганьбою та приниженням.

Копитько підкреслює, що йому доводилося зіткнутися з безліччю матеріалів різного ступеня песимізму щодо можливої окупації Харкова. І хоча він попереджав про це ще 15 грудня, нові й нові передбачення з'являються безперервно, і вони стають все більш тривожними, а також супроводжуються ілюстраціями.

За словами аналітика, варто утриматися від відповідного читання або прослуховування різних "пророцтв" та інших негативних прогнозів, які є лише паразитами на темі оборони. Також він радить звертатися до професійних джерел, таких як Костянтин Машовець, який може помилятися, але не буде вести дезінформацію.

За останнім словом аналітика, коли його запитують про те, чому так багато людей залишаються в Харкові, він відповідає відверто. Його знайомі і колеги — це представники різних сфер життя, від діячів науки і культури до звичайних містян, які мають прозору мотивацію залишатися в місті та підтримувати оборону. Їхня мотивація зводиться до бажання не допустити агресії та приниження з боку потенційних загарбників. Таким чином, за прогнозом аналітика, мешканці Харкова готові зійтися в спільній боротьбі та не дозволять ворогам нанести шкоду їхньому місту.

• Настрій мешканців Харкова, які не покидають місто навіть за загрози окупації, свідчить про їхню впевненість та готовність вистояти в обличчі небезпеки.

• Прогнозоване зростання публікацій та матеріалів щодо можливої окупації Харкова росіянами свідчить про наявність паніки та напруженості у суспільстві.

• Важливо зберігати обережність у сприйнятті інформації та не піддаватися на розповсюдження песимістичних прогнозів, які можуть бути маніпуляцією або дезінформацією.

• Мешканці Харкова виявляють велику мотивацію залишатися в місті та брати участь у захисті його територіальної цілісності, що свідчить про їхню патріотичність та готовність захищати своє місто від будь-яких загроз.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни у поточному році буде сповільнюватися до 3,6%. Прогнозується, що інфляція у перших місяцях 2024 року залишиться стабільною, проте в другому півріччі може помірно зрости, досягнувши рівень 8,6% до кінця року. Причинами прискорення інфляції визначено надмірно сприятливі погодні умови в сфері продовольства та зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.

Прогнозується, що після зменшення ризиків безпеки у 2025 році інфляція сповільниться до 5,8%, а в 2026 році повернеться до цільового показника в 5%. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та послідовна монетарна політика Національного банку.

Процес відновлення економіки України буде тривати, хоча й сповільниться до 3,6% у 2024 році. Для підтримки цього руху передбачено заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей. Однак великі ризики безпеки та можливі втрати врожаю обмежуватимуть економічне зростання.

Прогноз Національного банку передбачає прискорення темпів економічного зростання до 5,8% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Важливо відзначити, що фактична споживча інфляція у грудні 2023 року була нижча, ніж прогнозовано, завдяки швидкій адаптації учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, призводячи до сповільнення базової інфляції до 4,9% у 2023 році.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни буде проходити із сповільненням у 2024 році, досягнувши показників на рівні 3,6%. Прогнозоване зростання інфляції, зокрема до 8,6% до кінця року, обумовлене надмірно сприятливими погодніми умовами в агросфері та зростанням витрат бізнесу.

Наслідком ризиків безпеки та можливих втрат врожаю є обмеження економічного зростання. Проте, важливо відзначити, що Національний банк передбачає сповільнення темпів інфляції в майбутньому, досягнення рівня в 5,8% у 2025 році та повернення до цільового показника в 5% у 2026 році. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та виважена монетарна політика.

Заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей, плануються для підтримки економічного відновлення. Важливою ролью грає також ефективна адаптація учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, що вплинуло на зниження базової інфляції у 2023 році.

Економічна нестабільність в Україні: Бізнес висловлює невдоволення діями влади та податковою системою

Український бізнес продовжує стикатися з труднощами через невизначені дії влади та систематичний тиск з боку силових структур. Підприємці вважають, що невдалі рішення та відсутність підтримки від держави призводять до закриття бізнесів. Навіть заяви уряду про покращення економічної ситуації не відповідають реальності, за словами представників бізнес-середовища.

Результати досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій свідчать про погіршення очікувань бізнесу на майбутнє. Зменшується кількість компаній, які мають намір розширювати свою діяльність, а зростає кількість тих, хто планує скорочення. Багато підприємств розглядають державу не як партнера, а як регулятора чи навіть перешкоду для свого розвитку.

Податковий індекс Європейської бізнес асоціації відображає недовіру українських компаній до податкової системи. Чотиридесят відсотків підприємств вважають систему оподаткування серйозним обмеженням для розвитку бізнесу. Фіскальний тиск оцінюється високо, і лише обмежена кількість підприємців не відчуває його впливу.

Економічний аналітик Анатолій Амелін з "Українського інституту майбутнього" вказує на відсутність стійкої економічної бази та росту, який є результатом інфляції. Він також зазначає відтік бізнесменів за кордон через загрози та спроби неправомірного вилучення коштів в Україні.

Сучасна економічна ситуація в Україні викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та бізнес-спільноти. Бізнес висловлює невдоволення не тільки економічними труднощами, але й діями влади та невизначеністю податкової системи. Підприємці переконані, що певні кроки уряду та тиск з боку силових структур призводять до закриття підприємств.

Результати досліджень підтверджують загострення ситуації, оскільки зменшується кількість підприємств, які планують розширення, та зростає частка тих, хто очікує скорочення. Бізнес виявляє низьку довіру до держави, розглядаючи її не як партнера, а як перешкоду або регулятора.

Податковий індекс свідчить про те, що податкова система викликає значні сумніви серед українських компаній, вбачаючи в ній обмеження для свого розвитку. Фіскальний тиск і відтік бізнесу за кордон є показниками відсутності стійкої економічної бази та негативного впливу на інвестиційний клімат.

Урядові слід уважно реагувати на висловлювання та думки бізнес-спільноти, а також активно шукати ефективні шляхи вирішення економічних проблем, щоб стимулювати розвиток бізнесу та покращити інвестиційний клімат в країні.