Корупціонерка Тетяна Крупа залишиться головою Хмельницької МСЕК до 2025 року

Федерація металургів України висловлює серйозні занепокоєння щодо справедливості процесу мобілізації. За словами голови федерації, Сергія Біленького, в металургійній галузі виникає проблема з прийняттям на роботу нових працівників, які заздалегідь можуть бути мобілізовані. Час від прийняття на роботу до бронювання, який становить не менше двох місяців, створює значні перешкоди для роботодавців та працівників.

За висновками Біленького, недоліки у системі можуть призвести до того, що працівники будуть уникали офіційного працевлаштування на великих підприємствах, що загрожує конкурентоспроможності металургійної галузі перед сусідніми державами.

Голова федерації виражає надію на вирішення цієї проблеми, можливо, за допомогою впровадження електронного кабінету. Він підкреслює необхідність забезпечити видимість всіх військовозобов'язаних для військових комісарів та військових органів, що є важливим у контексті великої війни.

У свою чергу, слід зазначити, що українська металургійна галузь стикається зі скороченням мобілізаційного ресурсу, а плани щодо набору бійців, поставлені владою, фактично не виконуються. Спроби поспіхового набору працівників спричиняють протести у суспільстві, де вже відчутні наслідки діяльності військових комісарів, які порушують закон та дискредитують ідею мобілізації.

У вищезгаданій статті прозвучали серйозні турботи представників металургійної галузі України щодо несправедливості процесу мобілізації працівників. Голова Федерації металургів України, Сергій Біленький, висловив обурення з приводу того, що час від прийняття на роботу до бронювання працівників може становити до двох місяців, що призводить до складнощів для підприємств та працівників.

Проблема полягає в тому, що працівники можуть бути мобілізовані протягом цього періоду, що важко забезпечує стабільність у роботі галузі. Біленький висловив надію на вирішення проблеми через можливе впровадження електронного кабінету для контролю над мобілізацією.

Однак, в умовах скорочення мобілізаційного ресурсу та неефективності набору "багнетів", що планувалася владою, галузь стикається з протестами та незадоволенням у суспільстві. Поспіх у мобілізації спричиняє недовіру та відчуття нестабільності, що може негативно позначитися на діяльності галузі та загрожувати її конкурентоспроможності.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На засіданні Зеленський заслухав доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, який представив детальну інформацію про фронтову ситуацію, зокрема в Покровському, Торецькому і Харківському напрямках. Головком ЗСУ наразі перебуває на передовій та тримає ситуацію під особистим контролем.

Крім того, розвідка доповіла про прогнози розвитку ситуації на фронті та найближчі цілі російських військ. Це дозволяє українському командуванню краще планувати свої дії та реагувати на можливі загрози.

Однією з ключових рішень засідання стало спрямування додаткового фінансування на ракетну програму України. Міністр оборони Рустем Умєров, віцепрем’єр з інновацій Михайло Федоров та міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін доповіли про потреби Сил оборони в дронах і ракетах до кінця року, а також про динаміку їх виробництва.

«Рішенням Ставки спрямовано додаткове фінансування на нашу ракетну програму. Ми плануємо збільшити виробництво ракет власного виробництва. Також обговорили питання насичення зброєю та технікою додаткових бригад. Активно працюємо з партнерами», – зазначив Володимир Зеленський.

В Україні також активно працюють над розширенням виробництва дронів. Заступниця міністра з питань стратегічних галузей та промисловості Анна Гвоздяр повідомила, що країна має потенціал для виробництва понад трьох мільйонів дронів за рік. Це стане можливим завдяки достатнім виробничим потужностям та співпраці з міжнародними партнерами.

Результати дослідження Інституту вивчення війни (ISW) свідчать про недоліки в протиповітряній обороні України, особливо в певних районах, що створює сприятливі умови для активності російської авіації на стратегічно важливих фронтових ділянках. Експерти вбачають, що здатність російських літаків проникати на великі відстані українського повітряного простору без значних втрат свідчить про недоліки у системах протиповітряної оборони біля лінії фронту.

Ця неспроможність стримати російську авіацію ускладнює обстановку на передовій. Крім того, зазначається, що українські Збройні Сили мають обмежену здатність атакувати російські стратегічні літаки, що може лише тимчасово обмежити їх дії. Подібні обмеження вже були помічені після ліквідації деяких систем протиповітряної оборони в минулому. За даними експертів ISW, цей обмежений ударний потенціал України не може компенсувати критичний дефіцит у протиповітряній обороні.

На додачу, українські війська все ще використовують залишкову техніку та розміщують обмежені засоби протиповітряної оборони на деяких важливих фронтових ділянках, що створює прогалину у захисті і відкриває можливості для більш послідовних та ефективних дій російської авіації на землі, зокрема, на ділянці біля Часів Яру.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Протиповітряна оборона України має недоліки в певних районах, що сприяє активності російської авіації на стратегічно важливих фронтових ділянках.

• Недоліки у протиповітряній обороні зумовлюють здатність російських літаків проникати в український повітряний простір без значних втрат.

• Українські Збройні Сили мають обмежену здатність атакувати російські стратегічні літаки, що може тимчасово обмежити їх дії.

• Необхідно вдосконалити системи протиповітряної оборони та модернізувати військову техніку для забезпечення ефективного захисту України.

• У зв'язку з наявними прогалинами у протиповітряній обороні, Україні слід вжити заходів для посилення безпеки та зменшення вразливості перед можливими агресивними діями з боку Росії.

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.