Корупція у тилу: чиновники Івано-Франківська привласнили понад 2 мільйони гривень

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформує «Закон і Бізнес».

Це рішення було прийняте у зв’язку зі злісною неявкою О.Лємєнова до Білоцерківського ТЦК та до Білоцерківського відділу поліції.

Ще тиждень тому поліція направила О.Лємєнову повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ст.336 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років.

Як стало відомо, О.Лємєнов втік із автомобіля Білоцерківського ТЦК після того, як був затриманий у ресторані в Києві. На той момент він, як повідомляється, ігнорував повістки та ухилявся від військової служби.

Проте, вчора в соціальних мережах О.Лємєнов заявив, що він нібито мобілізований. Насправді він залишається розшукуваною особою, якій вручено повідомлення про підозру.

Більше того, учора пацієнти 3-ї міської лікарні, що на вулиці Петра Запорожця, в Києві, звернулися до Дніпровського районного відділення Нацполіції Києва з проханням забезпечити порядок та захистити їх від агресивної поведінки О.Лємєнова.

Наразі рішенням суду санкціоновано його розшук, і він перебуває в програмі «Оберіг» як особа, яка розшукується, а також внесений до бази розшуку на сайті Міністерства внутрішніх справ.

Це не перший випадок, коли антикорупційні активісти уникають виконання військового обов’язку. У діловому середовищі це явище називають «шабунінгом». Раніше від військової служби ухилялися й інші відомі активісти.

Ця ситуація викликала широкий суспільний резонанс, а також підняла питання про відповідальність публічних осіб, які активно займаються громадською діяльністю.

Нове аналітичне дослідження, проведене британськими фахівцями в межах ініціативи «Країна ліжок» у співпраці із сімейною лікаркою Катріною О’Доннелл, зафіксувало невтішну тенденцію: понад 70% дорослих мешканців Великої Британії систематично не висипаються. Проєкт охопив респондентів віком від 18 до 99 років, дозволивши отримати широке уявлення про те, як нестача якісного сну впливає на фізичний стан, здатність працювати, приймати рішення та управляти власними ресурсами. Отримані дані засвідчують формування в країні повноцінної «кризи сну», наслідки якої відчуваються на всіх рівнях — від індивідуального до соціально-економічного.

Згідно з результатами опитування, майже половина учасників — 45% — регулярно прокидаються вночі й не можуть відновити нормальний ритм відпочинку. Ще 47% респондентів зазначили, що відчувають виснаження майже щоденно, що впливає на концентрацію, працездатність та загальне самопочуття. Лікарі попереджають, що систематичний дефіцит сну підвищує ризик розвитку серцево-судинних хвороб, гормональних порушень та психологічних розладів, зокрема тривожності й депресії.

Лікарка Катріна О’Доннелл пояснює, що сон менше семи годин на добу шкодить майже кожній системі органів. Сон по п’ять-шість годин подвоює ризик переддіабету та діабету 2 типу, підвищує ймовірність високого кров’яного тиску та може сприяти набору зайвої ваги. Люди, які сплять чотири години або менше, удвічі частіше страждають від гіпертензії. Хронічне недосипання також підвищує ризик розвитку деменції у довгостроковій перспективі.

Експерти закликають серйозно ставитися до сну, адже навіть кілька годин недосипання щодня можуть мати відчутний негативний вплив на здоров’я та якість життя.

Президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко підкреслив, що участь національної збірної у Чемпіонаті світу 2026 року є стратегічним завданням не лише для спорту, а й для всієї країни. Турнір, який відбудеться у Канаді, США та Мексиці, стане одним із наймасштабніших в історії футболу, і, за словами Шевченка, Україна повинна зробити все можливе, аби бути серед його учасників.

Він наголосив, що виступ на світовій першості має символічне значення у нинішній час, коли увага міжнародної спільноти до України надзвичайно важлива. «Це більше, ніж гра. Це спосіб нагадати світові про нашу країну, про людей, які борються й не здаються. Коли український прапор знову з’явиться на полі світового турніру — це стане сигналом сили, єдності та нескореності», — зазначив очільник УАФ.

Президент УАФ підкреслив, що попереду на команду Сергія Реброва чекають два визначальні поєдинки — проти Франції та Ісландії. Саме ці матчі стануть вирішальними в боротьбі за путівку на світовий форум.

Від їхнього результату залежить формат подальшої участі: у разі позитивного сценарію Україна може пройти відбір безпосередньо або отримати шанс у стикових матчах. Якщо обидва поєдинки завершаться невдало — боротьба за вихід на Мундіаль для «синьо-жовтих» завершиться.

Шевченко назвав ці ігри моментом відповідальності не лише для футболістів, а й для всієї країни.

«Це важливо для гравців, для тренерського штабу, для футбольної спільноти. Але не менш важливо — для людей, які вболівають за Україну, вірять у команду і чекають сильного меседжу зі світу спорту», — додав він.

ЧС-2026 стане першим в історії чемпіонатом світу, який приймуть одразу три країни, а також першим турніром із розширеним форматом — 48 учасників замість 32. Це відкриває додаткові можливості для команд, які ведуть боротьбу за кваліфікацію.

У центрі нової антикорупційної справи постала особа колишнього прокурора Романа Мазурика, відомого також під прізвищем Мудрий, та його близьке оточення. За даними правоохоронців, навколо цієї родини збудовано складну мережу впливу, що включає не лише відмивання коштів, але й участь у незаконних схемах контрабанди техніки, а також вплив на державні тендери через підконтрольні фірми.

Особливе значення у цьому розслідуванні має діяльність батька Романа, Володимира Мазурика, який раніше обіймав посаду заступника прокурора Запорізької області. За інформацією джерел у правоохоронних органах, саме через мережу автозаправок «Євро 5», що працює в Київській та Запорізькій областях, родина Мазуриків змогла «відмити» від 500 до 600 мільйонів гривень за останні два роки. Це стало можливим завдяки складним фінансовим схемам і використанню підконтрольних бізнесів для маскування походження коштів.

Ця мережа, за словами співрозмовників у паливному ринку, працює як прикриття для незаконної торгівлі сурогатним пальним, виграє тендери без реальної конкуренції та використовується для легалізації готівкових коштів.

Колишній прокурор Роман Мазурик тісно пов’язаний із колишнім керівником запорізької податкової Романом Афоновим. Вони — кумов’я та, за інформацією з кількох джерел, партнери у спільних фінансових операціях, пов’язаних із «обготівкуванням» коштів. Афонов давно відомий як спеціаліст із тіньових схем у податковій сфері.

Ще один близький друг і кум Романа Мазурика — Артур Гатунок, власник популярної мережі магазинів Apple-техніки «Яблоки». Ця компанія неодноразово фігурувала у розслідуваннях, пов’язаних із незаконним ввезенням техніки в Україну без сплати митних зборів. За оцінками експертів, обсяги контрабанди сягають десятків мільйонів гривень.

Коло впливу Мазурика поширюється й на державні підприємства. Його кума — Юлія Савченко, головна постачальниця АТ «Антонов». Через неї, за припущеннями журналістів-розслідувачів, могли проходити сумнівні закупівлі для підприємства, що має стратегічне значення для оборонної промисловості України.

Важливою фігурою у родинній схемі є Олена Мазурик — суддя Київського апеляційного суду, яка вийшла у відставку у квітні 2025 року. Вона є тіткою Святослава та матір’ю Романа Мазурика. Саме її суддівський статус, за словами експертів, довгий час захищав родину від будь-яких перевірок і кримінальних справ.