Вівторок, 3 Березня, 2026

Ковалі, шевці, руді й лисі: звідки беруться українські прізвища

Важливі новини

Лікарі й інженери попереджають: не працюйте з ноутбуком на колінах

Щодня мільйони людей кладуть ноутбук на коліна, не замислюючись, що це може бути шкідливо не лише для пристрою, а й для користувача. Така звичка — одна з найпоширеніших причин перегріву техніки та проблем з поставою. Ще 2010 року журнал Pediatrics опублікував дослідження про випадки термічного подразнення шкіри внаслідок тривалого контакту з гарячим корпусом ноутбука. І […]

Рекордна кількість випадків самовільного залишення частини в Україні: нові виклики для армії у жовтні 2025 року

У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовців. Цю інформацію озвучив Ігор Луценко, колишній народний депутат та нині командир роти безпілотників, зазначивши, що офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. За його словами, чимала кількість випадків дезертирства не реєструється, тому фактичний рівень СЗЧ може бути значно вищим.

Інформація про високий рівень СЗЧ також викликає занепокоєння серед військового керівництва та в суспільстві. Якщо офіційні дані підтверджують наявність великої кількості таких випадків, це ставить під загрозу не тільки ефективність бойових підрозділів, але й підриває довіру до організаційної структури армії.

«Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.

Ексдиректора “Агентства місцевих доріг Полтавщини” Олексія Басана підозрюють у корупції

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це повідомив журналіст Олег Новіков.

Слідство зазначає, що у 2020-2023 роках Басан набув у власність низку дорогих активів, зокрема нерухомість, земельні ділянки та криптовалюту.

“За даними слідства, нова підозра Басана стосується відмивання коштів та недостовірного декларування. Зокрема, на той час директор Агентства місцевих доріг Полтавщини придбав житловий будинок на 200,3 кв. м з гаражем, будинком охорони, господарською будівлею та басейном у передмісті Полтави вартістю 13,7 млн грн”, — зазначили представники НАБУ та САП.

Крім того, підозра включає інші великі активи, такі як:

На активи наклали арешт, оскільки, як зазначив директор НАБУ Олександр Новіков, “слідство вважає, що Басан з метою приховування походження майна та його наявності оформив активи на родичів, залишивши за собою лише криптовалюту, яку не декларував. Родичі не мали законного доходу для отримання такого майна.”

Ще у 2019 році Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження проти Басана. У вересні 2022 року йому оголосили підозру та тимчасово звільнили з посади через призов на військову службу.

Справу продовжували розглядати в суді. У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід для Басана, зобов’язавши його внести 3,7 млн грн застави замість особистого зобов’язання. У січні 2023 року його звинуватили у зловживанні службовим становищем.

За матеріалами досудового слідства, з 20 по 22 грудня 2018 року, Басан уклав 22 однотипні договори на розробку проектно-кошторисної документації для ремонту ділянок доріг, таких як Чорнухи – Лубни та Миргород – Велика Багачка. Як зазначили в слідстві, при укладанні угод закупівлі було штучно поділено, щоб уникнути відкритих торгів. Це дозволило приватним підприємствам отримати неправомірну вигоду в понад 5 млн грн завдяки завищенню вартості проєктних робіт.

Окрім цього, у грудні 2018 року Басан, за версією слідства, здійснив нецільове використання бюджетних коштів, укладаючи договори на капітальний ремонт доріг, що також призвело до завищення сум оплат.

Розгляд апеляцій на ці звинувачення триває.

17 січня — день духовних традицій, натхнення та несподіваних свят

17 січня поєднує в собі одразу кілька різнопланових подій, які мають як глибоке духовне значення, так і сучасний, символічний характер. У цей день християнський світ вшановує пам’ять святого Антонія Великого, тоді як у міжнародному календарі зібралися дати, присвячені творчості дітей, наставництву та навіть одній із найпопулярніших страв у світі — піці. Така різноманітність робить 17 січня особливим і багатовимірним.

Для вірян ця дата насамперед пов’язана з постаттю преподобного Антонія Великого — одного з найшанованіших святих раннього християнства та засновника чернечого руху. Він народився у заможній родині, однак свідомо відмовився від матеріальних благ, обравши шлях самітництва, молитви та духовного вдосконалення. Його життя стало прикладом повної самопожертви й пошуку внутрішньої свободи, а ідеї Антонія мали значний вплив на формування монашества у християнській традиції.

Він жив у відлюдництві, дотримувався суворого посту, постійної молитви та духовної дисципліни. За переказами, Антоній витримував численні спокуси і випробування, що зробило його символом стійкості, віри та внутрішньої сили. Святого вважають покровителем ченців і всіх, хто прагне духовного очищення та самовдосконалення.

Також 17 січня відзначають День дитячих винаходів. Дата обрана на честь дня народження Бенджаміна Франкліна — видатного винахідника, який ще в дитинстві створив власні ласти для плавання.

Свято покликане нагадати, що багато ідей, які змінюють світ, народжуються саме в дитячій уяві. Цей день заохочує дітей до творчості, експериментів і наукових пошуків, а дорослих — підтримувати юні таланти та не обмежувати їхню допитливість.

17 січня також присвячений наставникам — людям, які допомагають іншим розвиватися, навчатися і знаходити власний шлях. Наставники діляться досвідом, знаннями та підтримкою, допомагають ухвалювати складні рішення й долати професійні та особисті виклики.

Міжнародний день наставництва підкреслює важливість передачі досвіду між поколіннями та роль менторства у формуванні нових лідерів, спеціалістів і відповідальних громадян.

Для поціновувачів гастрономії 17 січня — це Всесвітній день піци. Ця страва давно вийшла за межі італійської кухні й стала справжнім символом дружніх зустрічей, сімейного тепла та простих радощів життя.

У цей день у світі готують піцу в найрізноманітніших варіаціях — від класичної «Маргарити» до авторських рецептів із локальними інгредієнтами. Свято нагадує, що їжа може об’єднувати людей незалежно від культури та кордонів.

Мобілізація Нації: Петиція Залучення Працівників Бюджетної Сфери Набрала 25 Тисяч Голосів За 3 Дні

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка набрала 25 тисяч голосів за лише 3 дні, стала епіцентром публічного обговорення. Ініціатори цієї ініціативи пропонують надати пріоритетне право на працевлаштування в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, і то завдяки підтримці впливових телеграм-каналів. Заява вже 4,5 місяці перебуває "на розгляді" в адміністрації Зеленського. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають голоси за лічені дні.

Українці проявляють все більший інтерес до питання мобілізації працівників бюджетної сфери, зокрема правоохоронців та державних службовців. Петиція, яка набрала 25 тисяч голосів за 3 дні, свідчить про активний стан суспільної думки та готовність громадян брати участь у формуванні державної політики. Порівняно з попередніми ініціативами, деякі з яких затягуються на місяці та навіть роки, ця петиція демонструє швидкий та ефективний спосіб збору громадської підтримки. Це також вказує на зростання вимог до владних структур щодо швидкого реагування на соціально-економічні потреби громадян.

Кожне українське прізвище — це не просто набір звуків у паспорті, а слід історії, за яким можна відстежити соціальний стан, професію або риси характеру предків. Протягом століть вони формувалися природним шляхом, часто на основі занять, імен чи навіть зовнішності носія. Ось як українські фамілії поділяються за походженням.

1. Прізвища від професій

Це — найпоширеніша категорія. Вони виникали в селах і містах, де особа могла стати відомою завдяки своїй справі. Прізвище передавало головну рису і могло зберігатися в роду поколіннями.

Найвідоміші приклади:

  • Мельник — той, хто молов зерно;

  • Коваленко, Ковальчук, Коваль — ковалі та їхні нащадки;

  • Шевченко, Шевчук — шевці (чоботарі);

  • Ткаченко, Ткачук — майстри з ткацтва;

  • Олійник — виготовляв олію;

  • Бондар, Бондаренко — виробляв бочки;

  • Кравченко — кравець або його син.

2. Прізвища, утворені від імен

Ці прізвища ще називають патронімічними. Найчастіше вони виникали від імені батька, додаванням суфіксів «-енко», «-чук» або «-ов». Такі фамілії могли буквально означати: «син Івана», «нащадок Савки» тощо.

Серед популярних:

  • Іванов, Петренко, Павленко, Марченко — відповідно до імен Іван, Петро, Павло, Марко;

  • Кузьменко, Клименко, Василенко — імена Кузьма, Климент, Василь;

  • Савченко, Савчук — утворені від Савка.

3. Прізвища за етнічним або регіональним походженням

Такі прізвища могли вказувати на місцевість, звідки походив рід, або на приналежність до певної етнічної групи.

Приклади:

  • Бойко, Поліщук — мешканці бойківських чи поліських територій;

  • Мазур — вказує на вихідця з Мазовії (історична область у Польщі);

  • Литвиненко — “нащадок литвина”, тобто людини з Литви;

  • Москаленко — від слова «москаль», так могли називати приїжджих із Московії.

4. Прізвища, пов’язані з зовнішністю чи рисами характеру

Іноді прізвище закріплювалося за людиною, яка вирізнялася певною рисою — рудим волоссям, відсутністю шевелюри, зростом чи навіть манерою ходи.

Серед таких:

  • Руденко — рудоволосий;

  • Лисенко — лисий;

  • Ковтун — із ковтунами в зачісці (сплутаним волоссям);

  • Білоус — «той, хто з білими вусами»;

  • Шульга — шульга (лівша);

  • Великий — високий або кремезний.

Ваше прізвище — ключ до історії роду

Дослідження прізвищ — це подорож у минуле, що може розповісти про долі предків, їхні звички, побут, навіть місце проживання. Іноді всього одне слово в паспорті відкриває багатовікову сімейну легенду.

Останні новини