Скандал у Чехії: компанія перепродавала Україні дрони з надвисокою націнкою

Особливу увагу громадськості та ЗМІ привернув той факт, що серед фігурантів справи значиться колишній високопосадовець — екс-керівник Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Юрій Щиголь. Ця обставина підкреслює серйозність та масштабність розслідування, яке торкнулося вищих ешелонів державної влади.

«Слідство встановило, що впродовж 2020-2022 років власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладанання та програмного забезпечення», – зазначено в повідомленні.

Так, відомство уклало контракти на постачання відповідного ПЗ та послуг та перерахувало у 2021-2022 роках кошти на суму понад 285 млн грн. Проте реальна вартість ПЗ склала 223 млн грн, а різницею більш ніж 62 млн грн і заволоділи учасники злочину.

Серед підозрюваних:

Нагадаємо, у листопаді минулого року НАБУ та САП повідомили про підозру голові Держспецзв’язку Юрію Щиголю, його заступнику та іншим у заволодінні державними коштами у сумі понад 62 млн грн.

Щиголю визначили запобіжний захід у вигляді взяття під варту з альтернативою у вигляді застави у розмірі 25 млн грн. Через день після обрання запобіжного заходу він вийшов з-під варти.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

На зустрічі також були присутні віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба та заступник керівника Офісу президента Віктор Микита. Учасники обговорили готовність до зими, а також необхідні заходи для захисту енергетичних об’єктів, формування запасів і розвитку децентралізованої генерації.

Шмигаль зазначив, що головним завданням є врахування всіх можливих сценаріїв та оперативна реакція на надзвичайні ситуації. «Маємо рухатися в цих питаннях злагоджено й швидко», – підкреслив прем’єр-міністр.

Окрім цього, на нараді розглянули питання відновлення критичної інфраструктури, відбудови ключових об’єктів та будівництва укриттів у школах. Для ефективного управління пріоритетними проєктами було створено Стратегічну інвестиційну раду, яка займатиметься підготовкою важливих для громад проєктів і залученням міжнародних інвестицій.

Шмигаль наголосив на важливості активної участі місцевої влади у подачі заявок на фінансування проєктів. Він також нагадав, що минула зима, незважаючи на обстріли, не стала критично важкою для України, але цього року ситуація може бути складнішою через значні втрати енергетичних потужностей.

Згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW), заборона Сполучених Штатів на використання їхньої зброї для ударів по території Росії значно ускладнює зусилля України в обороні від російських наступальних операцій на півночі Харківської області. Речниця Пентагону Сабріна Сінгх 16 травня повідомила, що адміністрація Байдена не змінила своєї позиції щодо використання Збройними силами України американської зброї для нанесення ударів на території Росії. Відповідно до адміністративної політики, ця зброя може використовуватися виключно для звільнення окупованих територій України.

Аналітики ISW зазначають, що обмеження, запроваджені США та іншими західними країнами, створили своєрідний "острів" у прикордонних районах держави-агресора, з якого російські літаки можуть завдавати ударів по українських позиціях та населених пунктах, а також де російські війська та техніка можуть вільно накопичуватися перед початком бойових дій. Ця політика США, за висновками Інституту вивчення війни, суттєво підриває здатність України захищатися від російських наступальних операцій на півночі Харківської області.

З 11 травня Росія атакує населені пункти прикордоння Харківської області, намагаючись увійти до міста Вовчанськ, просуваючись на 10 кілометрів углиб території. Сили оборони України зупинили просування росіян у напрямку Харкова та стабілізували лінію фронту. Президент Володимир Зеленський вважає, що ці наступальні дії Росії мають на меті послабити Збройні Сили України по всій лінії фронту.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Заборона Сполученими Штатами використання своєї зброї для ударів по території Росії суттєво ускладнює оборонні зусилля України в північній частині Харківської області проти російських наступальних операцій.

• Політика обмеження зброї, визначена адміністрацією США, створює "острів" на кордонах Росії, звідки можуть здійснюватися удари по українській території та де російські війська можуть накопичуватися перед початком військових дій.

• Ця політика суттєво підриває оборонні можливості України та ускладнює її здатність захищатися від російських наступальних операцій на півночі Харківської області.

• Наступ Російської Федерації у Харківській області відбувається з метою послаблення оборонних позицій Збройних Сил України по всій лінії фронту.

• Необхідно звернути увагу на зростаючу загрозу російської агресії та продовжувати міжнародний тиск на Кремль для забезпечення безпеки України та регіону в цілому.

Енергетична криза: підйом цін на паливо по всій Україні

• Польська блокада українського кордону призвела до серйозного зростання цін на паливо в Україні, зокрема на автогаз та дизельне паливо.

• Прогнозується подальше підвищення цін на паливо, зокрема на бензин, через зростання цін на нафту на світовому ринку.

• Ситуацію ускладнює також військова активність Російської Федерації, яка наносить удари по складах та місцях зберігання палива в Україні.

• Проблеми з дефіцитом і подорожчанням палива можуть мати серйозний вплив на сільське господарство та економіку України, зокрема під час початку посівної кампанії.

• Для вирішення цих проблем необхідно вжити ефективних заходів, включаючи пошук альтернативних шляхів постачання палива, зміцнення енергетичної безпеки та впровадження заходів контролю за цінами на паливо.