Кремль відмовиться від тимчасового перемир’я

Ключові елементи військового обліку:

Делегація, що складається з високопоставлених чиновників розвідки і військових, відвідала Україну після того, як минулого тижня провела брифінг для представників НАТО в Брюсселі з приводу відправки військ Північної Кореї.

«Ми вживемо необхідних заходів у співпраці з міжнародним співтовариством, ґрунтуючись на доповідях групи», – сказав міністр оборони Південної Кореї Кім Ен Хен.

Він, мабуть, мав на увазі, що Сеул розглядає можливість відправки групи спостерігачів в Україну для моніторингу північнокорейських військ, розгорнутих на підтримку Росії.

Радник з національної безпеки Сін Вон Сік заявив, що таке відрядження було б необхідне Південній Кореї для розуміння сучасних військових дій.

Очікується, що в разі відправки група спостерігачів складатиметься з військових і співробітників розвідки і, можливо, візьме участь в аналізі бойової тактики Північної Кореї і допитах полонених військовослужбовців.

На тлі зростаючих побоювань щодо можливої участі північнокорейських військ у бойових діях проти України, Південна Корея пообіцяла вжити «поетапних заходів» у відповідь на рівень військового співробітництва між Росією і Північною Кореєю.

Сигнали про можливе подорожчання пального на українському ринку, які з’явилися ще в вересні, тепер звучать все частіше як реальна загроза. За оцінками деяких аналітиків, вже в жовтні 2025 року ціни на бензин А-95 можуть зрости до 62-65 гривень за літр, а в окремих мережах — навіть до 70 грн/л. Аналогічне подорожчання очікується і для дизельного пального, що ставить українців перед реальним викликом у зв’язку з постійним зростанням вартості нафтопродуктів. Наразі середня роздрібна ціна бензину А-95 становить 58,72 грн/л, а дизеля — 55,87 грн/л, проте експерти вказують на кілька факторів, які можуть призвести до подальшого зростання цін.

Одним із основних факторів, що впливають на ціноутворення, є питання походження імпортного пального. 15 вересня 2025 року Служба безпеки України звернулася до Енергетичної митниці з вимогою провести ретельну перевірку імпортних поставок нафтопродуктів, що стали основною частиною постачань на ринок України після початку повномасштабної війни. Це звернення пов’язано з підозрами щодо можливих маніпуляцій з цінами та контрабандних схем, що можуть суттєво підвищити вартість пального для кінцевого споживача.

Потенційні обмеження імпорту через румунський порт Констанца додають ще одну невизначеність. Через цей порт надходить прозапасно близько чверті всіх нафтопродуктів в Україну, і за даними консалтингової групи “А-95”, понад 75% пального, імпортованого через Констанцу, має індійське або турецьке походження. Голова компанії Сергій Куюн не виключає, що у жовтні обмеження можуть торкнутися не лише Індії, а й постачань через сам порт — питання, яке нині обговорюють румунські посадовці з трейдерами, аби не допустити проникнення на ринок продукції сумнівного походження.

На ситуацію також впливає позиція великих переробників. Зокрема, індійський гігант Reliance щороку переробляє понад 60 мільйонів тонн нафти; у його роботі істотна частка російського ресурсу робить продукцію конкурентною за ціною, але водночас створює ризики в умовах санкційної політики. Саме через подібні ланцюги постачань питання походження сировини набуває геополітичного та регуляторного значення.

Ще один довгостроковий фактор тиску на ціни — зміни в акцизному навантаженні в рамках євроінтеграційних зобов’язань. З 1 січня 2026 року ставка акцизу на бензин має зрости з 271,7 до 300 євро за тисячу літрів, на дизель — з 215,7 до 253,8 євро. Орієнтовно це додасть близько 1,5 грн до ціни літра бензину і до 2 грн до дизеля, але остаточний ефект залежатиме від цінової політики мереж АЗС, рівня конкуренції та інших зовнішніх чинників.

Утім, на ринку є й пом’якшувальні фактори. Після шоку 2022 року Україна суттєво диверсифікувала поставки пального: якщо до повномасштабного вторгнення до 70% бензину і 40% дизеля імпортували з Росії та Білорусі, то сьогодні постачання йдуть із ширшого кола джерел — Греції, Туреччини, США та інших країн. Трейдери демонструють гнучкість і вже шукають альтернативи індійським та турецьким поставкам на випадок обмежень.

Прогнози офіційних установ більш помірковані. Національний банк України оцінює можливе зростання вартості пального в середньому на 8% у 2026-му і ще на 6,9% у 2027-му. Аналітики НБУ вказують, що це частково компенсується очікуваним укріпленням гривні, стабілізацією світових цін на нафту й адаптацією трейдерів до нових умов логістики та регулювання.

У короткій перспективі ключовими залишаються рішення регуляторів, ефективність митних перевірок і швидкість знаходження альтернативних маршрутів та постачальників. Якщо лабораторні обмеження імпорту виявляться широкими, а постачання через Констанцу будуть суттєво скорочені, тиск на роздрібні ціни вже в жовтні може стати відчутним. Якщо ж система перевірок буде адресною і трейдери оперативно переорієнтують логістику, покупцям вдасться уникнути найгірших сценаріїв. Водночас підвищення акцизів із початку 2026 року залишиться фіксованим фактором витрат, який продавці закладатимуть у ціну пального незалежно від короткострокових коливань.

19-річна Злата Мітчелл, донька відомої телеведучої Ольги Фреймут, не вперше привертає увагу суспільства завдяки своїм відвертим публікаціям у соціальних мережах. Після чергової серії ефектних фото, що з’явилися на її сторінках, користувачі знову почали активно обговорювати її стиль і поведінку. Злата, яка вже кілька років мешкає в США, неодноразово ставала предметом критики за свої публікації, котрі часто викликають суперечливі думки серед її підписників.

Знімки, на яких Злата постає в сміливих позах і навіть іноді демонструє не зовсім прийнятні для традиційних уявлень образи, здобувають велику популярність. Однак не всі її фоловери захоплюються її модними виборами. Серед коментарів можна зустріти чимало критичних зауважень, де згадується, що стиль дівчини значно відрізняється від того, який рекомендує її мама. Зокрема, деякі користувачі зауважують, що Ольга Фреймут, яка славиться своєю витонченістю та строгістю, могла б обурюватися такими публікаціями дочки.

Утім, сама Ольга Фреймут у соцмережах не дистанціюється від доньки: ведуча регулярно залишає під постами сердечка, публічно виражає підтримку і робить компліменти. За оцінками спостерігачів, негативних коментарів із часом стає менше — здається, що аудиторія почала сприймати Злату не лише як «доньку Фреймут», а як окрему особистість.

В інтерв’ю Фреймут неодноразово наголошувала, що виросла в інші часи, коли від неї очікували скромності, проте визнає, що нині суспільні норми змінилися. Тож замість осуду ведуча обирає публічну підтримку і дає зрозуміти: вибір доньки — її особиста справа.