Кремль відмовиться від тимчасового перемир’я

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.

А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.

Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:

Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.

Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.

Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.

А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.

У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.

Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.

Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.

Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.

Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.

Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.

Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.

А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.

Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.

І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.

Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.

І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.

Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.

Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.

Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.

І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. ВАКС, згідно з клопотанням детективів НАБУ і прокурора САП, обрав запобіжний захід у вигляді заочного затримання для ще одного підозрюваного – оцінювача, причетного до справи щодо продажу комунальної земельної ділянки площею понад 3 гектари за заниженою вартістю.

Наразі підозрювану не вдалося затримати особисто, тому слідчий суддя вирішить питання про застосування запобіжного заходу після її доставки до місця проведення досудового розслідування.

Слідство вважає, що мер Мукачева Андрій Балога та колишній народний депутат Михайло Ланьо причетні до цієї корупційної схеми. За даними НАБУ і САП, мер Мукачева сприяв ухваленню рішення про продаж земельної ділянки за заниженою вартістю. Це рішення було затверджене на сесії міськради і передбачало продаж ділянки приватному товариству, контролером якого є Ланьо.

Оцінка вартості ділянки, за яку було надано хабар, дозволила продати землю з ринковою вартістю 84,6 млн грн всього за 9,6 млн грн. Крім того, Балога надав товариству розстрочку платежу на 6 місяців, що додатково спричинило збитки територіальній громаді у розмірі 74,9 млн грн.

Балогу та Ланьо, а також ряд інших фігурантів справи, включаючи ексначальника відділу комунальної власності та земельних відносин міської ради, двох власників компанії-оцінювачки, а також інших осіб, які брали участь у зловживаннях було затримано у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Прес-служба НАБУ і САП повідомляє, що наразі триває досудове розслідування у цій справі, і подальші дії будуть залежати від розвитку ситуації та результатів розслідування.

Хвилюючі дані за січень 2024 року були оприлюднені Харківським обласним центром контролю та профілактики хвороб увечері 28 лютого. Ці дані свідчать про тривожну ситуацію щодо поширення гепатиту та сальмонельозу в області. Кількість випадків гепатиту в області зросла в 3,5 рази порівняно з минулим роком за аналогічний період, майже в 10 разів перевищуючи показники 2021 року. В структурі інфекційної захворюваності (за винятком грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій) захворюваність на вірусні гепатити складає 43,1%, що є дуже високим показником. Помітно зростання випадків сальмонельозу на 70,8%, гострих кишкових інфекцій з невідомим збудником на 44,3%, туберкульозу на 42,6%, кашлюку вдвічі, хвороби Лайма в 2,1 рази, інфекційного мононуклеозу в 3 рази. Ці дані свідчать про необхідність негайних заходів з профілактики та контролю за поширенням захворювань в області.

• Статистика за січень 2024 року, опублікована Харківським обласним центром контролю та профілактики хвороб, свідчить про серйозне зростання випадків захворювань на гепатит та сальмонельоз у Харківській області.

• Кількість випадків гепатиту зросла в 3,5 рази порівняно з попереднім роком і майже в 10 разів в порівнянні з 2021 роком.

• Сальмонельоз показав ще більше тривожне зростання — на 70,8%, що створює нагальну необхідність у вжитті заходів для його контролю та профілактики.

• Підвищення випадків інших захворювань, таких як туберкульоз, кашлюк, хвороба Лайма та інші, також потребує уваги та вжиття ефективних заходів з профілактики та контролю.

• Висока захворюваність гепатитом та сальмонельозом свідчить про необхідність негайного реагування з боку медичних установ та владних органів для запобігання подальшого поширення захворювань у регіоні.