Неділя, 30 Серпня, 2026

Критика політики Фіцо: ексглава МЗС Словаччини про загрозу російських дронів

Важливі новини

Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду пояснила походження майна спадщиною від бабусі

Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду, завідувачка кафедри кримінального права та кримінології Львівського університету внутрішніх справ Ірина Газдайка-Василишин, під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів розповіла про джерела свого майна. Вона заявила, що частину свого майна придбала завдяки спадщині від бабусі. Це сталося в межах регулярної процедури перевірки кандидатів на посаду суддів, під час якої претенденти повинні надавати детальну інформацію про свої доходи та майнові активи.

Газдайка-Василишин зазначила, що спадщина дозволила їй зробити певні придбання, але при цьому не повідомила точні деталі про суму або предмети, що стали частиною її майна. Така інформація є важливою для перевірки потенційної конфліктності інтересів і забезпечення прозорості при призначенні на відповідальну посаду судді.

Громадська рада доброчесності видала висновок, що кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Також зазначено, що професорка у 2011 році захистила дисертацію, а вже у 2012 році видала монографію із аналогічним текстом, що свідчить про самоплагіат.

Крім того, у 2017 році вона стала власницею автомобіля Peugeot 308CC 2011 року випуску вартістю 162 тис. грн, однак вартість автомобіля у декларації значно нижча за ринкову. У 2023 році професорка розлучилася, але не вказала майно та доходи колишнього чоловіка, що викликало додаткові запитання у ВККС.

Ірина Газдайка-Василишин закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка у 2001 році, з 2004 року працює у Львівському державному університеті внутрішніх справ, у 2011 році захистила кандидатську дисертацію, а у 2013 році отримала звання доцента.

Адвокат УПЦ Роберт Амстердам звертається до Варфоломія: відкритий лист та актуальні питання

Відомий американський юрист і адвокат Української Православної Церкви (УПЦ), Роберт Амстердам, опублікував відкритий лист до Вселенського патріарха Варфоломія, в якому закликає його висловити свою думку з приводу законопроекту, що може відкрити дорогу до заборони УПЦ. Він висловив обурення тим, що мовчання патріарха Варфоломія на цю тему може призвести до жорстокої кампанії залякування та переслідування православних вірян в Україні. Амстердам закликає патріарха виконати свою обіцянку підтримувати порядок та справедливість і виступити проти заборони УПЦ. Він наголошує на моральному обов'язку Варфоломія закликати до єднання та запобігання поділу в українському православ'ї.

• Роберт Амстердам, адвокат Української Православної Церкви, висловив обурення та занепокоєння щодо можливого законопроекту, який може відкрити дорогу до заборони УПЦ.

• Він закликав Вселенського патріарха Варфоломія висловити свою позицію стосовно цього законопроекту та виступити проти будь-яких дій, спрямованих на обмеження прав УПЦ та її вірян.

• Амстердам наголошує на моральному обов'язку патріарха Варфоломія підтримувати порядок і справедливість, а також запобігати поділу та переслідуванню православних вірян в Україні.

• Висновки Амстердама свідчать про серйозні турботи щодо захисту прав і свобод УПЦ та всіх православних вірян в Україні та підкреслюють важливість відкритого діалогу та підтримки з боку Вселенського патріарха у цьому питанні.

Шмигаля можуть звільнити: хто стане новим прем’єр-міністром України

За інформацією з джерел, вже в березні 2025 року Україна може отримати нового прем’єр-міністра. Згідно з даними, розглядається можливість звільнення нинішнього глави уряду Дениса Шмигаля. Один із найбільш обговорюваних моментів – це шорт-лист кандидатів на посаду прем’єр-міністра, який наразі включає кілька ключових фігур. У числі ймовірних кандидатів на посаду прем’єра фігурують: Міністр закордонних справ Дмитро […]

The post Шмигаля можуть звільнити: хто стане новим прем’єр-міністром України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Необхідні реформи для отримання фінансування від МВФ у 2024 році

Україна надалі підтверджує свою відданість виконанню умов, передбачених чотирирічною програмою розширеного фінансування (EFF), запущеною у березні 2023 року, та продовжує здійснювати необхідні реформи. В огляді, підготовленому Русланом Кисляком, акцентується на необхідності реалізації конкретних заходів до кінця 2024 року, які стануть ключовими для подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та отримання нових траншів фінансування.

Місія МВФ, яка працювала у Варшаві з 27 по 31 травня 2024 року, успішно завершила роботу, досягнувши угоди на рівні персоналу. Очікується, що Рада директорів МВФ підтвердить цю угоду найближчими тижнями, в результаті чого Україна отримає доступ до фінансування на суму близько 2,2 млрд доларів.

Для подальшої співпраці з МВФ та отримання нових траншів фінансування Україна має реалізувати ряд важливих реформ до кінця 2024 року. Серед них:

Ці заходи спрямовані на забезпечення стабільності економіки та підтримку фінансової системи України у період воєнного конфлікту.

Податковий тиск на бізнес: як зростає кількість виконавчих проваджень у 2025 році

За підсумками 11 місяців 2025 року Державна податкова служба ініціювала понад 25 тисяч виконавчих проваджень проти українських компаній. Йдеться про примусове стягнення податкових боргів, штрафних санкцій та обов’язкових платежів до бюджету. Такі показники свідчать про збереження жорсткої фіскальної політики держави щодо бізнесу навіть в умовах війни та економічної нестабільності.

Загалом протягом року було відкрито 25 035 виконавчих проваджень. Хоча цей показник на 1,7% нижчий, ніж у 2024 році, він залишається суттєво вищим за рівень довоєнного періоду. Порівняно з часом до повномасштабного вторгнення кількість таких справ зросла приблизно на 35%, що вказує на помітне посилення податкового навантаження на підприємства різних галузей.

Найбільша кількість проваджень традиційно припадає на столицю. У Києві цього року відкрили 5 757 справ, що становить майже кожне четверте провадження проти бізнесу в Україні. Друге місце посідає Дніпропетровська область із 4 738 провадженнями. Третю позицію займає Київська область, де відкрито 1 467 справ.

За галузевим розподілом найбільше податкових проваджень припадає на сферу оптової торгівлі — 5 380 справ. Далі йде сільське господарство та мисливство, проти яких відкрито 2 092 провадження. Замикає трійку будівельна галузь із 1 910 справами.

Експерти зазначають, що зростання кількості виконавчих проваджень може бути пов’язане як із активізацією контролю з боку Податкової, так і з фінансовими труднощами бізнесу в умовах війни, коли компаніям складніше своєчасно виконувати податкові зобов’язання.

Іван Корчок, колишній міністр закордонних справ Словаччини, виступив з різкою критикою на адресу прем'єр-міністра Роберта Фіцо після того, як російські дрони здійснили наближення до словацького кордону під час атаки на Україну. Це сталося в районі Ужгорода, що викликало тривогу серед словацької влади. Корчок висловив свої думки у соціальній мережі X, коментуючи нічні події.

Ексглава МЗС вважає, що активність російських дронів неподалік від кордонів Словаччини є наслідком зовнішньої політики уряду Фіцо щодо Росії. Він підкреслив, що такі інциденти свідчать про те, що війна в Україні безпосередньо впливає на безпеку сусідніх держав Європейського Союзу та НАТО. "Сьогодні Росія атакує Ужгород. Це на наших кордонах. Ось і результат Фіцової ‘мирної політики’ щодо Путіна", – зазначив Корчок, додаючи, що дії Кремля становлять загрозу не лише для України, але й для Центральної Європи в цілому.

У відповідь на загрозу, Словаччина тимчасово закрила один з прикордонних пунктів пропуску з Україною на приблизно дві години, що стало частиною заходів безпеки через виявлення повітряної загрози.

Цей епізод з російськими дронами стався на фоні загострення ситуації в західних регіонах України, які раніше вважалися відносно спокійними. Останнім часом Росія все частіше вдається до атак на інфраструктуру в західних областях із застосуванням дронів-камікадзе та ракет.

Привернула увагу також реакція сусідніх країн. Угорщина, де нещодавно відбулися зміни в уряді, вперше протягом повномасштабної війни викликала посла Росії до Міністерства закордонних справ через удари по Закарпаттю, що свідчить про посилення дипломатичного тиску Будапешта.

Критика Фіцо з боку Корчка відображає ширшу політичну дискусію у Словаччині щодо зовнішньої політики. Прем'єр неодноразово заявляв про необхідність відновлення діалогу з Москвою та зменшення військової підтримки Україні, що викликає суперечки як всередині країни, так і серед європейських партнерів.

Особливо резонансною стала поїздка Фіцо до Москви 9 травня, коли він став одним із небагатьох європейських лідерів, що відвідали російську столицю та зустрілися з Володимиром Путіним. Після цього він заявив, що Україна має вести прямі переговори з Росією для досягнення миру, що викликало обурення у європейських політиків, які сприйняли це як сигнал про відступ від спільної позиції ЄС щодо Кремля.

Інцидент з російськими дронами на кордоні Словаччини знову підняв питання безпеки регіону та ставлення до Росії. Експерти вказують, що навіть епізодичні появи бойових безпілотників поблизу території ЄС підсилюють занепокоєння країн Центральної Європи та можуть вплинути на їхні внутрішньополітичні дебати стосовно війни в Україні та відносин з Москвою.

Останні новини