Кривий Ріг: Наслідки ракетного нальоту – щонайменше три обстріли, але місто стоїть непохитно

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Коли я закоханий, я намагаюся робити все, щоб дівчині було добре. Слухаю, спілкуюся… Я готовий змінювати якісь речі”, — поділився Клопотенко своїм підходом до стосунків.

Після перемоги у популярному кулінарному шоу “МастерШеф”, Євген зазнав справжнього фурору серед шанувальниць. Однак численні залицяльниці та короткотривалі стосунки не призвели до чогось серйозного. Кулінар зізнався, що йому знадобився час, щоб зрозуміти, чого він дійсно прагне у відносинах. Він звертався до психологів, аналізував своє життя та внутрішні відчуття.

Зараз Євген перебуває у нових стосунках і намагається робити кроки до серйознішого рівня.

“Я не хотів стосунки. Але згодом зрозумів, що, коли є почуття, то вони потрібні. Тому зараз пробую робити кроки у стосунках. Раніше були лише емоції, але зараз інше”, — розповів кулінар.

Проте Клопотенко поки не розкриває особистість своєї обраниці та не зазначає, чим вона займається. Тривалість стосунків також залишається загадкою для публіки.

Зважаючи на те, що Клопотенко активно працює над собою та своїм особистим життям, нові стосунки, схоже, є важливим кроком на шляху до гармонії та щастя. Він показує, що готовий до змін, коли поруч кохана людина, і це говорить про його прагнення до серйозних і стабільних відносин.

Нещодавно відбулася важлива подія у сфері міжнародного військово-технічного співробітництва між Україною та Німеччиною. Посол Німеччини в Україні Мартін Єгер зробив офіційну заяву через свій акаунт у Twitter про передачу Україні третьої системи протиповітряної оборони.

Єгер підтвердив, що третій ЗРК Patriot вже прибув до України з Німеччини. Він наголосив, що ця система допоможе значно покращити захист населення та інфраструктури.

Дипломат також зазначив, що український екіпаж успішно пройшов необхідне навчання з обслуговування цього ЗРК в Німеччині.

Раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив про початок навчань українського екіпажу на третій системі ППО Patriot для України у травні. Він також зазначив, що Німеччина передає Україні чверть свого запасу цих озброєнь і не планує надавати більше.

Крім того, Румунія також оголосила про свої плани передати Україні зенітно-ракетний комплекс Patriot.

Війська ЗСУ, призначені для активних бойових дій, ведуть земляні роботи та копають окопи в очікуванні можливого масштабного наступу окупантів цієї весни. Ситуація на сході України залишається напруженою, оскільки російські окупанти активно атакують українські позиції в різних районах вздовж лінії фронту, особливо намагаючись досягти перемоги в Авдіївці.

Відповідь України полягає у будівництві оборонних споруд, аналогічних тим, що побудувала Росія минулого року. Проте західні чиновники та українські військові визнають, що попередня кампанія "копай та руйнуй" не дала значних результатів.

Українські військові вже зараз звертаються до приватних компаній та міжнародних донорів для підтримки у будівництві оборонних споруд. Також важливим є мобілізація нових сил до бою, адже Росія збільшує свої атаки, і ефективні оборонні споруди стають критично важливими для збереження безпеки та стабільності на фронті.

Незважаючи на складність ситуації, українські військові залишаються впевненими в своїх здібностях та сподіваються, що зміцнені оборонні лінії у місті Покровськ допоможуть їм витримати будь-які атаки російських військ.

Українські військові продовжують підготовку до можливого масштабного наступу окупантів, розпочавши будівництво оборонних споруд та копання окопів в районах, найбільш піддатних атакам. Незважаючи на невеликі результати попередніх спроб, Україна активно звертається до приватних компаній та міжнародних партнерів для підтримки у цьому напрямі.

Ситуація на сході країни залишається напруженою, але українські військові залишаються впевненими в своїх можливостях та готові діяти відповідно до ситуації. Наразі важливою є мобілізація додаткових сил та підтримка у будівництві ефективних оборонних споруд для забезпечення безпеки та стабільності на фронті.